Постанова № 74940171, 19.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 642/5980/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Подобайло З.Г.

суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 26.03.2018, суддя Проценко Л.Г., м. Харків, повний текст складено 26.03.18 по справі № 642/5980/17

за позовом ОСОБА_1

до Харківського обласного військового комісаріату , ОСОБА_2 оборони України

про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії щодо обчислення,призначення соціальних виплат та допомоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправним та скасувати п.21 протоколу №85 від 18.08.2017р. рішення комісії ОСОБА_2 оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум; зобов’язати відповідача ХОВК подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) з урахуванням раніше виплаченої суми та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів МОУ про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16-2 ОСОБА_3 України №2011-ХІІ від 20.12.1991р. (в редакції ОСОБА_3 №2004-VІІІ від 06.04.2017р.) у Порядку, затвердженому Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р. та Наказом МОУ №530 від 14.08.2014р.; зобов’язати відповідача ОСОБА_2 оборони України вирішити питання про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16-2 ОСОБА_3 України №2011-ХІІ від 20.12.1991р. (в редакції ОСОБА_3 №2004-VІІІ від 06.04.2017р.) у Порядку, затвердженому Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р. та Наказом МОУ №530 від 14.08.2014р. з урахуванням раніше виплаченої суми; зобов’язати відповідача ХОВК подати звіт про виконання судового рішення протягом 15 днів з дня набрання ним чинності; зобов’язати відповідача ОСОБА_2 оборони України подати звіт про виконання судового рішення протягом 45 днів з дня набрання ним чинності.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 26 березня 2018 р. в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, вважає, що дане рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки судом першої інстанції не повно було з’ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права , суд першої інстанції помилково застосував до позивача пп.6 п.2 ст. 16 ОСОБА_3 від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (в редакції ОСОБА_3 від 06.12.2016 року № 1774- VIII та ОСОБА_3 №2004-УІІІ від 06.04.2017р.), оскільки не повно з’ясував обставини справи, що мають значення для справи, а саме, що позивач є особою звільненої з військової служби, оскільки дана обставина є кваліфікуюча ознака у виборі підстав для призначення одноразової грошової допомоги. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Ленінського районного Суду м. Харкова від 26.03.2017р., ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Від сторін надійшли заяви про проведення розгляду справи за їх відсутністю.

Сторони по справі про дату, час та місце розгляду справи повідомлені заздалегідь та належним чином.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач проходив строкову військову службу у складі діючої армії під час бойових дій (виконання інтернаціонального обов'язку) в Демократичній Республіці Афганістан. У зв'язку із отриманням поранення (контузію головного мозку), пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні (ДРА), де велись бойові дії, ОСОБА_4 встановлена інвалідність III групи, що підтверджується довідкою МСЕК від 04.03.2016.

Постановою Ленінського районного суду м.Харкова від 17.05.2017р. №642/482/17 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, ОСОБА_2 Оборони України про визнання бездіяльності, дій та рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправним та скасовано п. 13 протоколу №112 від 09.12.2016р. комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби ОСОБА_2 оборони України. Визнано протиправною відмову ОСОБА_2 оборони України в призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей) та Порядку «Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги…..» затвердженого постановою КМУ №975 від 25 грудня 2013р. Зобов’язано Харківський обласний військовий комісаріат направити повторно висновок за формою (додаток 13 Наказу № 530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів ОСОБА_2 Оборони України, щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постанови КМУ N 975 від 25.12.2013 р. «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». Зобов’язано ОСОБА_2 оборони України повторно розглянути висновок та документи подані Харківським військовим комісаріатом та вирішити питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Порядку «Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги…..» затвердженого постановою КМУ №975 від 25 грудня 2013р. та Наказу ОСОБА_2 Оборони України №530 від 14.08.2014 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017р. дана постанова залишена без змін.

Згідно з довідкою Харківського обласного МСЕК № 106527 серія 12 ААА від 15.12.2015 року позивачеві встановлено 2 групу інвалідності з 15.12.2015 року, яка настала внаслідок поранення, ЗЧМТ-контузії головного мозку і захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби в країнах де велись бойові дії.

Харківський обласний військовий комісаріат листом від 06.09.2017р. повідомив позивача ОСОБА_1 про рішення Комісії ОСОБА_2 оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум від 18.08.2017р. протокол №85 п.21, відповідно до якого, ОСОБА_1 призначено одноразову допомогу з підстав встановлення йому інвалідності ІІ групи 15.12.2015р. внаслідок поранення, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії в розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності в сумі 275600,00 грн.

Судом під час розгляду адміністративної справи №642/482/17 за позовом ОСОБА_1, було застосовано законодавство в редакції на дату виникнення спірних правовідносин.

Відмовляючи у задоволенні позову , суд першої інстанції виходив з того , що у разі застосування до позивача ОСОБА_3 №2004-VIII від 06.04.2017 року, то розмір одноразової грошової допомоги позивачу повинен бути встановлений у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, як це передбачено підпунктом 3 п.6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 (в редакції від 24.05.2017 року, яка застосовується з 01.01.2017 року), тому, рішення Комісії ОСОБА_2 оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум викладене у пункті 21 від 18.08.2017р. протоколу №85 про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з підстав встановлення йому інвалідності ІІ групи 15.12.2015р. внаслідок поранення, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії в розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб – є законним, обґрунтованим і не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову , виходячи з наступного.

Колегія суддів зазначає, що спір полягає в тому, чи має право позивач на отримання одноразової допомоги одноразової грошової допомоги за ОСОБА_3 України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції ОСОБА_3 № 2004-VIII 6 квітня 2017 року № 2004-VIII, у розмірі, що визначена підпунктом б) частини 1 статті 16-2 вказаного ОСОБА_3 - 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

ОСОБА_3 України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей", який набрав чинності 07.05.2017, у ОСОБА_5 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" було внесено ряд змін, зокрема, текст статті 16-2 викладено в такій редакції: "1. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього ОСОБА_3; 500- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього ОСОБА_3; б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності І групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього ОСОБА_3).

Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього ОСОБА_3, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього ОСОБА_3, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року".

У свою чергу, згідно пункту 2 "Прикінцевих положень" ОСОБА_3 України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що дія цього ОСОБА_3 не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим ОСОБА_3 прийнято рішення про призначення та виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.

Отже, в самому ОСОБА_3 міститься вказівка на дію його норм по колу осіб, а саме розповсюдження на осіб, рішення про призначення та виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності ще не прийнято, та не пов'язує право на отримання допомоги з часом встановлення інвалідності.

У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про необхідність у відповідності до абз. З п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 застосування законодавства, що діяло на момент встановлення інвалідності, а саме ОСОБА_3 України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" (в редакції ОСОБА_3 від 08.06.2014) та Постанови від 25.12.2013 № 975.

Стосовно позивача, то під час розгляду Ленінським районним судом м. Харкова справи № 642/482/17 встановлено , що 24 грудня 2015 року Золочівським УСЗН Харківської області позивачу встановлено статус інваліда війни 2 групи до 01.01.2017 року . 09.03.2016 року позивач звернувся із заявою до Харківського обласного військового комісаріату про виплату йому одноразової грошової допомоги, що передбачена ст. 16 ОСОБА_3 України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як інваліду 2 групи з 15.12. 2015 року . Листом від 10.05.2016 року № 923/ВСЗ позивача повідомлено про те, що відповідно до рішення Комісії МО України з розгляду питань, пов’язаних із призначення і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 22.04.2016 року № 27 його документи повернуті на доопрацювання, із посиланням на те, що у поданих матеріалах немає підтверджень настання інвалідності під час проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби, як це передбачено підпунктом 4 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №820/2764/16 було зобов’язано ОСОБА_2 оборони України розглянути питання, щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності.

Листом від 18.01.2017р. Харківський обласний військовий комісаріат повідомив позивача про рішення ОСОБА_2 оборони України, а саме про рішення Комісії з розгляду питань призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або спеціальні) збори для чи для проходження служби і військовому резерві, яким позивачу відмовлено в призначені та виплаті одноразової грошової допомоги (Протокол від 09.12.2016р. №112, п. 13).

Згідно витягу з протоколу засідання Комісії ОСОБА_2 оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 09.12.2016 №112 п. 13, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1

На виконання вказаної постанови Ленінського районного суду м. Харкова Харківський обласний військовий комісаріат листом від 06.09.2017р. повідомив позивача ОСОБА_1 про рішення Комісії ОСОБА_2 оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум від 18.08.2017р. протокол №85 п.21, відповідно до якого, ОСОБА_1 призначено одноразову допомогу з підстав встановлення йому інвалідності ІІ групи 15.12.2015р. внаслідок поранення, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії в розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності в сумі 275600,00 грн.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відносно позивача, до набрання чинності ОСОБА_3 України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей" від 6 квітня 2017 року № 2004-VIII не було прийнято жодного рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги.

Водночас, судом першої інстанції не враховано, що стаття 16-2 ОСОБА_3 України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" (в редакції ОСОБА_3 України № 2004-VIII від 06.04.2017) розповсюджується на категорії військовослужбовців, які зазначені підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього ОСОБА_3, а саме: військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Отже, оскільки ОСОБА_1 проходив саме строкову військову службу, що встановлено судом першої інстанції , не спростовано позивачем та його представником , то він не має права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, яка передбачена вказаним ОСОБА_3.

З урахуванням вищенаведеного, доводи позивача про необхідність призначення йому одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому ст. 16-2 ОСОБА_3 України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" (в редакції ОСОБА_3 України № 2004-VIII від 06.04.2017) є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ч.ч.1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 ,323,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 26.03.2018 по справі № 642/5980/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складено 25.06.2018.