Рішення № 74933082, 25.06.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 р. № 814/881/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:ОСОБА_1, вул. Шепеля, 14, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область, 55601 до відповідача:Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034 про:визнання протиправним рішення; зобов’язання вчинити певні дії,ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (надалі – Управління або відповідач), викладене в листі від 07.03.2018 № К-2600/0-1260/0/20-18-СГ «Про розгляд заяви», про відмову позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення площею 103,1161 га, кадастровий номер 48245850000:02:000:0524, що розташована на території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів);

зобов’язати Управління надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення площею 103,1161 га, кадастровий номер 48245850000:02:000:0524, що розташована на території Софіївської сільської ради Новобузького району миколаївської області (за межами населених пунктів), у відповідності до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України;

встановити строк для подання Управлінням звіту про виконання постанови в частині вчинення дій, якщо така постанова буде прийнята судом.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що з відповідною заявою до Управління вона звернулася у вересні 2016 року. Листом від 07.12.2016 № К-6222/6-16-СГ відповідач повернув ОСОБА_1 «… надані матеріали для опрацювання …», пославшись при цьому на те, що бажана земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок, які призначені для відведення у власність учасникам антитерористичних операцій у межах норм безоплатної приватизації, відповідно до наказу Управління від 03.06.2016 № 79. Постановою від 21.11.2017 у справі № 814/1165/17 Одеський апеляційний адміністративний суд визнав протиправними дії Управління щодо повернення ОСОБА_1 заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та зобов’язав Управління розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.09.2016. Листом від 07.03.2018 № К-2600/0-1260/0/20-18-СГ Управління, з аналогічних підстав, з посиланням на частину сьому статті 118 Земельного кодексу України, відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу.

На думку позивача, дії відповідача порушують її право на приватизацію земельної ділянки.

У відзиві на позовну заяву (арк. спр. 22-28) Управління зазначило, що постановою від 21.11.2017 у справі № 814/1165/17 Одеський апеляційний адміністративний суд зобов’язав Управління розглянути заяву позивача від 30.09.2016, а не надати дозвіл. На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 898-р «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками», наказом від 03.06.2016 № 79 «Про визначення переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані учасникам антитерористичної операції» (надалі – Наказ) Управління включило земельну ділянку площею 67,1161 га (а не 103,1161 га, як вказано у заяві ОСОБА_1І.) ріллі на території Софіївської сільської ради, кадастровий номер 4824585000:02:000:0524, до переліку земельних ділянок, які можна передати у власність учасникам антитерористичної операції у межах норм безоплатної передачі. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 Управління встановило, що на земельну ділянку, з приводу приватизації частини якої звернулась позивач, вже були надані дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність учасникам антитерористичної операції.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року позивач звернулася до Управління з «Клопотанням про безоплатну приватизацію земельної ділянки» (надалі – Заява, арк. спр. 10), в якому просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення площею 103,1161 га, кадастровий номер 4824585000:02:000:0524, що розташована в межах території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області за межами населених пунктів (надалі – земельна ділянка).

Листом від 07.12.2016 № К-6222/6-16-СГ «Про розгляд заяви» (надалі – Лист 1, арк. спр. 12) Управління повернуло ОСОБА_1 надані нею матеріали на доопрацювання, пославшись при цьому на те, що земельну ділянку наказом від 03.06.2016 № 79 «Про визначення переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані учасникам антитерористичної операції» (надалі – Наказ, арк. спр. 29-31) було включено до відповідного переліку.

Постановою від 21.11.2017 у справі № 814/1165/17 (надалі – Постанова, арк. спр. 7-9) Одеський апеляційний адміністративний суд, зазначивши, що повернення заявнику документів на доопрацювання не передбачено нормами Земельного кодексу України, визнав дії відповідача протиправними та зобов’язав Управління розглянути заяву ОСОБА_1

Листом від 07.03.2018 № К-2600/0-1260/0/20-18-СГ «Про розгляд заяви» (надалі – Лист 2, арк. спр. 13) Управління відмовило ОСОБА_1 у наданні відповідного дозволу. Підставою для відмови відповідач вказав ту ж, що була вказана у Листі 1.

На думку позивача, оскільки Наказ не є нормативно-правовим актом, відповідач діяв всупереч частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення зокрема особистого селянського господарства, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Як вказано у частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, вирішення питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є частиною повноважень Управління щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення на території Миколаївської області.

Згідно з пунктом 8 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, організаційно-розпорядчим документом Управління є наказ.

Отже, відмова Управління в наданні дозволу (як рішення суб’єкта владних повноважень з відповідного питання) мала бути оформлена наказом, а за змістом – відповідати частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України.

Суд встановив, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки не видав наказ за результатами розгляду Заяви.

На окрему увагу заслуговує той факт, що у Постанові суд, надавши оцінку Листу 1, вказав, що «… лист, яким апелянту повернуті матеріали додані до заяви про надання дозволу … не є рішенням відповідача, прийнятим в наслідок розгляду відповідної заяви … відповідач, повертаючи апелянту додані до заяви матеріали на доопрацювання, діяв не у відповідності до вимог закону, а тому ці дії мають бути визнані протиправними …».

Незважаючи на це, Управління вдруге, замість рішення, направило позивачу листа.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про зобов’язання Управління прийняти рішення у формі наказу за результатами розгляду заяви позивача. Суд зазначив, що у цьому рішенні мають бути викладені мотиви для його прийняття, з посиланням на докази, та правове обґрунтування, що узгоджується зі змістом частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

Судовий збір розподіляється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 205, 241-243, 246, 250, 255, 262, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (вул. Шепеля, 14, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область, 55601, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34 м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404), що полягає у неприйнятті рішення у формі наказу за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.09.2016.

3. Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, прийняти рішення у формі наказу за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.09.2016 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення площею 103,1161 га, кадастровий номер 4824585000:02:000:0524, що розташована в межах території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області за межами населених пунктів.

4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили подати звіт про виконання судового рішення.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) на користь ОСОБА_1 (вул. Шепеля, 14, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область, 55601, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в сумі 704,80 грн., сплачений платіжною квитанцією від 29.03.2018 № 0.0.999837204.1.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна