Рішення № 7492044, 17.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2009 р. Справа № 37/221-09

вх. № 6432/5-37

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Володченко Я.П. за довіреністю № б/н від 27.07.2009 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Приватної фірми "Орнатус", м. Харків

до Спільного Українсько - Американського підприємства "Європоль" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків

про стягнення 11596,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма "Орнатус" (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Спільного Українсько - Американського підприємства "Європоль" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 7671,38 грн. суму основного боргу; 105,87 грн. пені у розмірі подвійної облікової стави НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення; 290,04 грн. 30 % річних; 3528,83 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 1 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки за договором поставки № 1100/12/08 від 22.12.2208 р.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 11.11.2009 р. за вх. № 27906, надав відзив на позовну заяву, який господарським судом залучено до матеріалів справи. У наданому відзиву відповідач вказував на те, що відповідачем до вирішення спору по суті була сплачена сума основного боргу у розмірі 7671,38 грн., а інші нараховані позивачем суми є безпідставними.

Відповідач про судове засідання призначене на 17.12.2009 року о 12:30 год. був повідомлене належним чином, в судове засідання не з'явився, про причини не явки в судове засідання суд не повідомив.

Позивач, через канцелярію господарського суду 17.12.2009 р. за вх. № 31778, надав письмові пояснення з додатком в яких вказував, що відповідно до платіжного доручення № 10012 від 31.08.2009 р. відповідач сплатив позивачу 7671,40 грн. суми основного боргу. В призначенні платежу вказано «оплата за продукти харчування по договору № 660 від 05.12.2002 р.». Вказане призначення платежу є помилковим, оскільки договір № 660 від 05.12.2002 р., хоча і був укладений між сторонами, але його дія скінчилась 31.12.2003 р. (п.6.1. даного договору) і заборгованості по даному договору не рахується. Враховуючи дану обставину та існування заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 7671,40 грн. за товар поставлений згідно договору поставки № 1100/12/08 від 22.12.2008 р., вказана сума була зарахована саме за цим договором. Дані письмові пояснення позивача з додатком господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

Між сторонами 22.12.2008 року було укладено договір поставки № 1100/12/08 (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору, позивач (постачальник) зобов'язувався в порядку та строки, визначені цим договором, передати у власність покупця товар, у визначеній кількості, відповідної якості та узгодженої ціни, а покупець зобов'язувався на умовах та в порядку визначених цим договором прийняти названий товар та оплатити його вартість.

Пунктом 10.1. договору було передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 20.12.2010 р.

Умови передачі товару за договором були визначені розділом 4 договору.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання щодо поставки товару виконав належним чином, відповідно до умов договору.

Так, 04.06.2009 року на виконання умов даного договору позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 16519,35 грн. (накладна № а296.04.06.2009/501/а від 04.06.2009 р.).

Відповідно до умов п. 3.3. договору відповідач був зобов’язаний здійснити оплату за товар, що поставляється, протягом 14-ти календарних днів з моменту поставки.

В даному випадку кінцевий термін оплати за вищевказану поставку товару - до 19.06.2009 року (останній день оплати 18.06.2009 р.).

Внаслідок того, що відповідач у повному обсязі не оплатив отриманий товар в передбачений договором строк, виникла заборгованість, яка станом на 03.08.2009 року становила 7671,38 грн. Крім того, судом встановлено, що про дану заборгованість свідчить акт звірки взаєморозрахунків укладений між сторонами за період з 01.01.2009 року по 30.07.2009 року.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що станом на момент подання позову до суду у відповідача перед позивачем існувала заборгованість за вказаним договором у розмірі 7671,38 грн.

Пунктом 7.2. договору була передбачена відповідальність відповідача за порушення строків оплати у вигляді 30 процентів річних від простроченої суми.

Крім того, відповідно до п.7.2. договору, в разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від його вартості за кожен день прострочення.

Окрім цього, відповідно до п.6.1. та п.6.2. договору, сторони домовились, що за порушення строків оплати за поставлений товар, у відповідності до ст.692 ЦК України, відповідач одночасно з оплатою повної вартості товару, сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 1 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладені норми діючого законодавства та враховуючи положення викладені у пунктах 6.1., 6.2. та 7.2. договору господарський суд приходить до висновку, що розрахунки позивача щодо нарахування ним відповідачу 105,87 грн. пені; 290,04 грн. 30 % річних; 3528,83 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 1 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки за період з 19.06.2009 року по 03.08.2009 року є вірними і ці суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення з відповідача суми основного боргу за договором у розмірі 7671,38 грн. господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що провадження у справі в цієї частині підлягає припиненню на підставі п.1-1. ч.1. ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки вказана заборгованість відповідачем була сплачена після подання позову позивачем до суду про що свідчить платіжне доручення № 10012 від 31.08.2009 року про сплату відповідачем позивачу суми у розмірі 7671,40 грн., яка позивачем була зарахована саме за договором поставки № 1100/12/08 від 22.12.2008 р., та укладений між сторонами акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.08.2009 року по 31.08.2009 року.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи те, що з вини відповідача спір було доведено до суду, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 115,96 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 611, 625, 628, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 35, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Спільного Українсько - Американського підприємства "Європоль" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 18, код ЄДРПОУ 30751167, р/р 26004277846001 у ХГРУ «ПриватБанк», МФО 351533) на користь Приватної фірми "Орнатус" (61125, м. Харків, вул. Малом`ясницька, 9/11, код ЄДРПОУ 24136224, п/р 26009001062001 у Харківському філіалі ВАТ КБ «Південкомбанк», МФО 350813) - 105,87 грн. пені у розмірі подвійної облікової стави НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення; 290,04 грн. 30 % річних; 3528,83 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 1 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 7671,38 грн. припинити.

Стягнути з Спільного Українсько - Американського підприємства "Європоль" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 18, код ЄДРПОУ 30751167, р/р 26004277846001 у ХГРУ «ПриватБанк», МФО 351533) на користь Приватної фірми "Орнатус" (61125, м. Харків, вул. Малом`ясницька, 9/11, код ЄДРПОУ 24136224, п/р 26009001062001 у Харківському філіалі ВАТ КБ «Південкомбанк», МФО 350813) – витрати по сплаті державного мита у розмірі 115,96 грн. та витрати по сплаті за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 21.12.2009 р.