Постанова № 74928289, 10.04.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/66234/17-а

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2018 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Кирилюк І.В.,

при секретарі Петровій Ю. О.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1,

відповідача-1: не з'явився,

представника відаовідача-2: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Сергійчука Кирила Володимировича, Державної архітектурно-будівельної інспекції про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 27.09.2017 року №А-2709/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Сергійчука Кирила Володимировича (далі - відповідач-1, Інспектор), Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі - відповідач-2, Державна інспекція), в якому просить постанову по справі про адміністративне правопорушення № А-2709/2 від 27.09.2017 року про визнання позивача винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 5, 12, 13 ст. 96 Кодексу України у справі про адміністративні правопорушення, скасувати як незаконну та справу про вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 5, 12, 13 ст. 96 Кодексу України у справі про адміністративні правопорушення, направити на новий розгляд до Державної інспекції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.09.2017 року відповідачем-1 за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № А-2709/2, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 5, 12, 13 ст. 96 Кодексу України у справі про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн. Позивач вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню як незаконна та необґрунтована, а справа має бути передана відповідачу-2 на новий розгляд, оскільки у постанові вказано недостовірні відомості та відповідачами не взято до уваги, що об'єкт уже було збудовано та закінчився строк притягнення до адміністративної відповідальності.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.11.2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Сергійчука Кирила Володимировича, Державної архітектурно-будівельної інспекції про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 27.09.2017 року №А-2709/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діяла на момент постановлення ухвали) (далі - КАС України) та позивачеві надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.11.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Сергійчука Кирила Володимировича, Державної архітектурно-будівельної інспекції про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 27.09.2017 року №А-2709/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування та справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII, Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Згідно п. 10 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції 2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

28.12.2017 року на адресу суду надійшов письмовий відзив відповідача-2 на позовну заяву в якому останній просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі, оскільки постанова по справі про адміністративне правопорушення від 27.09.2017 року №А-2709/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування винесена законно та обґрунтовано, оскільки за наслідками позапланової перевірки об'єкта будівництва встановлено, що будівлі і споруди побудовані без отримання документу, що надає право на виконання будівельних робіт, замовником будівництва не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду за будівництвом об'єкта та будинок побудовано з порушенням протипожежного розриву.

24.01.2018 року на адресу суду надійшло письмове клопотання представника відповідача-2 про розгляд справи у його відсутності.

Під час проведення судового засідання 24.01.2018 року суд, з урахуванням думки представника позивача, виходячи зі змісту позовних вимог, характеру спірних правовідносин, визначив необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.01.2018 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Сергійчука Кирила Володимировича, Державної архітектурно-будівельної інспекції про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 27.09.2017 року № А-2709/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування та справу призначено до розгляду по суті на 28.02.2018 року.

28.02.2018 року дану справу було знято з розгляду у зв'язку із зайнятістю судді в розгляді іншої справи та призначено до розгляду на 14.03.2018 року.

14.03.2018 року дану справу було знято з розгляду у зв'язку із зайнятістю судді в розгляді іншої справи та призначено до розгляду на 10.04.2018 року.

В судовому засіданні 10.04.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач-1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки невідомі. Разом з тим, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача-2.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 року № 976 та звернення ОСОБА_4 31.08.2017 року було видано направлення для проведення позапланової перевірки на будівництво магазину за адресою: АДРЕСА_1, щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

За результатами проведеної позапланової перевірки складено акт від 12.09.2017 року № 1209/1 яким встановлено, що житловий будинок літ. «А» загальною площею 575,7 кв.м., господарський блок літ. «Б», гараж літ. «В» та господарська будівля розмірами в плані 4,1х4,06 м. за адресою: АДРЕСА_1, побудовані без отримання документа, що дає право на виконання будівельних робіт; замовником будівництва не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду за будівництвом об'єкта; житловий будинок літ. «А» загальною площею 575,7 кв.м. побудовано з порушенням протипожежного розриву до житлового будинку на суміжній земельній ділянці, що розташована на південь, та складає 5,6 м.; гараж літ. «В» та господарська будівля розмірами в плані 4,1х4,06 м. збудовані з недотриманням мінімальної відстані 1м. до межі земельної ділянки.

За результатами перевірки винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.09.2017 року та складено протокол про адміністративне правопорушення від 12.09.2017 року за № 1-Л-З-1209/1, які були направлені позивачеві засобами поштового зв'язку.

27.09.2017 року Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Сергійчуком Кирилом Володимировичем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 27.09.2017 року № А-2709/2, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 5, 12, 13 ст. 96 Кодексу України (далі - КупАП) у справі про адміністративні правопорушення, та на останнього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466(далі - Порядок №553).

Статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нормативно-правовим актом, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт є Порядок № 553.

Вказаним порядком визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Пунктом 17 Порядку № 553 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Рішенням Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 217 від 06.05.2015 року «Про надання дозволу про початок будівництва» ОСОБА_2 було надано дозвіл на початок будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд на земельній ділянці (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 0,1000, розташованій за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 7 від 12.09.2017 року «Про скасування дозволу» наданий дозвіл на початок будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1) площею 0,1000, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, скасовано у зв'язку з тим, що надання дозволів не відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, яка діяла на момент будівництва), замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»(у редакції, яка діяла на момент будівництва), право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється. За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Так, будівельні роботи із будівництва житлового будинку літ. «А» загальною площею 575,7 кв.м., господарського блоку літ. «Б», гаража літ. «В» та господарської будівлі розмірами в плані 4,1х4,06 м. за адресою: АДРЕСА_1, було проведено на підставі рішення Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, а не на підставі дозволу органу державного архітектурно-будівельного контролю. Більш того, в подальшому Ходосівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області було прийнято рішення № 7 від 12.09.2017 року «Про скасування дозволу», яким наданий ОСОБА_2 дозвіл на початок будівництва було скасовано.

Отже, станом на момент проведення будівельних робіт позивачем не було отримано документ, що дає право на виконання будівельних робіт.

Таким чином, будівництво здійснено позивачем без отримання документа, що дає право на виконання будівельних робіт, що є підставою для покладення на позивача адміністративної відповідальності відповідно до ч. 5 ст. 96 КУпАП, за якою виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, під час перевірки встановлено, що позивачем порушено п. 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень», а саме, житловий будинок літ. «А» загальною площею 575,7 кв.м., господарський блок літ. «Б», гараж літ. «В» та господарська будівля розмірами в плані 4,1х4,06 м. за адресою: АДРЕСА_1, збудовані з недотриманням мінімальної відстані 1 м. до межі земельної ділянки.

При цьому, суд не приймає до уваги наданий позивачем на спростування порушення п. 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень» Звіт про проведення технічного обстеження, що виготовлений спеціалізованою організацією ПП «Діагностика 2010» від 22.04.2015 року, оскільки у висновку вказаного Звіту зазначається, що об'єкт в цілому станом на квітень 2015 року визнано нормальним та придатним до подальшої експлуатації за призначенням, а не те, що даний об'єкт повністю відповідає вимогам державних будівельних норм і правил. Також, як вбачається зі Звіту, при виконанні обстеження оцінювався лише технічний стан і придатність до подальшої експлуатації будівельних конструкцій та інженерних мереж житлового будинку з господарським будинком та гаражем, а не відповідність об'єкта державним будівельним нормам.

Крім того, суд звертає увагу, що у Звіті зазначено, що об'єкт відповідає нормам ДБН, які діяли в Україні на момент закінчення будівництва у 2014 році, проте, відповідно до технічного паспорта, виготовленого 13.05.2015 року, житловий будинок самочинно збудований та у стадії незавершеного будівництва, господарський блок побудовано самочинно у 2015 році.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 КУпАП, порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також під час перевірки виявлено порушення ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», Постанови Кабінету Міністрів України № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури», а саме, замовником будівництва не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду за будівництвом об'єкта, що у відповідності до ч.ч. 12, 13 ст. 96 КУпАП, тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, позивачем не надано доказів на спростування порушення останнім ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», Постанови Кабінету Міністрів України № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури».

Щодо посилання позивача про закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, встановленого ст.. 38 КУпАП, відтак, Інспектор зобов'язаний був винести постанову про закриття справи, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Оскільки дане правопорушення є триваючим, а виявлено було під час перевірки, то датою виявлення правопорушення є дата складання акта перевірки, тобто, 12.09.2017 року, відтак строк притягнення до адміністративної відповідальності не закінчився.

Відповідно до ст. 217 Кодексу України у справі про адміністративні правопорушення, посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.

Як визначено у ч.ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, з урахуванням встановлених судом обставин справи та перевірки їх доказами, долученими до матеріалів справи, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо невідповідності обставин, викладених в оскаржуваній постанові, вимогам чинного законодавства, оскільки перевірка здійснена у встановленому законом порядку, а зібрані під час перевірки докази свідчать про порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

За таких обставин, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, то судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим Постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 року, ст.ст. 6, 7, 34, 41 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності», ст.ст. 8-12, 139, 242, 243, 244, 246, 250, 255, 286, 295, 297, пп. 15.5 п. 15 Розділу VІ Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В позові ОСОБА_2 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Сергійчука Кирила Володимировича, Державної архітектурно-будівельної інспекції, про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 27.09.2017 року №А-2709/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до або через Печерський районний суд міста Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 20.04.2018 року.

Суддя І.В. Кирилюк