Рішення № 74922252, 25.06.2018, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/231/18

Провадження № 2/630/187/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 року м. Люботин

Суддя Люботинського міського суду Харківської області Дем`яненко І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 630/231/18 за позовною заявою Публічного Акціонерного Товариства «КБ «Приватбанк», інтереси якого представляє ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Публічне Акціонерне Товариство КБ «Приватбанк», інтереси якого представляє ОСОБА_1, звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В своїй позовній заяві ПАТ КБ «Приватбанк» просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 26 грудня 2012 року в сумі 23 371,07 грн. та судовий збір, сплачений при зверненні з позовом до суду, в сумі 1762,00 грн.

Відповідно до ухвали суду про відкриття провадження, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Від сторін, у наданий в ухвалі час, не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, зясувавши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлені такі факти, що не оспорюються сторонами по справі, та підтверджуються наявними у справі доказами, та відповідні їм правовідносини

Між позивачем і відповідачем 26 грудня 2012 року був укладений договір, який складається з таких документів: Анкета-заява позичальника, Пам’ятка клієнта, Умови і правила надання банківських послуг та Тарифи. За цим договором ОСОБА_2 були надані кредитні кошти в сумі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,4 % річних (а.с. 7 - 32).

Позичальник ознайомлений з умовами кредитування, погодився на отримання кредиту саме за таких умов, про що свідчить його підпис в анкеті позичальника.

Сторонами договору погоджено умови, порядок строки виконання зобов’язань.

За умовами укладеного договору про надання банківських послуг (п.п. 2.1.1.5.4., 2.1.1.5.5. Умов і правил надання банківських послуг) ОСОБА_2 зобов’язувався погашати заборгованість по кредиту, процентам за його використання, оплачувати комісії на умовах, визначених даним договором, та в разі відсутності згоди зі змінами Правил та/або тарифів Банку, надати Банку письмову заяву про розірвання договору і сплатити заборгованість за кредитом.

У відповідності до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлені строки відповідно до умов договору. Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або неналежне виконання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема, сплата неустойки (штрафу), яка є грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що у разі якщо за договором позичальник зобов’язувався повернути позику частинами, то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.ст. 625, 1048, 1054 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, і за кредитним договором зобов’язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 626 ч.1, 627, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Прийняті на себе зобов’язання по кредитному договору ОСОБА_2 належним чином не виконував, про що свідчать відомості, викладені у розрахунку заборгованості станом на 31 грудня 2017 року. В результаті цього з боку відповідача виникла заборгованість перед Банком по кредиту в розмірі 142.79 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 17639,18 грн. В зв'язку з порушенням відповідачем строків платежів за договором, ОСОБА_2 також має сплатити на користь Банка заборгованість за пенею в розмірі 4000 грн.

Крім того, позивач стверджує в позові про те, що відповідач має сплатити на його користь штрафи у розмірі 500,00 грн. - фіксована частина, 1089,10 грн. - процентна складова, однак, суд не може погодитися з нарахованими на рівні з пенею даними штрафами. Оскільки, відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно–правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення-строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.

За таких обставин підстави для стягнення з відповідача на користь позивача штрафів в розмірі 500,00 грн. - фіксованої частини та 1089,10 грн. – процентної складової – відсутні.

Отже, суд задовольняє позов частково і стягує з відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту в розмірі 142,79 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 17639,18 грн., заборгованість за пенею в розмірі 4000 грн.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Питання щодо судових витрат вирішити в порядку ст. 141 ЦПК України. Тому, суд стягує судові витрати з відповідача ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» які складаються із судового збору 1610 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 13, 76,81, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, ст.ст. 11, 22, 509, 510, 526, 527, 610, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ПАТ КБ «Приват банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» (р/р 29092829003111 МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № бн від 26 грудня 2012 року на суму на суму 21 781,97 (двадцять одна тисяча сімсот вісімдесят одна гривня) 97 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» (р/р 64993919400001,МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір на суму 1610грн. (одна тисяча шістост гивень).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 25 червня 2018 року

Суддя (підпис) ОСОБА_4