Рішення № 7492057, 17.12.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2009 Справа № 2/218-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Скобєлкіна С.В. при секретарі Котенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічна фірма "РВіК", м.Херсон

до Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії, м.Херсон

про стягнення 6310,70 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - Воробйовська В.В., довіреність від 22.07.2009р.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічна фірма "РВіК" звернулось до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії про стягнення 6310,70 грн. заборгованості та інших нарахувань на підставі договірних відносин сторін. Позовні вимоги ґрунтуються на ствердженні про порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати взаємних телекомунікаційних послуг доступу до телекомунікаційних мереж на місцевому рівні у 2007 році за договорами № 07-04/838 від 06.11.2007 року та № 07-04/839 від 06.11.2007 року.

У судове засідання позивач не прибув, свого представника для участі у розгляді справи не направив, про причини неприбуття в судове засідання не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу не надав. В той же час, суд за наявністю достатніх доказів, які надані суду з боку позивача та відповідача, вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача, за наявними доказами і матеріалами.

Відповідач позов не визнав, про що ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії засвідчив як у письмовому відзиві на позов, так і через повноважного представника в судовому засіданні, посилаючись на недотримання ТзОВ ВТФ "РВіК" умов договору в частині порядку та оформлення документів, які є підставою для нарахування та оплати наданих телекомунікаційних послуг.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши представника відповідача, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між ТзОВ ВТФ "РВіК" та ВАТ "Укртелеком", в особі Херсонської філії укладено договір від 06.11.2007р. № 07-04/838 "Про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні", предметом якого є надання сторонами взаємних послуг доступу до телекомунікаційних мереж на місцевому рівні, що взаємоз'єднується у м.Херсон (точка взаємоз'єднання - ОПТС, район м.Херсон) та договір від 06.11.2007р. № 07-04/839 "Про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні”, предметом якого є надання сторонами взаємних послуг доступу до телекомунікаційних мереж на місцевому рівні, що взаємоз'єднується у м.Херсон (точка взаємоз'єднання - ОПТС, район м.Херсон, вул.Кримська, 124 а).          

Із огляду на зазначені договори, спливає висновок, що у сторін на підставі ст.525, 526 ЦК України виникли договірні зобов'язання. Умови (пункти) вказаних в позові Договорів є ідентичними, але стосуються різних АТС.

Відповідно до п.7.1. Договорів, вони набувають чинності з моменту підписання їх Сторонами та діють до 31.12.2007р., а умови договорів застосовуються до відносин між Сторонами, які виникли з 01.01.2007року.

Згідно з додатком № 3 до Договорів, розрахункова такса за завершення з'єднання (у тому числі транзит) від телекомунікаційної мережі ВАТ "Укртелеком" на телекомунікаційній мережі ТзОВ ВТФ "РВіК" і ТМЗК через точки взаємоз'єднання становить 0,01 грн. за одну хвилину без ПДВ.

Відповідно до п.3.2 Договорів взаєморозрахунки між Сторонами проводяться на підставі підписаних актів здачі-приймання наданих послуг, в яких також зазначається кількість та обсяг наданих послуг, після чого виставляються відповідні взаємні рахунки на оплату. Форма акту затверджена сторонами додатками № 6, 7 Договорів, а на підставі п.3.3. Договорів оплату за надані Позивачем послуги Відповідач повинен провести протягом 20 днів, але не пізніше останнього числа місяця, що настає після звітного періоду.

Судом встановлено, що саме тільки ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії мав змогу здійснювати облік власного місцевого трафіку та місцевого в особі Херсонської філії мав змогу здійснювати облік власного та місцевого трафіку позивача - ТзОВ ВТФ "РВіК" в точці взаємоз'єднання за допомогою власної автоматизованої системи. У позивача відповідної системи немає, але він у порядку, передбаченому пунктом 3.2. договорів, до відповідача з проханням, запитом або у інший спосіб за даними щодо завершення з'єднання на його мережі не звертався.

На підставі саме цього відповідач самостійно, з власної ініціативи підготував та направив позивачу супровідним листом № 2787/29 від 14.05.2008р. по два примірники актів здачі-приймання наданих послуг завершення з'єднання від телекомунікаційної мережі ВАТ "Укртелеком" і ТМЗК на телекомунікаційній мережі ТзОВ ВТФ "РВіК" через точки взаємоз'єднання та по два протоколи проведення розрахунків за січень-грудень 2007 року (окремо за кожен місяць) за договором від 06.11.2007р. № 07-04/838 "Про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні" та за договором від 06.11.2007р. № 07-04/839 "Про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні". Відповідно до наданих актів, позивач надав відповідачу послуг за договором від 06.11.2007р. № 07-04/838 за період з січня 2007 року по грудень 2007 року на 2586,67 грн. та за договором № 07-04/839 від 06.11.2007 року за період з січня 2007 року по грудень 2007 року на суму 1270,29 грн.

Позивач - ТзОВ ВТФ "РВіК" листом № 97/1-08 від 11.07.2008р. повернув підписані, лише акти здачі-приймання наданих послуг завершення з'єднання від телекомунікаційної мережі ВАТ "Укртелеком" і ТМЗК на телекомунікаційній мережі ТзОВ ВТФ "РВіК" через точки взаємоз'єднання за грудень 2007р. за Договорами та виставив два рахунки за грудень 2007р. за № 07-04/838 за договором від 06.11.2007р. в сумі 228,66 грн. з ПДВ та за договором від 06.11.2007р. № 07-04/839 в сумі 67,74 грн. з ПДВ, які були оплачені відповідачем.

В ході розгляду справи було з'ясовано, що незважаючи на те, що позивач разом з позовною заявою надав копії підписаних актів здачі-приймання наданих послуг завершення з'єднання за договорами за період з січня по грудень 2007 року, з боку ТзОВ ВТФ "РВіК" до теперішнього часу не надіслано відповідачу - ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії підписаний другий примірник актів здачі-приймання наданих послуг завершення з'єднання від телекомунікаційної мережі ВАТ "Укртелеком" і ТМЗК на телекомунікаційній мережі ТзОВ ВТФ "РВіК" через точки взаємоз'єднання за період з січня по листопад 2007 року. В матеріалах справи докази відправлення вказаних актів відповідачу відсутні, а під час розгляду її в суді з боку ТзОВ ВТФ "РВіК" надані не були.

На підставі наданих відповідачем - ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії документів встановлено, що позивач виставив рахунки та протоколи проведення розрахунків відповідачу за договорами за період з січня по листопад 2007 року тільки 05.05.2009 року, з супровідним листом № 65/1-09 від 05.05.2009 року. Разом з тим, наданий рахунок № 193 за січень 2007р.-лютий 2008р. за договором від 06.11.2007р. № 07-04/838 "Про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні " в сумі 5206,52 грн. та рахунок № 194 за січень 2007р.-лютий 2008р. за договором від 06.11.2007р. № 07-04/839 "Про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні" в сумі 4279,81 грн., не відповідають вимогам Договорів, оскільки вказані Договори діяли лише до 31.12.2007р. та сума боргу вказана в рахунках не відповідає умовам Договорів та обсягу наданих Позивачем послуг, оскільки Позивач надав послуг за договором від 06.11.2007р. № 07-04/838 за період з січня 2007р. по грудень 2007р. в сумі 2586,67 грн., а за договором від 06.11.2007р. № 07-04/839 за період з січня 2007р. по грудень 2007р. в сумі 1270,29 грн.

В ході розгляду справи відповідач надав пояснення суду, що він згоден з сумою боргу за договором № 07-04/838 від 06.11.2007 року за період з січня по листопад 2007 року в сумі 2358,01 грн. та за договором від 06.11.2007 року № 07-04/839 за період з січня по листопад 2007 року в сумі 1202,55 грн. але, як зазначає відповідач, оскільки позивач відповідно до п.3.3 Договору не підписав та не повернув один примірник актів за Договорами за період з січня 2007 року по листопад 2007 року, а надані їм два рахунки від 05.05.2009 року та сума вказана в них не відповідали вимогам Договору та обсягу наданих позивачем послуг і взагалі були виставлені не тільки за договірний період та і за два місяці бездоговірного періоду, коли послуги вже не надавались, тому відповідач до теперішнього часу не має можливості здійснити оплату за надані послуги.

Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що правовідносини між сторонами врегульовані вищепереліченими договорами, які відповідають усім вимогам чинного законодавства, містять у собі всі істотні умови. Заборгованість за вказаними угодами за спірний період знайшла своє часткове підтвердження в особі дослідження наданих сторонами доказів.

Згідно до положень ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору й вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За сукупністю вищезазначених обставин суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів за двома договорами підлягає частковому задоволенню, з урахуванням часткової сплати заборгованості у добровільному порядку. За договором № 07-04/838 розмір стягнення буде дорівнювати (2586,77 - 228,66) 2358,01 грн., а за договором № 07-04/839 розмір стягнення буде становити (1270,29 - 67,74) 1202,55 грн.

Що стосується позовних вимог ТзОВ ВТФ "РВіК" про стягнення з відповідача 1727,38 грн. інфляційних збитків, 264,36 грн. - 3% річних та 462,00 грн. пені, які обґрунтовані посиланням на положення статті 625 ЦК України та пункт 4.2. договорів, то в цій частині суд прийшов до наступних висновків.

Позивачем нарахована до стягнення пеня у розмірі 462,00 грн. за період з квітня по вересень 2009 року, підставою якою є посилання на п.4.2. договору, на суму боргу за двома договорами, яка визначена сумою 3856,96 грн., без врахування отриманої частини цих грошових коштів, що було доведено відповідачем у суді.

В той же час, відповідно до положень ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій, до яких віднесені неустойка, штраф і пеня, за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. До того ж, згідно до статті 258 Цивільного кодексу України, до окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Інших умов, ніж передбачено законом щодо пені, договори від 06.11.2007 року не містять.

Крім того, суд звертає увагу позивача на ту обставину, що ним неправильно при нарахуванні пені застосовувалась ставка НБУ у розмірі 12%, в той час, як за офіційними даними дорівнювала: з 16.02.2009 року - 12%, з 15.06.2009 року - 11%, з 12.08.2009 року - 10,25%.

При цьому суд також враховує заяву ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської області про застосування до позовних вимог ТзОВ ВТФ "РВіК" строку позовної давності.

Відносно позовних вимог ТзОВ ВТФ "РВіК" про стягнення втрат від інфляції у розмірі 1727,38 грн. та 3% річних у розмірі 264,36 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене статтею 625 ЦК України право кредитора вимагати оплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, сутність якого полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінювання грошових коштів внаслідок інфляційних процентів та отримання компенсації (плата) від боржника за користування утриманими ним коштами, які підлягають сплаті кредитору. Враховуючи зазначене, суд констатує, що інфляційні нарахування і проценти річних входять у склад грошового зобов'язання, і в той же час, не можуть ототожнюватися з санкціями за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до положень ст.ст.509, 510, 526 Цивільного кодексу України зобов'язанням у зобов'язальнім праві визнано правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України "Про господарські товариства", інші законодавчі акти.

Положення статей 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України також визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, договору. При цьому суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами, договорам, статутними і установчими документами. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Приписами частини першої статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 4 статті 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Статтею 613 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дії, що встановлені договором, актом цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Аналогічне визначено положеннями ст.ст.220, 221 ГК України.

В той же час, судом встановлено, що саме з вини позивача, який своїми діями перешкоджав належному виконанню своїх зобов'язань іншою стороною, відповідач не мав можливості, будучи пов'язаний умовами договору, здійснити своєчасний розрахунок за договорами № 07-04/838 та № 07-04/839 від 06.11.2007 року. Це було пов'язано з тим, що ТзОВ ВТФ "РВіК" не повернув відповідачу один (другий) підписаний примірник актів за договорами за період з січня по листопад 2007 року, чим порушив встановлені у п.3.2. обов'язкові вимоги з складання актів здачі-прийняття наданих послуг і виставлення рахунків за надані послуги.

За вказаних обставин, за відсутністю актів і виставлених рахунків у відповідача не виникало зобов'язання оплати спожитих послуг. До того ж, надані позивачем у травні 2009 року єдині рахунки за період з січня 2007 року по лютий 2008 року (тобто за 14 місяців) за договорами, взагалі не відповідають умовам укладених угод та обсягу наданих позивачем послуг.

Крім цього, оскільки позивач в позовній заяві вказує, що діями ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії його підприємству завдані збитки, то з цих підстав суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статті 218 ГК України і 614 ЦК України визначають загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу господарського правопорушення: порушення права; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками. При наявності таких обставин в особи виникає право на відшкодування завданих збитків.

Притягнення до господарсько-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. їх сукупність утворює склад господарського правопорушення, який є підставою господарсько-правової відповідальності. Склад господарського правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивну та суб'єктивну сторону. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка суб'єкта господарювання, а також причинний зв'язок між противоправною поведінкою правопорушника і збитками; суб'єктивну сторону господарського правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї противоправної поведінки і її наслідків.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як право порушення.

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Відшкодування збитків - це міра відповідальності за правопорушення в сфері господарювання, тому її застосування можливе лише за наявності підстави відповідальності, передбаченої законом. Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт порушення господарського зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених ним збитків, причинний зв'язок між правопорушенням і збитками.

Виходячи з системного аналізу вищезазначених норм права, враховуючи фактичні обставини справи та досліджені докази, суд прийшов до висновку про недоведеність позивачем факту спричинення йому збитків відповідачами у розумінні норм цивільного господарського законодавства та статей 32-33 Господарського процесуального кодексу України.

Саме з цих підстав суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТзОВ ВТФ "РВіК". Судові витрати за вказаних суд покладає на відповідача, з вини якого спір доведено до судового розгляду, пропорційно розміру задоволених вимог (56,42%).

На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії, 73000 м.Херсон, пр.Ушакова, 41, код ЄДРПОУ 01188661, р/р.260072199 в ХОД ВАТ "Райффайзен банк "Аваль" МФО 352093 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічна фірма "РВіК", 73000 м.Херсон, вул.Горького, 22/8, код ЄДРПОУ 19228415, р/р.26002870938021 в Одеській філії Укрсоцбанку МФО 328016 - 3560,56 грн. (три тисячі п'ятсот шістдесят грн. 56 коп.) основного боргу, 57,55 грн. (п'ятдесят сім грн. 55 коп.) сплати державного мита та 133,15 грн. (сто тридцять три грн. 15 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення направити сторонам по справі.

Суддя С.В.Скобєлкін

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 04.01.2010р.