Ухвала суду № 74941989, 26.06.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/6696/17

Номер провадження 11-кп/775/549/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області

в складі: головуючого судді Смірнової В.В.

суддів: Акуленко В.В., Ковалюмнус Е.Л.

секретаря судового засідання Ільяшенко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бахмут Донецької області апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 21 лютого 2018 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця м. Харцизька, Донецької області, громадянина України, маючого малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого ВАТ «Підвисоцький завод будівельних матеріалів» комірником, проживаючого АДРЕСА_1

якого визнано винним за ч.1 ст.286 КК України та призначено покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. Згідно п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 20000 грн. моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Обвинуваченим ОСОБА_2 було скоєне кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, за наступних обставин.

21 вересня 2013року приблизно о 03 годині 30 хвилин обвинувачений ОСОБА_2, знаходячись на посаді інспектора відділу інспекції з особового складу УКЗ ГУМВС України в Донецькій області, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи на підставі посвідчення водія НОМЕР_1 легковим автомобілем марки «ВАЗ-2107», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить автогосподарству ГУМВС України в Донецькій області та знаходився у технічно справному стані, здійснюючи рух по сухому покриттю проїзної частини проспекту Генерала Данилова у Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області в напрямку м. Харцизька, неподалік від супермаркету «Фієста», діючи необережно, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортній події, у порушення вимог п.11.4 «Правил дорожнього руху України» та дорожньої розмітки 1.3. допустив виїзд автомобілю «ВАЗ 2107» вліво, на зустрічну смугу руху, та скоїв зіткнення із автомобілем «Mersedes-Benz Vito», транзитний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_6, який здійснював рух у зустрічному напрямку.

Внаслідок зіткнення потерпілій, пасажирці автомобілю «Mersedes-Benz Vito» ОСОБА_4, спричинені тілесні ушкодження: гематома лобової області з правого боку, струс головного мозку, забиття грудної клітки з правого боку, забиття правого плечового суглоба з частковим розривом акроміально-ключичної зв'язки з правого боку, частковим внутрішньов'язовим ушкодженням одиничних волокон верхньої частини трапецієвидного м'яза на рівні прикріплення до ключиці, часткове ушкодження сухожильної частини надостного м'язу з правого боку, забиття лівого колінного суглоба з розвитком розгинальної контрактури колінного суглоба, які утворилися одночасно в результаті дії тупих предметів або при ударі об такі, якими може бути виступаючі частини салону автомобіля у момент дорожньо-транспортної події і відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Обвинуваченим ОСОБА_2 допущено порушення вимог «Правил дорожнього руху України», а саме: вимог п.11.4 «Правил дорожнього руху України» - на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги, а також дорожньої розмітки 1.3 «Правил дорожнього руху України».

В даній дорожній обстановці водій легкового автомобілю «ВАЗ-2107», обвинувачений ОСОБА_2, маючи технічну можливість попередження даної ДТП при виконанні з його боку вимог п.11.4 «Правил дорожнього руху України», а також дорожньої розмітки 1.3 «Правил дорожнього руху України» діяв з їх порушеннями, що знаходилися у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно-небезпечних наслідків.

У апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 прохає змінити вирок в частині цивільного позову та відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що вона задоволенню не підлягає, а вирок суду слід залишити без змін, за таких підстав.

Прокурор був повідомлений про дату розгляду даного кримінального провадження, однак надав заяву про розгляд судової справи у його відсутність.

Апелянт не побажав приймати участь у розгляді апеляційної скарги, про що є відповідна заява.

Потерпіла ОСОБА_4 була належним чином повідомлена про дату розгляду справи.

Відповідно до вимог ст..401 КПК України, участь обвинуваченого в розгляді справи судом апеляційної інстанції при перевірці вироку місцевого суду не є обов'язковою.

Це положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність обвинуваченого під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Фактичні обставини вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення апелянтом по суті не оскаржуються.

Доводи апелянта щодо висновку експертів Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України від 22.08.2014 року № 5139/5140/14-52, згідно якого «В діях водія автомобіля Mersedes-Benz Vito ОСОБА_6 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 12.3, 12.9 ПДР і вказані невідповідності знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди» не спростовують вини ОСОБА_2 в скоєні даного кримінального правопорушення та заподіянні шкоди потерпілій ОСОБА_4

З висновку судової автотехнічної експертизи № 14/47 від 22.04.2014 року вбачається, що обвинувачений мав технічну можливість запобігти ДТП , виконуючи вимоги п.11.4 та дорожньої розмітки 1.3розділу 34 ПДР України і при цьому у нього були відсутні перешкоди технічного характеру;

З висновку експертів автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 5139/5140/14-52 від 22.08.2014 року вбачається, що обвинувачений не виконав вимоги п.11.4 ПДР України та саме виїзд автомобіля ВАЗ 2107 на зустрічну смугу руху (смугу руху автомобіля «Mersedes-Benz Vito») перед пригодою, знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди, оскільки рух автомобіля ВАЗ по зустрічній смузі руху створює небезпеку для руху водію «Mersedes-Benz Vito».

Із висновку судово-медичної експертизи вбачається, що ОСОБА_4, спричинені тілесні ушкодження: гематома лобової області з правого боку, струс головного мозку, забиття грудної клітки з правого боку, забиття правого плечового суглоба з частковим розривом акроміально-ключичної зв'язки з правого боку, частковим внутрішньов'язовим ушкодженням одиничних волокон верхньої частини трапецієвидного м'яза на рівні прикріплення до ключиці, часткове ушкодження сухожильної частини надостного м'язу з правого боку, забиття лівого колінного суглоба з розвитком розгинальної контрактури колінного суглоба, які утворилися одночасно в результаті дії тупих предметів або при ударі об такі, якими може бути виступаючі частини салону автомобіля у момент дорожньо-транспортної події і відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Відповідно до ст. 23,1168 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка її завдала, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, смертю фізичної особи, може бути відшкодована одноразово або шляхом щомісячних платежів.

Так згідно з ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 4 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року (з подальшими змінами) "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Аналізуючи фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди, у розмірі 20 000 грн., стягнутий з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_4, відповідає обсягу фізичних та моральних страждань, що мали місце внаслідок події ДТП.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_1, є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Вирок Краматорського міського суду Донецької області від 21 лютого 2018 року стосовно ОСОБА_2 - залишити без змін.

На ухвалу сторони можуть подати касаційні скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня проголошення цієї ухвали..

Судді: