ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11.01.2010 Справа № 10/141
За позовом ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”, Ужгородський район, с.Оноківці
до відповідача Дочірнього підприємства „Житловий комплекс №1” ЗАТ „Житлово-побутове підприємство”, м. Ужгород
про стягнення 20981,64 грн.( з урахуванням поданої в порядку ст. 22 ГПК України заяви № 6-5-296 від 14.12.09)
Суддя І.В. Івашкович
Представники:
від позивача - Гусак С.М. –заступник начальника юридичного відділу, довіреність №5136 від 11.08.09
від відповідача –Сабо Й.Й.- керівник
СУТЬ СПОРУ: ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”, Ужгородський район, с.Оноківці звернулось з позовом до відповідача Дочірнього підприємства „Житловий комплекс №1” ЗАТ „Житлово-побутове підприємство”, м. Ужгород про стягнення суми про стягнення 20981,64 грн., в т.ч. 20155,68 грн. заборгованості за активну електричну електроенергію, 725,69 грн. пені, 100,27 грн. 3% річних ( з урахуванням поданої в порядку ст. 22 ГПК України заяви №6-5-296 від 14.12.09).
Представником позивача позовні вимоги з урахуванням заяви №6-5-296 від 14.12.09 підтримано.
Представником відповідача подано письмовий відзив на позов, згідно з яким відповідачем позовні вимоги в частині стягнення 20155,68 грн. заборгованості за активну електроенергію визнано. Стосовно вимог в частині стягнення нарахованих сум пені та 3 % річних заявлено заперечення. Заперечення мотивовані з посиланням на те, що у позивача відсутні пістави для заявлення вимог про стягненян пені, оскільки сторонами в договорі не визначено конкретного розміру пені. Також зазначено, що положення ст. 625 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Разом з тим, заявлено клопотання про надання відстрочки виконання рішення строком до 01.07.2010 р. Клопотання мотивоване з посиланням на складне фінансове становище підприємства відповідача, наявність перед підприємством відповідача значної заборгованості з боку жителів гуртожитку.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Між ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород - Оноківці /„ Енергопостачальна організація„ / та Дочірнім підприємством „Житловий комплекс №1” ЗАТ „Житлово-побутове підприємство”, м. Ужгород / „Споживач” / укладено договір №1644 від 07.12.2001 р. на користування електричною енергією на класі напруги 0,4 кв. ( для непромислових споживачів).
Згідно визначеного договором предмету Енергопостачальна організація зобов’язалась постачати електричну енергію у відповідності до умов договору, а Споживач - своєчасно проводити попередню оплату замовленої електроенергії та виконувати інші умови, визначені договором.
Розрахунки згідно з вищенаведеними умовами договору відповідачем належним чином не проводились.
Згідно поданого розрахунку, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати електроенергії утворився борг за активну електроенергії, спожиту протягом періоду з червня 2009 р. по жовтень 2009 р. в розмірі 20155,68 грн. В обґрунтування позовних вимог в частині стягнення суми 20155,68 грн. боргу за спожиту електроенергію позивачем подано копії виставлених відповідачу до оплати рахунків за електроенергію із даними про кількість та вартість спожитої електроенергії за відповідний розрахунковий період, а також копіями переданих відповідачем актів про використану електроенергію, на підставі яких проводились щомісячні нарахування.
Нормами ст. 526 Цивільного кодексу України та аналогічної до неї ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки, відповідач не оплатив в установленому договором порядку вартості спожитої електроенергії, борг в розмірі 20155,68 грн. підлягає примусовому стягненню.
За допущену прострочку платежів відповідно до умов договору ( п.6.1 Договору) відповідачу нараховано пеню в розмірі 725,69 грн.( згідно доданого розрахунку).
Відповідно до чинного законодавства ( ст.551 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”) розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі.
Згідно з укладеним договором № 1644 від 07.12.01 сторонами не встановлено конкретного розміру пені.
Тому, вимоги в частині стягнення 725,69 грн. пені суд вважає безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають.
За прострочку виконання грошового зобов’язання відповідачу на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних від простроченої суми. Згідно розрахунку розмір нарахування 3% річних складає –100,27 грн.
Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних від простроченої суми суд визнає обґрунтованими відповідно до закону, а отже такі підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача стосовно вимог в частині стягнення 3% річних суд до уваги не приймає, оскільки статтею 625 Цивільного кодексу України визначено загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання, яким вважається зобов'язання, змістом якого є сплата зобов"язаню стороною грошей.
В даному випадку відповідач за умовами укладеного сторонами договору №1644 від 07.12.2001 р. на користування електричною енергією на класі напруги 0,4 кв. ( для непромислових споживачів), а також відповідно до Закону України "Про електроенергетику" ( ст. 151) несе зобов"язання по оплаті спожитої електроенергії грошовими коштами.
Виходячи з вищевикладених обгрунтувань, позов підлягає задоволенню частково.
Стягується сума 20255,95 грн., в т.ч. 20155,68 грн. заборгованості за активну електричну електроенергію, 100,27 грн. 3% річних.
Розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення, суд, з огляду на обґрунтовані об’єктивні обставини, що унеможливлюють негайне виконання рішення, враховуючи інтереси обох сторін та статус Дочірнього підприємства „Житловий комплекс №1” ЗАТ „Житлово-побутове підприємство”, як підприємства, діяльність якого пов’язана із наданням житлово-комунальних послуг мешканцям гуртожитку, вважає за можливе задоволити клопотання частково та надати відстрочку виконання рішення строком до 11.03.2010 р.
За правилами ст. 49 ГПК України з позивача підлягає стягненню в доход державного бюджету сума 38,12 грн. недоплаченого державного мита.
Відповідно до ст.49 ГПК України суд покладає на відповідача пропорційно до задоволених вимог відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 202,55 грн. та 227,85 грн. по оплаті витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, всього –430,40 грн.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Житловий комплекс №1” ЗАТ „Житлово-побутове підприємство” ( м. Ужгород, вул. Загорська, 26, код 31624623) на користь ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” ( Ужгородський район, с.Оноківці, вул.Головна,57, код 00131529) суму 20255,95 грн. ( в т.ч. 20155,68 грн. заборгованості за активну електричну електроенергію, 100,27 грн. 3% річних) та 430,40 грн. відшкодування судових витрат.
Надати відстрочку виконання рішення строком до 11.03.2010 р.
Видати наказ.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” ( Ужгородський район, с.Оноківці, вул.Головна,57, код 00131529) в доход державного бюджету суму 38,12 грн. недоплаченого державного мита по коду бюджетної класифікації 22090200 (символ звітності 095).
Видати наказ.
Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому ГПК України.
Суддя І.В. Івашкович
Судове рішення № 7491283, Господарський суд Закарпатської області було прийнято 11.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 10/141. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: