Рішення № 74933418, 25.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 р. Справа№805/3557/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України м. Краматорську Донецької області про:

- визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України м. Краматорську Донецької області щодо не перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу ) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки (2016 р., 2017 р.), що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідно до частини 2 статті 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;

- зобов’язання Управління Пенсійного фонду України м. Краматорську Донецької області здійснити розрахунок та виплату державної пенсії за віком з 06.03.2018 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки (2016 р., 2017 р.), що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідно до частини 2 статті 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,-

В С Т А Н О В И В:

17.05.2018 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України м. Краматорську Донецької області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки (2016 р., 2017 р.), що передують року звернення за призначенням пенсії та зобов’язання здійснити розрахунок та виплату пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки (2016 р., 2017 р.).

В обгрунтування позову зазначив, що з 14.09.1998 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», 06.03.2018 року позивача переведено на пенсію за віком на підставі особистої заяви про переведення. В квітні 2018 року на особистому прийомі позивачу стало відомо що при обчисленні пенсії відповідачем застосовувався показник середньої заробітної плати в України за 2016 рік, замість за 2017 рік. Також, листом від 17.04.2018 року відповідачем було відмовлено у проведені перерахунку із застосовуванням показника середньої заробітної плати в України за 2016 рік, замість за 2017 рік. Вважає, що відповідачем порушуються його права на отримання належної пенсії, оскільки попередня пенсія здійснювалась без застосування показника середньої заробітної плати в України, у зв’язку з чим оскільки нарахування пенсії за віком здійснюється вперше з 2018 року у відповідності до чого підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати в України за 2017 рік.

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов,в обґрунтування якого зазначив, що позивач дійсно отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»,з 06.03.2018 року позивача переведено на пенсію за віком за його заявою. Однак, оскільки позивач вже скористався правом на призначення пенсії, у відповідності до чого при переведенні з одного виду пенсії на інший, норми абз.2 п.4-4 розділу ХV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до нього не застосовуються, оскільки вони застосовуються тільки при призначенні пенсії. З урахуванням зазначеного пенсійний фонд не порушував права позивача та діяв відповідно до норм чинного законодавства, отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 18.05.2018 року позовну заяву залишено без руху 25.05.2018 року , Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв’язку з перебуванням судді Шинкарьової І.В. у відпустці справу передано судді Христофорову А.Б, ухвалою суду від 25.05.2018 року, у зв’язку з усуненням недоліків відкрито провадження у справі.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1), громадянин України, відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки.

Управління Пенсійного фонду України м. Краматорську Донецької області (ЄДРПОУ 23346787), є суб’єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року №384/2011 (далі за текстом – Положення №384/2011) та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатне здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 після звільнення з Управління МВС України з 14.09.1998 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На підставі особистої заяви 06.03.2018 року позивача переведено на пенсію за віком.

На звернення позивач щодо правильності обчислення пенсії за віком листом №127/Г-01-01-01 від 17.04.2018 року Управління ПФУ у м. Краматорську Донецької області повідомило, що для обчислення пенсії за віком було застосовано показник середньої заробітної плати в України за 2016 рік, відповідно до ч.3 ст. 45 Закону №1058.

Також, листом №1547-Г-01 від 11.05.2018 року ГУ ПФУ в Донецькій області також зазначило, що норми абз.2 п.4-4 розділу ХV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не можуть бути застосовані при обчислені пенсії позивачу, оскільки вони застосовуються тільки при призначенні пенсії, а оскільки позивач вже скористався правом на призначення пенсії, у відповідності до чого для обчислення пенсії за віком було застосовано показник середньої заробітної плати в України за 2016 рік.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі Закон №2262) встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Право пенсійного забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту (пункт «б» статті 1-2 Закону № 2262).

Згідно зі статтею 7 Закону № 2262, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

У частині першій статті 9 Закону № 1058, передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058, встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058, регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058.

Однак ОСОБА_1 було призначено іншу пенсію за іншим законом.

Так, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону № 2262, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058, він звернувся у березні 2018 року вперше, а тому при обчисленні пенсії за віком вперше відповідно до Закону № 1058 слід застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Аналогічний підхід застосування зазначених норм права висловлений Верховним Судом у постанові від 19.06.2018 року у справі №381/1405/17.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Суд критично ставиться до посилання представника відповідача, що при зверненні із заявою до Управління позивач набув право на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058, а не нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № 1058.

Вказані доводи суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону № 2262, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058, він звернувся вперше у березні 2018 року.

Вказаний висновок не суперечить правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду України від 31 березня 2015 року у справі № 21-612а14 та від 29 листопада 2016 року у справі № 21-6331а15, які полягають в тому, що особі, якій до досягнення загального пенсійного віку була призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого Закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV у зв'язку із досягненням такого віку вона (пенсія) має обраховуватися на підставі положень статті 40 Закону № 1058-ІV як вперше.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

У відповідності до вимог статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Принцип збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства сформульовано у рішенні від 07.07.1989 у справі «Сорінг проти Сполученого Королівства». Суд зазначив, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) «спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами, пов’язаними з інтересами суспільства в цілому, і вимогами захисту основних прав людини». У рішенні від 17.10.1986 у справі «Ріс проти Сполученого Королівства» Суд зазначив, що, з’ясовуючи, чи існує позитивне зобов’язання стосовно людини, «належить врахувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини».

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Отже відповідачем порушено вимоги статті 19 Конституції України та ч.2 ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки позивачу при перерахунку пенсії за віком не було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу ) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки (2016 р., 2017 р.), що передують року звернення за призначенням пенсії.

При цьому, відповідач не допустив бездіяльності, а навпаки вчинив дії, що полягали у невірному застосуванні норм при здійснені перерахунку пенсії, а тому саме дії відповідача є протиправними.

Враховуючи вищезазначене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача у сумі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 (вул. Сервантеса, буд.9,м. Краматорськ, Донецька область, 84300) до Управління Пенсійного фонду України м. Краматорську Донецької області (вул. Поштова,5 м. Краматорськ, Донецька область, 84302) про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України м. Краматорську Донецької області щодо не перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу ) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки (2016 р., 2017 р.), що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідно до частини 2 статті 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України м. Краматорську Донецької області здійснити розрахунок та виплату державної пенсії за віком з 06.03.2018 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки (2016 р., 2017 р.), що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідно до частини 2 статті 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України м. Краматорську Донецької області (ЄДРПОУ 23346787) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 25.06.2018 року.

Суддя Христофоров А.Б.