Рішення № 74931901, 25.06.2018, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/284/18

Провадження № 2/163/160/18

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 року м.Любомль

Любомльський районний суд Волинської області у складі:

головуючої - судді Гайдук А.Л.,

за участі секретаря судового засідання – Костюк Р.М.,

представників сторони позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідача – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Любомль в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах держави в особі Луцького прикордонного загону ДПС України (військова частина 9971) до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за квартирну плату (утримання будинку) та спожиті комунальні послуги, -

в с т а н о в и в :

14 лютого 2018 року заступник військового прокурора Луцького гарнізону, на підставі ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», звернувся в суд з позовом в інтересах Луцького прикордонного загону ДПС України (військова частина 9971), у якому просив стягнути з ОСОБА_5 заборгованість за квартирну плату (утримання будинку) та спожиті комунальні послуги в сумі 30641,92 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_5 проживає у службовому приміщенні – трьохкімнатній квартирі №1 за адресою: Волинська область, Любомльський район, с.Висоцьк, вул.Прикордонників, 1а, буд. № В-1, загальною площею 93,20 кв.м., яка перебуває на балансі Луцького прикордонного загону ДПС України та у 1993 році була надана його батькові - ОСОБА_6, як військовослужбовцю, з яким 22.07.2014 року Луцьким прикордонним загоном був укладений договір найму службового жилого приміщення в будинку державного житлового фонду. Луцький прикордонний загін надає квартиронаймачам, проживаючим у службовому житлі, відповідні комунальні послуги, в тому числі електричну та теплову енергію, холодну воду та інше. ОСОБА_6 проживав у даному службовому житлі до 28.04.2017 року та знятий з реєстрації, у зв’язку зі смертю. Оскільки ОСОБА_6 та його син – відповідач ОСОБА_5 неналежно виконували обов’язки по сплаті квартирної плати та спожитих послуг, станом на 30.11.2017 року за ними утворилась заборгованість в розмірі 30641,92 грн., з якої: 22677,53 грн. – заборгованість ОСОБА_6 та 7964,39 грн. – заборгованість ОСОБА_5, яку останні на неодноразові претензії в добровільному порядку не погасили. Так як відповідач ОСОБА_5 є прямим спадкоємцем ОСОБА_6 та успадковує його права й обов’язки, заступник військового прокурора просив усю суму заборгованості за квартирну плату (утримання будинку) та спожиті комунальні послуги стягнути саме з нього.

Ухвалою від 29.03.2018 року судом постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а 10.05.2018 року суд на підставі ч.4 ст. 277 ЦПК України перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 18.05.2018 року за клопотанням позивача до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_4, яка в установленому порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6

У зв’язку з цим, позивач змінив заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з ОСОБА_5 в користь Луцького прикордонного загону ДПС України заборгованість за квартирну плату (утримання будинку) та спожиті комунальні послуги в сумі 7964,39 грн., а з ОСОБА_4 аналогічного характеру заборгованість в сумі 22677,53 грн.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4, яка одночасно діє представником в інтересах ОСОБА_5 на підставі довіреності, подали відзиви на позовну заяву, у яких вказали на: порушення позивачем терміну позовної давності (ст.257 ЦК України); відсутність заборгованості по квартплаті (утриманню будинку); можливість розгляду справи в позовному провадженні за наявності належним чином укладеного і підписаного сторонами договору з вказівкою про відповідальність за порушення даного договору; не отримання жодних квитанцій на оплату комунальних послуг; порушення вимог тарифів за електроенергію; зловживання позивачем монопольним та службовим становищем шляхом цілеспрямованого ігнорування Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; недоведеності факту надання послуг з підстав відсутності у позивача документів про право надання таких послуг згідно п.3 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; неможливість слугування розрахунку заборгованості і відомості єдиним доказом існування заборгованості; ненаданням у заявлений період послуг по квартплаті; закладення корупційних складових у тарифи на опалення та відсутність громадських слухань при погодженні Штунською сільською радою цих тарифів, чим порушено ст.11 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; не доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін і тарифів з обґрунтуванням її необхідності. За викладених обставин, просили у задоволенні позову відмовити.

Представники Луцького прикордонного загону подали відповіді на подані відповідачами відзиви, а також додаткові пояснення, які фактично зводяться до того, що нарахування квартирної плати та комунальних послуг здійснюється згідно тарифів, розроблених житлово-експлуатаційним відділенням загону, які затверджені начальником Луцького прикордонного загону та погоджені органами місцевого самоврядування. ОСОБА_6, який до дня смерті проживав у службовому житлі, та ОСОБА_5 зобов’язані були сплачувати за отримані ними послуги згідно відомостей, які щомісяця виставляються на всезагальний огляд у військовому містечку по кожній квартирі, а факт не укладення останнім відповідного договору сам по собі не може бути підставою для звільнення його від оплати за фактично отримані ним послуги в повному обсязі. Військова частина 9971 надає послуги з теплопостачання та водопостачання згідно свідоцтва про реєстрацію військової частини як суб’єкта господарювання та забезпечує життєдіяльність лише військової частини. З приводу ненадання або неналежного надання таких послуг відповідачі до Луцького прикордонного загону не звертались та претензій не висували, а власною бухгалтерською довідкою фактично підтверджують належне надання цих послуг.

В судовому засіданні заступник військового прокурора позов підтримав та пояснив, що сторона відповідачів здійснює оплату комунальних послуг частково, незважаючи на чинність тарифів, згідно яких здійснюється нарахування за спожиті комунальні послуги, які на даний час не скасовані, а з вимогою щодо скасування рішення органу місцевого самоврядування відповідачі не звертались. При цьому усі мешканці військового містечка погодились з цими тарифами і за ними здійснюють оплату. Після смерті ОСОБА_6, про що стороні позивача стало відомо після отримання ухвали суду - 25.07.2017 року, відповідачі відмовляються підписувати договір з Луцьким прикордонним загоном про користування житловим приміщенням, хоча послугами користуються, однак оплату здійснюють на ім’я спадкодавця. Зазначені кошти зараховувались бухгалтерією прикордонного загону в рахунок погашення заборгованості спадкодавця ОСОБА_6, оскільки відповідно до правил бухгалтерського обліку, при наявності заборгованості, оплата поточних витрат зараховується в рахунок її погашення. Просив позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідачів наявну заборгованість.

Представники Луцького прикордонного загону в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали, висловили аналогічні доводи, що й викладені у їх відповідях на відзиви та письмових поясненнях, підтвердили обізнаність прикордонного загону з фактом смерті ОСОБА_6 з 25.07.2017 року та просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала, вказала на доводи, що наведені у відзивах на позов, не заперечила факту користування наданими комунальними послугами, однак не погоджується із тарифами, за якими проводиться нарахування, у зв’язку із чим оплату комунальних послуг вони продовжують здійснювати за тарифами 2006 року, які визнані судовим рішенням. Просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази у справі, судом встановлені такі фактичні обставини.

Згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.06.2007 року серії САВ №242500 та витягу про реєстрацію права власності від 03.07.2007 року №15096055, власником житлового службового будинку В-1, площею 187,3 кв.м., який знаходиться по вул.Прикордонна, буд.1а, в с.Висоцьк Любомльського району, є держава в особі Державної прикордонної служби України (а.с.18, 19).

З довідки Луцького прикордонного загону від 05.12.2017 року №462 встановлено, що службове житло – 3-х кімнатну квартиру загальною площею 93,20 кв.м. по вул.Прикордонна 1а, буд. №В-1, кв. №1, в с.Висоцьк Любомльського району Волинської області у 1993 році було надано військовослужбовцю запасу - ОСОБА_6 на підставі наказу командира в/ч 9971 (а.с.8-9).

22.07.2014 року між Луцьким прикордонним загоном ДПС України, як наймодавцем, та ОСОБА_6, як наймачем, укладено договір найму службового жилого приміщення в будинках державного житлового фонду, відповідно до якого наймодавець надає наймачу і членам його сім’ї: ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, у користування житлове приміщення за адресою: Волинська область, Любомльський район, с.Висоцьк, вул.Прикордонна, 1а, №В-1, кв.1, а саме ізольовану квартиру з 3-х кімнат, загальною площею 93,2 кв.м., житловою – 51,20 кв.м., яка обладнана: водопостачанням холодної води, центральним опаленням, каналізацією, електропостачанням з лічильником (а.с.22-24).

За умовами цього договору, наймодавець зобов’язується: здійснювати обслуговування будинку, забезпечувати роботу технічного обладнання відповідно до вимог законодавства (п.1.2.1. Договору); забезпечувати надання комунальних послуг, згідно укладених договорів (п.1.2.2. Договору); доводити наймачу встановлені тарифи на житлово-комунальні послуги та розміри щомісячних платежів за них (п.1.2.5. Договору). Наймач зобов’язується: у встановлені терміни сплачувати квартирну плату і плату за комунальні послуги, згідно укладених договорів, економно використовувати воду, газ, електричну і теплову енергію (п.1.3.3 Договору). Окрім цього, наймодавець вправі вимагати від наймача своєчасного внесення ним плати за житлово-комунальні послуги згідно укладених договорів (п.2.1.1 Договору), а наймач вимагати від наймодавця згідно із законодавством виконання покладених на нього обов’язків (п.2.2.6. Договору).

Наймач ОСОБА_6 помер 28 квітня 2017 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЕГ №204341, виданого виконавчим комітетом Штунської сільської ради Любомльського району Волинської області 28.04.2017 року, у зв’язку із чим його знято з реєстрації по вул.Прикордонна, буд.В-1АДРЕСА_1 (а.с.20, 126 – на звороті).

З копії матеріалів спадкової справи №125/2017 встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняла його дружина – ОСОБА_4, на ім’я якої приватним нотаріусом Любомльського районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_8 видано свідоцтва про право на спадщину за законом. Діти спадкодавця: ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в порядку та строки, передбачені ст.ст.1273, 1274 ЦК України, від прийняття спадщини відмовились на користь ОСОБА_4 (а.с.125-135).

У справі встановлено, що у вищевказаному службовому житлі до 28.04.2017 року фактично проживали та були зареєстровані ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а в подальшому і по сьогоднішній день – ОСОБА_5

Такі обставини сторонами в судовому засіданні не заперечено.

У зв’язку зі смертю ОСОБА_6, відповідно, втратою чинності, укладеного з останнім договору від 22.07.2014 року, 20.09.2017 року Луцьким прикордонним загоном на адресу ОСОБА_5 було надіслано для підписання два примірники договору про користування житловим приміщенням Луцького прикордонного загону, один з яких після підписання необхідно було повернути прикордонному загону. Окрім цього, відповідачу ОСОБА_5 повідомлено про суму заборгованості за проживання у службовому житлі станом на 20.09.2017 року (а.с.25, 26).

Згідно довідки Луцького прикордонного загону від 05.12.2017 року №463 та відомостей від 05.12.2017 року за №389, №390, заборгованість за утримання будинку та комунальні послуги ОСОБА_6 за період з березня 2012 року по березень 2017 року становить 22677,53 грн., а ОСОБА_5 за період з квітня по жовтень 2017 року – 7964,39 грн. (а.с.10, 12, 13).

Саме такі суми заборгованостей заступник військового прокурора просив стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4, як спадкоємця ОСОБА_6

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При вирішенні заявлених позовних вимог до ОСОБА_4 суд виходить з наступних положень цивільного законодавства України.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав i обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять yсі права i обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав i обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

За змістом положень статті 1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені ч. ч. 2 і 3 цієї статті, позбавляється права вимоги.

Аналіз указаної норми дає підстави для висновку, що строки пред'явлення кредиторами спадкодавця вимог до спадкоємців є обмежувальними (преклюзивними), тобто їх пропущення припиняє права кредиторів, а тому ці строки не призупиняються, не перериваються й не поновлюються.

В судовому засіданні представники сторони позивача вказали, що про смерть ОСОБА_6 їм стало відомо 25.07.2017 року після отримання ухвали суду.

З оглянутих в судовому засіданні матеріалів цивільної справи №163/1671/17 встановлено, що 05.07.2017 року Луцький прикордонний загін звертався в суд з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за квартплату та спожиті комунальні послуги за період з березня 2012 року по серпень 2016 року в сумі 20491,26 грн.

Ухвалою суду від 18.07.2017 року у відкритті провадження у справі за вказаним позовом Луцького прикордонного загону було відмовлено, у зв’язку зі смертю 28.04.2017 року відповідача ОСОБА_6, тобто припиненням його цивільної правоздатності до пред’явлення зазначеного позову до суду.

Зазначену ухвалу суду Луцьким прикордонним загоном отримано 25.07.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що про смерть наймача службового житла згідного договору найму від 22.07.2014 року ОСОБА_6 Луцькому прикордонному загону було уже відомо 25.07.2017 року.

Аналіз змісту повідомлення Луцького прикордонного загону від 20.09.2017 року за вих.№721/12064, адресованого відповідачу ОСОБА_5, не дає підстав вважати це повідомлення досудовою вимогою наймодавця в розумінні положень ст.1281 ЦК України, оскільки воно має лише інформаційний характер щодо простроченої заборгованості за проживання у службовому житлі, де зареєстрований відповідач, та не є вимогою з приводу боргів спадкодавця ОСОБА_6, про якого у цьому листі жодним чином не обумовлено.

За змістом п.2.1 глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, претензії кредиторів спадкодавця до спадкоємців можуть пред'являтися нотаріусу за місцем відкриття спадщини, що є однією з підстав для заведення спадкової справи.

З наведеного слід дійти висновку, що кредитор не зобов'язаний зважати на факт прийняття спадкоємцями спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву кредитора незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один із спадкоємців і чи встановлені спадкоємці взагалі.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №125/2017, Луцький прикордонний загін після отримання інформації про смерть наймача службового житла, в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини претензії щодо наявності у спадкодавця заборгованості не подав.

З даним позовом до суду заступник військового прокурора в інтересах держави в особі Луцького прикордонного загону звернувся лише 14.02.2018 року, тобто із пропуском встановленого ч.2 ст.1281 ЦК України строку пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців.

Таким чином, судом встановлено, що Луцький прикордонний загін, будучи належно обізнаним про смерть боржника, до нотаріальної контори з заявою про визнання його вимог як кредитора до спадкоємців не звертався та вимоги до спадкоємця в судовому порядку пред'явив з пропуском строку, передбаченого ч.2 ст.1281 ЦК України.

За таких обставин, оскільки позивач, як кредитор, протягом встановленого ст.1281 ЦК України строку не пред'явив своїх вимог до спадкоємця боржника, Луцький прикордонний загін, в інтересах якого прокурором заявлений даний позов, в силу ч.4 ст.1281 ЦК України позбавлений права такої вимоги у зв'язку з пропуском встановленого шестимісячного строку для пред'явлення вимог до спадкоємця.

З наведених підстав у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 слід відмовити.

Щодо заявлених позовних вимог до ОСОБА_5 суд виходить з такого.

У справі встановлено, що після смерті квартиронаймача - ОСОБА_6, у службовій квартирі залишився проживати та бути зареєстрованим його син - відповідач ОСОБА_5, а відтак останній є споживачем в розумінні поняття, наведеного у ст.1, ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-IV, в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції (далі Закон України № 1875-IV).

Згідно ч.1 ст.68 ЖК України, наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України № 1875-IV, споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Посилання у відзиві на те, що ОСОБА_5 не укладав договору з Луцьким прикордонним загоном, до уваги судом не приймаються, оскільки останній, проживаючи у службовому приміщенні, фактично споживав послуги, які надавалися військовою частиною, і попри відсутності між ними договірних правовідносин, в силу вимог ст.20 Закону України № 1875-IV, він, як споживач цих послуг, зобов'язаний їх оплатити відповідно до діючих тарифів.

Окрім цього, за змістом п.1 ч.3 ст.20 Закону України № 1875-IV, саме на споживача покладено обов'язок укласти договір на надання житлово-комунальних послуг і його відсутність не звільняє споживача від оплати послуг, які він отримує.

Згідно із зазначеними нормами закону споживач зобов'язаний оплатити надані житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Сам по собі факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг у повному обсязі, оскільки згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують такі права та обов'язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачами. Зазначену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-2951цс15 та від 30 жовтня 2013 року № 6-59цс13.

Як вбачається з відомості №391 від 05.12.2017 року, ОСОБА_5 за період з квітня по жовтень 2017 року нараховано 7964,39 грн. квартплати та комунальних послуг, з яких: 81,84 грн. – за утримання будинку, 4100,58 грн. – за опалення, 23,66 грн. – за холодну воду, 3057,60 грн. – за електроенергію.

З відомості №390 від 05.12.2017 року встановлено, що заборгованість ОСОБА_5 по квартплаті та комунальних послугах за вказаний період рівна сумі проведеного нарахування – 7964,39 грн.

Відповідач у спірних правовідносинах, поміж іншого, не погоджується із тарифами, згідно яких проводиться нарахування за комунальні послуги.

Відповідно до положень ст.123 ЖК України, порядок користування службовими жилими приміщеннями встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. До користування службовими жилими приміщеннями застосовуються правила про договір найму жилого приміщення, крім правил, передбачених статтями 73 - 76, 79 - 83, 85, 90, частиною шостою статті 101, статтями 103 - 106 цього Кодексу.

Статтею 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку) (ст.66 ЖК України), а плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами (ст. 67 ЖК України).

Пунктом 30 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 року №37 «Про службові жилі приміщення», передбачено, що наймач службового жилого приміщення зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) за затвердженими у встановленому порядку ставками і тарифами.

Згідно ст.7 Закону України № 1875-IV, питання встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону належить до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг.

У частинах 2 та 3 ст.31 цього ж Закону визначено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

Як вбачається з довідки Луцького прикордонного загону від 05.12.2017 року №462, нарахування квартирної плати та комунальних послуг здійснюється згідно тарифів, розроблених житлово-експлуатаційним відділенням загону, які затверджені начальником Луцького прикордонного загону та погоджені органами місцевого самоврядування, зокрема у 2017 році за такими тарифами: квартирна плата – 0,1464 грн. за 1 м.кв.; опалення – 8,294 грн. за 1 м.кв.; холодна вода – 1,82 грн. за 1 людину; електроенергія – 1,68 грн. за 1 кВт (а.с.8-9).

Такі застосовані позивачем тарифи підтверджуються матеріалами справи, а саме:

- рішенням виконавчого комітету Штунської сільської ради Любомльського району Волинської області від 27.12.2011 року №43, яким погоджено розрахунок тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для мешканців військового містечка по кожному будинку згідно з додатком №1, зокрема, по будинку, що по вул.Прикордонна, 1а В-1, розрахунок тарифу визначено у 0,1464 грн. за 1 м.кв. Згідно відомості №390, місячна плата за утримання будинку становить 13,64 грн. (0,1464 грн. х 93,20 кв.м.) (а.с.27-28);

- рішенням Штунської сільської ради Любомльського району Волинської області від 26.04.2016 року №4/2 погоджено тариф за виробництво і постачання теплової енергії на службові житлові будинки військового містечка «Висоцьк» Луцького прикордонного загону – 8,294 грн. за 1 кв.м. загальної площі житла/місяць. Згідно відомості №390, місячна плата за опалення становить 683,43 грн. (8,294 грн. х 82,40 кв.м. опалювальної площі) (а.с.30-32);

- розрахунком квартирної плати та комунальних послуг, погодженим сільським головою Штунської сільської ради 25.02.2009 року та затвердженим начальником Луцького прикордонного загону 27.04.2009 року, в частині водопостачання, за яким вартість холодної води з 1-го мешканця в місяць становить 1,82 грн. (а.с.33-36).

З наведеного слідує, що розрахунки тарифів квартирної плати та плати за комунальні послуги затверджені у відповідності до вимог ст.ст.7, 31 Закону України № 1875-IV.

При цьому, затверджені тарифи у встановленому порядку не оспорені і не скасовані, а з системного аналізу положень ст.ст.7, 11, 31 Закону України № 1875-IV слід дійти висновку, що громадські слухання не є обов’язковою умовою для затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Щодо тарифу на електроенергію у 1,68 грн. за 1 кВт, то судом встановлено, що він відповідає тарифам на електроенергію, що відпускається населенню, з 1 березня 2017 року (пункту 1.5), затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 26.02.2015 року №220, оскільки з урахуванням статусу службового жилого будинку у військовому містечку «Висоцьк», де проживає відповідач ОСОБА_5, та який належить державі в особі Державної прикордонної служби України, для обрахунку вартості спожитої електроенергії береться тариф, як для населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об’єднане шляхом створення юридичної особи, крім гуртожитків.

Дана обставина також доводиться листом Любомльської філії ПАТ «Волиньобленерго» від 22.04.2016 року №14-14-520 та вихідною телефонограмою Луцького прикордонного загону №195 від 24.01.2017 року щодо вжиття заходів по питанню переведення мешканців відомчого житлового фонду, в тому числі військового містечка «Висоцьк», на прямі розрахунки з енергопостачальними організаціями (а.с.111-112).

Віднесення відповідача до вказаної у п.1.5 постанови НКРЕ категорії населення також підтверджується наданими ОСОБА_4 квитанціями про оплату комунальних послуг за квітень - жовтень 2017 року, згідно яких отримувачем коштів є військова частина 9971, тобто позивач, а не електропостачальна організація.

Таким чином, виходячи з наведених тарифів, судом встановлено наступні нарахування за період проживання відповідача ОСОБА_5 за сім місяців (з квітня по жовтень 2017 року): квартплата – 95,48 грн. (13,64 грн. х 7); опалення - 4784,01 грн. (683,43 грн. х 7); холодна вода – 12,74 грн. (1,82 грн. /1 людина/ х 7); електроенергія – 3057,60 (згідно постанови НКРЕ), що в сукупності становить 7949,83 грн.

При такому обрахунку суд зазначає, що вартість холодної води після смерті ОСОБА_6, тобто з квітня 2017 року, слід визначати з розрахунку на одну людину – відповідача ОСОБА_5, а не двох, як це зроблено Луцьким прикордонним загоном.

Із наданих суду стороною відповідача копій квитанцій ПАТ КБ «Приватбанк» від 08.06.2017 року, 10.07.2017 року, 15.08.2017 року, 11.09.2017 року, 11.10.2017 року, 08.11.2017 року, платником по яких значиться ОСОБА_6, встановлено, що за квітень – жовтень 2017 року проводилась оплата за утримання будинку та комунальних послуг на користь військової частини 9971 (а.с.158-160).

За цими квитанціями здійснено оплату всього на суму 2696,96 грн.

З відомостей Луцького прикордонного загону від 05.12.2017 року за №388 та за №389 встановлено, що вказану суму оплати зараховано на погашення боргу за утримання будинку та комунальні послуги за 2012 рік, який рахувався за спадкодавцем ОСОБА_6 (а.с.13-15).

З пояснень відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні судом встановлено, що за вказаними квитанціями проводилась поточна оплата комунальних послуг та за утримання будинку, а не в рахунок погашення заборгованості спадкодавця ОСОБА_6

Представник позивача також в судовому засідання вказав, що після смерті ОСОБА_6 відповідач ОСОБА_5 споживає надані комунальні послуги, однак оплату здійснює на ім’я спадкодавця.

Представник Луцького прикордонного загону у письмових поясненнях вказав, що відповідач не погоджується із встановленими тарифами та проводить власні розрахунки за тарифами, які вважає правильними, та саме за ними оплачує житлово-комунальні послуги.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що за вищевказаними квитанціями проведено поточну оплату заборгованості за житлово-комунальні послуги за квітень-жовтень 2017 року, а не як погашення боргів ОСОБА_6 за березень 2012 року – березень 2017 року, оскільки це, поміж вищенаведеного, доводиться аналізом відомості про заборгованість №389 від 05.12.2017 року, за якою станом на дату смерті ОСОБА_6 заборгованість по утриманню будинку відсутня, однак згідно квитанцій за травень-листопад 2017 року дана послуга продовжує оплачуватись, а тому явно не може стосуватись утвореної заборгованості (а.с.13).

Посилання представника позивача на правила бухгалтерського обліку в даному випадку судом до уваги не приймаються, оскільки зарахування оплати поточних витрат на погашення наявної заборгованості може мати місце за тієї умови, що ці поточні нарахування та виникла заборгованість стосуються однієї і тієї ж особи.

Таким чином, враховуючи здійснення часткової оплати житлово-комунальних послуг за вказаний період, до стягнення з відповідача ОСОБА_5 на користь Луцького прикордонного загону підлягає відповідна різниця (7949,83 грн. – 2696,96 грн.), яка становить 5252,87 грн.

З приводу інших доводів сторони відповідача суд зважує на положення ч.1 ст.81 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всупереч даної норми відповідачами не надано належних та допустимих доказів неправомірності розрахунку заборгованості за комунальні послуги в частині наведеного боргу, який утворився у відповідача ОСОБА_5 внаслідок неналежного виконання обов’язку щодо сплати сум за отримані комунальні послуги та квартирну плату, а також не доведено інших тверджень, наведених у відзиві на позовну заяву, зокрема, щодо ненадання послуг по квартплаті та закладення у тарифи корупційних складових.

З приводу неотримання жодних квитанцій на оплату комунальних послуг представник Луцького прикордонного загону у письмових поясненнях вказав та даної обставини не спростовано в судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_5, про те, що квитанції для оплати житлово-комунальних послуг надходять лише на адресу прикордонного загону, а споживачам комунальних послуг у кожному поточному місяці сума заборгованості виставляється на всезагальний огляд на території військового містечка, де вказуються відомості по кожній квартирі (службовому житлі) окремо, тому підстав вважати відповідача необізнаним із сумою оплати за квартплату та комунальні послуги за кожний поточний місяць у суду немає.

За змістом ст.19 Закону України № 1875-IV, учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Враховуючи статус житла, як службового, Луцький прикордонний загін, як власник цього майна та його утримувач, забезпечує надання житлово-комунальних послуг, згідно укладених договорів, та як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію військової частини як суб’єкта господарської діяльності від 31.03.2016 року №116-16, до переліку дозволених видів господарської діяльності військової частини 9971, поміж іншого входить: постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, забір, очищення та постачання води.

Відповідач проводить часткову оплату житлово-комунальних послуг, тим самим визнає факт їх надання та отримання.

Таким чином, з наведених підстав, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову до ОСОБА_5, а саме стягнення з останнього заборгованості за отримані комунальні послуги в сумі 5252,87 грн.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 1762,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.1, 61).

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на прийняте у справі рішення, з відповідача ОСОБА_5 в користь Луцького прикордонного загону слід стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 302,00 грн., виходячи із задоволення заявленої в позові суми на 17,14%.

Керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 265 ЦПК України, ст.ст.67, 68, 123 ЖК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову заступника військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах держави в особі Луцького прикордонного загону ДПС України (військова частина 9971) до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за квартирну плату (утримання будинку) та спожиті комунальні послуги – відмовити.

Позов заступника військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах держави в особі Луцького прикордонного загону ДПС України (військова частина 9971) до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за квартирну плату (утримання будинку) та спожиті комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь Луцького прикордонного загону Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321661) заборгованість за надані комунальні послуги, яка утворилась за період з квітня по жовтень 2017 року включно, в загальній сумі 5252 (п’ять тисяч двісті п’ятдесят дві) гривні 87 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь Луцького прикордонного загону Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321661) судовий збір в розмірі 302 (триста дві) гривні.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його складення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.

Найменування позивача – Луцький прикордонний загін ДПС України (військова частина 9971); місце знаходження: вулиця Стрілецька, 6, місто Луцьк Волинської області; код ЄДРПОУ – 14321661.

Ім’я відповідача – ОСОБА_5; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, буд. № В-1АДРЕСА_2; РНОКПП - НОМЕР_1.

Ім’я відповідача – ОСОБА_4; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; паспорт громадянина України серії КА №628594, виданий Сокальським РВ УМВС України у Волинській області 16.12.1997 року.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2018 року.

Головуюча : суддя А.Л. Гайдук