Постанова № 7493518, 11.01.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

11.01.10 Справа № 2/76

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Р. Марко

суддів С. Бойко

Т. Бонк

розглянувши апеляційну скаргу п/п ОСОБА_2

на рішення господарського суду Львівської області від 13.10.09

у справі № 2/76

за позовом прокурора Залізничного ра-ну м. Львова в інтересах Львівської міської ради

до відповідача п/п ОСОБА_2

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача- Залізнична райдержадміністрація

- Управління з контролю за використання та охороною земель у Львівській області

про : звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинно побудованої нежитлової будівлі

В С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Львівської області від 13.10.09

у справі № 2/76, позов прокурора Залізничного ра-ну м. Львова поданого в інтересах Львівської міської ради задоволено повністю.

Зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,3896 га, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Сяйво-Рудненська, шляхом знесення самочинно побудованої нежитлової будівлі розміром в плані 9,37 X і 12,45 м, висотою 4 м, за рахунок власних коштів та повернути дану земельну ділянку Львівській міській раді, м. Львів, площа Ринок, 1 (ідентифікаційний код 04055896). Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 9926грн._44коп;_ шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в користь державного бюджету Залізничного району м. Львова (р/р 3 1119106700003 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 22389381), стягувач: Львівська міська рада, м. Львів, площа Ринок, 1 (ідентифікаційний код 04055896). Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь державного бюджету 1077 грн. 65 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позов залишити без розгляду. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи.

В судовому засіданні, представник прокуратури заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи. Зокрема зазначив, що в ході проведеної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства було з'ясовано, що відповідач самовільно захопив земельну ділянку площею 0,3896 га, яка належить позивачу. Також на вказаній ділянці відповідачем збудовано приміщення мийки автомобілів та завезено будівельні матеріли. За результатами проведеної перевірки складено акт обстеження земельної ділянки та винесено припис про усунення порушень земельного законодавства шляхом припинення використання земельної ділянки. Розпорядженням третьої особи -Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради зобов'язано відповідача демонтувати самочинно збудоване приміщення. Всупереч вказаним приписам відповідач не вжив заходів на усунення порушень. Зазначеними діями відповідача державі завдано збитки, які згідно розрахунку становлять 99265 грн. 44 коп. Таким чином, прокурор, представник позивача просять звільнити земельну ділянку шляхом знесення самочинно збудованої нежитлової будівлі, повернути дану земельну ділянку в розпорядження позивача та стягнути з відповідача збитки в розмірі 99265 грн. 44 коп.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

Як встановлено судом, 15 жовтня 2008р. уповноваженим представником третьої особи - Управління з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області за результатами перевірки винесено припис №7992, яким встановлено, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку за адресою м. Львів, вул. Сяйво-Рудненська, площею 0,3896 га. Вказана земельна ділянка використовувалась відповідачем для влаштування автостоянки при відсутності договору оренди та інших необхідних документів. Даним приписом зобов'язано відповідача усунути виявлені порушення земельного законодавства шляхом припинення використання земельної ділянки до оформлення правовстановлюючих документів на неї.

15жовтня 2008р. уповноваженим представником третьої особи - Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області складено протокол про адміністративне правопорушення №6015. Протоколом встановлено, що земельна ділянка площею 0,3896 га на перехресті вул. Рудненська-Сяйво у м. Львові самовільно використовується відповідачем для влаштування та обслуговування автостоянки. На земельну ділянку завезено пісок і щебень, а також споруджено нежитлове приміщення площею 116,65 кв.м. Згідно довідки про правовий статус земельної ділянки, вказана земельна ділянка знаходиться у фактичному користуванні ДТГО "Львівська залізниця" та Львівської міської ради та відповідачу в користування не надана. Таким чином, відповідачем порушено ст.ст. 124-126, 211 Земельного кодексу України. Відповідальність за вчинене правопорушення передбачена ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

20 жовтня 2008р. уповноваженими представниками третьої особи - Управління з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області складено акт обстеження земельної ділянки, в якому встановлено, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку за адресою м. Львів, вуіл. Сяйво-Рудненська. Вказаний акт перевірки було складено в присутності відповідача, від підписання акту він відмовився.

22 жовтня 2008р. уповноваженим представником третьої особи - Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області винесено постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи передано до прокуратури Залізничного району м. Львова для прийняття рішення.

20 січня 2009р. по факту самовільного захоплення земельної ділянки прокурором Залізничного району м. Львова порушено відносно ОСОБА_2 кримінальну справу за ст. 197-1 КК України.

Як вбачається з листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області за вих. №06-227 від 15.08.2008р., перевіркою встановлено, що відповідач на перетині вулиць Рудненська-Сяйво у м. Львові без відповідних дозвільних документів розпочав будівництво нежитлової будівлі розміром в плані 9,37 X 12,45 м, висотою 4 м. Інспекцією державного архітектурцо-будівельного контролю у Львівській області відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ст. 97 Кодексу України про адміністративні правопорушення та видано припис про заборону проведення будівельних робіт без дозволу інспеції.

18 листопада 2008р. Залізнична района адміністрація Львівської міської ради розпорядженням №1168 зобов'язала відповідача демонтувати самочинно побудовану нежитлову будівлю розміром 9.37 X 12,45 м на перетині вулиць Рудненська-Сяйво.

11 лютого 2009р. Залізничним районним судом м. Львова у справі №2-0-36 винесено рішення, яким встановлено факт володіння ОСОБА_2 на праві приватної власності нежитловим приміщенням мийки автомобілів загальною площею 111,4 кв.м., що знаходиться на АДРЕСА_2 та зобов'язано ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" здійснити державну реєстрацію нежитлового приміщення мийки автомобілів загальною площею 111,4 кв. м., що знаходиться на АДРЕСА_2 на праві приватної власності.

29 квітня 2009р. Залізничним районним судом м. Львова у справі №2-0-36 винесено ухвалу, якою рішення Залізничного районного суду м. Львова від 11 лютого 2009р. за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту володіння нежитловим приміщенням скасовано за нововиявленими обставинами

Виявленими порушеннями земельного законодавства державі завдано шкоду. Третьою особою - Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів №963 від 25.07.1997р., проведено розрахунок завданої відповідачем шкоди, розмір якої становить 99265 грн. 44 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень прокурора, представників сторін та третіх осіб, станом на дату судового розгляду відповідач виявлені порушення земельного законодавства не усунув, 99265 грн. 44 коп. заподіяної шкоди не сплатив.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Вищевказана земельна ділянка є комунальною власністю і відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України перебуває у розпорядженні Львівської міської ради.

Відповідно до вимог п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону регулювання земельних відносин.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Частиною третьою цієї статті встановлено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Однак, відповідачем не представлено доказів правомірності користування спірною земельною ділянкою, клопотань про витребування таких доказів не заявлялося. Прокурор, представник позивача зазначили, що жодних рішень компетентними органами щодо надання вищевказаної земельної ділянки у власність чи користування відповідачу не приймалися.

Згідно п. б ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Частиною 3 ст. 152 Земельного кодексу України встановлено, що одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки є відшкодування заподіяних збитків.

Представник відповідача в своїх запереченнях наявних у матеріалах справи вказує на неправильність проведеного розрахунку завданих збитків, зазначає, що такий розрахунок мав бути проведений з врахуванням лише площі, зайнятої самочинно збудованим приміщенням. Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема приписів, актів третьої особи - Управління з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області, при проведенні перевірки було здійснено відповідні заміри самовільно зайнятої ділянки, якими і встановлено площу 0,3896 га. Вказані приписи, акти були доведені до відома відповідача, однак в адміністративному чи судовому порядку ним не оскаржувалися. В письмових поясненнях від 15.1 1.2008р. ОСОБА_2 зазначив, що на земельну ділянку площею 0,3896 га правовстановлюючі документів у нього відсутні. Таким чином, доводи представника відповідача є безпідставними та судом до уваги не беруться.

Ч. 1 ст. 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки (ч. 2 ст. 212 Земельного кодексу України).

Відповідно до абз. З ст. ст. 48 Закону України "Про охорону земель", забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи користування, у тому числі на умовах оренди, земельною ділянкою, у порядку, передбаченому законом.

Ст. 376 ЦК України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК України).

Згідно ч. 4 ст. 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, шо грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки відповідач користувався земельною ділянкою без необхідних на таке користування документів, здійснив самочинне будівництво на такій ділянці, чим завдав шкоду позивачу, а тому позовні вимоги є такими що підлягають до задоволення повністю.

Колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 13.10.09 у справі № 2/76 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Головуючий Р. Марко

Суддя С. Бойко

Суддя Т. Бонк