Рішення № 74936423, 25.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 р. Справа№805/3739/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

23.05.2018 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з вимогою:

визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 08.05.2018 у розмірі 5100 грн. по ВП №56148601, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області ОСОБА_1, при примусовому виконанні виконавчого листа №243/10163/17, виданого 06.04.2018 Слов’янським міськрайонним судом Донецької області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що судове рішення, на виконання якого виданий виконавчий лист, було виконано в добровільному порядку та в повному обсязі в межах коштів, що виділені з Державного бюджету України, про що повідомлено державного виконавця, тому підстави для накладення штрафу були відсутні.

Позивач вказав, що вимогу державного виконавця від 07.05.2018, якою надано 10 днів з дня отримання вимоги виконати зазначене рішення суду в повному обсязі або надати перелік дій вчинених на виконання рішення суду, отримана позивачем 16.05.2018, в той час як постанова про накладення штрафу винесена 08.05.2018. Тобто, пенсійний орган був позбавлений можливості надати відповідь на вимогу державного виконавця в строки, встановлені у вимозі. Таким чином, позивач вважає свої позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, Пенсійний орган зазначив, що за рахунок виділених у 2018 році з Державного бюджету України коштів стягувачу виплачено частину перерахованої суми пенсії. Виплата суми пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262 та перерахованої за рішенням суду, буде проведено в порядку встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” протягом 2019-2020 років. За відсутності відповідного фінансового забезпечення, а саме виділення коштів з Державного бюджету України, повністю виконати судове рішення в частині виплати стягувачу решти суми пенсії на сьогодні не можливо.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.05.2018 адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 15.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 25.06.2018.

У судове засідання сторони явку своїх представників не забезпечили, докази належного повідомлення знаходяться в матеріалах справи.

Представник позивача через відділ документообігу та архівної роботи суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, думку стосовно заявлених позовних вимог не висловив.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 10.04.2018 відкрито виконавче провадження ВП №56148601 з примусового виконання виконавчого листа №243/10163/17, що виданий 06.04.2018 Слов’янським міськрайонним судом Донецької області на виконання рішення суду, яким зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, перерахунок пенсії за інвалідністю; виплатити різницю у пенсії з 01.01.2016 року, та виплачувати її на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» чинного станом на теперішній час, з урахуванням довідки Голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області № 9266 від 14.07.2017 року, про розмір грошового забезпечення поліцейського, який займає посаду заступник начальника відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області (заступник начальнику відділу/управління, відділи (відділення) поліції/, зі спеціальним званням майор міліції, з вислугою 22 роки, 11 місяців, 24 дні.

Зазначену постанову направлено на адресу боржника та отримано ним 17.04.2018.

У квітні 2018 року боржником до державного виконавця подано заяву №5639/03 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження”, у якій зазначено, що 02.04.2018 здійснено перерахунок пенсії за рішенням суду в повному обсязі, що підтверджується розпорядженням про перерахунок пенсії. Після виконання судового рішення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” враховуючи довідку ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 13.03.2018 №3143лк становить 5158,44 грн.

Сума доплати за рішенням суду за період з 01.01.2016 по 30.04.2018 становить 78141,02 грн.

З 01.01.2018 виплачено 100 відсотків суми підвищення пенсії (2639,46 грн.), доплату за період з 01.01.2018 по 30.04.2018 (2639,46 грн. х 4 міс. = 10557,84 грн. зараховано на картковий рахунок ОСОБА_2 у квітні 2018 року.

Крім того, перерахований розмір пенсії за період з з 01.01.2016 по 31.12.2017, який складає 67583,18 грн. буде виплачено за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” протягом 2019 - 2020 років в такому порядку:

з 01.01.2019 по 31.12.2019 – щомісяця окремою сумою 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12. 2017, а саме 1407,98 грн. щомісячно;

з 01.01.2020 - щомісяця окремою сумою 100 відсотків різниці між місячним розміром отриманої пенсії з 01.01.2016 по 31.12.2017 та місячним розміром підвищеної пенсії, а саме 2515,97 грн. щомісячно.

До заяви додано протокол за пенсійною справою позивача, розрахунок на доплату пенсії позивача та розпорядження про перерахунок пенсії ОСОБА_2

07.05.2018 державним виконавцем надіслано вимогу №3846, в якій зазначалося, що станом на 07.05.2018 документи, підтверджуючі виконання рішення суду в повному обсязі, боржником до органу державної виконавчої служби не надано, зокрема не виплачено нараховані стягувачу пенсійні виплати за судовим рішенням у розмірі 67583,18 грн., тому заява про закінчення виконавчого провадження є необґрунтованою. У зв’язку з наведеним вимагалося виконати рішення суду в повному обсязі в 10-денний термін з дня отримання вимоги, а саме провести виплату нарахованих стягувачу пенсійних виплат за рішенням суду у розмірі 67583,18 грн.

Відповідь на вимогу державного виконавця надано не було, судове рішення боржником в повному обсязі не виконано.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 08.05.2018 (ВП №56148601) за невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення суду на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області накладено штраф у розмірі 5100 грн.

Вказаною постановою також зобов’язано боржника виконати судове рішення протягом 10 робочих днів.

Копію постанови направлено боржнику та отримано ним 17.05.2018.

Не погодившись з діями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

При прийняття рішенні у справі суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини 2 ст атті19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 2 Закону України “Про виконавче провадження” передбачає, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема обов’язковість виконання рішень.

Відповідно до частини 1 статті 18 вказаного Закону виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Положеннями статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов’язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно статті 63 вказаного Закону за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Поважними в розумінні наведених норм закону можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його волевиявлення.

Орган Пенсійного фонду України не заперечує проти того, що судове рішення, яке набрало законної сили підлягає виконанню, і невиплачену суму перерахованої на підставі такого судового рішення пенсії слід виплатити стягувачу.

У заяві, що надсилалася на адресу відповідача, він зазначав, що перераховану на підставі судового рішення суму пенсії буде виплачено за рахунок коштів Державного бюджету України.

Позивач зазначив, що за відсутності відповідного фінансового забезпечення, а саме виділення коштів з Державного бюджету України, повністю виконати судове рішення в частині виплати стягувачу решти суми пенсії на сьогодні не можливо.

Відповідно до п. 1 розд. І Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об’єднаними управліннями (далі управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.

Згідно п.п. 4 та 5 п. 4 вказаного Положення Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Так, відповідно до ст.ст. 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Враховуючи наведене, невиконання органом Пенсійного фонду України судового рішення в частині повної виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Це не виключає існування принципу обов’язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Однак, накладення на орган Пенсійного фонду України штрафу у такому випадку не захищає право особи (стягувача) на отримання бюджетних коштів.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а які відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Оскільки вказані обставини не були враховані державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу, ураховуючи зазначене постанова про накладення штрафу від 08.05.2018 у розмірі 5100 грн. по ВП №56148601, підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 242, 243, 244, 245, 246, 287, 293, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов’янськ пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 39/3, код ЄДРПОУ 34898944) про скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 08.05.2018 у розмірі 5100 грн. по ВП №56148601, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області ОСОБА_1, при примусовому виконанні виконавчого листа №243/10163/17, виданого 06.04.2018 Слов’янським міськрайонним судом Донецької області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 39/3, код ЄДРПОУ 34898944) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов’янськ пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення складено та підписано 25.06.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Стойка В.В.