Ухвала суду № 74922809, 18.06.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Апеляційне провадження № 11сс/790/903/18 Головуючий 1ї інстанції – Мицик С.А.

Справа №646/985/ 18 Доповідач - Бездітко В.М.

Категорія : у порядку КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Бездітка В.М.,

суддів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участю секретаря - Ілюхіної К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» в особі адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 травня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №42017220000001340 від 20.11.2017 року про арешт майна за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 травня 2018 року задоволено клопотання слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №42017220000001340 від 20.11.2017 року про арешт майна за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Накладено арешт майно, вказане в ухвалі слідчого судді, виявлене та вилучене в ході обшуку приміщень КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Рибалко, 45-Б, проведеного 18.05.2018 на підставі ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15.05.2018 (а.с.31-34).

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство», в особі свого представника ОСОБА_3 подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 травня 2018 року та відмовити слідчому в задоволенні клопотання.

В обґрунтування скарги зазначив, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст.ст. 170, 173 КПК України. Слідчим, в клопотанні, не визначено мети і підстав арешту та відповідне обґрунтування його необхідності, формально викладена фабула справи. Підставами накладення арешту є можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення. Даних вимог слідчим не дотримано. Жодного обґрунтованого посилання на будь-яку правову підставу, відповідно до якої слідчий вважав можливим накладення арешту на майно не наведено. Також не обґрунтована необхідність арешту системних блоків та не наведено, яка сама інформація, яка в них знаходиться є важливою для слідства і має доказове значення. В ухвалі про проведення обшуку чітко вказано на можливість вилучення лише тієї комп’ютерної техніки, яка містить в собі інформацію про облік і заволодіння бюджетними коштами. Під час обшуку слідчим не встановлювалось, чи містилась вказана інформація на вилучених комп’ютерах. Для цього не було залучено спеціаліста з комп’ютерної техніки, який міг би з достовірністю вказати на наявність чи відсутність у комп’ютерах потрібної слідству інформації. Є незрозумілим вилучення саме оригіналів відомостей про нарахування заробітної плати, тендерної документації договорів та іншої первинної документації, оскільки відповідно до ухвали про тимчасовий доступ до документів, КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» надавало слідчому копії більшості документів. Проведення тих чи інших експертиз не передбачено КПК як підстава для накладення арешту на майно. Також слідчим не доведено, що існують ризики пошкодження, приховування, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення пересування, передачі, відчуження інформації, яка міститься в оригіналах документів та у системних блоках. Також слідчим пропущений 48-годинний термін для подачі клопотання про арешт майна. Обшук і вилучення майна було здійснено під час дії ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до майна та речей. Підприємство на вимогу слідчого надало всі необхідні слідчому данні. Ніякої необхідності у вилучені та арешті майна у слідчого не було. Тому, суд повинен був відмовити слідчому в задоволенні клопотання.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи першим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Харківської області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №42017220000001340 від 20.11.2017, за ознаками ч.2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовим становищем співробітниками Північно-східного Офісу Держаудитслужби та службовими особами КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство».

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 травня 2018 року надано дозвіл на проведення обшуку у приміщенням КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення або майна, здобутого злочинним шляхом, отримання доказів та встановлення осіб, причетних до скоєння протиправних дій. В ході обшуку було виявлено та вилучене майно, вказане в клопотанні слідчого.

19.05.2018 ст. слідчий першого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_4 звернувся з клопотанням про арешт тимчасово вилученого в ході обшуку майна. Підставами для арешту майна слідчий зазначив, що тимчасово вилучене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженню, для досягнення цілей кримінального провадження та для проведення у подальшому відповідних експертиз, просив накласти арешт на майно.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 травня 2018 року задоволено клопотання слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №42017220000001340 від 20.11.2017 року про арешт майна за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Накладено арешт майно, вказане в ухвалі слідчого судді, виявлене та вилучене в ході обшуку приміщень КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Рибалко, 45-Б, проведеного 18.05.2018 на підставі ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15.05.2018 (а.с.31-34).

Приймаючи рішення про накладення арешту на тимчасово вилучене в ході обшуку майно, суд першої інстанції мотивував таку необхідність метою досягнення дієвості кримінального провадження та проведення експертиз, а також тим, що прокурором доведено можливість використання його в якості речових доказів. З метою збереження вилучених речей в якості речових доказів та забезпечення завдань кримінального провадження в цілому, слідчим суддею прийнято рішення про задоволення клопотання прокурора про накладення арешту. Проте, такий висновок суду першої інстанції не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, підставами для накладення арешту на майно слідчий зазначив відповідність майна критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України. При цьому постанова про визнання речовими доказами вилученого, відповідно до протоколів обшуку, майна, у кримінальному провадженні №42017220000001340 від 20.11.2017 – відсутня. Тому відсутні підстави вважати, що зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу і має значення речових доказів по кримінальному провадженню. Посилання на наявність обґрунтованої підозри, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою – не наведено. Санкція ч.2 ст. 364 КК України не передбачає покарання у вигляді конфіскації майна або спеціальної конфіскації майна. Посилання слідчого на таку підставу накладення арешту на майно, як збереження речових доказів не підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Аналіз вище зазначеної норми закону свідчить, що Кримінальним процесуальним кодексом України чітко передбачені підстави та мета для застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна. Мета, яку вказав в своєму клопотанні слідчий не обґрунтована та не підтверджується матеріалами кримінального провадження.

В судове засідання апеляційного суду неодноразово викликався прокурор, проте на виклики суду, незважаючи на звернення суду до прокурора області, не заявився. Доводи апеляційної скарги не спростовані.

На підставі вищевикладеного, ухвала слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 травня 2018 року підлягає скасуванню, з відмовою слідчому в задоволенні клопотання, а апеляційна скарга КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» – задоволенню.

Керуючись ст.ст. 392,405,407,419,422,423 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» в особі адвоката ОСОБА_3 – задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 травня 2018 року – скасувати та прийняти нову ухвалу.

У задоволенні клопотання старшого слідчого першого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №42017220000001340 від 20.11.2017 року про арешт майна, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України – відмовити.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді-