Рішення № 74937888, 19.06.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1102/18

РІШЕННЯ

іменем України

19 червня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участі:секретаря судового засідання Варченко В.В. представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватне акціонерне товариство "Холод" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплатити ОСОБА_3, пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", зарахувавши до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії період роботи з 11.12.2000 року по 13.12.2006 року в ВАТ "Холод" (в даний час ПАТ "Холод") на посаді машиніста аміачно-холодильних установок 4 розряду.

В обгрунтування позову позивач зазначає, що він по досягненню пенсійного віку звернувся до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2.

Управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому йому було відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного стажу роботи і зазначено, що його стаж роботи на пільгових умовах становить лише 6 років 1 місяць 12 днів (при необхідному 12 років 6 місяців), та через відсутність відомостей про проведення атестації робочих місць відповідач не зарахував йому періоди роботи з 22.08.1992 року по 27.08.1992 року, з 20.10.1992 року по 05.08.1996 року, з 23.06.1997 року по 25.08.1998 року, та з 13.07.1999 року по 15.10.1999 року, з 11.12.2000 року по 31.12.2006 рік в Хмельницькому ВАТ "Холод" ( в даний час ПАТ "Холод" ) на посаді машиніста аміачно-холодильних установок 4 розряду.

Після отриманої відмови, позивач звернувся спочатку до приватного акціонерного товариства "Холод", а пізніше до управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради з метою отримання підтверджуючих документів, які надають право на пенсію на пільгових умовах, проте отримав відповідь, що надати документи, які підтверджують пільговий стаж роботи позивача на зазначеному робочому місці не є можливим у зв'язку з тим, що в 2007 році у приміщенні архіву виникла аварія водогону (майже весь архів був залитий водою), внаслідок чого документація з 1996 року прийшла в повну непридатність.

Позивач вважає відмову відповідача у зарахуванні йому періоду роботи в Хмельницькому ВАТ "Холод" (в даний час ПАТ "Холод") з 11.12.2000 року по 13.12.2006 року на посаді машиніста аміачно-холодильних установок неправомірною, оскільки є інші докази наявності цього пільгового стажу, в тому числі запис в трудовій книжці, а його вини у тому, що документація з 1996 року в ПАТ "Холод" прийшла в повну непридатність, немає.

Також позивач зазначає, що виконувана ним робота на робочому місці машиніста холодильних установок по обслугованню аміачно-холодильних установок в період з 20.10.1992 року по 10.02.1995 року у Хмельницькій філії концерну "Військторгсервіс", з 23.06.1997 року по 25.08.1998 року, та з 13.07.1999 року по 15.10.1999 року у ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" зараховується до стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 2.

Тому він вважає, що його спеціальний пільговий стаж на посаді машиніста холодильних установок, що обслуговують аміачно-холодильні установки з урахуванням періоду роботи з 20.10.1992 року по 10.02.1995 року в Хмельницькій філії концерну "Військторгсервіс", з 23.06.1997 року по 25.08.1998 року, та з 13.07.1999 року по 15.10.1999 року на ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза", та період роботи в ПАТ "Холод" з 11.12.2000 року по 13.12.2006 року, згідно записів в трудовій книжці складає 15 років 10 місяців і 8 днів.

Позивач вказує, що на даній посаді він працював на умовах повного робочого дня і вона відноситься до розділу XXXII "Загальні професії" (у всіх галузях господарства) позиції 33, Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, а отже віднесена до робіт із особливими умовами праці, зайнятість на яких надає право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення", чоловіки, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, мають право на пенсію на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку для її призначення, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Тобто, для того щоб отримати право на пільгову пенсію у віці 55 років потрібно відпрацювати в особливих умовах - 12 років 6 місяців (що відповідає п'яти рокам зниження пенсійного віку).

Згідно пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" чоловікам, які мають не менше половини стажу робіт із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Крім того, позивач вважає, що відповідач не вправі вимагати в нього уточнюючу довідку, оскільки його пільговий стаж підтверджено записами у трудовій книжці.

Враховуючи викладені обставини, позивач просить задовольнити його позовні вимоги.

Позивач в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, та надала суду пояснення за змістом даного адміністративного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, та надала суду пояснення згідно поданого відзиву на даний адміністративний позов.

В обгрунтування відзиву представник відповідача зазначила, що в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 позивачу було відмовлено у зв'язку з недостатністю необхідного пільгового стажу роботи, тому у діях відповідача відсутня будь - яка протиправність. За таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство "Холод" в судове засідання уповноваженого представника не направила, хоча була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином, та надала суду письмові пояснення, в яких зазначила, що атестація робочих місць за Списком № 2 підприємством не проводилась, а тому відповідач не міг здобути протилежних доказів, що б забезпечило встановлення необхідного пільгового стажу для призначення пільгової пенсії позивачу.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до записів трудової книжки позивача загальний трудовий стаж його роботи становить 26 років 6 місяців 12 днів.

12.09.2017 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 із зниженням пенсійного віку.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому від 19.09.2017 року № 19413/03 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, у зв'язку із відсутністю пільгового стажу роботи при необхідному стажі 12 років 6 місяців.

В даному рішенні зазначено, що згідно поданих довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній позивач працював на посаді машиніста холодильно-аміачних установок:

- з 10.07.1986 року по 27.08.1992 року, згідно довідки № 148 від 22.02.2017 року, виданої ПАТ "Хмельницький обласний пивзавод";

- з 20.10.1992 року по 05.08.1996 року, згідно довідки № 78 від 22.02.2017 року, виданої Хмельницькою філією концерну "Військторгсервіс";

- з 23.06.1997 року по 25.08.1998 року, та з 13.07.1999 року по 15.10.1999 року, згідно довідки № 7 від 16.03.2017 року, виданої ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза".

До пільгового стажу роботи за Списком № 2 відповідач зарахував позивачу період роботи з 10.07.1986 року по 21.08.1992 року, що становить 06 років 1 місяць 12 днів.

Періоди роботи з 22.08.1992 року по 27.08.1992 року, з 20.10.1992 року по 05.08.1996 року, з 23.06.1997 року по 25.08.1998 року, та з 13.07.1999 року по 15.10.1999 року позивачу не зараховані до пільгового стажу, оскільки відсутні відомості про проведення атестації робочих місць.

Позивач зазначає, що виконувана ним робота на робочому місці машиніста холодильних установок по обслуговуванню аміачно-холодильних установок в період з 20.10.1992 року по 10.02.1995 року в Хмельницькій філії концерну "Військторгсервіс", та в період з 23.06.1997 року по 25.08.1998 року, і з 13.07.1999 року по 15.10.1999 року в ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" повинна зараховуватись для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Також позивач вважає неправомірними дії позивача щодо незарахування йому періоду роботи в ПАТ "Холод" з 11.12.2000 року по 13.12.2006 рік на посаді машиніста аміачно-холодильних установок, оскільки є інші докази наявності пільгового стажу, в тому числі запис в трудовій книжці, а його вини у тому, що документація з 1996 року в ПАТ "Холод" прийшла в повну непридатність, немає.

Таким чином, в зв'язку з тим, що 24.02.2017 року позивачу виповнилось 55 років, а його пільговий стаж на посаді машиніста холодильних установок по обслуговуванню аміачно-холодильних установок з урахуванням періоду роботи з 20.10.1992 року по 10.02.1995 року в Хмельницькій філії концерну "Військторгсервіс", з 23.06.1997 року по 25.08.1998 року, і з 13.07.1999 року по 15.10.1999 року в ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" та періоду роботи в ПАТ "Холод" з 11.12.2000 року по 13.12.2006 року, згідно записів в трудовій книжці складає 15 років 10 місяців і 8 днів, при тому, що для того щоб отримати право на пільгову пенсію у віці 55 років потрібно відпрацювати в особливих умовах - 12 років 6 місяців, тому він має право на призначення йому пільгової пенсії за Списком № 2.

Таким чином оскільки відповідач неправомірно відмовив позивачу у призначенні пільгової пенсії, відповідно він звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Згідно із статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами пунктів 1, 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно записів трудової книжки позивача № 23, № 24 позивач з 11.12.2000 року по 13.12.2006 року працював в Хмельницькому ВАТ "Холод" на посаді машиніста аміачно-холодильних установок 4 розряду.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи.

Постановою Кабінету Міністрів України СССР від 22.08.1956 року № 1173 затверджений Список виробництв, робіт, професій, посад, робота яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах.

В тексті Списку передбачена посада "машиніста обслуговуючого аміачно-холодильні установки в промисловості і на транспорті".

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що посада "машиніста обслуговуючого аміачно-холодильні установки в промисловості і на транспорті" відноситься до професій і посад, робота яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах за Списком № 2.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" , у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (зі змінами) у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; результати атестації відповідної посади, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.

Згідно поданих позивачем документів його загальний стаж роботи складає 26 років 06 місяців 27 днів.

Відповідно до пункту 3 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників" при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці, починаючи з 22.08.1992 року. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року №21-183а13, від 25 листопада 2014 року № 21-519а14, від 19 травня 2015 року №21-175а15, постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі К/9901/48/17.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що до пільгового стажу позивача не можуть бути зараховані наступні періоди роботи:

1) період роботи в ПАТ "Хмельницький обласний пивзавод" з 22.08.1992 року по 27.08.1992 року, період роботи в Хмельницькій філії концерну "Військторгсервіс" з 20.10.1992 року по 05.08.1996 року, період роботи в ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" з 23.06.1997 року по 25.08.1998 року, та з 13.07.1999 року по 15.10.1999 року, оскільки відсутні відомості про проведення атестації робочих місць, що підтверджується копіями довідок Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області: № 24 від 11.05.2017 року, № 27 від 11.05.2017 року. № 21 від 11.05.2017 року, № 25 від 11.05.2017 року, оскільки відсутні будь-які докази проведення атестації робочих місць на яких працював позивач, та відсутні довідки про уточнюючий характер роботи.

Крім того суд звертає увагу на те, що у позовних вимогах відсутні вимоги щодо зарахування вказаних періодів роботи до пільгового стажу, хоча у мотивувальній частині позову позивач постійно посилається на зазначені обставини.

Щодо зарахування періоду роботи в ПАТ "Холод" з 11.12.2000 року по 13.12.2006 року судом встановлено, що позивач в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 не надав довідку про уточнюючий характер роботи для призначення пенсії, також не надав жодних доказів про проведення атестації робочого місця на вказаному підприємстві.

Окрім того у письмових поясненнях третьої особи вказано, що атестація робочих місць за Списком № 2 в ПАТ "Холод" не проводилась.

Також суд зазначає, що відповідно до розділу 3 висновку Експертизи умов праці Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 12 від 14.02.2013 року експертизи стану умов праці на Хмельницькому відкритому акціонерному товаристві "Холод" встановлено, що роботи з атестації робочих місць за умовами праці на підприємстві не проводились. Відсутні протоколи лабораторно-інструментальних досліджень шкідливих виробничих факторів. Не розроблені карти умов праці. Розрахунки з доплат до тарифних ставок, заробітної плати та щорічних додаткових відпусток - не проводились. Відсутня постійно-діюча атестаційна комісія, не розроблено і не затверджено перелік робочих місць з несприятливими умова праці, а саме код 8163.2-14341 поз. 23200000-14341 - машиніст холодильних установок.

Аналізуючи вище викладені норми права та матеріали справи, суд вважає, що відповідачем правомірно та у відповідності до приписів чинного законодавства позивачу зараховано лише той період роботи, згідно із яким останній був зайнятий повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, а це становить 06 років 01 місяць 12 днів.

В зв'язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем рішення, яким позивачу не зараховано період роботи з 11.12.2000 року по 13.12.2006 року до пільгового стажу, дане рішення не спростовується матеріалами справи, та поясненнями представника позивача.

Також суд не вважає за можливе зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести призначення позивачу пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, із зниженням пенсійного віку з 24.02.2017 року, зважаючи на таке.

Як видно з матеріалів справи, 24.02.2017 року позивачу виповнилось 55 років.

Суд зазначає, що пільговий стаж позивача, який необхідно врахувати при призначенні пенсії становить 6 років 1 місяць 12 днів.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.

Як зазначено вище у мотивувальній частині позову, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" , у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків.

Згідно розрахунку трудового стажу позивача, проведеного відповідачем згідно заяви позивача про призначення та виплату йому пільгової пенсії, судом встановлено, що загальний трудовий стаж позивача становить 26 років 6 місяців 27 днів, пільговий стаж позивача становить 6 років 1 місяць 12 днів.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачу у призначенні пільгової пенсії за Списком № 2, оскільки розмір пільгового стажу роботи позивача згідно проведеного розрахунку, не відповідає вимогам пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто є меншим за 6 років 3 місяці.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами частини 1, 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необгрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 (вул. Повстанська, 29, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29001, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 21318350), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство "Холод" (вул. Тупикова, 1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29026, код ЄДРПОУ 01553830) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 25 червня 2018 року

Головуючий суддя ОСОБА_4