Постанова № 74918148, 22.06.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/134/18 Головуючий у І інстанції Тиханський О. Б.Провадження № 22-ц/780/2656/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 23 22.06.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 червня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича фірма “УКРПОСТАЧБУДМОНТАЖ” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу -

УСТАНОВИВ :

у січні 2018 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок пошкодження (підпалу) транспортного засобу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що протягом тривалого часу оплатно користувався послугами охоронюваної автостоянки, що належить відповідачу, для зберігання на довготривалій основі власного автомобіля.

11.10.2017 позивач здав на тимчасове зберігання власний автомобіль НОМЕР_1 без видимих пошкоджень, на автостоянку, що належить відповідачу, за адресою м. Обухів, вул. Миру 8-Б.

В ніч 12.10.2017 на автостоянці стався підпал вказаного автомобіля, внаслідок чого останній був пошкоджений.

Позивач вважає, що саме відповідач, як особа, що була відповідальна за зберігання в належному стані транспортного засобу, повинен відшкодувати завдані матеріальні збитки, розмір яких відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку № 32-10/17 від 06.11.2017 року становить 73547,71 грн.

Крім того, вважає, що незаконними діями відповідача йому завдано моральну шкоду в розмірі 15 000 грн., яку позивач також просив стягнути з відповідача.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 10 квітня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач в своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати з підстав неповноти з’ясування обставин, що мають значення по справі, невідповідності висновків суду встановленим обставинам, неправильного дослідження та оцінки доказів, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. Зокрема, серед доводів апеляційної скарги посилається на необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо не доведення позивачем наявності договірних правовідносин з приводу зберігання транспортного засобу станом на 12.10.2017 року о 00-05 год. При цьому, Обухівським районним судом не надано належної оцінки таким доказам, як акт про пожежу від 12.10.2017 року, витягом звіту про визначення вартості матеріального збитку № 32-10/17 від 06.11.2017р., трьома фотографіями транспортного засобу з пошкодженнями та іншим матеріалам справи, з яких вбачається, що шкода ОСОБА_4 була завдана внаслідок бездіяльності чергового приймальника автостоянки «Козак», що розташована в м. Обухів, вул. Миру, 8Б. Позивач вважає, що сам факт спричинення збитків внаслідок пошкодження транспортного засобу на території охоронюваної автостоянки, що належить відповідачу, свідчить про наявність підстав, передбачених ст. ст. 22, 1166 ЦК України, для задоволення позову. Крім того, просив суд апеляційної інстанції прийняти в якості доказів фотографії касової книги № 51 а/с «Козак» на підтвердження доводів позивача. Зазначив, що дані докази з поважних причин не були надані в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її відхилення, виходячи з такого.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не доведено, що шкода завдана майну позивача неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача, оскільки у останнього не було договірних обов’язків, щодо збереження автомобіля відповідача, а відтак, позовні вимоги про відшкодування завданої позивачеві матеріальної та моральної шкоди не підлягають до задоволення.

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля «Мазда 6» д.н.з. АІ 0914Вн є позивач ОСОБА_4

Відповідно до відомості про земельну ділянку, власником земельної ділянки площею 0,3001 га, що розташована за адресою Київська область, м. Обухів 8Б є відповідач - ТОВ Виробнича фірма «Укрпостачбудмонтаж».

В акті про пожежу від 12.10.2017 складеного провідним інспектором Обухівського РС ГУ ЛСНС України у Київській області, вказано, що 12.10.2017 орієнтовно о 00-05 год., виникла пожежа на автомобілі НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, місце виникнення пожежі моторний відсік, за адресою м. Обухів, вул. Миру 8, стоянка «Козак», знищено моторний відсік, пошкоджено автомобіль. Ймовірна причина пожежі – стороннє занесення джерела запалення.

Згідно з даними звіту про визначення вартості матеріального збитку № 32-10/17 від 06.11.2017, вартість матеріального збитку автомобіля НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 73547,71 грн.

Відповідно до книги №21 реєстрації автомобілів тимчасового зберігання а/с «Козак» з 11.04.2016 по 16.10.2017 роки, автомобіль НОМЕР_1 не значиться.

Відповідно до квитанції ТОВ «Укрпостачбудмонтаж» 12.10.2017 о 20-38 год., оплачено 250 грн. за стоянку автомобіля за місяць.

Оцінивши в сукупності досліджені докази, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачу внаслідок підпалу завдано матеріальної шкоди, та те, що 12.10.2017 о 20-38 год., позивач здійснив оплату за стоянку автомобіля за місяць.

Відпвідно до ч. 1 ст. 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Згідно зі ст. 977 ЦК України, якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним. Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном).

Організація та порядок надання послуг щодо збереження транспортних засобів на автостоянках передбачений "Правилами зберігання транспортних засобів на автостоянках", які затвердженні Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 115 (далі - Правила).

Пунктом 12 Правил передбачено, що під час оформлення приймання на зберігання черговий приймальник вносить необхідні дані про володільця транспортного засобу і транспортний засіб до відповідного журналу обліку

транспортних засобів і розписується в ньому.

Володільцеві транспортного засобу, прийнятого на

довготермінове зберігання, видається перепустка за встановленим

зразком.

Згідно з п 15. Правил, плата за зберігання транспортних засобів на автостоянках та інші супутні послуги справляється за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, з видачею квитанції чи касового чека.

Відповідно до п. 27 Правил, автостоянки гарантують схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання згідно з цими правилами, а у разі їх зникнення, розукомплектування чи пошкодження під час зберігання несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_4 на підтвердження договірних правовідносин щодо зберігання майна надав суду копію квитанції № 0011 від 12.10.2017 року на сплату 250 грн. (т. 1 а.с. 39) Однак, суд першої інстанції, оцінюючи вказаний доказ, вірно не взяв його до уваги, оскільки надана позивачем квитанція видана після пожежі, ввечері того ж дня, а від так підтверджує лише той факт, що договірні відносини у сторін щодо зберігання виникли вже після пожежі.

Звертаючись з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, позивач одночасно подав клопотання про приєднання та дослідження в якості доказів двох фотокарток автомобіля «Mazda6» після пожежі та п’ять фотокарток Касової книги № 51 від 28.05.2017 року, посилаючись на поважність причин неможливості подання вказаних доказів до суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 367 ЦПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів, обговоривши доводи, наведені в обґрунтування клопотання, дійшла висновку про його відхилення, оскільки позивачем не наведено обставин, підтверджуючих неможливість подання зазначених доказів до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього.

Таким чином на підтвердження угоди позивач не надав ніяких доказів прийняття автомобіля на зберігання - розписки, перепустки, квитанції чи іншого документа, виданого та підписаного зберігачем, який би свідчив про укладення між сторонами договору зберігання та прийняття автомобіля на стоянку.

Відмовляючи в задоволенні позову Обухівський районний суд у рішенні від 10 квітня 2018 року обґрунтовано послався на недоведеність позивачем факту передачі автомобіля на зберігання відповідачу.

Щодо доводів апеляційної скарги про застосування до правовідносин, які виникли між сторонами, норм цивільного права, які регулюють деліктні правовідносини, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Як договірна, так і позадоговірна відповідальність виникає лише за наявності певних умов (підстав), передбачених законом.

Такі загальні підстави встановлені у ст. 1166 ЦК України, де сформульоване загальне правило, за яким відповідальність за заподіяння шкоди настає за наявності таких умов:

1)шкода;

2)протиправність поведінки заподіювача;

3)причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою;

4)вина заподіювача шкоди.

Сукупність цих умов і є підставою для покладення на особу цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди.

Позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували протиправність дій відповідача – ТОВ Виробнича фірма «УКРПОСТАЧБУДМОНТАЖ», наявність причинного зв’язку між такими протиправними діями та завданою шкодою та вини відповідача.

За таких обставин, суд дійшов вірного висновку про відмову в позові, оскільки судом не встановлено порушення відповідачем законних прав позивача, які б підлягали судовому захисту.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Головуючий

Судді: