Постанова № 74938914, 25.06.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2018 р. Справа №917/2172/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу позивача – Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, м.Полтава, (вх.№672П/1-40) на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.03.2018 року по справі №917/2172/17,

за позовом Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, м.Полтава,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств», с.Терешки,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Відділ освіти Полтавської районної державної адміністрації, м.Полтава,

про стягнення 22450,63 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2017 року Північно-східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств», в якому з урахуванням уточнень до нього, просило суд стягнути з відповідача на свою користь 22450,63 грн. надмірно отриманих грошових коштів внаслідок завищення вартості виконаних робіт.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.03.2018 року у справі №917/2172/17 (повний текст складено 02.04.2018 року, суддя Тимощенко О.М.) відмовлено в задоволені позовних вимог.

Позивач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, а також на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 27.03.2018 року та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов’язані. Перелік ситуацій, що міститься в частині 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України не є вичерпним, а отже ці положення можуть поширюватися і на інші відносини, якщо має місце безпідставне збагачення, чого не було враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

Скаржник наполягає на тому, що відсутність правової підстави означає, що набувач збабився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Незалежно від складу правопорушення, сам факт встановлення набуття чи збереження майна за рахунок іншої особи поза підставою, тягне за собою обов’язок з повернення спірного майна згідно приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 18.04.2018 року апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області на рішення господарського суду Полтавської області від 27.03.2018 року у справі №917/2172/17 залишено без руху з підстави невиконання скаржником п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.05.2018 року, у зв'язку із відпусткою судді Гетьмана Р.А. для розгляду справи №917/2172/17 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 року відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, встановлено строк відповідачу та третій особі для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення їм ухвали про відкриття провадження у справі. Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом було попереджено учасників справи, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи – за відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи з їх повідомленням (викликом).

22.05.2018 року від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3846), в якому зазначає, що підтримує правову позицію суду першої інстанції щодо відмови в задоволені позову, у зв’язку з чим просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Крім того, третя особа – Відділ освіти Полтавської районної державної адміністрації просить провадити судове засідання без її участі.

Відповідач також надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№3918), в якому вказує, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв’язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Згідно з ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач – разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч.2 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи повідомлень відділення зв’язку, копію вищевказаної ухвали суду від 10.05.2018 року позивачем та третьою особою отримано 15.05.2018 року, відповідачем – 18.05.2018 року.

У тексті відзиву відповідач вказав, що він має намір прийняти участь у судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів відмічає, що таке зазначення у відзиві не свідчать, що це є клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до ч.6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Перевіривши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що справа №917/2172/17 відповідає двом вищевказаним умовам.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

У ході апеляційного розгляду даної справи Харківським апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст.282 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Відповідно до Плану контрольно-ревізійної роботи Північно-східного офісу Держаудислужби на І квартал 2017 року та на підставі направлення від 13.01.2017 року №16, виданого начальником Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби України в Полтавській області (позивач у справі) проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності відділу освіти Полтавської районної державної адміністрації за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року.

За результатами вказаної ревізії складено акт від 10.03.2017 року №03-21/10 (т.1, а.с. 12-106), який підписано без заперечень.

Ревізією, зокрема, встановлено, що відділом освіти Полтавської РДА, в особі директора Терешківської ОСОБА_1 ступенів ОСОБА_2 (замовник) та ПрАТ «Комбінат виробничих підприємств», в особі директора ОСОБА_3 (підрядник) укладено договір підряду №313 від 06.11.2015 року (т.1, а.с. 110-111).

У договорі підряду сторони узгодили, зокрема, наступне:

- замовник доручає, а підрядник зобов’язується забезпечити відповідно до проектної документації та умов договору виконання ремонтних робіт з капітального ремонту спортивного залу Терешківської ОСОБА_1 ступенів (п. 1.1 договору підряду);

- договірна ціна динамічна. Загальна вартість становить 484326,00 грн. (п. 3.2 та п. 3.3 договору підряду).

За даними позивача, ним в ході ревізії було досліджено акти приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в №1 за листопад 2015 року на суму 255777,60 грн. та №2 за грудень 2015 року на суму 228264,00 грн. (т.1, а.с. 112-120 та а.с. 158-169) на предмет правильності визначення вартості виконаних робіт у відповідності до ДСТУ Б Д. 1.1 -1:2013, за результатами якого встановлено наступне:

1. Великий спортивний зал:

До акту форми №КБ-2в №2 за грудень 2015 року до розділу «Великий спортивний зал» включено роботи за РЕКН РН12-49-4 «Поліпшене фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами стель (в приміщеннях висотою більше 4 м)» з використанням коефіцієнту до витрат труда робітників 1,1 в кількості 281,4 м2.

Відповідно до ДСТУ Б Д.2.4-12:2012 зазначена РЕКН належить до 49 групи стовпчик 7 «Поліпшене фарбування полівінілацетатними водоемульсійними стель по штукатурці». Відповідно до таблиці 5 ДСТУ Б Д.2.4-12:2012 до складу робіт з поліпшеного фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами стель по штукатурці (РЕКН -РН12-49-4) входять такі роботи: очищення, розшивання тріщин, часткове підмазування, шліфування підмазаних місць, перше суцільне шпаклювання, шліфування, ґрунтування, флейцювання, шліфування, перше фарбування, флейцювання, шліфування, друге фарбування, флейцювання або торцювання.

Згідно акту форми №КБ-2в №2 за грудень 2015 року при виконанні робіт за РЕКН РН12-49-4 використано лише фарбу дисперсійну Scanmix Eco Deluxe 10 л в кількості 132,99 л та ґрунтовку акрилову SCANMIX в кількості 56,28 л, тобто шпаклівка відсутня.

Відповідно до п. 4.2 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 ресурсні елементні кошторисні норми призначені для визначення кількості ресурсів, необхідних для виконання різних видів будівельних робіт, робіт з монтажу устаткування, ремонтно-будівельних, реставраційно-відновлювальних і пусконалагоджувальних робіт, для визначення прямих витрат у вартості будівництва.

Таким чином, роботи із першого суцільного шпаклювання при фарбуванні стель не виконувались, а виконувались окремо та включені до актів форми №КБ-2в за РЕКН ЕН15-182-2 та ЕН15-182-3. Так, до вищевказаних актів форми №КБ-2в до розділу «Великий спортивний зал» включені роботи за ресурсною елементною кошторисною нормою (далі - РЕКН) ЕН15-182-2 «Шпаклювання стель» в загальній кількості 281,4 м2 та ЕН15-182-3 «Додавати на 1 мм зміни товщини шпаклівки до товщини 3 мм» в загальній кількості 281,4 м2 з коефіцієнтом до витрат усіх ресурсів Н1=2.

При виконанні цих робіт відповідно до актів форми №КБ-2в використано ґрунтовку акрилову SCANMIX в загальній кількості 33,4 л, ґрунтовку Beton-Kontakt 14 кг Dufa в кількості 14 кг, шпаклівку Knauf HP фініш (ГІПС) в загальній кількості 635,352 кг та шпаклівку HP фініш в кількості 126,048 кг.

Враховуючи викладене, позивач у акті зробив висновок, що фактично виконано роботи із шпаклювання стель площею 281,4 м2 з товщиною шару 3 мм не під час фарбування і фактично відповідачем були виконані роботи, які відповідають складу робіт за РЕКН РН 12-49-6 – «Поліпшене фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами стель по збірних конструкціях».

Відповідно до п. 6.4.4 та п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 за динамічної договірної ціни прямі витрати при визначенні вартості виконаних робіт розраховуються на підставі нормативних витрат трудових і матеріальних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін, прийнятих в договірній ціні.

Таким чином, на думку позивача, включення підрядником до актів форми №КБ-2в робіт із поліпшеного фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами стель по штукатурці за РЕКН РН12-49-4, коли фактично виконувався не весь склад робіт є порушенням п.1, 2 ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 та п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

Також позивач зазначив, що до розділу «Великий спортзал» вищезазначених актів форми №КБ-2в включені роботи із шпаклювання стін за РЕКН ЕН15-182-1 в кількості 280 м2 (акт форми №КБ-2в № 1 за листопад 2015 року) та 92 м2 (акт форми №КБ-2в №2 за грудень 2015 року), за РЕКН ЕН15-182-3 в кількості 280 м2 із застосуванням коефіцієнту до витрат усіх ресурсів Н1=5 «Додавати на 1 мм зміни товщини шпаклівки до товщини 6 мм (4 мм стартова, 2 мм фінішна)» (акт форми №КБ-2в № 1 за листопад 2015 року), ЕН15-182-3 із застосуванням коефіцієнту до витрат усіх ресурсів НІ =5 «Додавати на 1 мм зміни товщини шпаклівки до товщини 6 мм (4 мм стартова, 2 мм фінішна)» в кількості 42 м2 та ЕН15-182-3 «Додавати на 1 мм зміни товщини шпаклівки до товщини 2 мм» в кількості 50 м2 (акт форми №КБ-2в № 2 за грудень 2015 року).

При виконанні робіт із шпаклювання стін в кількості 280 м2 (акт форми №КБ-2в №1 за листопад 2015 року) використано ґрунтовку акрилову SCANMIX в кількості 56 л, шпаклівку фасадну стартову SKANMIX ТТ GREY в кількості 1223,6 кг, шпаклівку KNAUF HP фініш (гіпс) в кількості 370 кг.

Згідно ДСТУ Б Д.2.2-15:2012 «Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Збірник 15. Оздоблювальні роботи», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2012 року №668 та чинний з 01.01.2014 року (далі -ДСТУ Б Д.2.2-15:2012) витрати шпаклівки за РЕКН ЕН15-182-1 та ЕН15-182-3 становлять 1,8 кг/м2 при товщині шару 1 мм.

Відповідно до технічної характеристики шпаклівки фасадної стартової SKANMIX TT GREY витрати при товщині шару в 1 мм становлять від 2 до 3 кг/м , витрати шпаклівки KNAUF HP фініш (гіпс) становлять 0,9 кг/м2/мм.

Згідно акту форми №КБ-2в №1 за листопад 2015 року витрати шпаклівки фасадної стартової SKANMIX TT GREY становлять 2,1 кг/м2, витрати шпаклівки KNAUF HP фініш (гіпс) становлять 0,9 кг/м2/мм, що відповідає витратам, зазначеним проектно-кошторисній документації.

Враховуючи викладене, позивач прийшов до висновку, що фактично витрати шпаклівки KNAUF HP фініш (гіпс) 370 кг відповідають товщині шару 1,42 мм, а витрати шпаклівки фасадної стартової SKANMIX TT GREY відповідають товщині шару 2 мм і включення відповідачем (підрядником) до актів форми №КБ-2в робіт із шпаклювання стін товщинами шарів 4 мм старт, 2 мм фініш, коли фактично виконувалось шпаклювання товщинами старт - 2 мм, фініш – 1,42 мм, є порушенням п. 6.4.4.1 ДСТУ Б.Д.11-1:2013.

До акту форми №КБ-2в №2 за грудень 2015 року включені роботи із поліпшеного фарбування стін водоемульсійними сумішами (в приміщеннях висотою більше 4 м) із застосуванням коефіцієнту до витрат труда робітників 1,1 в кількості 372 м2 за РЕКН РН12-49-3.

Згідно висновків акту ревізії, позивач зазначив, що фактично роботи із шпаклювання виконувались окремо, і виконані роботи відповідають складу робіт за РЕКН РН12-49-5- «Поліпшене фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами стін по збірних конструкціях».

Таким чином, включення підрядником до актів форми №КБ-2в робіт із поліпшеного фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами стін по штукатурці за РЕКН РН12-49-3, коли фактично виконувався не весь склад робіт є порушенням п. 1.2 ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 та п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

До акту форми №КБ-2в №2 за грудень 2015 року до розділу «Великий спортзал» включені роботи із шпаклювання укосів шпаклівкою за РЕКН ЕН15-182-1 в кількості 55 м2 та з водоемульсійного фарбування укосів в кількості 55 м2 за РЕКН РН12-49-3.

При водоемульсійному фарбуванні укосів згідно акту форми №КБ-2в №2 за листопад 2015 року фактично використано лише ґрунтовку акрилову SCANMIX в кількості 11 л та фарбу дисперсійну Scanmix Eco Deluxe в кількості 23,73 л.

Відповідно до ДСТУ Б Д.2.4-12:2012 зазначена РЕКН належить до 49 групи стовпчик 6 «Поліпшене фарбування полівінілацетатними водоемульсійними стін по штукатурці».

Відповідно до таблиці 5 ДСТУ Б Д.2.4-12:2012 до складу робіт з поліпшеного фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами стель по штукатурці (РЕКН -РН 12-49-6) входять такі роботи: очищення, розшивання тріщин, часткове підмазування, шліфування підмазаних місць, перше суцільне шпаклювання, шліфування, ґрунтування, флейцювання, шліфування, перше фарбування, флейцювання, шліфування, друге фарбування, флейцювання або торцювання.

Позивач зазначив, що фактично роботи із шпаклювання виконувались окремо, що і зазначено в акті форми №КБ-2в №2 за грудень 2015 року. Крім того, підрядником здійснено обшивання укосів гіпсокартоном, таким чином фарбування стін здійснювалось не по штукатурці, а по прошпакльованій та поґрунтованій поверхні.

Таким чином, позивач зробив висновок, що фактично виконані роботи відповідають складу робіт за РЕКН РН 12-49-5 – «Поліпшене фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами стін по збірних конструкціях» і включення підрядником до актів форми №КБ-2в робіт із поліпшеного фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами укосів за РЕКН РН 12-49-3, коли фактично виконувався не весь склад робіт і є порушенням п. 1.2 ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 та п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

2. Приміщення роздягальних з туалетами та душовими:

До акту форми №КБ-2в №2 за грудень 2015 року були включені роботи із поліпшеного фарбування стін водоемульсійними сумішами за РЕКН РН 12-49-3 в кількості 126 м2.

Згідно до ДСТУ Б Д.2.4-12:2012 зазначена РЕКН належить до 49 групи стовпчик 6 «Поліпшене фарбування полівінілацетатними водоемульсійними стін по штукатурці».

Відповідно до таблиці 5 ДСТУ Б Д.2.4-12:2012 до складу робіт з поліпшеного фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами стін по штукатурці (РЕКН РН12-49-3) входять наступні роботи: очищення, розшивання тріщин, часткове підмазування, шліфування підмазаних місць, перше суцільне шпаклювання, шліфування, ґрунтування, флейцювання, шліфування, перше фарбування, флейцювання, шліфування, друге фарбування, флейцювання або торцювання.

Позивач зазначив, що фактично роботи із шпаклювання виконувались окремо, що і зазначено в акті форми №КБ-2в №1 за листопад 2015 року і виконані роботи відповідають складу робіт за РЕКН РН 12-49-5 – «Поліпшене фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами стін по збірних конструкціях». Отже, включення підрядником до актів форми №КБ-2в робіт із поліпшеного фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами стін по штукатурці за РЕКН РН12-49-3, коли фактично виконувався не весь склад робіт є порушенням п. 1.2 ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 та п. 6.4.4.1 ДСТУ Б ДЛ.1-1:2013.

До акту форми №КБ-2в №2 за грудень 2015 року включено роботи із поліпшеного фарбування колером олійним по штукатурці за РЕКН РН 12-41-8 в кількості 102 м2.

Згідно до ДСТУ Б Д.2.4-12:2012 зазначена РЕКН належить до 41 групи стовпчик 11 «Поліпшене фарбування колером олійним стін по штукатурці».

Відповідно до таблиці 4 ДСТУ Б Д.2.4-12:2012 до складу робіт з поліпшеного фарбування олійними сумішами нових поверхонь (поліпшеного фарбування колером олійним стін по штукатурці) (РЕКН РН 12-41-8) входять наступні роботи: очищення, розшивання тріщин, прооліфлення, часткове підмазування з прооліфленням підмазаних місць, шліфування підмазаних місць, перше суцільне шпаклювання, шліфування, ґрунтування, флейцювання, шліфування, перше фарбування, флейцювання, шліфування, друге фарбування, флейцювання або торцювання.

Позивач зазначив, що фактично роботи із шпаклювання виконувались окремо, що і зазначено в акті форми №КБ-2в №1 за листопад 2015 року. Тому, фактично виконані роботи відповідають складу робіт за РЕКН РН 12-41-10 – «Поліпшене фарбування колером олійним стін по збірних конструкціях, підготовлених під фарбування» і включення підрядником до актів форми №КБ-2в робіт із поліпшеного фарбування колером олійним по штукатурці за РЕКН РН 12-41-8, коли фактично виконувався не весь склад робіт є порушенням п. 1.2 ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 та п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

До акту форми №КБ-2в №1 за листопад 2015 року включені роботи із шпаклювання стін за РЕКН ЕН15-182-1 в кількості 228 м2, додавати на 1 мм зміни товщини шпаклівки до товщини 2 мм (2 мм фінішна) за РЕКН ЕН15-182-3 в кількості 102 м2 та додавати на 1 мм зміни товщини шпаклівки до товщини 6 мм (4 мм стартова, 2 мм фінішна) із застосуванням коефіцієнту до норм витрат усіх ресурсів Н1 =5 в кількості 126 м2.

Згідно акту ревізії, при виконанні цих робіт відповідно до акту форми №КБ-2в №1 за листопад 2015 року підрядником використано наступні матеріали: ґрунтовка акрилова SKANMIX в кількості 45,6 л; шпаклівка фасадна стартова SKANMIX ТТ GREY в кількості 478,8 кг; шпаклівка KNAUF HP фініш (ГІПС) в кількості 350 кг.

Згідно до технічної характеристики шпаклівки стартової SKANMIX ТТ GREY її витрати становлять 2-3 кг/м2/мм.

Відповідно до наданої до перевірки проектно-кошторисної документації, витрати шпаклівки стартової становлять 2,1 кг/м2/мм, що і відповідає фактично використаній шпаклівки стартової SKANMIX ТТ GREY в кількості 478,8 кг на площу 228 м2: 478,8:228 = 2,1.

Тобто, позивачем зроблено висновок, що виконання додаткового шару шпаклівкою стартовою SKANMIX ТТ GREY, відповідно до акту форми №КБ-2в №1 за листопад 2015 року, не здійснювалось. Також, витрати шпаклівки KNAUF HP фініш (ГІПС) на обсяг виконаних робіт (площа стін згідно акту форми №КБ-2в №1 за листопад 2015 року) 228 м2 становлять: 350:228 = 1,54 кг/мм, тобто фактично здійснювалось додаткове шпаклювання в кількості 2-х шарів шпаклівкою KNAUF HP фініш (ГІПС). Таким чином, включення підрядником до актів форми №КБ-2в робіт із шпаклювання стін за РЕКН ЕН15-182-3 в кількості 102 м2 та ЕН15-182-3 із застосуванням коефіцієнту до витрат усіх ресурсів Н1=5 в кількості 126 м2, коли фактично виконувалось шпаклювання додатковим шаром за РЕКН ЕН15-182-3 в кількості 228 м2 є порушенням п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

3. Кімната тренера

До акту форми №КБ-2в №2 за грудень 2015 року включені роботи із шпаклювання укосів шпаклівкою за РЕКН ЕН15-182-1 в кількості 3,7 м та з водоемульсійного фарбування укосів в кількості 3,7 м2 за РЕКН РН12-49-3.

Позивач у акті ревізії зазначив, що при водоемульсійному фарбуванні укосів згідно акту форми №КБ-2в №2 за листопад 2015 року фактично використано лише ґрунтовку акрилову SCANMIX в кількості 0,74 л та фарбу дисперсійну Scanmix Eco Deluxe в кількості 1,59 л.

Згідно ДСТУ Б Д.2.4-12:2012 зазначена РЕКН належить до 49 групи стовпчик 6 «Поліпшене фарбування полівінілацетатними водоемульсійними стін по штукатурці». Відповідно до таблиці 5 ДСТУ Б Д.2.4-12:2012 до складу робіт з поліпшеного фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами стель по штукатурці (РЕКН -РН 12-49-6) входять такі роботи: очищення, розшивання тріщин, часткове підмазування, шліфування підмазаних місць, перше суцільне шпаклювання, шліфування, ґрунтування, флейцювання, шліфування, перше фарбування, флейцювання, шліфування, друге фарбування, флейцювання або торцювання.

Позивач констатує, що фактично роботи із шпаклювання виконувались окремо, що і зазначено в акті форми №КБ-2в №2 за грудень 2015 року. Крім того, підрядником здійснено обшивання укосів гіпсокартоном, таким чином фарбування стін здійснювалось не по штукатурці, а по прошпакльованій та поґрунтованій поверхні. Тобто, фактично виконані роботи відповідають складу робіт за РЕКН РН 12-49-5 – «Поліпшене фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами стін по збірних конструкціях» і включення підрядником до актів форми №КБ-2в робіт із поліпшеного фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами укосів за РЕКН РН 12-49-3, коли фактично виконувався не весь склад робіт і є порушенням п. 1.2 ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 та п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

Крім того, за даними позивача, відповідно до наказу від 03.02.2017 року №71, 20.02.2017 року, комісією в складі представника замовника (третьої особи - Відділу освіти Полтавської РДА) - спеціаліста групи бухгалтерського обліку та звітності КО (У, З) МСЦОЗО ОСОБА_4, директора Терешківської ОСОБА_1 ступенів ОСОБА_2, представника підрядника - начальника планово-виробничого відділу ПрАТ «Комбінат виробничих підприємств» ОСОБА_5, технагляду ОСОБА_6, в присутності головного державного аудитора Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області ОСОБА_7 проведено вибірковим способом контрольні обміри фактично виконаних ПрАТ «Комбінат виробничих підприємств» робіт з капітального ремонту спортивного залу Терешківської ОСОБА_1 ступенів, в ході яких було встановлено наступні розбіжності:

- при виконанні робіт з фарбування металевих ґрат в малому спортивному залі фактично виконано роботи із фарбування олійними сумішами за 1 раз раніше пофарбованих металевих поверхонь ґрат та огорож в кількості 41,5 м2, що відповідає РЕКН РН12-3 0-7, в той час, як в акті форми №КБ-2в №2 за грудень 2015 року зазначено виконання робіт із фарбування металевих ґрат, рам, труб діаметром менше 50 мм тощо суриком за 2 рази в кількості 41,5 м2 за РЕКН РН12-55-4;

- при поліпшеному фарбуванні полівінілацетатними водоемульсійними сумішами стін в приміщеннях роздягалень з душовими та туалетами фактично виконано на 20,09 м2 менше, ніж зазначено в актах форми №КБ-2в;

- при шпаклюванні стін в приміщеннях роздягалень з душовими та туалетами фактично виконано на 20,09 м2 менше, ніж зазначено в актах форми №КБ-2в;

- при улаштуванні плінтусів полівінілхлоридних в приміщеннях роздягалень з душовими та туалетами фактично виконано на 16,36 м менше, ніж зазначено в актах форми №КБ-2в;

- при виконанні робіт із фарбування стін в приміщенні кімнати тренера фактично виконано фарбування стін не по збірних конструкціях, підготовлених під фарбування, як то зазначено в актах форми №КБ-2в, а по шпалерах в кількості 34,2 м2.

Згідно приписів п. 1.2 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 цей стандарт носить обов'язковий характер при визначенні вартості будівництва об'єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів.

Відповідно до п. 1 Порядку виконання будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 (зі змінами) будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Положеннями п. 6.4.2 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 визначено, що при визначенні вартості виконаних обсягів робіт застосовується примірна форма первинних облікових документів «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (примірна форма №КБ-2в).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення засобів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (зі змінами) первинні документи – це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких укладений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу .ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи викладене, позивач зробив висновок, що акт форми №КБ-2в містить повну інформацію про господарську операцію, а саме про фактичний обсяг виконаних підрядником будівельних робіт, що прийняті замовником.

Відповідно до п. 6.4.4 та п. 6.4.4.1 ДСТУ БД. 1.1-1:2013 за динамічної договірної ціни прямі витрати при визначенні вартості виконаних робіт розраховуються на підставі нормативних витрат трудових і матеріальних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін, прийнятих в договірній ціні.

Отже, включення підрядником до актів форми №КБ-2в робіт які фактично не виконані або своєму складу не відповідають фактично виконаним роботам є порушенням п.6А4.1ДСТУБДЛ.1-1:2013.

Відповідно до п. 6.4.7 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявленні у кошторисах виконаних робіт (примірні форми №КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та №КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», які були оформлені та оплачені у попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок з урахуванням термінів позовної давності згідно з законодавством України.

Враховуючи вищевикладене, в ході ревізії позивачем було зроблено перерахунок вартості фактично виконаних підрядником робіт з якого встановлено завищення вартості робіт на загальну суму 26621,83 грн. з ПДВ.

Матеріали справи свідчать, що позивачем на адресу відділу освіти Полтавської районної державної адміністрації було направлено вимогу №20-16-03-3-14/1634 від 21.03.2017 року (т.1, а.с. 106-109) про усунення порушень законодавства, в якій, зокрема, зазначені збитки в сумі 26621,83 грн., нанесені районному бюджету відповідачем.

12.04.2017 року відповідач добровільно повернув до бюджету кошти у сумі 4171,20 грн. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення №7 від 12.04.2017 року (т.1, а.с.153) та не спростовується сторонами.

За даними позивача на момент звернення до суду з позовом у даній справі, невідшкодованою залишається сума 22450,63 грн.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача коштів у розмірі 22450,63 грн. одержаних ним від замовника (третьої особи) відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України як безпідставно отриманих за договором №313 від 06.11.2015 року.

Загальні підстави для виникнення зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов’язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що до предмету доказування у даній справі входить встановлення наступних обставин: чи набув відповідне майно відповідач за рахунок позивача; чи є для цього підстави. При цьому для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем) з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Тобто, мова йде про помилку, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів ч.1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1-2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому відповідно до ст. 207 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За приписами ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Загальний порядок укладення господарських договорів унормовано у ст. 181 Господарського кодексу України, зокрема, п. 1, п. 6 якої визначено наступне : господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Матеріалами справи підтверджується, що між замовником – Відділом освіти Полтавської районної державної адміністрації і підрядником – ТОВ «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств укладено договір №313 від 06.11.2015 року. При укладені вказаного договору, його сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов.

У подальшому – 06.11.2015 року між Відділом освіти Полтавської районної державної адміністрації та ФОП ОСОБА_6 укладено договір №314 на надання послуг з технічного нагляду по капітальному ремонту спортивного залу Терешківської ОСОБА_1 ступенів.

Відповідачем було виконано роботи з капітального ремонту спортивного залу Терешківської ОСОБА_1 ступенів передбачені умовами договору підряду, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями підписаних сторонами актів форми КБ-2в. При цьому, відповідні акти підписані без зауважень та застережень.

На виконання умов договору підряду замовник (третя особа) прийняв без зауважень та оплатив виконані відповідачем роботи з капітального ремонту спортивного залу Терешківської ОСОБА_1 ступенів. Претензій з боку технічного нагляду щодо виконання капітального ремонту спортивного залу Терешківської ОСОБА_1 ступенів не було, в подальшому сторонами був підписаний акт надання послуг, а послуги були оплачені.

Замовником, технічним наглядом та відповідачем було проведено контрольний обмір фактично виконаних відповідачем робіт з капітального ремонту спортивного залу Терешківської ОСОБА_1 ступенів, про що складено акт №1 від 20.02.2017 року (т.1, а.с. 121-122). Після проведеного контрольного обміру фактично виконаних відповідачем робіт з капітального ремонту спортивного залу Терешківської ОСОБА_1 ступенів, 12.04.2017 року відповідач добровільно повернув замовнику кошти у розмірі 4171,20 грн.

За приписами п. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Оскільки між сторонами у справі, яка переглядається, було укладено договір про оплатне виконання ремонтних робіт з капітального ремонту спортивного залу, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату виконаних за договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не можуть бути витребувані відповідно до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення.

Виявлені ревізією Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області порушення не впливають на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.01.2013 року у справі №5006/18/13/2012.

Колегія суддів також зазначає, що акт, складений за результатом планової ревізії фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, як підстава для стягнення коштів був предметом розгляду суду першої інстанцій та ними встановлено, що акт перевірки (аудиту) - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки.

При цьому акти ревізії та документальних перевірок не мають обов'язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді.

Крім того, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки, як вже зазначалося, є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.

До того ж акт ревізії не може встановлювати обов’язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу ст. 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Отже, акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

Так, відповідно до п. 3 ч.1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Тобто укладання сторонами у справі договору підряду, дії сторін по виконанню їх умов, у тому числі проведення відповідних робіт та їх оплата є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах.

Таким чином, обсяг прав, обов'язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних будівельних робіт та договором.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.

Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов’язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Відтак акт ревізії фінансово-господарської діяльності сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов’язань за договорами підряду.

За таких умов колегія суддів дійшли висновку, що позивачем не підтверджено обґрунтованості та законності позовних вимог щодо стягнення з відповідача завищеної вартості наданих послуг у розмірі 22450,63 грн. на підставі акта ревізії фінансового-господарської діяльності та ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв’язку з чим апеляційна скарга Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області від 27.03.2018 року по справі №917/2172/17 має бути залишене без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 13, 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, ч.6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 27.03.2018 року у справі №917/2172/17 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.