Постанова № 74927486, 21.06.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська 2а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа761/7007/16-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/346/2018 Головуючий у суді першої інстанції: Юзькова О.Л. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.

21 червня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Семенюк Т.А.

Суддів - Саліхова В.В., Прокопчук Н.О.,

при секретарі - Сербін Т.І.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів та просив суд стягнути з ПАТ КБ «Хрещатик» на його користь заборгованість по відсоткам за договором банківського вкладу в сумі 1031,63 долари США, 3% річних в сумі 40861,83 грн., пеню в сумі 1800 доларів США.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2016 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 686 грн. 98 коп.

Не погоджуючись з додатковим рішенням ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п.3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 30 серпня 2016 року (про залишення апеляційної скарги без руху, у зв'язку із несплатою судового збору) скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у справі № 761/24881/16-ц, Верховний суд виходив з наступного.

У постановах Верховного Суду України від 6 вересня 2017 року у справі № 6-185цс17 та від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-916цс17 висловлена правова позиція про те, що споживач звільняється від сплати судового збору лише при поданні позовної заяви і має сплатити судовий збір за подання до суду, зокрема апеляційної скарги.

Відступаючи від практики Верховного Суду України, колегія суддів Великої Палати Верховного Суду вважає, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (ст. 22 «Про захист прав споживачів», ст. 1 ЦПК України у редакції на час постановлення оскарженої ухвали, ст. 2 ЦПК України у редакції на час розгляду справи Верховним Судом).

Враховуючи позицію Верховного Суду про звільнення споживачів від сплати судового збору на підставі ст. 22 закону України «Про захист прав споживачів» колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь держави судового збору підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2016 року скасувати.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 23 червня 2018 року.

Головуючий

Судді