Постанова № 74939488, 25.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/4283/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Кухтея Р.В., Обрізка І.М.,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

суддя(і) у І інстанції ОСОБА_4,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ,

дата складення повного тексту рішення не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправними дії інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 (далі – Інспектор) та скасувати його постанову серії БР № 427994 від 17 грудня 2017 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., передбачене частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2018 року у справі № 344/442/18 позов було задоволено. При задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, не доведена. Прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим. За відсутності достатніх даних про вчинення правопорушення постанова серії БР № 427994 від 17 грудня 2017 року підлягає скасуванню.

У апеляційній скарзі Інспектор просить зазначене судове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідачем факт порушення правил дорожнього руху ОСОБА_3 було виявлене безпосередньо, а тому неможливо надати відеозапис з відеореєстратора. Оскільки відповідачем безпосередньо виявлено вказане правопорушення та після розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобі, то постанову винесено на підставі фактично отриманих даних. Відтак, вимоги статей 245 та 280 КУпАП при притягненні позивача до адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення не порушено.

Позивач ОСОБА_3 у поданому апеляційному суду відзиві на апеляційну скаргу заперечив обґрунтованість доводів апелянта. Вважає їх безпідставними, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – законним та обґрунтованим. Звертає увагу на порушення його прав відповідачем, оскільки не було надано жодних доказів щодо вчинення ним адміністративного правопорушення.

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 та частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як слідує з матеріалів справи, 17 грудня 2017 року Інспектором було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за частиною 2 статті 122 КУпАП на ОСОБА_3 у виді штрафу у розмірі 425 грн. за те, що 17 грудня 2017 року 15.45 год. керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Незалежності, в м.Івано-Франківську, той здійснив виїзд на регульоване перехрестя на заборонений сигнал світлофора - жовтого кольору та продовжив рух на заборонений сигнал світлофора - червоного кольору, чим порушив вимоги п. 8.7.3 Правил дорожнього руху (далі – ПДР).

Підпунктами а, в пункту 8.7.3 ПДР передбачено, що сигнали світлофора мають такі значення: а) зелений дозволяє рух; в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух. Для інформування водіїв про час (у секундах), що залишився до кінця горіння сигналу зеленого кольору, можуть застосовуватися цифрові табло.

Згідно із частиною 2 статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідачем ну суду першої інстанції, ні апеляційному суду не поданого жодного доказу на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 122 КУпАП.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до переконання, що у Інспектора не було належних правових підстав для притягнення позивача ОСОБА_3 до штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, а отже оскаржувана постанова правомірно скасована судом першої інстанції.

У відповідності до приписів статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного ним рішення суду із відмовою у задоволенні позову .

Порушень норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2018 року у справі № 344/442/18 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Р.В.Кухтей

ОСОБА_5

Постанова у повному обсязі складена 25 червня 2018 року.