Рішення № 7491459, 14.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.09 Справа № 3/251/09-18/285/09

Суддя Носівець В.В.

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера” (49083, м.Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1)

до відповідача: приватного підприємства “Ай-Ей-Ті” (юридична адреса: 69095, м.Запоріжжя, вул. Гоголя, 169/21, фактична адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд.53, офіс 462)

про стягнення 109 619,47 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Малікова О.В., довіреність б/н від 19.11.2008 р., паспорт серія АМ 388725 від 25.04.2001 р.;

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 15.10.2009 року звернувся позивач –товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера” з позовною заявою до відповідача –приватного підприємства “Ай-Ей-Ті” про стягнення 109 619,47 грн. Ухвалою суду від 19.10.2009 року порушено провадження у справі № 3/251/09, судове засідання призначено на 09.11.2009 р. Ухвалою суду від 09.11.2009 р. розгляд справи відкладений на 23.11.2009 р.

На підставі розпорядження № 1147 від 19.11.2009 р., у зв’язку із закінченням повноважень судді Соловйова В.М., справа № 3/251/09 передана на розгляд судді Носівець В.В. Ухвалою суду від 23.11.2009 р. прийнято справу до розгляду, присвоєно справі №3/251/09-18/285/09, судове засідання призначене також на 23.11.2009 р.

У судовому засіданні 23.11.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги щодо стягнення із відповідача 109 619,47 грн., а саме: 94089,35 грн. сума індексації платежів по договору; 6 754,82 грн. пені за порушення термінів оплати та 8 775,30 грн. відсотків за користування товарним кредитом, на підставі договору купівлі-продажу № 956-СКЧ від 25.10.2007 р., ст.ст. 524, 525, 526, 533, 625, 632, 691, 694 ЦК України та ст.ст. 179, 193, 198 ГК України. Ухвалою суду від 23.11.2009 р., в порядку ст. 77 ГПК України, за клопотанням відповідача, розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 14.12.2009 р.

У судовому засіданні 14.12.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги надав пояснення в порядку ст. 22 ГПК України, які прийняті судом до уваги.

Відповідач у судове засідання 14.12.2009 р. не з’явився, направив відзив, де із позовними вимогами погодився частково. Зазначив, що вимога про стягнення із відповідача проіндексованої суми платежу є необґрунтованою, не відповідає нормам діючого законодавства та задоволенню не підлягає, оскільки: статтею 99 Конституції України визначено, що грошовою одиницею України є гривня. На виконання положень Конституції України, з метою стабілізації цін на внутрішньому ринку центральним органом виконавчої влади - Кабінетом Міністрів України 18.12.1998 р. винесено Постанову «Про удосконалення порядку формування цін». Пункт 1, якої містить імперативну норму, а саме: формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці. Відповідно до частини 2 статті 189 Господарського кодексу України, ціна є істотною умовою господарського договору та зазначається в договорі в гривнях. Використання іноземної валюти на території України, як засобу платежу потребує отримання індивідуальної ліцензії НБУ. Відповідно до Преамбули Господарського кодексу України саме він встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання). Відповідно до статті 1 ГК України визначено основні засади господарювання в Україні і регулювання господарських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання. Тому при укладенні господарських договорів застосування саме норм Господарського кодексу є правильним. Норми Цивільного кодексу - це є норми загальної дії, що покликані регулювати майнові та немайнові інтереси, які виникають у площині цивільного права в цілому, та встановлюють основні принципи щодо усіх суб'єктів приватного права, серед яких є як резиденти України, так і нерезиденти. Таким чином, вимога ТОВ «Агросфера»щодо стягнення з ПП «Ай-Ей-Ті»суми індексації платежів відповідно до Договору купівлі-продажу № 956-СКЧ від 25.10.2007 р. у розмірі 94089,35 грн. не відповідає положенням Господарського кодексу України, Постанові Кабінету Міністрів України № 1998 від 18.12.1998 р., та не підлягає задоволенню. Відповідач просив суд, врахувати що підприємство відповідача не здійснює повноцінну господарську діяльність впродовж останнього року (робочий тиждень скорочений, частину працівників вивільнено), а відповідно не має прибутку, та зменшити розмір заявленої у позові до стягнення пені. Вказане вище прийняте судом до уваги.

14.12.2009 р. розгляд справи закінчений, за згодою представника позивача, судом оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2007 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Агросфера” (надалі –продавець, позивач) та приватне підприємство “Ай-Ей-Ті” (надалі –покупець, відповідач) уклали договір № 956-СКЧ купівлі-продажу (надалі –договір).

Відповідно до п. 1. договору, продавець зобов’язується передати, покупець прийняти й оплатити насіннєвий матеріал (товар) відповідно до умов договору.

Згідно п. 3.1. договору, конкретний асортимент, кількість, термін поставки та термін сплати кожної партії товару наведені в Специфікації до договору. Специфікації є невід’ємною частиною даного договору. Продавець при сезонних коливаннях та змінах конкурентної ситуації залишає за собою право в односторонньому порядку при оформленні рахунку на оплату товару або відвантажувальної накладної змінити ціни на товар, вказаний у специфікаціях до даного договору. Загальна сума договору складає 418714,67 грн., у тому числі ПДВ 20 % 69785,78 грн. (п.п. 3.2., 3.3. договору).

Сторонами (відповідно до умов договору) була підписана специфікація № 1 від 25.10.2007 р. із зазначенням найменуванням товару –насіннєвий матеріал; всього на суму з ПДВ –418714,67 грн., дата поставки –15.04.2008 р.; також була визначена вартість поставки зі знижкою в доларах США без ПДВ - всього 69094,83 $.

Позивач, згідно умов договору і специфікації поставив відповідачу товар на загальну суму 418714,69 грн., що підтверджується видатковою накладною № 240140/00 від 24.01.2008 р. Факт отримання відповідачем товару на загальну суму 418714,69 грн., підтверджується довіреністю серії ЯМЗ № 128164 від 23.01.2008 р., яка видана на ім’я гр. Гончарова Є.В. –директор підприємства відповідача.

Сторони у договорі визначили (п. 4.1.), що покупець, згідно умов даного договору, повинен до дати передачі товару перерахувати на поточний рахунок продавця суму попередньої оплати у розмірі 30 % від суми договору. На залишок заборгованості позивач надає відповідачу товарний кредит за наступним графіком його сплати: суму товарного кредиту у розмірі 30 % від загальної суми договору, що становить 125614,40 грн. відповідач зобов’язаний сплатити позивачу у строк до 15.08.2008 р.; на залишок заборгованості, позивач надає відповідачу товарний кредит строком до 25.10.2008 р.

Товарний кредит надається на умовах сплати 0,01 % річних за користування товарним кредитом. Нарахування відсотків здійснюється на фактичну суму заборгованості, яка виникає в момент передачі товару. Нарахування відсотків здійснюється у день остаточного погашення основного боргу. У випадку, якщо у вищезазначені терміни оплата не буде проведена, у силу вступають положення про санкції, передбачені розділом 7 договору. Товар вважається оплаченим у момент надходження грошей на розрахунковий рахунок позивача. Максимальний ліміт товарного кредиту по договору становить 420000,00 грн. У випадку досягнення максимального ліміту товарного кредиту, відвантаження товару відповідачу здійснюється лише на умовах 100 % попередньої оплати. Сплата відсотків здійснюється таким чином: позивач виставляє рахунок-фактуру на суму нарахованих відсотків, відповідно до якої відповідач здійснює протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення позивачем рахунка-фактури оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. У випадку несплати в даний термін без узгодження з позивачем, рахунок-фактура втрачає силу і підлягає перегляду (умови пунктів договору 4.2, 4.3., 4.4.).

Згідно п. 4.5. договору сторони визначили, що оплата товару та нарахованих відсотків проводиться в гривнях. Домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні більше ніж 2 % від його офіційного курсу встановленого НБУ на момент підписання договору (5,05 грн./долар США), відповідач зобов’язаний сплатити позивачу проіндексовану суму відповідного платежу по договору. Проіндексована сума платежу встановлюється як (А1/А0) х СП = ПСП, де А 1 –офіційний курс долара США на дату платежу; А0 –офіційний курс долара на дату підписання договору, СП –сума поточного платежу; ПСП –проіндексована сума платежу. Відповідач також має право розрахуватися достроково

Відповідач, згідно умов договору, здійснив 30 % предоплату отриманого товару, на суму 125614,40 грн. –29.10.2007 р. та 21.12.2007 р. Згідно наданих банківських виписок, відповідач повністю розрахувався із позивачем за поставлений товар, але оскільки проплати були здійсненні із порушенням терміну, визначеного умовами зобов’язання, навіть за умови надання товарного кредиту, то позивач, відповідно до п.п. 4.1. та 4.5. договору, здійснив індексацію усіх несвоєчасних платежів по спірному договору. Таким чином, загальна сума індексації платежів по договору № 956-СКЧ купівлі-продажу від 25.10.2007 р. за період часу з 10.12.2008 р. по 30.12.2008 р., згідно наданого розрахунку, становить 94 089,35 грн.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 94 089,35 грн. суми індексація платежів по договору не підлягає задоволенню, оскільки:

Статтею 632 ЦК України, визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається..

Відповідно до статті 691 ЦК України: покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару. Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання

товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно до статті 198 ГК України встановлено, що платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом. Грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону. Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Ціна на товар формується виходячи із його собівартості, затрат на його виробництво, тощо, а не виходячи із того, який курс валюти тої чи іншої іноземної держави існує (існував раніше або буде в майбутньому) відносно курсу національної грошової одиниці. А ось ціна на товар встановлюється за домовленістю сторін, і суб’єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни. При здійснені експортних та імпортних операцій застосовуються контрактні ціни, які відповідно формуються. (ст. 632 ЦК України ст. 189 ГК України). Для ринкової економіки характерним є вільне ціноутворення, коли ціни на товари, роботи, послуги складаються під впливом певних економічних факторів: попиту, пропозиції, конкуренції тощо і визначаються сторонами в договорі за домовленістю. Зміна ціни в процесі виконання договору допускається законодавцем, однак в даному договорі, на думку суду, підміняються поняття формування ціни і встановлення ціни. Ціна договором встановлена –418714,67 грн., а змінювати законодавець її дозволяє (відповідно до ст.ст. 632, 691 ЦК України) залежно від показників, що зумовлюють ціну товару –собівартість, затрати тощо. Про визначення/встановлення ціни в залежності від того який курс долару США був, є та буде, між сторонами даного договору мова не йде, договір не є зовнішньоекономічним контрактом (індикативні ціни) і не передбачав здійснення експортно-імпортних операцій з товаром.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 94089,35грн. індексації платежів по договору, не підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 6754,82 грн. пені за порушення термінів оплати за період часу з 25.10.2008 р. по 30.12.2008 р.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеню потрібно розраховувати, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців, оскільки відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: ...сплата неустойки.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Згідно п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 551, п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Вимоги щодо стягнення пені, позивач обґрунтовує п. 7.1. договору, який передбачає, що у випадку порушення відповідачем термінів оплати, згідно даного договору, він оплачує позивачу штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, включаючи суму відсотків по товарному кредиту, за кожний день прострочення оплати.

Розрахунок суми пені, наданий позивачем, є вірним, а вимога позивача про стягнення з відповідача 6754,82 грн., є обґрунтованою.

Однак, згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності зі ст. 233 ГК України, якщо підлягаюча сплаті неустойка (штраф, пеня) надмірно велика в порівнянні зі збитками кредитора, суд вправі зменшити неустойку (штраф, пеню). При цьому, судом повинні бути прийняті до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майнове положення сторін, що беруть участь у зобов'язанні; не тільки майнові, але й інші інтереси сторін ...

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково …

Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Приймаючи до уваги вищезазначене, доводи викладені відповідачем у відзиві, в тому числі те, що підлягаюча сплаті пеня є надмірно великою у порівнянні із збитками кредитора, складне економічне становище у державі, часткове визнання відповідачем позову, незначний термін прострочення оплати боргу за договором та прохання відповідача зменшити суму пені, суд визнав за можливе зменшити розмір пені до 754,82 грн.

Крім того, позивач просив суд стягнути із відповідача 8 775,30 грн. відсотків за користуванням товарним кредитом за період часу з 25.10.2008 р. по 30.12.2008 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони у договору обумовили (п. 7.2.), що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом у відповідності з п. 4.1. договору, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються відсотки за користування товарним кредитом з розрахунку 25 % річних.

Згідно зі статтею 536 Цивільного кодексу України: за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Наданий позивачем розрахунок відсотків за користуванням кредитом за період часу з 25.10.2008 р. по 30.12.2008 р. у розмірі 8 775,30 грн. є обґрунтованим, зважаючи на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача вказаної суми ґрунтується на законі, а отже, задовольняється судом.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони –пропорційно задоволеним вимогам, з врахуванням п. 6.3. Роз’яснення президії ВАСУ від 04.03.1998 р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України»зі змінами.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства “Ай-Ей-Ті” (юридична адреса: 69095, м.Запоріжжя, вул. Гоголя, 169/21, фактична адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Правди, 53, оф. 462, код ЄДРПОУ 32440848, р/р № 260012799 в ЗОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, м.Запоріжжя, МФО 313827) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера” (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 31320991, р/р № 26003001300072 в ВАТ “АКТАБАНК” м. Дніпропетровськ, МФО 307394) 754 (сімсот п’ятдесят чотири) грн. 82 коп. пені, 8 775 (вісім тисяч сімсот сімдесят п’ять) грн. 30 коп. відсотків за користування товарним кредитом , 155 (сто п’ятдесят п’ять) грн. 30 коп. державного мита та 33 (тридцять три) грн. 44 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову –відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 29.12.2009 р.