Рішення № 7491360, 12.01.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.01.2010                                                                                           Справа № 16/143

За позовомвідкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”, м. Київ, філії- Закарпатське обласне управління, м. Ужгород

до відповідачасільськогосподарського відкритого акціонерного товариства „Континент”, с. Сторожниця, Ужгородський район

простягнення суми 835739,26 грн.

Суддя О.В. Васьковський Представники:

Від позивачаСкучка О.С. –головний юрисконсульт по роботі з проблемними активами (дов. від 19.03.09)

Від відповідачане з’явився СУТЬ СПОРУ: відкрите акціонерне товариство „Державний ощадний банк України”, м. Київ, філія - Закарпатське обласне управління, м. Ужгород (далі –позивач) звернулося з позовом до сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства „Континент”, с. Сторожниця, Ужгородський район (далі –відповідач) про стягнення суми 835739,26 грн., у т.ч. 700000,00 грн. основного боргу, 98498,62 грн. процентів за користування кредитними коштами та 37240,64 грн. пені згідно договору кредитної лінії №10098 від 10.09.08. Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач у встановлений у договорі термін не повернув кредит, у повному обсязі та у встановлені у договорі строки не сплатив проценти за користування кредитом, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість, на яку позивач нарахував пеню відповідно до умов договору.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, письмових пояснень по суті заявлених вимог не подав, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, тому справа розглянута у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем (банк по договору) та відповідачем (позичальник по договору) 10.09.08 укладено договір кредитної лінії №10098 (далі –договір), згідно якого позивач зобов’язався надавати на умовах договору, а відповідач зобов’язався отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором (п.2.1. договору). Позивач надав відповідачу кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 09.09.09 (п. 2.2. договору). Сторони погодили суму максимального кредитування і визначили його в розмірі 700000,00 грн. Видача відповідачу кредиту у сумі 700000,00 грн. підтверджується розпорядженнями про видачу кредитних коштів від 10.09.08, від 29.09.08, 10.10.08, 13.10.08.

Для забезпечення виконання зобов’язань за договором між сторонами укладено договір застави від 10.09.08, згідно якого відповідач передав у заставу рухоме майно – консерви овощні в асортименті, товари в обороті та комплект обладнання системи крапельного зрошення, показники якого наведені в Додатку №1 до договору застави, що належать відповідачу на праві власності та знаходиться в орендованих складських приміщеннях за адресою: Закарпатська область, с. Сторожниця, вул. Гагаріна, 49, с. Часлівці, вул. Гаєвська, 2 та на землях запасу Оноківської сільської ради (п. 1.2. договору застави).

Відповідно до п. 2.7.1. договору проценти за користування кредитом розраховуюся банком на основі процентної ставки в розмірі 24%. Частина 2.7.3. договору передбачає, що нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) відсотки (з урахуванням положень п. 2.7.4 договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, а в разі дострокового погашення кредиту –одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує відсотки не пізніше 30.09.08.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач кредит у сумі 700000,00 грн. у встановлений у договорі термін не повернув, внаслідок чого у нього виникла прострочена заборгованість.

За період з 30.09.08 по 30.11.09 сума нарахованих відповідачу процентів за користування кредитом становила 191989,36 грн. Відповідач сплатив проценти частково у сумі 97665,66 грн. Отже, станом на 01.12.09 прострочена заборгованість відповідача по процентам за користування кредитом становить 98498,62 грн.

Таким чином, відповідач свої зобов’язання за договором щодо погашення кредиту у сумі у встановлений у договорі термін та сплаті відсотків за користування кредитом у сумі у повному обсязі та у встановлені у договорі строки не виконав, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість.

У п. 7.1.1. договору визначено, що за порушення взятих на себе зобов’язань з повернення суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом позичальник зобов’язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення.

За неповернення відповідачем суми кредиту позивач за період з 10.09.09 по 30.11.09 нарахував відповідачу пеню, яка згідно розрахунку станом на 01.12.09 становить 31845,20 грн. За несвоєчасне погашення процентів позивач нарахував відповідачу пеню, яка згідно розрахунку становить 5713,18 грн., яку відповідач частково сплатив на суму 317,74 грн. Таким чином, заборгованість відповідача по пені за несвоєчасне погашення процентів станом на 01.12.09 становить 5395,44 грн.

Позивач звертався до відповідач з претензією від 01.09.09 №2141/1 з вимогою на протязі 1 місяця погасити заборгованість та пеню. Проте, відповідач залишив вимогу позивача без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

                    З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 835739,26 грн., у т.ч. 700000,00 грн. основного боргу, 98498,62 грн. процентів за користування кредитними коштами та 37240,64 грн. пені, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

У задоволені заяви позивача про забезпечення позову судом відмовлено, у зв’язку із недоведеністю її відповідно до положень ст.66 ГПК України.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 8357,40 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 66, 75, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства „Континент” (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Гагаріна, 49, код 32269994) на користь відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”, м. Київ, в особі філії - Закарпатське обласне управління (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Корзо, 15, код 09312190):

                    - суму 835739,26 грн., у т.ч. 700000,00 грн. основного боргу, 98498,62 грн. процентів за користування кредитними коштами та 37240,64 грн. пені;

- суму 8357,40 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У задоволені заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов’язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                             О.В. Васьковський