Рішення № 74941749, 25.06.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5996/18

Провадження № 2/344/3016/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

25 червня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Бухвак І.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, мотивуючи тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який розірвано 04.04.2016 року. Відповідач є батьком повнолітнього ОСОБА_3, який навчається на третьому курсі Прикарпатського національного університету імені ОСОБА_4 на Факультеті філології напряму підготовки, спеціальності - Журналістика денної контрактної форми навчання, стипендії не отримує. Згідно з договором про підготовку фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр від 20.08.2015 року, вартість навчання складає 9345 грн. в рік, термін навчання – з 01.09.2015 року по 01.08.2019 року. Позивач працює у Івано-Франківському територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг), та отримує заробітну плату в розмірі більше мінімальної заробітної плати приблизно 4200грн. щомісячно, однак її заробітної плати не вистачає, щоб забезпечити оплату навчання та всі мінімальні витрати для сина ОСОБА_5. Крім цього позивач хворіє, стан її здоров'я погіршився, вона також витрачає кошти на придбання ліків, тому немає можливості забезпечити сина. Відповідач працює не офіційно, отримує заробітну плату, та має можливість сплачувати аліменти на повнолітнього сина. Зазначила, що у повнолітнього сина є потреба в матеріальній допомозі батька у зв’язку з продовженням навчання, а відповідач може надавати таку допомогу, оскільки є працездатним. На підставі наведеного просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання в твердій грошовій сумі у розмірі по 1200 грн. щомісячно на період навчання.

Позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, надали заяви, в яких просили розглядати справу за їх відсутності, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечували.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини свої неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач та третя особа не заперечують проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України на місці ухвалив про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами першою - третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленністю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька видів виконання цього обов’язку, зокрема утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров’я, навчальному або іншому закладі, у разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Івано-Франківського міського суду від 04.04.2016 року розірвано (а.с.5).

Від шлюбу у сторін народився син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3), який є повнолітнім (а.с.7).

Позивач ОСОБА_1 працює соціальним робітником у Івано-Франківському територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг), та згідно з копією довідки № 59/01-16 від 13.03.2018 року, за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року за 12 відпрацьованих місяців їй нараховано сукупний доход в сумі 64695,81грн. (а.с.9).

Позивач хворіє, на підтвердження чого надано копії виписок із медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого (а.с.18,19,20,21,22,23).

ОСОБА_3 навчається на Факультеті філології напряму підготовки, спеціальності – журналістика 3 курс ОР «бакалавр» денної контрактної форми навчання, що підтверджується копією довідки №06-07/09-13/912 від 26.02.2018 року, виданої Прикарпатським національним університетом імені ОСОБА_4 (а.с.8).

Згідно з копією договору про підготовку фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр від 20.08.2015 року, вартість навчання складає 9345 грн. в рік, термін навчання – з 01.09.2015 року по 01.08.2019 року(а.с.6), що підтверджується також копіями квитанцій про оплату навчання (а.с.10,11).

У відповідності з вимогами ст. 199 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Право повнолітньої дитини на утримання діє протягом її навчання до 23 років. В разі припинення навчання раніше досягнення цього віку, дитина втрачає право на утримання.

При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені ст. 182 Сімейного кодексу України, до яких відносяться стан здоров'я та матеріальне становище дочки, сина; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Також відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Зміст ст. 200 Сімейного Кодексу вказує про те, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2)доведені стягувачем аліменти витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків.

Повнолітньому сину ОСОБА_3 на даний час виповнилось 18 років, він продовжує навчання, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, відповідач має таку допомогу надавати, а тому з відповідача слід стягувати аліменти на його утримання на час навчання.

Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних доказів, які давали б підставу вважати його таким, що не може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Крім зазначених обставин, суд враховує, що навчання дитини є платне, повнолітня дитина сторін навчається на денній формі навчання та не може самостійно себе утримувати, обов'язок обох батьків щодо утримання дитини, встановлений законом прожитковий мінімум для працездатних осіб, та вважає, що заявлений позов слід задовольнити та визначити розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1200 гривень щомісячно, починаючи з 07.05.2018 року та до закінчення його навчання у Прикарпатському національному університеті імені ОСОБА_4, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

З ч. 6 ст. 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, тому суд констатує про необхідність стягнення судового збору у розмірі 704грн. 80коп. з відповідача в дохід держави.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. ст. 182, 185, 191, 199 Сімейного кодексу України, п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, і/н – НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, і/н – НОМЕР_2, аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень щомісячно, починаючи з 07.05.2018 року до закінчення його навчання у Прикарпатському національному університеті імені ОСОБА_4, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, і/н – НОМЕР_1, на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31215256700001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державного казначейства служби України у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106, код ЄДРПОУ суду 02891693) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.А. Татарінова