Ухвала суду № 74937540, 07.06.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________07.06.2018

Справа № 490/5674/17

н\п 1-кп/490/748/2017

У Х В А Л А

07 червня 2018 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Чернієнка С.А.

суддів Гречаної С.І. та Мамаєвої О.В.

при секретарі Тихонюку В.В.

за участю прокурора Іванова А.О.,

потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3 і його захисника ОСОБА_4

під час судового розгляду на підставі обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 12017150020001953, за обвинуваченням

ОСОБА_3, який народився 14 лютого 1976 року у м. Новомоськовську Дніпропетровської області, є громадянином України, одруженим, має повну вищу освіту, не працює, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, є раніше судимим:

- 27 січня 2016 року Центральним районним судом м. Миколаєва за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки, від відбування якого на підставі ст. 75 КК України звільнений з випробуванням строком на два роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 спливає 08 червня 2018 року.

Як випливає зі змісту ст. 331 КПК України, до спливу строку тримання під вартою обвинуваченого незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження цього строку, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор під час вирішення вказаного питання вважав за необхідне продовження вказаного строку, пославшись в обґрунтування своєї позиції на те, що ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину та ризик переховування обвинуваченого від суду станом на теперішній час не зник і не зменшився.

Обвинувачений та його захисник проти продовження строку тримання під вартою заперечували, посилаючись на те, що судовий розгляд не з вини сторони захисту затягнувся, триває вже 14 місяців, та просили суд застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який вважали достатнім для запобігання ризику переховування обвинуваченого від суду, зауважуючи при цьому, що цей ризик є абстрактним, а інші ризики відсутніми.

Вислухавши думки учасників процесу, суд приходить до наступного.

Як слідує зі змісту ст. 199 КПК України, суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики, враховані при застосуванні такого запобіжного заходу, не зменшилися.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 минулого разу, суд врахував те, що обвинувачений є раніше судимим, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого насильницького злочину, який призвів до загибелі людини, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років, причому у період випробування, призначеного судом при звільненні від відбування покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

Враховуючи ці обставини суд прийшов до висновку про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме щодо надзвичайно високого ступеню ймовірності того, що перебуваючи на волі ОСОБА_3 буде переховуватися від суду.

Станом на теперішній час обставини, враховані судом під час вирішення питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого минулого разу, не зникли, а тому вказаний вище ризик не зник та його ступінь не зменшився.

Таким чином, під час вирішення вказаного питання судом встановлено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування до обвинуваченого запобіжних заходів, менш суворих ніж тримання під вартою, що відповідно до ст.ст. 183, 194, 199 КПК України є підставою для продовження строку його тримання під вартою.

Відповідно, клопотання сторони захисту про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 194, 199, 331 КПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 з можливістю внесення застави у розмірі, визначеному ухвалою від 03.07.2017 Центрального районного суду м. Миколаєва, та з покладенням у разі внесення застави обов'язків, визначених тією ж ухвалою суду - продовжити до 04 серпня 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками кримінального провадження.

Головуючий:

Судді: