Ухвала суду № 74930438, 25.06.2018, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

25 червня 2018 року

м. Чернігів

справа № 927/350/18

Суддею Господарського суду Чернігівської області Мурашко І.Г., за участю секретаря судового засідання Рослого В.В., розглянуто справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Віанна групп”,

вул. Доценко, 10, м. Чернігів, 14032

предмет спору: про стягнення 24998,44 грн.

За участю:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Віанна групп” про стягнення 24998,44 грн., з яких 9257,31 грн. сума пені за період з 15.03.2014 по 14.05.2015; 691,93 грн. сума трьох відсотків річних за аналогічний період та 15049,20 грн. інфляційних втрат за період лютий – квітень 2015 року. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 10.12.2013 за № 1829/14-БО-39 про купівлю-продаж природного газу та додаткових угод №№ 1-7 до нього.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2018 позовну заяву ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до ТОВ «Віанна групп» про стягнення 24998,44 грн., - було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом ухвалено здійснювати розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 11.06.2018 (а.с. 1-2).

Сторони у підготовче судове засідання 11.06.2018 не з’явились, повноважних представників не направили, про дату, час та місце підготовчого судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи (а.с.40-41).

Натомість на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області від позивача надійшло клопотання, згідно якого останній заявлений позов підтримав в повному обсязі та просив суд розглядати справу за відсутності його повноважного представника (а.с.44-45). Судом було задоволення заявлене позивачем клопотання в частині проведення підготовчого судово засідання 11.06.2018 без участі повноважного представника позивача, про що внесено відповідний запис до протоколу судового засідання (а.с.47).

Від відповідача на адресу Господарського суду Чернігівської області надійшли письмові пояснення по суті заявленого позову, що за своїм змістом є відзивом на позов (а.с.42-43). На виконання вимог суду вказані документи були направлені відповідачем на адресу позивача (а.с.51-53). Згідно письмових пояснень (відзиву) від 08.06.2018, відповідач проти поданого позову заперечив в повному обсязі, вказавши на відсутність в матеріалах справи належних доказів на підтвердження існування простроченої заборгованості по оплаті вартості природного газу, поставленого позивачем на підставі договору від 10.12.2013 за № 1829/14-БО-39, у спірному періоді та недоведеність позивачем порушення відповідачем термінів виконання договірних зобов’язань щодо оплати його вартості. Також відповідач вказав на відсутність розрахунку інфляційних втрат, що заявлені до стягнення в межах даної справи, та на відсутність правових підстав для стягнення пені, оскільки, на його думку, виходячи з умов пункту 7.2 договору від 10.12.2013 за № 1829/14-БО-39, сторони не погодили відсотка, виходячи з якого розраховується такий вид штрафних санкцій – як пеня.

У підготовчому судовому засіданні 11.06.2018 судом на підставі пункту 3 частини 2 статті 183 ГПК України було відкладено підготовче судове засідання на 25.06.2018 та визнано обов’язковою явку повноважного представника позивача ПАТ НАК «Нафтогаз України» у підготовче судове засідання 25.06.2018. При цьому, суд звернув увагу позивача, що у відповідності до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на нього покладено обов’язок доведення фактичних обставин справи, на які він посилається як на підставу заявленого позову, в тому числі в частині періодів, в яких існувала прострочена заборгованість відповідача по розрахунку за поставлений природний газ за договором від 10.12.2013 за № 1829/14-БО-39. Вказана ухвала суду була направлена в день її винесення - 11.06.2018 (рекомендоване поштове відправлення № 1400039905002) на адресу державної реєстрації позивача: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6. Згідно даних офіційного сайту Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» рекомендоване поштове відправлення за № 1400039905002 надійшло 12.06.2018 до поштового відділення зв’язку (01999) та було вручено позивачу - 13.06.2018, про що судом сформовано відповідний витяг, який залучений до матеріалів справи ( а.с. 54.).

У вказаній ухвалі суд констатував, що за відсутності належних доказів фактичних оплат відповідача по договору № 1829/14-БО-39, суд позбавлений можливості перевірити наданий позивачем розрахунок неустойки (пені), відсотків річних та інфляційних втрат, що заявлені до стягнення в межах даної справи (дати фактичних сплат позивачем не підтверджені належним чином (банківські виписки по рахунку, платіжні доручення про перерахування коштів в матеріалах справи відсутні). Тобто, виходячи з наявних в матеріалах справи документів, з урахуванням правової позиції відповідача, наведеної ним у письмовій заяві по суті заявлених до нього вимог, суд не може встановити наявність порушеного права позивача та правомірності заявленого ним позову. Наведені обставини, зумовили виклик повноважного представника позивача у підготовче судове засідання, відкладеного на 25.06.2018.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 24998,44 грн., з яких 9257,31 грн. сума пені за період з 15.03.2014 по 14.05.2015; 691,93 грн. відсотки річних за той же період та 15049,20 грн. інфляційних втрат за період лютий – квітень 2015 року. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначене про порушення відповідачем умов договору від 10.12.2013 за № 1829/14-БО-39, в частині своєчасного розрахунку за поставлений ним природний газ ним у період січень - грудень 2014 року. На підтвердження порушення відповідачем грошових зобов’язань за договором від 10.12.2013 за № 1829/14-БО-39, зокрема пункту 6.1 договору, позивачем надано до матеріалів справи власну виписку по операціям за вказаним правочином, складену за підписом головного бухгалтера ПАТ НАК «Нафтогаз України». Однак, вказаний документ не є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом в розумінні статтей 76-79 ГПК України, що підтверджує порушення відповідачем грошових зобов’язань за договором від 10.12.2013 за № 1829/14-БО-39.

Надана позивачем виписка по операціям за спірним договором не підтверджує належними доказами дати фактичних оплат, проведених відповідачем в рахунок оплати вартості поставленого природного газу, виходячи з яких позивачем були розраховані штрафні санкції (пеня), інфляційні втрати та відсотки річних, що заявлені до стягнення в межах даного позову. Суд неодноразово ухвалами від 14.05.2018 та 11.06.2018 звертав увагу позивача, що належними доказами, що підтверджують фактичну оплату відповідачем поставленого природного газу є платіжні документи, зокрема платіжні доручення про перерахування коштів; банківські виписки по рахунках, засвідчені печаткою банківської установи тощо, однак позивач зміст зазначених процесуальних документів проігнорував, явку повноважного представника у підготовче судове засідання 25.06.2018 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, належних доказів в обґрунтування правомірності заявлених вимог до суду не надав.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. З огляду на зміст частини 4 вказаної статті, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Виходячи з вимог частини 1 статті 74 ГПК України, на позивача покладено обов’язок доведення фактичних обставин справи, на які він посилається як на підставу заявлених вимог. При цьому, з огляду на зміст частини 4 вказаної статті, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи.

За приписами статтей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд встановив, що за відсутності належних доказів на підтвердження дат фактичних оплат відповідача, проведених останнім в рахунок поставленого позивачем природного газу за договором від 10.12.2013 за № 1829/14-БО-39, суд не може встановити наявність порушеного права позивача та перевірити наданий ним до матеріалів справи розрахунок штрафних санкцій (пені), заявлених до стягнення на підставі умов пункту 7.2 вказаного договору, інфляційних втрат та відсотків річних, заявлених до стягнення на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України. При цьому судом враховано також правова позиція відповідача у відзиві на позов від 08.06.2018, згідно яких останній заперечував проти задоволення заявленого позову та звертав увагу суду на недоведеність позивачем існування у спірному періоді простроченої заборгованості за договором від 10.12.2013 за № 1829/14-БО-39. Зазначене відповідачем не спростовано.

За приписами пункту 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

З огляду на зміст пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з’явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору;

Враховуючи що повноважний представник позивача, явку якого було визнано судом обов’язковою, не прибув у підготовче судове засідання 25.06.2018 та його нез’явлення є перешкодою для вирішення спору, - суд вирішив залишити без розгляду позов ПАТ НАК «Нафтогаз України» до ТОВ «Віанна групп» про стягнення 24998,44 грн.

Судом роз’яснено позивачу, що у відповідності до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. ст. 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 20077720) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віанна групп» (код ЄДРПОУ 38915769) про стягнення 24998,44 грн., - залишити без розгляду.

Повний текст ухвали складено 25.06.2018.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Чернігівської області у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України (10 днів з моменту її проголошення).

Суддя І.Г. Мурашко

Єдиний державний реєстр судових рішень - http://reyestr.court.gov.ua/