Постанова № 74911091, 20.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3842/18 А Справа № 185/5122/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2018 року у справі за позовом Кредитної спілки “Союз-Дніпро” до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2017 року КС “Союз-Дніпро” звернулось до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 11 листопада 2016 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір №2813/16, відповідно до умов якого остання отримала уркдит в розмірі 28116,60 грн. строком на 36 місяців, починаючи з 11 листопада 2016 року по 10 листопада 2019 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом. З метою забезпечення вказаних кредитним зобов'язань, між КС “Союз-Дніпро”, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 11 листопада 2016 року було укладено договір поруки№2813/16. Внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по кредитному договору №2813/16 від 11 листопада 2016 року, в ОСОБА_4 станом 16 червня 2017 року утворилась заборгованість в розмірі 46196,32 грн.

У зв'язку з чим, КС “Союз-Дніпро” просило суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованості за Кредитним договором №2813/16 від 11 листопада 2016 року в розмірі 46196,32 грн. та відшкодувати судові витрати в розмірі 1600,00 грн.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2018 року позовні вимоги КС “Союз-Дніпро” було задоволено:

- стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь КС “Союз-Дніпро” заборгованість за кредитним договором №2813/16 від 11 листопада 2016 року в розмірі 46196,32 грн., де 27262,67 грн. - залишок по кредиту, а 18933,65 грн. - відсотки нараховані за прострочення платежів;

- стягнуто з відповідачів на користь позивача судовий збір в розмірі по 533,33 грн. з кожного.

Не погодившись із таким рішенням, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційній скарги, в яких просять скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості з кожного з них на користь СК “Союз-Дніпро”.

В своїх апеляційних скаргах, відповідачі посилались на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

КС “Союз-Дніпро” та ОСОБА_4 своїм правом передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України щодо подання відзиву на апеляційній скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не скористались.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно ч. 3 ст. 82 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня може здійснюватися без конкурсу тільки у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Тож, до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження та переглядати рішення судів перших інстанцій.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційній скарги - залишити без задоволення, а рішення суду – залишити без змін, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між КС “Союз-Дніпро” та ОСОБА_4 11 листопада 2016 року було укладено Кредитний договір №2813/16.

Згідно п.1.1 Кредитного договору, Кредитодавець зобов’язався надати Позичальникові грошові кошти у кредит в сумі 28116,00 грн., строком на 36 місяців з 11 листопада 2016 року по 10 листопада 2019 року, та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов’язалась повернути кредит та сплатити проценти в день отримання грошових коштів за кредитом із розрахунку 21,76 % на суму кредиту, що становить 6116,00 грн., а також проценти, нараховані згідно п. 4.2 цього договору.

Грошові кошти ОСОБА_4 були видані в повному обсязі, що підтверджується видатковим касовим ордером №100 від 11 листопада 2016 року.

Відповідно до п.4.2 Кредитного договору, погашення заборгованості за договором здійснюється щомісячно у період з 10 по 16 число кожного місяця згідно графіку.

У п. 4.4 Кредитного договору – сторони дійшли до згоди, що при порушенні Позичальником строків сплати кредиту, вказаних в п. 4.2 цього Договору більше ніж на 15 календарних днів, з 16 дня, Кредитодавець нараховує процент (плату) за користування кредитом із рахунку 0,5 % на день від суми залишку за кредитом за кожен день простроченої заборгованості за кредитом до повного її погашення.

Відповідно до змісту ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов’язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

11 листопада 2016 року у забезпечення виконання зобов’язання позичальника по поверненню кредиту між КС “Союз-Дніпро”, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №2813/16.

У п. 1.1 Договору поруки зазначено – сторони договору встановлюють, що Поручитель добровільно бере на себе обов’язки перед Кредитодавцем відповідати по зобов’язанням Позичальника, котрі виникають з умов Кредитного договору №2813/16 від 11 листопада 2016 року, в повному обсязі цих зобов’язань на суму основного боргу та інших зобов’язань Позичальника (штрафів, пені та ін.).

Відповідно до п. 3.1 зазначеного Договору поруки – сторони договору встановлюють, що у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником узятих на себе зобов’язань по кредитному договору, Поручитель та Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Кредитодавцем на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної заяви, відповідно до ст. 554 ЦК україни.

Відповідно до вимог ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Строк дії договору з 11 листопада 2016 року по 10 листопада 2029 року. Сторони договору встановлюють, що даний договір втрачає свою силу з моменту повного виконання забезпеченого ним зобов’язання, яке визначається погашенням заборгованості Позичальником по Кредитному договору.

З п. 4.9 Договору поруки вбачається, що даний договір складено в трьох екземплярах, котрі мають однакову юридичну силу та зберігаються по одному екземпляру у Кредитодавця, Поручителя та Позичальника.

Договір поруки підписано сторонами, про що свідчать їхні підписи. Даний правочин вчинено на умовах вільного волевиявлення за відсутності психологічного чи фізичного тиску з боку Позичальника або Кредитодавця чи інших осіб у відповідності з діючим законодавством України.

Погашення кредиту, згідно умов Кредитного договору, повинно проводитися кожного місяця, відповідно до встановленого графіку, але відповідач ОСОБА_4 порушила взяті на себе зобов’язання і нею було здійснено лише один платіж 16 грудня 2016 року у сумі 1500,00 грн., внаслідок чого за Кредитним договором виникла заборгованість у сумі 46196,32 грн., з яких:

- 27262,67 грн. - залишок по кредиту;

- 18933,65 грн. - відсотки нараховані за прострочення платежів.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги КС “Союз-Дніпро” та стягуючи заборгованість в солідарному порядку, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_4 не виконала належним чином взяті на себе зобов’язання за Кредитним договором, за виконання якого поручилися ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у зв'язку з чим заборгованість в розмірі 46196,32 грн. підлягає в солідарному стягненню як з позичальника, так і з поручителів, а судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно по 533,33 грн. з кожного відповідача.

В своїх апеляційних скаргах, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посилаються на те, що ними не було отримано оригіналу екземпляру договору поруки №2813/16 від 11 листопада 2016 року, що є порушенням їх прав як споживачів.

Однак, колегія суддів відхиляє такі доводи апелянтів, оскільки як вбачається із матеріалів справи спірний договір було підписано поручителями добровільно, що свідчить про ознайомлення апелянтів із умовами вказаних договорів і спростовує посилання на введення їх в оману, питання щодо призначення почеркознавчої експертизи відповідачами не ставилось, а належних, достовірних та допустимих доказів в підтвердження того, що кредитною спілкою поручителям не було надано їх екземпляри договорів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не надано.

Щодо посилань апелянтів на те, що матеріали справи не містять належних доказів щодо отримання поручителями вимоги про погашення заборгованості, то колегія суддів, також, вважає ці доводи безпідставними, оскільки діючим цивільним законодавством України передбачено обов'язковим сам факт надсилання поручителям такої вимоги, а не щодо підтвердження її отримання.

Направлення вимоги про погашення заборгованості до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується матеріалами справи, зокрема, а.с. 9-11.

А тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Приведені в апеляційних скаргах доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтами норм процесуального закону.

Відповідно ж до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, доводи апеляційних скарг є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2018 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

ОСОБА_5