Рішення № 74932007, 25.06.2018, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/1546/16-ц

2/171/16/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 року м. Апостолове Дніпропетровської області

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Чумак Т.А. за участю секретаря Жандарук В.В., представника позивача адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа – ОСОБА_3, про визнання договору іпотеки недійсним, виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження домоволодіння,

встановив:

05.09.2016 року позивач звернувся до суду з даним позовом. До участі у справі у якості третьої особи залучено ОСОБА_3 У позові позивач посилається на те, що між ним та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком «Промінвестбанк» було укладено договір іпотеки № 17з/3іп08 від 22.02.2008 року, згідно якого в іпотеку була передана квартира АДРЕСА_1, яка належить йому на праві приватної власності. Іпотечний договір був укладений на вимогу іпотекодержателя, що випливало з кредитного договору, який був укладений між ОСОБА_3 та промислово-інвестиційним банком «ПромінвестБанк» № 86з/2/іп08 від 22.02.2008 року. При укладені іпотечного договору він передав представнику банка ОСОБА_4 оригінали документів на право власності на належну йому квартиру, про що зазначено в п.4.1.4 договору іпотеки. Ні договір № 86з/2/іп08 від 22.02.2008 року, ні додаток № 1 до даного договору реалізований не був, тому що кошти ОСОБА_3 не видавалися. У 2015 році ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № 86з/2/іп08 від 22.02.2008 року. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 21.04.2015 року були задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення коштів за кредитним договором. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 25.12.2015 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 21.04.2015 року скасоване, а у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відмовлено в зв’язку з недоведеністю отримання ОСОБА_3 коштів за кредитним договором № 86з/2/іп08 від 22.02.2008 року.

Після такого рішення в серпні 2016 року позивач вирішив продати свою квартиру, але при перевірці її чистоти був встановлений факт наявності обтяження на заборону на нерухоме майно в зв’язку з тим, що іпотеко держателем на дану квартиру є ТОВ «Кредитні ініціативи», тому що 17.12.2012 року між ПАТ «АК ПромінвестБанк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір відступлення прав вимог за вказаним кредитним договором, внаслідок чого ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором № 86з/2/іп08 від 22.02.2008 року. Вказане обтяження було зроблено приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_5 17.12.2012 року.

З виписки заборон на відчуження було встановлено відступлення права вимоги «Промінвестбанком» Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», що передбачено договором факторингу між «Промінвестбанком» та ТОВ «Кредитні ініціативи». Додаток до договору факторингу йому не був наданий.

Ні ПАТ «ПромінвестБанк», ні ТОВ «Кредитні ініціативи» у п’ятиденний строк про відступлення прав за іпотечним договором позивача не повідомили. Ні позивач, ні ОСОБА_3 згоди на передачу прав і обов’язків третій стороні - ТОВ «Кредитні ініціативи» не надавали. Відступлення права вимоги, або передача прав третій особі, що не є учасником договірних відносин, без участі його – ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не можливо і суперечить чинному законодавству України, а саме - Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 1077, 1080-1083 ЦК України. Самим договором іпотеки № 17з/3іп08 від 22.02.2008 року передбачена заборона передачі іпотеки третій стороні. Договір відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року ніяким нотаріусом та нотаріусом за місцем знаходження іпотеки не завірений, тому також є нечинним. Крім того, кінцевий строк дії договору № 86з/2/іп08 від 22.02.2008 року закінчився 21.02.2013 року, тому строк вимагання заборгованості по кредиту збіг 21.02.2016 року.

Позивач ОСОБА_2 просить визнати договір іпотеки № 17з/іп08 від 22.02.2008 року, що укладений між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком «Промінвестбанк» з передачею права вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», та ОСОБА_2 недійсним на підставі ч.1 ст.215 ЦК України та ч.1 ст.203 ЦК України, оскільки АКПІБ «Промінвестбанк» було здійснено відступлення прав за грошовими зобов’язаннями з порушенням норм ЦК України, виключити (вилучити) з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та зобов’язати ТОВ «Кредитні ініціативи» повернути ОСОБА_2 оригінали документів на спірне домоволодіння.

В письмовому відгуку на позовну заяву представник відповідача по справі - ТОВ «Кредитні ініціативи» посилається на те, що відповідно пункту 7.3 іпотечного договору № 17з/3іп08 від 22.02.2008 року договір іпотеки діє до повного виконання зобов’язання Іпотекодавцем за кредитним договором (з урахуванням усіх змін та доповнень до нього) або до припинення права іпотеки у випадках, передбачених чинним законодавством. Станом на 25.05.2018 року заборгованість позичальника ОСОБА_3 за кредитним договором № 86з/2іп08 становить 22 677 доларів США. Відступлення права вимоги по кредитному договору № 86з/2/іп08 від 22.02.2008 року було здійснено в рамках цивільно-правових відносин з використанням майнових прав як забезпечення виконання зобов’язань, з переходом права первісного кредитора у зобов’язаннях в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Для уступки прав вимоги між старим і новим кредитором згода боржника не потрібна, не передбачена законодавством, оскільки вона ніякою мірою не погіршує його становище. Боржник не приймає участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. До нового кредитора по кредитному договору № 86з/2/іп08 від 22.02.2008 року перейшли всі права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Первісний кредитор - Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк «Промінвестбанк» передав новому кредиторові всі документи, які засвідчують права, що передано, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки боржник судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням Конституції України.

Позивач не навів переконливих доводів, чому факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору є підставою для звільнення боржника від виконання зобов’язання взагалі.

Крім того, до жовтня 2013 року позивач частково виконував свої зобов’язання за кредитним договором № 86з/2/іп08 від 22.02.2008 року саме перед ТОВ «Кредитні ініціативи», тобто позивач був повідомлений про відступлення та проводив оплату в рахунок погашення кредитної заборгованості.

Позивач звернувся до суду в 2017 році, тобто із пропуском строку позовної давності , бо про укладення кредитного договору та договору іпотеки йому було відомо з 2008 року.

Представник відповідача просить застосувати ст.126 ЦПК України, ст.267 ЦК України стосовно пропуску строку позовної давності. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ «Кредитні ініціативи» про визнання договору іпотеки недійсним, виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження домоволодіння просить відмовити в повному обсязі.

В письмових поясненнях щодо відзиву відповідача представник позивача ОСОБА_1 посилається на те, що про передачу прав на іпотеку ОСОБА_2 стало відомо 10.09.2016 року, коли з Вищого спеціалізованого суду України він отримав ухвалу від 01.09.2016 року з копією касаційної скарги на рішення апеляційного суду Харківської області від 25.12.2015 року з вимогою залишити заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 21.04.2015 року, яким була стягнута заборгованість з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» в силі. При повторному розгляді справи за скаргою дане рішення апеляційним судом Харківської області від 10.05.2018 року було скасовано, що говорить про те, що строк позовної давності для позивача необхідно рахувати з 10.05.2018 року.

До судового засідання учасники справи не з’явилися, представником позивача подано заяву про проведення судового розгляду справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити, при винесені судового рішення просить взяти до уваги постанову апеляційного суду Харківської області від 10.05.2018 року по справі за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки вказаним рішенням встановлено факт не укладання кредитного договору ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Заяву про розгляд справи без участі також надано представником відповідача. Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, відзив на позовну заяву не надала.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

В судовому засіданні з наданих сторонами документів та заяв по суті встановлено, що 22.02.2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком «Промінвестбанк» як «Іпотекодержателем» з однієї сторони та ОСОБА_2 як «Іпотекодавцем» з другої сторони, укладено договір, який забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору № 86з/2/іп08 від 22.02.2008 року, укладеного між Іпотекодержателем та Позичальником ОСОБА_3, за умовами якого остання зобов’язана в порядку, передбаченому кредитним договором повернути Іпотекодержателю в кінцевий термін до 21.02.2013 року кредит у розмірі 12 000 доларів США, проценти за користування ним у розмірі 10% річних…, а також відшкодувати Іпотекодержателю всі збитки, понесені ним в наслідок невиконання Іпотекодавцем (чи Позичальником) умов кредитного договору у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

Предметом іпотеки є однокімнатна квартира, розташована на п’ятому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 12-14).

Нерухоме майно – квартира АДРЕСА_1 внесена до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та до Державного реєстру іпотек (а.с.10-11).

Вказані обставини визнані сторонами та не оспорюють ся.

Також судом встановлено, що 17.12.2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір про передачу прав за договорами забезпечення та договір відступлення прав вимоги (а.с.130-166), згідно умов якого відповідачу передано право вимоги, зокрема, за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_3, та договором іпотеки, укладеним з позивачем.

Звернувшись до суду з даним позовом, позивач просить визнати недійсним договір іпотеки № 17з/іп08 від 22.02.2008 року з підстав недотримання в момент здійснення вказаного правочину вимог, встановлених ч.1 ст.203 ЦК України, а саме – не відповідність правочину актам цивільного законодавства, при цьому позивач зазначає, що такою невідповідністю є укладення між АКПІБ «Промінвестбанк» та відповідачем у грудні 2012 року договору факторингу, який укладено з грубими порушеннями діючого законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ч.1 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до положень частин 1,5 та 6 статті 81, ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В порушення вищевказаних положень ЦПК України ні позивачем, ні його представником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту недотримання сторонами вимог, встановлених ч.1 ст.203 ЦК України, під час укладення 22.02.2008 року договору іпотеки.

Твердження позивача про те, що підставою недійсності договору іпотеки є укладення договору відступлення права вимоги між ПАТ «АКПІБ» та ТОВ «Кредитні ініціативи», суд відхиляє, оскільки в судовому засіданні встановлено, що договір відступлення прав вимоги укладено між вказаними сторонами 17.12.2012 року, тобто через 4 роки після укладення договору іпотеки, а згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності договору є недодержання передбачених ЦК України вимог саме в момент вчинення правочину, а не за сплином певного часу.

Оскільки позивачем заявлено вимоги щодо визнання недійсним договору іпотеки з підстав укладення в подальшому між ПАТ «АКПІБ» та ТОВ «Кредитні ініціативи» договору про передачу прав за договорами забезпечення, суд розглядає позов лише в межах заявлених вимог.

Посилання представника позивача адвоката ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Харківської області від 10.05.2018 року у справі за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, якою встановлено недійсність кредитного договору, укладеного з ОСОБА_3, суд не бере до уваги, так як позивачем не було заявлено вимоги про визнання недійним договору іпотеки в зв’язку з недійсністю кредитного договору, на виконання умов якого укладеного договір іпотеки, а відповідно до ч.1 ст.13 ЦК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вказане не позбавляє права позивача звернутися до суду з позовом щодо оспорювання договору іпотеки з інших підстав.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову в позові в частині визнання недійсним договору іпотеки. Оскільки вимоги щодо зобов’язання відповідача повернути оригінали документів на спірну квартиру є похідними від вимоги про визнання недійсним договору іпотеки, у задоволенні вказаної вимоги також слід відмовити.

У зв’язку з відмовою у задоволенні позовних вимог суд вважає за необхідне процесуальні витрати віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.10,11, 60,209,213,215 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа – ОСОБА_3, про визнання договору іпотеки недійсним, виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження домоволодіння відмовити.

Витрати віднести на рахунок позивача.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Суддя: Т.А.Чумак