Рішення № 7491242, 28.12.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "28" грудня 2009 р.Справа № 18/1738

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Копач В.Л., довіреність від 21.07.2008р.,

Сєров В.М. - юрисконсульт (був присутній в судовому засіданні

10.12.2009р.);

від відповідача: Угрюмов Ю.О., довіреність №20/918 від 09.12.2009р.,

Ляшевський О.О., довіреність №20/576 від 03.08.2009р.;

розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" (м.Київ)

до Військової частини А-3258 (м.Радомишль)

про стягнення 57 124,16грн.,

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 10.12.2009р. до 28.12.2009р.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 57124,16грн., з яких 54585,16грн. основний борг, 1162,19грн. пеня, 1024,31грн. інфляційні та 352,50грн. 3% річних.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві та додаткових поясненнях (а.с.41-43, 65,66). Пояснив, що заборгованість відповідача на день розгляду справи не змінилась та складає 57124,16грн.

Представники відповідача в засіданні суду позовні вимоги визнали частково з підстав, зазначених у відзиві (а.с.67). Зокрема зазначили, що суму основного боргу та суму інфляційних визнають, проти стягнення пені та 3% річних заперечують з огляду на те, що дані кошти не входять до програми державного фінансування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2003р. між ВАТ "Укртелеком" (Позивач) та в/ч А-3258 (Відповідач) був укладений договір на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку №1076/8 (а.с.10-13).

Термін дії даного договору з 01.11.2003 по 31.12.2003р. Якщо після закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про її припинення, дія договору вважається продовженою на невизначений час на умовах, викладених в даному договорі (п.9 договору).

На день звернення до суду договір від 01.11.2003р. на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку №1078/8 сторонами не розірваний, тобто є чинним.

Згідно п.1.1 даного договору Споживач (відповідач) здає в експлуатаційно-технічне обслуговування такі споруди зв'язку: КМ-752, апаратуру НУП К-бОП, апаратуру станційну К-60П згідно з паспортом та необхідною для обслуговування нормативно-технічною документацією та вимірювальними приладами, комплектами запчастин та ремкомплектами, а Виконавець (позивач) приймає їх за актами.

Виконавець зобов'язаний роботи з експлуатаційно-технічного обслуговування засобів та споруд зв'язку споживача виконувати згідно з Правилами технічної експлуатації магістральної та внутрішньозонових первинних мереж (п. 2.2.1 договору).

Споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати суми згідно з розрахунком вартості послуг (п.2.1.2 договору).

Розрахунки за експлуатаційно-технічне обслуговування проводяться щомісяця, не пізніше 28 числа поточного місяця за поданими рахунками ДПМ. Рахунки подаються не пізніше ніж за 10 днів до кінця терміну оплати (п.3.1 договору).

Оплата здійснюється на поточний рахунок ДПМ після отримання рахунку.

На виконання умов даного договору, позивач прийняв зазначені вище засоби та споруди зв'язку, про що свідчить акт приймання-передачі (а.с.14) та виконував відповідачеві передбачені договором роботи.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати послуг виконав не в повному обсязі, внаслідок чого станом на день подачі позову до суду за останнім утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 54585,16грн., що визнається відповідачем.

05.06.2009р. позивач направив на адресу відповідача претензію за вих.№2354/1/06 з вимогою про сплату боргу (а.с.28), на яку отримало відповідь від 30.06.09р. за вих. №20/477 про те, що Військова частина А 3258 є бюджетною установою та фінансується з державного бюджету (а.с.34).

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Приписами ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як зазначалось вище, сума боргу по оплаті за отримані послуги становить 54585,16грн., не заперечується представниками відповідача, тому суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 54585,16грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основної суми боргу, позивач, посилаючись на п.3.2 договору, просить стягнути з відповідача 1162,19грн. пені, а також 1024,31грн. інфляційних та 352,50грн. 3% річних.

Відповідно до п.3.2 договору при несвоєчасній оплаті рахунку споживач сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,3% від несплаченої суми за кожний день прострочення, але загальна сума не повинна перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Як передбачено ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Також, приписами ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок пені, річних та інфляційних (а.с.24-27), суд вважає, що пеня, інфляційні і 3% річних нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, розрахунок пені, інфляційних та річних не спростував.

Заперечення відповідача щодо стягнення пені та інфляційних спростовуються приписами чинного законодавства та умовами договору. Зокрема, умовами договору від 01.11.2003р. виконання грошового зобов'язання не ставиться в залежність від стану фінансування за рахунок бюджетних коштів.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню в сумі 57124,16грн., з яких 54585,16грн. - основний борг, 1024,31грн. - інфляційні, 1162,19грн. - пеня та 352,50грн. - 3% річних.

Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 525, 526, 549, 551, 610, 612, 625, 901 ЦК України, ст.ст.173, 193, 229 ГК України, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Військової частини А-3258 (12200, Житомирська область, м.Радомишль, р/р 37112023001438 в УДК у Житомирській області, МФО 811039, код ЄДРПОУ 08275883)

на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (03110, м.Київ, вул.Солом'янська, 3, р/р 26006501022891 в Київській регіональній дирекції ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 322904, код ЄДРПОУ 16479714)

- 54585,16грн. - основного боргу;

- 1024,31грн. - інфляційних;

- 352,50грн. - 3% річних;

- 1162,19грн. - пені;

- 571,24грн. - витрат по сплаті державного мита;

- 325,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяСоловей Л.А.

Віддрукувати 3прим.:

-----------------------------

1 - до справи

2 - 3 - сторонам