Ухвала суду № 74923029, 25.06.2018, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/2013/16-ц

номер провадження 6/695/78/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд, Черкаської області в складі:

головуючого судді Середи Л.В.

за участю секретаря Бреуса В.С.

розглянувши подання державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про тимчасове обмеження ОСОБА_1, у праві виїзду за межі України боржника, -

В С Т А Н О В И В :

Державний виконавець Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження виїзду за межі України ОСОБА_1.

Подання обґрунтоване тим, що на виконанні Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебуває виконавчий лист № 695/2012/16, від 17.11.2016 року, виданий Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області, про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 15657,88 грн..

Рішення суду боржником не виконується, останній ухиляється від свого обов’язку по його виконанню, а тому державний виконавець звернувся до суду із відповідним поданням про тимчасове обмеження виїзду боржника за межі України для забезпечення виконання судового рішення.

Суд негайно розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Суд, дослідивши матеріали справи, виходить з наступного.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв’язання спорів у цій сфері.

Пунктом 5 ст. 6 цього Закону передбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон те , що він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов’язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів

Судом встановлено, що 11.08.2017 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження по виконанню судового рішення.

В обґрунтування своїх вимог державний виконавець зазначав, що ОСОБА_1 на виклик державного виконавця не з’явилася, про причини своєї неявки не повідомила, декларації про доходи та майно не подала, пояснень щодо факту не виконання рішення суду та вимог державного виконавця не надала. Також боржник звільнена із місця своєї роботи, офіційних доходів, на які можливо звернути стягнення не має. Вказана інформація, на думку державного виконавця, свідчить про ухилення боржником від виконання покладених на нього рішенням суду обов’язків.

Частиною 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що боржник зобов’язаний за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п’яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; своєчасно з’являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Розглядаючи матеріали даної справи суд враховує, що останні не містять відомостей належного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження та необхідність подання протягом п’яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника.

Зокрема, як встановлено судом вище, виконавче провадження було відкрите 11.08.2017 року, жодних відомостей про направлення відповідної постанови боржнику матеріали справи не містять. В матеріалах справи наявні також відповідні виклики державного виконавця датовані 23.11.2017 роком та 06.06.2018 року. Однак відомостей про те, чи отримані боржником дані виклики матеріали справи не містять.

Більше того, на підтвердження належності направлення боржнику вказаного виклику, державний виконавець надав відповідний фіскальний чек та роздруківку з відстеження вручення поштового повідомлення, однак а ні вказаний чек, а ні вказана роздруківка взагалі не містять прізвища та адреси куди направлялося таке повідомлення та ким воно отримане, а тому вказані докази не можуть розцінюватись судом як належні та достатні для встановлення обставин на які посилається державний виконавець.

Разом із тим до матеріалів справи не додано жодного доказу вчинення державним виконавцем будь-яких виконавчих дій стосовно стягнення вказаної заборгованості.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 7. абз. 2. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема, за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" та статтею 377-1 ЦПК, зокрема у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов’язання.

Суд вважає, що звертаючись до суду із вищезазначеним поданням, державним виконавцем не надано доказів на підтвердження навмисного ухилення боржника від виконання судового рішення, не вказано, які перешкоди вчинені з його боку для проведення виконавчих дій державному виконавцеві, а також не надано жодного доказу про наявність наміру боржника виїхати за межі України з метою ухилення від виконання вказаного судового рішення.

Відсутність майна та доходів на яке можливо здійснити стягнення, а також фактичне звільнення боржника із місця його роботи не може розцінюватися судом як вчинення останнім перешкод державному виконавцеві у здійсненні виконавчих дій, а навпаки свідчить про тяжкий матеріальний стан боржника.

Крім того суду не надано жодного доказу про наявність наміру боржника виїхати за межі України чи наявності у боржника навіть закордонного паспорту.

Також матеріали справи не містять і розрахунку суми залишку заборгованості, таким чином взагалі не можливо встановити чи здійснював будь-які погашення суми боргу боржник та яка сума боргу залишилася на час звернення державного виконавця до суду із даним поданням.

За загальним правилом встановленим ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які посилається.

за таких обставин суд констатує, що матеріали подання не містять жодного доказу факту ухилення боржника від виконання судового рішення.

Відповідно до роз’яснень Верховного Суду України, викладених у Листі від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», ухилення від виконання зобов’язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов’язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов’язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об’єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Таким чином на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Отже, державним виконавцем не надано суду доказів щодо ухилення боржника від виконання зобов’язання та доказів щодо наміру боржника виїхати за межі України.

За вказаних обставин подання державного виконавця не підлягає до задоволення.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 441 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні подання державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України боржника до виконання нею зобов’язань покладених рішенням суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя : Л.В.Середа