Ухвала суду № 74942711, 26.06.2018, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/945/18

УХВАЛА

26 червня 2018 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді: Масленикова О.А.

за участю:

секретаря судового засідання - Скрипкіної А.Ю.

прокурора - Порущенко Є.В.

обвинуваченої - ОСОБА_1

захисника - Комендантова Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

клопотання прокурора про зміну обвинуваченій запобіжного заходу

у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань

за № 12018160310000191 від 31.03.2018 р. відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень,

передбачених ч. 4 ст. 160 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В підготовчому судовому засіданні з розгляду відповідного обвинувального акта прокурором було заявлено клопотання про зміну обвинуваченій запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою. В обґрунтування вказаного клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. На думку прокурора, обвинувачена не має міцних соціальних зав'язків, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що вона буде переховуватись від органів досудового розслідування або суду. Крім цього, прокурор у клопотанні просить врахувати те, що у даному кримінальному провадженні не встановлені особи, які знаходились у злочинній змові з обвинуваченою, у зв'язку з чим вона буде схиляти їх до дачі неправдивих свідчень, що свідчить, на думку прокурора, про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також обвинувачена офіційно не працює, прокурору не відомі її джерела доходів. Все вищевикладене, на думку прокурора, дає підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків, передбачених КПК України та її належну поведінку, у зв'язку з чим просить змінити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 на тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідаючи на питання суду прокурор зазначив, що йому невідомі обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та докази на підтвердження існування зазначених у його клопотанні ризиків.

Захисник обвинуваченої в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що саме клопотання вручене стороні захисту безпосередньо перед початком судового засідання, а наведені у ньому ризики нічим не підтверджені і клопотання не відповідає вимогам КПК України. З часу застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту вона не порушувала умови відповідного запобіжного заходу, в зв'язку з чим підстави для його зміни на більш тяжкий, яким є тримання під вартою, на його думку, відсутні.

Обвинувачена в судовому засіданні підтримала позицію свого захисника та зазначила, що вона має міцні соціальні зв'язки, оскільки проживає у цивільному шлюбі близько 15 років. Вона дотримувалась умов раніше застосованого запобіжного заходу, не спілкувалась зі свідками у даному кримінальному провадженні. Вона офіційно не працює, проте отримує дохід займаючись підсобним господарством.

Заслухавши заявлене прокурором клопотання та думку інших учасників судового провадження, проаналізувавши відповідні положення діючого законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до відповідного обвинувального акта, ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 07.05.2018 року до обвинуваченої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком 60 днів.

Як зазначено в ч. ч. 1, 2 ст. 200 КПК України - прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Статтею 177 КПК України передбачено, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.

Разом з цим ст. 178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Виходячи з наведеного, клопотання про зміну більш м'якого запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою повинно містити докази порушення умов раніше обраного запобіжного заходу та обґрунтування наявності ризиків у провадженні. В інших випадках, суд не уповноважений змінювати запобіжний захід.

Враховуючи, що зазначений прокурором у клопотанні ризик впливу обвинуваченого на свідків у даному кримінальному провадженні нічим не підтверджений, докази про відсутність у обвинуваченої міцних соціальних зв'язків також суду в ході розгляду клопотання не надані, як і докази щодо визначених у ч. 2 ст. 200 КПК України обставин, суд приходить до висновку, що сама по собі тяжкість злочину, у вчинені якого ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення, не може бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий, у зв'язку з чим клопотання прокурора є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 200, 315, 369-372 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання прокурора - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников