Ухвала суду № 74925488, 19.06.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24661/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В., при секретарі Медведєвій М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням директора Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ренал» ОСОБА_1 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

21.05.2018 року директор ТОВ Фірма «Ренал» ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, посилаючись на наступні факти та обставини.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.04.2018 року у справі №757/14974/18-к клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції ГУ НП в м.Києві Лабузової Т.В. накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться у безготівковому вигляді в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», у тому числі, що знаходяться на рахунках ТОВ Фірма «Ренал» (код ЄДРПОУ 19133293). Цією ухвалою заборонено розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунках та зупинено видаткові операції , що на них надходять. Вважає дану ухвалу незаконною, арешт необґрунтованим.

В судове засідання представник товариства не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримує у повному обсязі.

Слідчий в судове засідання заявник не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, причини неявки невідомі.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього матеріали, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Печерським управління Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017100060004331 від 02.09.2017 року за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.04.2018 року у справі №757/14974/18-к клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції ГУ НП в м.Києві Лабузової Т.В. накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться у безготівковому вигляді в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», у тому числі, що знаходяться на рахунках ТОВ Фірма «Ренал» (код ЄДРПОУ 19133293). Цією ухвалою заборонено розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунках та зупинено видаткові операції , що на них надходять. Згідно з п. 18 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК Українив редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016 ( далі КПК України), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98). При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. З тексту ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.04.2017 вбачається, що слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на грошові кошти на рахунках ТОВ Фірма «Ренал» відкритих в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» оскільки вказані кошти визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, незастосування накладення арешту може призвести до приховування, зникнення, втрати, використання відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню. Будь-яких інших правових підстав для застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження в вищевказаній ухвалі не наведено. Між тим, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Слідчий суддя погоджується з доводами клопотання представника товариства, що грошові кошти у безготівковій формі на банківському рахунку (без найменування номіналів купюр, їх серійних номерів та інших родових і індивідуальних ознак, властивих для готівкових коштів), не підпадають під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, оскільки не є матеріальними об'єктами, які можуть зберегти сліди злочинів. Належними та допустимими речовими доказами в даному випадку могли б бути документи про рух коштів, отримані в установленому законом порядку ( ст.ст. 160, 162 КПК України). Окрім того, згідно доводів клопотання, підтриманих заявником в судовому засіданні, накладення арешту на рахунки товариства паралізувало нормальну діяльність товариств, що тягне за собою збитки в господарській діяльності та фактично позбавляє можливості в подальшому здійснювати свою господарську діяльність, виплачувати заробітну плату працівникам, сплачувати податки виконувати зобов'язання перед контрагентами та обмежує права власників щодо отримання прибутку від діяльності підприємства. Слідчий в судове засідання не з'явився, належних, допустимих та достатніх в розумінні положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України доказів в противагу вищевказаних доводів заявника слідчому судді не представив. Отже, в умовах реалізації сторонами конституційного принципу змагальності і свободи в наданні ними суду своїх доказів, слідчим суддею вставлені фактичні дані для висновку про відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння юридичної особи майном та обумовлювали арешт її майна, клопотання слідчого про арешт грошових коштів є необґрунтованим, оскільки не доведено необхідність здійснення такого арешту, не обґрунтовано правову підставу для арешту майна, в зв'язку з чим клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 9, 22, 98, 167, 170,171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ренал» ОСОБА_1 про скасування арешту майна - задовольнити.

Накладений арешт ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.04.2018 року на грошові кошти на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ренал» (код ЄДРПОУ 19133293), а саме: № 260081412 (німецька марка) відкритий 28.12.1998 року, № 260641412 (українська гривня) відкритий 29.03.2004 року, №26002153856 (українська гривня) відкритий 18.03.2009 року, № 26003586251 (українська гривня) відкритий 30.10.2017 року в банківській установі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805) у кримінальному провадженні №12017100060004331 від 02.09.2017 року - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Т.В. Остапчук