Рішення № 74936144, 29.05.2018, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 488/384/18

Провадження № 2/488/992/18 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29.05.2018 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючої по справі судді – Чернявської Я.А.,

при секретарі судового засідання — ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2018 року позивач ОСОБА_3 звернулася до Корабельного районного суду м. Миколаєва з позовною заявою, в якій просила суд збільшити розмір аліментів шляхом зміни способу стягнення, що стягуються на її користь з відповідача ОСОБА_4 на підставі рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11.06.2015 року на утримання неповнолітнього сина — ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 500,00 грн., (щомісячно починаючи з 06.05.2015 року і до повноліття дитини) на 1/4 частини від усіх видів заробітку.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала, що з відповідачем ОСОБА_4 перебувала у зареєстрованому шлюбі з 17.05.2008 року, який було зареєстровано Корабельним відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 152. Від даного шлюбу у сторін по справі народився син — ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 05.11.2012 року, шлюб між сторонами по справі було розірвано.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11.06.2015 року з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання малолітнього сина – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 500,00 грн., щомісячно починаючи з 06.05.2015 року і до повноліття дитини.

Позивач зазначає, що на момент винесення рішення про стягнення аліментів з відповідача у 2015 році, сума розміром 500,00 грн., була достатньої для утримання дитини, а на теперішній час з урахуванням інфляції, значного підняття розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та внесених змін до Сімейного кодексу України, відповідно до положення ч. 2 ст. 182 якого — розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, позивач просить суд збільшити розмір стягуваних з відповідача аліментів на її користь з 500,00 грн., до 2000,00 грн.

Позивач в судове засідання не з”явилася, проте надала через канцелярію суду заяву, в якій просила про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила про задоволення позову.

Відповідач повідомлений своєчасно та належним чином в судове засідання не з”явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти задоволення позову до суду не надав.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі взявши до уваги заяву позивача, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Європейський суд з прав людини у рішенні «М.С. проти України» повторює, що існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї того, що в усіх рішеннях щодо дітей мають переважати їхні найкращі інтереси.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11.06.2015 року з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання малолітнього сина – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 500,00 грн., щомісячно починаючи з 06.05.2015 року і до повноліття дитини.

Після ухвалення рішення суду про стягнення аліментів відбулись зміни у житті одержувача аліментів. Так, на даний час дитина підростає, в зв'язку із чим збільшилися витрати на її утримання, що законодавчо підтверджується прожитковим мінімумом для осіб вказаної категорії, та змін до сімейного законодавства.

Також відбулися зміни в заробітку відповідача, що має істотне значення при вирішенні розміру та способу стягнення аліментів. Так на теперішній час відповідач має постійне працевлаштування та стабільний заробіток.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

У спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З даного приводу Верховний суд України висловив свою правову позицію у постанові від 05.02.2014р. по справі № 6-143цс13 в якій вказав: з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Суд, враховуючи розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов'язку батьків щодо утримання дитини, матеріальне становище сторін, вважає що є підстави для зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження, визначених раніше судом аліментів.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається, що у випадку зміни розміру, способу аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що аліменти слід стягувати з відповідача в частці від його заробітку, а саме в 1/4 частині, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до повноліття дитини.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 704, 80 грн., на підставі звільнення позивача від сплати судового збору при звернені до суду.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 259, 263, 264, 265, 268, 274-279, 280-283, 351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів — задовольнити.

Змінити розмір аліментів шляхом зміни способу стягнення, які було стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 за рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11.06.2015 року по цивільній справі № 488/1875/15-ц , провадження № 2/488/1214/15.

Стягувати з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого: 54051, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП: НОМЕР_2, зареєстрована: 54051, АДРЕСА_2) аліменти на утримання сина – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого: 54051, АДРЕСА_1) на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн. (р/р 31211206700004, код класифікації 22030101, судовий збір Державна судова адміністрація України 050, ЄДРПОУ 37992781, ОСОБА_7: ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО банку 826013).

Державній виконавчій службі всі виконавчі дії перенести у виконавчий лист за даним рішенням з виконавчого листа, виданого на виконання рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11.06.2015 року у справі № 488/1875/15-ц, провадження № 2/488/1214/15.

Раніше виданий виконавчий лист за рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11.06.2015 року у справі № 488/1875/15-ц, провадження № 2/488/1214/15, повернути на адресу суду.

Копію заочного рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

У відповідності до п.п. 15.5 ч.1 Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: Я. А. Чернявська