Рішення № 74933933, 25.06.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року м. Житомир справа № 806/1806/18

категорія 3.7.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, треті особи: Управління Державної казначейської служби України у м. Полтава Полтавської області, Управління Уктрансбезпеки у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення 9993,11 грн.,

встановив:

Житомирська місцева прокуратура в інтересах держави звернулася до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, треті особи: Управління Державної казначейської служби України у м. Полтава Полтавської області, Управління Уктрансбезпеки у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення 9993,11 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.10.2017 року в ході проведення рейдової перевірки Управлінням Укртрансбезпеки в Полтавській області на ділянці автодороги Р-52 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка км 109+667 посадовими особами проведено в порядку габаритно-вагового контролю обстеження транспортного засобу марки MAN F2000 з реєстраційним номером AM1829ВМ з напівпричепом марки Krone SDP 27 з реєстраційним номером АМ6080ХТ.

За результатами проведеного контролю складено акт № 009757 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 04.10.2017, на підставі яких проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд 318,4 євро. Незважаючи на те, що перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки, відповідач дані кошти добровільно не сплатив.

Ухвалою суду від 24.04.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 16.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Зазначив, що заперечує проти позову з мотивів, викладених у письмовому відзиві на позов.

В обґрунтування відзиву зазначив, що не визнає позов з підстав відсутності доказів складення акту №0009757 від 04.10.2017 повноважними представниками, відсутності доказів перевищення ваги на транспортному засобі, що належить відповідачу. Просить відмовити у задоволенні позову.

Керуючись приписами ч.3 ст.194, ст. 205, ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

04.10.2017 посадовими особами Управлінням Укртрансбезпеки в Полтавській області на ділянці автодороги Р-52 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка км 109+667 проведено габаритно-ваговий контроль обстеження транспортного засобу марки MAN F2000 з реєстраційним номером AM1829ВМ з напівпричепом марки Krone SDP 27 з реєстраційним номером АМ6080ХТ.

За результатами проведеної перевірки складено довідку №0004357 від 04.10.2017 та акт № 009757 від 04.10.2017 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, де вказано суб'єктом, що перевіряється ОСОБА_1. (а.с.16 зворотній бік)

На підставі вказаних документів 04.10.2017 складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд у розмірі 318,4 євро.

Оскільки відповідачем кошти у добровільному порядку до державного бюджету сплачені не були, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Відповідно до підпунктів 15, 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Пунктом 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників регулює Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті №1567, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно пункту 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 (на момент виникнення спірних правовідносин) державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами №30, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил Дорожнього руху (далі - Правила №30).

Згідно пункту 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі-дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування регулює Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 (далі - Порядок №879).

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Згідно пункту 18 Порядку № 879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Пунктом 26 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Згідно пункту 27 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Відповідно до пункту 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Згідно пункту 31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

З аналізу вказаних норм встановлено, що законодавством передбачені вимоги щодо здійснення перевезень вантажу великоваговими та великогабаритними транспортними засобами на автомобільних дорогах загального користування, а плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов'язковим платежем, який дає право на рух великовагового транспортного засобу.

З матеріалів справи вбачається, що 04.10.2017 року посадовими особами Управлінням Укртрансбезпеки в Полтавській області на ділянці автодороги Р-52 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка км 109+667 проведено габаритно-ваговий контроль обстеження транспортного засобу марки MAN F2000 з реєстраційним номером AM1829ВМ з напівпричепом марки Krone SDP 27 з реєстраційним номером АМ6080ХТ під керуванням водія ОСОБА_2, що належить ФОП ОСОБА_1 встановлено перевезення вантажу з перевищенням нормативних вагових параметрів, що підтверджується актом № З матеріалів справи вбачається, що 04.10.2017 року посадовими особами Управлінням Укртрансбезпеки в Полтавській області на ділянці автодороги Р-52 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка км 109+667 проведено габаритно-ваговий контроль обстеження транспортного засобу марки MAN F2000 з реєстраційним номером AM1829ВМ з напівпричепом марки Krone SDP 27 з реєстраційним номером АМ6080ХТ під керуванням водія ОСОБА_2, що належить ФОП ОСОБА_1 встановлено перевезення вантажу з перевищенням нормативних вагових параметрів, що підтверджується актом № 009757 від 04.10.2017. 009757 від 04.10.2017.

За таких обставин управлінням Укртрансбезпеки в Полтавській області нараховано відповідачу плату за проїзд в сумі 318,4 євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, складає 9993,11 грн.

Доказів оскарження визначеної плати за проїзд відповідачем не надано та станом на день розгляду даної справи в суді не сплачено.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність повноважень у позивача звертатися до суду з даним позовом, оскільки змістовний аналіз норм Закону України "Про автомобільний транспорт", Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, а також інших підзаконних нормативно-правових актів про автомобільний транспорт, дає підстави вважати, що право на стягнення Державною службою з безпеки на транспорті плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт, а несплата суб'єктами господарювання таких коштів у добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави.

Так, ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У п. 26 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

За таких обставин визначена плата за проїзд, несплачена перевізником-власником транспортного засобу у встановлені чинним законодавством строки, набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України.

Відтак, суд дійшов висновку, що прокуратура правомірно звернулась до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 9993,11 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про сплату вказаної плати за проїзд на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.

Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення плати за проїзд з ФОП ОСОБА_1 в сумі 9993,11 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 77, 194, 205, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України 9993,11 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, зарахувавши їх на рахунок Управління Державної казначейської служби України у м. Полтава Полтавської області (р/р 31310309700002 в ГУ ДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 38019510, призначення платежу - 22160100).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В.А. Липа