Ухвала суду № 74937493, 21.06.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua

490/4650/18

н\п 1-кс/490/4218/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Подзігун Г.В., за участю секретаря Головацького О.С., прокурорів Нагорного Д.П., Ребенка П.С., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС СВ Управління СБ України в Миколаївській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, раніше не судимого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кім. 1102,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2017 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження №42017161010000495 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, за повідомленням про те, що начальник Державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор" ОСОБА_1 в період квітня-травня 2018 року, перебуваючи в СІЗО за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, 5, прийняв пропозицію, обіцянку неправомірної вигоди за вчинення ним в інтересах того, хто пропонує, та в інтересах третіх осіб дій щодо поліпшення умов перебування ув'язнених осіб шляхом порушення внутрішніх правил СІЗО з використанням наданої йому влади та службового становища.

18.06.2018 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Згідно вказаного повідомлення, ОСОБА_1 на підставі наказу Міністерства юстиції України №437/к від 30.01.2017 року призначений на посаду начальника Державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій. 26.04.2018 року ОСОБА_1 з метою забезпечення можливості обговорення питань щодо надання свого сприяння у поліпшенні умов тримання під вартою ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також інших невстановлених розслідуванням ув’язнених осіб, в порушення ст. 8 розділу IV Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України №460/5 від 18.03.2013 року (далі - Правила), організував переміщення ОСОБА_4 з камери слідчого ізолятору, в якій утримується останній, до кімнати старшого корпусного відділення, яка розташована між фотолабораторією та камерою №134 на першому поверсі головного корпусу Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, 5, без дотримання обов’язкової процедури подання ув’язненими на ім’я начальника слідчого ізолятору письмових заяв про особистий прийом адміністрацією слідчого ізолятору та реєстрації таких заяв у журналі прийому ув’язнених і засуджених з особистих питань.

В той же день близько 12 год. 20 хв. ОСОБА_1, перебуваючи у кімнаті старшого корпусного відділення, яка розташована між фотолабораторією та камерою №134 на першому поверсі головного корпусу Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, 5, зустрівся з ОСОБА_4, який є ув’язненим, та всупереч вимог абзацу 8 ст. 21 Закону України «Про попереднє ув’язнення» та п.п. 2.2 ст.2 розділу ІІ Правил, вступив з ним у неслужбові стосунки, які, зокрема, полягали в обговоренні та вирішенні питань щодо надання ОСОБА_1, з використанням наданих останньому влади і службового становища, сприяння у поліпшенні умов тримання під вартою ув’язнених та засуджених осіб за подальше отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди у вигляді талонів на пальне від ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Так, в ході вищевказаної розмови ОСОБА_4 висловив ОСОБА_1 прохання щодо надання йому та іншим ув’язненим дозволу на безперешкодне пересування по камерам слідчого ізолятору та грати в карти, лото, а також інші азартні ігри з метою матеріальної вигоди, а також організовувати їх, що відповідно до п.п. 4.3 ст. 4 розділу IV Правил ув’язненим і засудженим забороняється здійснювати. В свою чергу, ОСОБА_1 погодився надати таке сприяння.

08.05.2018 року ОСОБА_1 організував переміщення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з камер слідчого ізолятору, в яких утримуються останні, до кімнати старшого корпусного відділення, яка розташована між фотолабораторією та камерою №134 на першому поверсі головного корпусу Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, 5, без дотримання обов’язкової процедури подання ув’язненими на ім’я начальника слідчого ізолятору письмових заяв про особистий прийом адміністрацією слідчого ізолятору та реєстрації таких заяв у журналі прийому ув’язнених і засуджених з особистих питань.

В той же день близько 12 год. 25 хв. ОСОБА_1, перебуваючи у вищевказаній кімнаті, зустрівся з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, повторно вступив з ними у неслужбові стосунки, які, зокрема, полягали в обговоренні питання щодо розміру та форми неправомірної вигоди, пропозицію та обіцянку на отримання якої ОСОБА_1 мав на меті отримати від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за надання свого сприяння у поліпшенні умов тримання під вартою вказаних інших невстановлених розслідуванням ув’язнених осіб.

В ході вищевказаної розмови ОСОБА_1 прийняв від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пропозицію та обіцянку неправомірної вигоди у формі талонів на пальне в кількості 1000 літрів за надання свого сприяння в забезпеченні ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також іншим невстановленим розслідуванням ув’язненим особам можливості безперешкодного пересування по камерам слідчого ізолятору та гри в карти, лото, а також інші азартні ігри з метою матеріальної вигоди та організовувати їх, погодився надати таке сприяння з використанням наданих йому влади і службового становища. При цьому, ОСОБА_1, при прийнятті від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пропозиції та обіцянки неправомірної вигоди у формі талонів на пальне в кількості 1000 літрів, що згідно середньої вартості становить 29000 гривень, висловив останнім свої побажання щодо конкретних мереж автозаправних станцій, зокрема «WOG» та «АВІАС», якими мають бути відпущені зазначені талони на пальне та в подальшому надані ОСОБА_1 у якості неправомірної вигоди.

Слідчий звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з погодженим із прокурором військової прокуратури Миколаївського гарнізону ОСОБА_6 клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_1

В обґрунтування клопотання вказав, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, підозра є обґрунтованою, підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, застосування більш м’якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов’язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В судовому засіданні прокурори клопотання підтримали та просили задовольнити.

Підозрюваний по суті підозри відмовився надавати пояснення в порядку ст. 63 Конституції України та просив відмовити у задоволенні клопотання.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків. У разі, якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу, просив обрати йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на один місяць, оскільки останній має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується за місцем роботи, а також з огляду на його стан здоров'я.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, приходжу до наступного.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, яке відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості та за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк від трьох до шести місяців, або позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Підозра є обґрунтованою та підтверджується наступними зібраними доказами у кримінальному провадженні: протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль місця від 06.06.2018 року; протоколом обшуку від 18.06.2018 року, проведеного у службовому кабінеті начальника Державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор" ОСОБА_1 за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, 5; речовими доказами у вигляді карток (талонів) на пальне АЗК "WOG" - бензин А95 номіналом 20 літрів у кількості 9-ти одиниць, а також номіналом 10 літрів у кількості 2-х одиниць, вилученими 18.06.2018 року в ході обшуку у службовому кабінеті начальника Державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор" ОСОБА_1 за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, 5; протоколом обшуку від 18.06.2018 року, проведеного у камерах слідчого ізолятору №118, №125, №128, які знаходяться на першому поверсі головного корпусу, №225, яка знаходиться на другому поверсі головного корпусу, №304, №308, які знаходяться на третьому поверсі головного корпусу Державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор" ОСОБА_1 за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, 5; речовими доказами у вигляді речовини рослинного походження зеленого кольору, зовні схожої на наркотичний засіб, предметів у вигляді ножів, зовні схожих на холодну зброю, колод гральних карт та набору для гри в покер, мобільних телефонів, акумуляторів та зарядних пристроїв до них, навушників до телефонів, сім-карток мобільних операторів, флеш-накопичувачів, речовин, схожих на алкогольні вироби, та інших предметів, вилучених 18.06.2018 року в ході обшуку у камерах слідчого ізолятору №118, №125, №128, які знаходяться на першому поверсі головного корпусу, №225, яка знаходиться на другому поверсі головного корпусу, №304, №308, які знаходяться на третьому поверсі головного корпусу Державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор" ОСОБА_1 за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, 5; іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами.

При цьому слід звернути увагу на те, що підозра визнається обґрунтованою у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Крім цього, стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Враховуючи наявні у матеріалах кримінального провадження докази, вважаю, що є достатні підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочинного діяння обґрунтованою, чим спростовуються доводи сторони захисту стосовно відсутності вагомих доказів на підтвердження обґрунтованості підозри його підзахисного.

Відповідно до положень ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду цього або іншого кримінального проваджень.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчим у клопотанні зазначено, що оскільки ОСОБА_1 є службовою особою та перебуває на посаді начальника Державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор", отже наділений відповідним обсягом владних повноважень, є ризики того, що він може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В судовому засіданні було встановлено, що 19.06.2018 року відповідним наказом ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади, за такого, ризики, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні.

З урахуванням викладеного, вважаю доведеною наявність лише одного ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду. Між тим, вказаний ризик є незначним з огляду на те, що останній має постійне місце проживання та міцні соціальні зв’язки.

Враховуючи викладене, оскільки прокурором не доведено обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, вважаю, що запобігти встановленому ризику та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 зможе обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем мешкання останнього з 20 години до 08 години наступного дня з покладенням наступних обов'язків: прибувати за всіма викликами слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Таким чином, клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 181, 193, 194, 196, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 19 серпня 2018 року включно із забороною залишати місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кім. 1102 з 20 години до 08 години наступного дня з покладенням наступних обов'язків:

- прибувати за всіма викликами слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області протягом 5 днів.

Повний текст ухвали оголошено 25 червня 2018 року о 17 год. 00 хв.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ Г.В. ПОДЗІГУН