Ухвала суду № 74928366, 08.06.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження 2/760/5467/18

Справа № 760/14496/18

У Х В А Л А

іменем України

08 червня 2018 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І. А., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГМА-ІДЕАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором суборенди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму в розмірі 303 225 грн., як заборгованість за договором суборенди та стягнути сплачений судовий збір в розмірі 4 548, 38 грн..

Позов обгрунтований тим, що 01 червня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІГМА-ІДЕАЛ» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір № 38-2013 С суборенди нерухомого майна, згідно якого орендар передав, а суборендар прийняв у строкове, платне користування приміщення в будівлі торгівельно-офісного центру «Дарниця», що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т. Возз'єднання, 2/1-А. Суборендар користувався приміщенням загальною площею 38 квадратних метрів, з метою організації продажу чоловічого одягу, взуття та аксесуарів.

Вивчивши матеріали позову, суддя вважає, що у відкритті провадження у справі слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з позовної заяви, заборгованість, яка є предметом спору, виникла з договору суборенди, який було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІГМА-ІДЕАЛ» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Вбачається, що питання, порушене позивачем має вирішуватися в порядку господарського судочинства, оскільки, права та обов'язки, виходячи із змісту заявленого позову стосуються господарюючих суб'єктів.

Згідно з положеннями ст.8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції гарантується. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч.4 ст.55 Конституції України).

Стаття 2 ЦПК України визначає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Між тим, ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17; далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 5 ст. 186 ЦПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Таким чином, спір, що виник між юридичною особою та фізичною особою-підприємцем, виходячи із змісту заявленого позову, з огляду на викладене вище правове обґрунтування, має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

За таких обставин, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

При таких обставинах, керуючись ст. 186 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГМА-ІДЕАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором суборенди відмовити.

Роз'яснити позивачу право на звернення до Господарського суду м. Києва в порядку господарського судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: