Вирок № 74908687, 25.06.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 25.06.2018

Справа № 320/3304/16

Провадження № 1-кп/320/412/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Урупи І.В.

суддів — ОСОБА_1 та ОСОБА_2

за участі:

секретаря судового засідання - Литвиненко В.Є.

прокурора — ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника потерпілого ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_6,

обвинувачених – ОСОБА_7, ОСОБА_8,

захисника обвинуваченого ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_9,

захисника обвинуваченого ОСОБА_8 – адвоката ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі кримінальне провадження №12015080140002008 за обвинуваченням:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, що має середню освіту, працюючого охоронцем ТОВ «Мелітопольський ринок», проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, такого, що має судимості:

- 17.12.2007 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 186 ч. 2, ст. 185 ч. 2, ст. 15 ч. 3, ст. 186 ч. 3, 75,76 КК України до 5 років позбавлення волі з випробувальним строком 3 роки;

- 26.05.2008 Якимівським районним судом Запорізької області за ст. ст.185 ч. 3, 70 ч.4, 75 КК України до 5 років позбавлення волі з випробувальним строком 3 роки;

- 24.06.2010 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області, за ст.ст. 186 ч. 2, 71 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений 23.05.2014 по відбуттю строку покарання.

за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, працюючого водієм ТОВ «Рілайнас», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 (Крупської)АДРЕСА_1, такого, що не має судимостей,

за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02.05.2015, приблизно о 03 годині 50 хвилин, ОСОБА_7, знаходячись у приміщенні під’їзду № 1 будинку № 21 по вулиці Героїв Сталінграду в місті Мелітополі Запорізької області, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, за допомогою заздалегідь заготованого знаряддя зламу – металевого лому, пошкодив замок вхідних металевих дверей квартири №4 вказаного будинку і відкривши їх, проникнув у квартиру, де приготував для подальшого таємного викрадення належне потерпілому ОСОБА_11 майно, а саме: ігрову приставку «Sony», вартістю 5000 гривень; телевізор марки «Samsung», вартістю 4000 гривень; фотоапарат марки «Canon», в корпусі сірого кольору, вартістю 4500 гривень, загальною вартістю 13500 гривень, яке знаходилось в доступному місці, але з причин, що не належали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідним для доведення злочину до кінця, так як усвідомлюючи, що може бути затриманим, втік з місця злочину на п’ятий поверх будинку, де був затриманий працівниками ДСО при ГУМВС України в Запорізькій області.

Крім того, 09.02.2016, приблизно о 10 годині 50 хвилин, ОСОБА_7, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_8, знаходячись у приміщенні під’їзду № 5 будинку № 40 по вулиці Шмідта в місті Мелітополі Запорізької області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за допомогою заздалегідь заготованого знаряддя зламу – металевого лому, пошкодили ригелі внутрішнього замка перших вхідних дверей квартири № 174 вказаного будинку і відкрили їх. В процесі скоєння злочину, почувши що за їх діями спостерігає мешканець сусідньої квартири ОСОБА_12, який відізвався до них через вхідні двері із застереженням, покинули місце вчинення злочину, не виконавши всі дії, спрямовані на таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_5, тим самим, вчинили незакінчений замах на таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_5, а саме: грошових коштів в сумі 5000 гривень, в купюрах НБУ; ланцюга із золота 583 проби, вагою 17 грамів, вартістю 9350 гривень, підвіски у вигляді барельєфного розп’яття із золота 583 проби, вагою 2 грами, вартістю 1100 гривень, обручки із золота 583 проби, вагою 7 грамів, вартістю 3850 гривень, загальною вартістю 19300 гривень, яке знаходилось у доступному для огляду місці - на шухляді в коридорі квартири, тим самим, довівши свої дії, спрямовані на таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_5, могли заподіяти йому матеріальну шкоду на зазначену суму.

Крім того, 09.02.2016, приблизно об 11 годині 00 хвилини, ОСОБА_8, знаходячись на першому поверсі під’їзду № 5 у будинку № 40 по вулиці Шмідта в місті Мелітополі Запорізької області, з метою подолання дій ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_13, спрямованих на затримання його на місці вчинення злочину, маючи умисел на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, умисно, з наявної у нього при собі короткоствольної вогнепальної зброї - гладкоствольного револьверу «СКАТ-1РК», калібру 9ммР.А. № ЧН 003138, призначеного для стрільби патронами несмертельної дії, виконав постріл в область обличчя ОСОБА_4, однак, з причин, що не залежали від його волі, через активний опір потерпілого, не влучив у ціль, та подальшими активними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_13, направленими на його затримання та припинення протиправних дій, був позбавлений можливості здійснювати постріли, тобто не виконав усіх дій, які вважав необхідними для доведення умислу до кінця.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в житло.

Дії обвинуваченого ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в житло та за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України як незакінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України за епізодом замаху на крадіжку майна ОСОБА_11 від 02.05.2015 визнав повністю, за епізодом замаху на крадіжку майна відносно потерпілого ОСОБА_5 не визнав та пояснив, що в ніч з 1 на 2 травня 2015 року він попросив брата ОСОБА_8, ОСОБА_14, допомогти відкрити двері квартири, сказав останньому, що він загубив ключі, а йому необхідно звільнити помешкання, яке знімав, так як переїжджає в інше. Приблизно о 3 год. 02.05.2015 вони підійшли до квартири та він разом з ОСОБА_14 металевим ломом відчинили двері квартири, де він почав збирати в сумку речі, а саме: ігрову приставку «Sony», телевізор марки «Samsung», фотоапарат марки «Canon». Потім, він побачив у вікно, що під’їхали працівники поліції. Він сказав ОСОБА_14, що він його обдурив, квартира не його, і вони побігли на верхній поверх, де були затримані робітниками поліції. Речі залишилися в квартирі. Напередодні він вживав спиртні напої, так як було свято першого травня. 09.02.2016, приблизно о 9.30 - 10 год., біля відділення ПриватБанку він зустрівся з ОСОБА_8 щоб випити кави. В ході розмови вирішили скоїти крадіжку в будь-якій квартирі. Вони разом пішли через парк та вийшли до будинку №40 по вул. Шмідта, піднялися на 9 поверх одного із під’їздів. Щоб впевнитися, що господарів немає, ОСОБА_8 подзвонив у квартиру, яка розташована праворуч від ліфту, а він заклеїв шматочком металевої фольги вічко дверей квартир, що розташовані поруч та напроти. Хвилин через п’ять, впевнившись, що в квартирі нікого немає, він розпочав відкривати двері в квартиру гвозодером, який передав йому ОСОБА_8 вже на 9 поверху. Коли відчинив перші двері, він згадав про вагітну дружину і запропонував ОСОБА_8 припинити свої дії та піти. Другі двері він не відчиняв. ОСОБА_8 погодився і вони почали спускатися на перший поверх. Першим спускався ОСОБА_8 Коли той відкрив двері під’їзду на порозі їх зустріли чотири чоловіка. ОСОБА_5 сказав «що піймалися» і заштовхнув ОСОБА_8 в тамбур під’їзду ліворуч від входу. Спочатку в тамбур зайшли ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Інші два чоловіки залишалися на вулиці. В тамбурі між ними почалася сутичка, їх штовхали, йому наносили удари в голову та груди. Від ударів він закрив голову руками після чого почув перший постріл та побачив, що рука ОСОБА_8, в якій знаходився пістолет, направлена на підлогу. При цьому ОСОБА_8 знаходився перед ним збоку. Потім він побачив, що ОСОБА_4 намагався забрати у ОСОБА_8 пістолет, викрутив йому руку і останній здійснив другий постріл. Після чого у ОСОБА_8 стали відбирати зброю. Про те, що у ОСОБА_8 був пістолет він не знав. На 9 поверху вони з ОСОБА_8 знаходилися протягом приблизно 15 хвилин з моменту як подзвонили у квартиру. Коли при виході з під’їзду їх стали затримувати він зразу зрозумів, що це господарі квартири, куди вони намагалися проникнути.

В ході слідчого експерименту, проведеного за дорученням суду, відеозапис якого був досліджений в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_7 підтвердив свої показання щодо подій, які сталися в тамбурі 5 під’їзду будинку № 40 по вул. Шмідта 09.02.2017 та на місце показав розташування його, ОСОБА_8, потерпілого ОСОБА_4 та свідків, місто пошкодження стіни від пострілу. / т.5 а.с. 113-119/

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України визнав частково, за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України не визнав та пояснив, що 09.02.2016, зранку, він зустрівся з ОСОБА_7 щоб випити кави. В ході розмови, вирішили скоїти крадіжку в якій-небудь квартирі. По дорозі він взяв в своїй машині, яка була припаркована по вул. Крупській, металевий гвоздодер, та вони пішли до будинку №40 по вул. Шмідта, де зайшли в один із під’їздів, двері якого були відчинені та на ліфті піднялися на 9 поверх. Він подзвонив у квартиру, що праворуч від ліфта, щоб впевнитися, що господарів немає вдома, а ОСОБА_7 заклеїв вічко дверей сусідніх квартир. Потім ОСОБА_7 за допомогою металевого гвоздодера розпочав відкривати двері. Відкривши перші двері ОСОБА_7 запропонував припинити дії щодо подальшого проникнення у квартиру і вони вирішили піти та почали спускатися на перший поверх. Він йшов перший, а ОСОБА_7 за ним. На виході з під’їзду їх зустріли потерпілі та ще два чоловіка. ОСОБА_5 зразу же наніс йому удар та відштовхнув у тамбур, де нанесли ще 10-12 ударів по спині збоку і в потилицю. Так як на них напало четверо осіб, та його били, він дістав з сумки пістолет, на який має дозвіл та носить для самозахисту. Щоб налякати нападників він здійснив перший постріл в підлогу. Але його схватили за кисть руки, в якій знаходився пістолет, стали її викручувати, зажали руку разом з пістолетом в разі чого стався мимовільний постріл. Намірів вбити потерпілого у нього не було, постріл стався тому, що у нього забирали пістолет та викручували руку. На 9 поверху вони з ОСОБА_14 знаходилися протягом приблизно 10 хв. з моменту як подзвонили у квартиру. Він мав намір скоїти крадіжку майна із квартири потерпілого, але після відкриття першої двері, за пропозицією ОСОБА_7 добровільно відмовилися від подальшого скоєння злочину та покинули місце події.

В ході слідчого експерименту, проведеного за дорученням суду, відеозапис якого був досліджений в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_8 підтвердив свої показання щодо подій, які сталися в тамбурі 5 під’їзду бидинку № 40 по вул. Шмідта 09.02.2017 та на місце показав розташування його, ОСОБА_7, потерпілого ОСОБА_4 та свідка, місто пошкодження стіни від пострілу. / т.5 а.с. 106-112/

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_7 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України за епізодом замаху на крадіжку майна ОСОБА_11 від 02.05.2015, інкримінованого йому органами досудового розслідування при обставинах, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів в цій частині обвинувачення стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого.

Вина обвинувачених в іншій частині пред’явленого обвинувачення повністю підтверджується іншими доказами, зібраними в ході судового розгляду кримінального провадження.

Так, потерпілий ОСОБА_5, який був допитаний також як свідок, в судовому засіданні пояснив, що він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_9. Квартира знаходиться на 9 поверху п’ятого під’їзду. Поруч з ним, через стінку, ліворуч від входу в його квартиру, знаходиться квартира ОСОБА_12. 09.02.2016, приблизно о 10 год.55 хв., коли він з сином був на роботі, за адресою ОСОБА_15, 100, йому зателефонував ОСОБА_12 та повідомив, що в його квартиру знову намагаються проникнути злочинці. ОСОБА_12 також розповів, що після роботи ліг відпочивати, але почув шум, нібито колупалися у дверях. Коли він підійшов то через вічко, яке було наполовину заліплене, побачив двох хлопців, при цьому перші двері були вже відчинені. До цього дня вже тричі хтось намагався проникнути в його квартиру, зламували перші двері, але проникнути не вдавалося, так як не змогли відчинити другі двері. Після повідомлення ОСОБА_12 про намір осіб проникнути в квартиру він разом з сином, ОСОБА_4, та двома його товаришами ОСОБА_16 та ОСОБА_17, на машині поїхали до дому. Приблизно через 15 хвилин вони під’їхали у двір будинку і біля під’їзду він зателефонував ОСОБА_12 та запитав чи є ще ті особи. ОСОБА_12 сказав, що вони ще біля дверей квартири та звернувся до них, сказавши «негідники, що ви робити», а потім повідомив, що вони побігли до низу. Він разом з сином, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 підійшли до входу у під’їзд, де чекали осіб, які намагалися проникнути в квартиру, при цьому він стояв на вході, та тримався за ручку двері, син позаду нього, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 на відстані приблизно півметра, а також було чути, як хтось спускався. Коли двері відчинилися він стояв на отворі входу та сказав, «що попалися, хто навів». ОСОБА_8 намагався прослизнути через нього з під’їзду, але він не пропустив його, відштовхнувши у тамбур, який має розмірі приблизно 1,5м х 1 м. При цьому ОСОБА_7 нічого не робив, стояв ліворуч від нього. В тамбурі він і ОСОБА_8 штовхали один одного. В цей час ОСОБА_8 поліз, як йому здалося в карман, та витягнув револьвер, який на відстані приблизно 20 см. направив на нього. Він відвів руку ОСОБА_8 і в цей час стався постріл в підлогу. ОСОБА_8 викрутив свою руку і направив револьвер в голову ОСОБА_4, який також знаходився в тамбурі поруч з ним позаду. При цьому, палець ОСОБА_8 знаходився на курку револьвера. Син відвів руку ОСОБА_8, а той здійснив постріл, який стався вздовж голови ОСОБА_4 Після пострілу син з ОСОБА_16 відібрали у ОСОБА_8 пістолет, а потім викликали поліцію. У ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було вилучено ключі від домофонів, рукавички, металевий лом. На рівні 1,5 метрів від підлоги та 20-30 см. від лутки вхідної двері від входу праворуч, залишився отвір від кулі. На першій двері був встановлений один замок, а на других дверях – два замки. В районі замку других дверей була виявлена вм'ятина. В коридорі у трельяжі, знаходилися золоті вироби – ланцюг вагою 17 гр. вартістю 9350 грн., підвіска, вагою 2 гр., вартістю 1100 грн. обручка, вагою 7 гр., вартістю 3850 грн., а також грошові кошти в сумі 5000 грн. Гроші і золоті вироби знаходилися у доступному місці і їх могли викрасти грабіжники.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 09.02.2016 він з ранку, разом з батьком, ОСОБА_5, був на роботі. Приблизно о 10 год. 40 хв. батьку зателефонував сусід ОСОБА_12, який проживає в квартирі поруч з ними, та повідомив, що в квартиру намагаються проникнути грабіжники. Він, батько, а також його приятелі ОСОБА_16 та ОСОБА_17 поїхали до дому. Коли вони підійшли до під’їзду батько зателефонував ОСОБА_12 і той в розмові повідомив, що хлопці, які намагалися проникнути в квартиру вже спускаються. Вони залишилися чекати їх біля вхідної двері під’їзду, яка обладнана домофоном. Батько стояв перед дверима, він позаду, а ОСОБА_16 та ОСОБА_17 за ним. Коли відчинилися двері батько був на порозі. ОСОБА_8, побачивши їх, намагався вибігти, але ОСОБА_5 затримав його та відштовхнув в тамбур, куди пройшов сам, і між ними сталася штовханина. ОСОБА_7 в цей час зупинився і просто стояв. Він, знаходячись в тамбурі позаду батька, ліворуч від його потилиці, почув перший постріл. Зразу ж ОСОБА_8, який стояв у правому куті тамбура напроти нього, провів рукою та націлив револьвер йому у голову. Він відвів його руку ліворуч від себе і ОСОБА_8 зразу же здійснив постріл, який стався вдовж його голови, та він відчув печіння біля лівого ока. Потім разом з ОСОБА_16 він став забирати у ОСОБА_8 пістолет, та між ними сталася сутичка. Револьвер відібрали та він кинув його на решітку. Також в тамбурі він побачив металевий лом. Коли відкрилися вхідні двері у під’їзд ОСОБА_8 та ОСОБА_7 повинні були зрозуміти, що вони господарі квартири, так як батько звернувся до них сказавши : «що попалися», а також ОСОБА_8 намагався втекти. Коли ОСОБА_8 навів револьвер йому у голову він сприйняв це як реальну погрозу його життю та вважав, що якби він не відвів руку останній здійснив би постріл в нього, оскільки рука обвинуваченого була на курку на відстані приблизно 30 см. від його голови. Від здійсненого ОСОБА_8 пострілу праворуч від входу, біля дверей, залишився отвір від кулі. Цивільний позов про стягнення моральної шкоди на суму 100000 грн. підтримує.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що він проживає по сусідству з ОСОБА_5 Їх квартири розташовані на 9 поверсі дев’ятиповерхового будинку праворуч від сходового майданчика. 09.02.2016, в період часу з 10 до 11 год., він знаходився у своїй квартирі і почув за дверима якісь звуки. Він виглянув у дверне вічко, яке було наполовину заклеєне, через яке побачив, що двері квартири ОСОБА_5 відкриті, а біля них стоять двоє чоловіків. Так як на сходовому майданчику світло відсутнє він бачив тільки силуети цих осіб. Він зайшов в зальну кімнату, де взяв телефон, зателефонував ОСОБА_5 та повідомив про те, що в його квартиру проникають двоє осіб, після чого повернувся до дверей, щоб продовжувати спостерігати у вічко. Але побачив, що цих осіб біля дверей вже не було, вони спустилися на 8 поверх. Він на хвилину відлучився від двері, зайшов на кухню, щоб випити води і коли проходив в коридорі йому подзвонив ОСОБА_5 та попередив, щоб він не злякав тих, хто намагався залізти в квартиру. Він продовжив спостереження через дверне вічко, огляд через яке дозволяв бачити і сходини на 8 поверх і те, що здійснюється біля дверей. Приблизно через 2-3 хвилини він побачив, що ті особи з 8 поверху знову піднялися на 9 поверх та сіли під його дверима. Він продовжував спостерігати ще 2-3 хвилини і в цей час один із чоловіків посвітив під його двері. Він почув якийсь шерех тому голосно крикнув «куди лізете», після чого чоловіки зразу же побігли по сходинам. З того часу як він почув звуки за дверима та побачив у вічко чоловіків, до моменту як він до них звернувся та вони побігли, пройшло приблизно десять хвилин. На одному із чоловіків на плечі висіла сумка. В ході досудового слідства з його участю проводився слідчий експеримент, в ході якого було з’ясовано, що на майданчику, де розташовані квартири, можливо чути звуки, які виходять з його квартири.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що 09.02.2016 він допомагав потерпілим розвантажувати ліс на їх підприємстві. Приблизно об 11 год. ОСОБА_5 подзвонив сусід та повідомив, що хтось намагається зламати двері його квартири. ОСОБА_5 попросив поїхати разом з ним. Він разом з ОСОБА_5, ОСОБА_4 та їхнім знайомим ОСОБА_5 поїхали до будинку по вул. Шмідта, де проживають потерпілі. По дорозі ОСОБА_5 розмовляв по телефону з сусідом, який повідомив, що ті особи, що намагалися проникнути у квартиру, спускаються вниз. Коли вони підійшли до дверей під’їзду почули тупіт, хтось швидко спускався по сходах. Вони залишилися чекати біля під’їзду. Коли двері відчинилися на порозі були ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які намагалися вийти з під’їзду, але їх не випустили, перегородивши вихід з дверей. ОСОБА_5 спитав у них чому лізли у квартиру. При цьому, ОСОБА_4 знаходився праворуч від ОСОБА_5, а він з ОСОБА_5 стояв позаду них. Коли ОСОБА_8 та ОСОБА_18 намагалися вийти, потерпілі заштовхнули їх в тамбур та самі зайшли туди, а він залишався за тамбуром праворуч від ОСОБА_5 Він бачив, як ОСОБА_8 з правої кишені достав пістолет та став направляти його на ОСОБА_5, який зразу же відреагував, відвів руку та постріл було здійснено у підлогу. Після пострілу ОСОБА_5 змістився в правий кут, ОСОБА_4 залишився біля правої стіни від входу, а він став на поріг тамбура. При цьому ОСОБА_8 знаходився біля лівої стіни від входу в тамбур. Менше ніж через хвилину після першого пострілу ОСОБА_8 підняв руку та націлив пістолет в область обличчя ОСОБА_4 При цьому пістолет знаходився від обличчя на відстані приблизно 30 см. ОСОБА_4 за зап'ястя відвів руку ОСОБА_8 ліворуч і зразу же пролунав постріл, який прийшовся повз лівого вуха ОСОБА_4 в праву стіну тамбура. Він підбіг та допоміг ОСОБА_4 відібрати у ОСОБА_8 пістолет, після чого залишилися чекати робітників поліції. Після пострілу у ОСОБА_4 з лівої сторони обличчя в області вуха було почервоніння.

Згідно протоколів огляду місця події 09.02.2015, за участю ОСОБА_7 та ОСОБА_8, був оглянутий під’їзд № 5 будинку № 40 по вул. Шмідта в м. Мелітополі. В ході огляду встановлено, що вхід в під’їзд здійснюється через бетонні сходи в кількості 8 шт., за якими на відстані 1,5 м. прямо лежать металевий лом, в’язана шапка чорного кольору, в’язана шапка сірого кольору, поруч з якими знаходиться мобільний телефон Самсунг в корпусі біло-сірого кольору, та сенсорний мобільний телефон в корпусі коричневого кольору, задня кришка від телефону Самсунг та акумуляторна батарея. Ліворуч від чорної шапки знаходиться предмет схожий на пістолет «наган» з маркуванням «СКАТ-1РК 9мм № 4Н003138, в зарядному барабані якого виявлені патрони, кількість яких не визначалася у зв’язку з тим, що револьвер не розряджався. На відстані 0,5 м. від речей знаходяться вхідні двері до під’їзду обладнані цифровим домофоном, права стулка яких відчинена та підперта цеглою. За вхідними дверима під’їзду розташований тамбур розміром 120х160 см., стіни якого праворуч та ліворуч від входу на відстані приблизно 1м від підлоги пофарбовані, а вище фарби – побілені. Праворуч від входу в під’їзд в правій боковій стіні тамбура на відстані 20 см від ближнього правого кута, який межує з дерев’яною луткою дверей, в побіленій стіні виявлено заглиблення округлої форми розмірами 3х4см. На відстані 70 см. від цього заглиблення, в стіні на відстані 10 см від ближнього правого кута тамбура в побіленій стіні виявлено аналогічне заглиблення розміром 4х4 см. В кінці тамбура, напроти вхідних дерев’яних дверей на підлозі виявлено гумовий предмет округлої форми з ознаками деформації візуально схожий на кулю до травматичної зброї. Біля лівої бокової стіни на підлозі виявлені 2 тканинні рукавички червоного та чорного кольору. ОСОБА_8 добровільно видав дозвіл на зберігання та носіння зброї «СКАТ-1Рк, 9мм, 4Н 003138. Виявлені в ході огляду предмети та речі, а також дозвіл на зброю було вилучено. /т.2 а.с. 162-164/

Згідно протоколів огляду від 09.02.2016 та 24.02.2016 було оглянуто добровільно видану ОСОБА_8 сумку, в якій знаходилися особисті документи на ім’я ОСОБА_8, ОСОБА_19, грошові кошти, мобільні телефони, ключі на зв’язках, трубний ключ, пачка з під сигарет зі смушками фольги та інші особисті речі. /т.2 а.с. 166-174/

Згідно протоколів огляду від 09.02.2016 та 20.02.2016 було оглянуто добровільно видані ОСОБА_7 мобільний телефон, грошові кошти, насадки до дрилі або шуруповерта, металевий язичок до замкової щілини округлої форми з виступом, інші особисті речі. /т.2 а.с. 179-185/

Речові докази, що були вилучені в ході огляду місця події та добровільно видані обвинуваченими були оглянуті в судовому засіданні.

Згідно протоколу огляду місця події 09.02.2016 була оглянута квартира № 174, яка розташована на 9 поверху будинку № 40 по вул. Шмідта в м.Мелітополі. В ході огляду встановлено, що вхідні двері до квартири дерев’яні, обладнані врізним замком. Поруч із замковою щілиною на поверхні (корпусі) дверей наявні сліди спалу деревини. З середини замок має сліди пошкоджень у вигляді вм’ятин на корпусі а також відсутність замкових різців, які валяються на підлозі поруч з дверима. За вказаними дверима розташовані інші металеві двері з врізним замком, які зачинені, замок візуально не пошкоджений. Ліворуч від дверей до квартири № 174 розташовані вхідні двері до квартири № 173, в ході огляду яких на дверному вічку приклеєний фрагмент металевого скотчу, який було вилучено. /т.2 а.с. 186-189/

Згідно протоколу огляду місця події 09.02.2016 була оглянута квартира № 174, яка розташована на 9 поверху будинку № 40 по вул. Шмідта в м.Мелітополі. В ході огляду встановлено, що квартира розташована зліва від сходів, вхід у квартиру здійснюються через металеві двері коричневого кольору, які мають пошкодження біля кріплення замку, замок врізаний. При вході до квартири розташований коридор розміром 2х8 м. Вдовж лівої від входу стіни на відстані 2 м. від стіни до квартири розташовано: трельяж з шафою та тумбою, на тумбі дзеркала лежить ланцюжок з металу сірого кольору з хрестиком, обручка з металу сірого кольору, у верхній тумбі гроші номіналом 100 грн. у кількості 10 купюр. В кімнаті № 2 на тумбі розташований телевізор чорного кольору. В кімнаті №3 на стіні розташований телевізор, на ліжку ноутбук в корпусі чорного кольору, на меблевій стінки речі, поряд з вікном тренажер, на якому висить шуба чорного кольору. /т.2 а.с. 201-203/

В ході проведення 11.03.2016 слідчого експерименту, свідок ОСОБА_16 розповів про події, що мали місце 09.02.2016 в тамбурі під’їзду будинку № 40 по вул. Шмідта в м. Мелітополі, та на місці показав місцезнаходження обвинувачених та потерпілих, як ОСОБА_8 дістав пістолет та здійснив перший постіл, від якого куля потрапила у підлогу, як цілився у обличчя ОСОБА_4, який рукою встиг відвести руку ОСОБА_8 ліворуч від себе та постріл стався в стіну, як вдвох з ОСОБА_4 відбирали пістолет, який викинули на решітку. /т.2 а.с. 96-99/

В ході проведення 09.03.2016 слідчого експерименту, відеозапис якого був досліджений у судовому засіданні, ОСОБА_5, як свідок, розповів про події, що мали місце 09.02.2016 в тамбурі під’їзду будинку № 40 по вул. Шмідта в м. Мелітополі, та на місці показав місцезнаходження обвинувачених його, ОСОБА_4, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, як ОСОБА_8 дістав пістолет та націлив до його лобу, як він відвів руку ОСОБА_8 і той здійснив постріл в напрямку полу, як ОСОБА_8 цілився в голову ОСОБА_4, та як відвели руку ОСОБА_8 і той здійснив постріл. /т.2 а.с. 140-144/

В ході проведення 09.03.2016 слідчого експерименту, відеозапис якого був досліджений у судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_4, розповів про події, що мали місце 09.02.2016 в тамбурі під’їзду будинку № 40 по вул. Шмідта в м. Мелітополі, та на місці показав місцезнаходження обвинувачених його, ОСОБА_4, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, як ОСОБА_8 дістав пістолет та націлив до лобу ОСОБА_5, який відвів руку ОСОБА_8 і той здійснив постріл в напрямку полу, як ОСОБА_8 навів пістолет йому в голову, а він відвів руку останнього і той здійснив другий постріл, як між ним та ОСОБА_8 сталася сутичка, в ході якої наносилися удари по голові та тулубу, та як разом з ОСОБА_16 та ОСОБА_17 відбирали у ОСОБА_8 пістолет. /т.2 а.с. 155/

В ході проведення 12.03.2015 слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12, відеозапис якого був досліджений у судовому засіданні, свідок на місці показав та розповів про події, що мали місце 09.02.2016, які він спостерігав через дверне вічко своєї квартири, коли двоє чоловіків намагалися проникнути в квартиру його сусіда ОСОБА_5, як він відізвався до цих осіб та вони зразу же почали спускатися по сходинках вниз, що було відтворено свідком та встановлено, що через двірне вічко, яке на половину було заклеєне шматочком фольги, з квартири ОСОБА_12 дійсно можливо було спостерігати за подіями, що відбувалися біля квартири потерпілого, та на сходовому майданчику, через двері, з квартири було чути голос ОСОБА_12 /т.4 а.с. 91-93, т.2 а.с. 174/

Пояснення свідків ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_20 під час проведення слідчого експерименту суттєво не відрізняються від тих, які вони давали в ході допиту в судовому засіданні та узгоджуються між собою.

Згідно висновків експерта № 92 у ОСОБА_7 мались тілесні ушкодження - синці та садна обличчя та грудної клітини, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження та могли утворитися від дії тупих предметів, можливо при ударах руками та ногами 09.02.2016 в результаті не менше 2-х травмуючих впливів. /т. 2 а.с. 26-27/

Згідно висновків експерта № 91 у ОСОБА_8 мались тілесні ушкодження - синці та садна обличчя та грудної клітини, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження та могли утворитися від дії тупих предметів, можливо при ударах руками та ногами 09.02.2016 в результаті не менше 4-х травмуючих впливів. /т. 2 а.с. 29-30/

Наявність тілесних ушкоджень у обвинувачених узгоджуються з поясненнями ОСОБА_5, ОСОБА_4 про те, що між ними та обвинуваченими відбувалася сутичка під час затримання останніх та відібрання зброї у ОСОБА_8 після здійснення ним пострілу.

Згідно висновків експерта № 94 у ОСОБА_5 яких-небудь тілесних ушкоджень не виявлено. /т.2 а.с. 32/

Згідно висновків експерта № 93 та 269 у ОСОБА_4 мались тілесні ушкодження - синці та садна обличчя, синці грудної клітини, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження та могли утворитися від дії тупих предметів, можливо при ударах руками, ногами 09.02.2016 в результаті не менше 3-х травмуючих впливів при обставинах, вказаних потерпілим ОСОБА_4, свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_13 в ході слідчого експерименту 09.03.2016. /т. 2 а.с. 34-35,37-39/

Експерт ОСОБА_21 в судовому засіданні підтвердив наявність у потерпілого ОСОБА_4 під час проведення експертизи тілесних ушкоджень в області лівої частини обличчя у вигляді синця та садна та пояснив, що при здійсненні пострілу вдовж обличчя, якщо частка пороху не згоріла, допускається можливість отримання точкового садна. В разі попадання кулі з травматичної зброї у верхню частину обличчя на незначній відстані могли бути будь-які пошкодження в тому числі і летальний результат. Адже у практиці такі випадки мали місце. Нещодавно в м. Мелітополі від пострілу з травматичного пістолету, який стався в область ока, настала смерть людини.

Відповідно до висновків судової цитологічної експертизи № 130 від 15.03.2016 при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту обох рук потерпілого ОСОБА_4 (об’єкт 1,2) знайдені рогові лусочки, походження яких за рахунок власного нігтьового ложе вважається найбільш ймовірним. Клітин епітелію, придатних для дослідження та крові не виявлено./т.2 а.с.63-64/

Відповідно до висновків судової цитологічної експертизи № 129 від 15.03.2016 при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту обох рук потерпілого ОСОБА_5 (об’єкт 1,2) знайдені рогові лусочки, походження яких за рахунок власного нігтьового ложе вважається найбільш ймовірним. Клітин епітелію, придатних для дослідження та крові не виявлено./т.2 а.с.68-69/

Відповідно до висновків судової цитологічної експертизи № 131 від 15.03.2016 при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту обох рук ОСОБА_7 (об’єкт 1,2) знайдені рогові лусочки, походження яких за рахунок власного нігтьового ложе вважається найбільш ймовірним. Клітин епітелію, придатних для дослідження та крові не виявлено./т.2 а.с.73-74/

Відповідно до висновків судово-імунологічної експертизи № 542 від 29.02.2016 рідка кров ОСОБА_7 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та В ізосерологічної системи АВ0. /т.2 а.с. 78/

Відповідно до висновків судово-імунологічної експертизи № 541 від 29.02.2016 рідка кров ОСОБА_8 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВ0. /т.2 а.с. 87/

Відповідно до висновків судово-імунологічної експертизи № 540 від 29.02.2016 рідка кров потерпілого ОСОБА_5 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВ0. /т.2 а.с. 91/

Відповідно до висновків судово-імунологічної експертизи № 539 від 29.02.2016 рідка кров потерпілого ОСОБА_4 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0. /т.2 а.с. 87/

Відповідно до висновку судової цитологічної експертизи № 142 від 16.03.2016 на револьвері (об’єкт №1,2), двох гільзах (об’єкт № 5-9) кров та клітини, які підлягають подальшому дослідженню, не знайдені. /т.2 а.с.81-83/

Відповідно до висновків судової дактилоскопічної експертизи № 98 від 24.02.2016 на поверхні предмета схожого на револьвер, який вилучено 09.02.2016 року в ході огляду місця події у під’їзді №5 буд. №40 по вул. Шмідта в м. Мелітополі, слідів папілярних узорів не виявлено. /т.2 а.с. 104-112/

Відповідно до висновків судової хімічної експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 50 від 12.04.2016 на змивах з обох рук ОСОБА_7 продуктів близького пострілу та їх компонентів не виявлено (в межах чутливості використаних методів дослідження). /т.2 а.с. 116-120/

Відповідно до висновків судової хімічної експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 52 від 26.03.2016 на змивах з обох рук ОСОБА_8 продуктів близького пострілу та їх компонентів не виявлено (в межах чутливості використаних методів дослідження). /т.2 а.с. 144-127/

Відповідно до висновків судової хімічної експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 51 від 06.04.2016 на змивах з обох рук ОСОБА_5 продуктів близького пострілу та їх компонентів не виявлено (в межах чутливості використаних методів дослідження). /т.2 а.с. 131-135/

Відповідно до висновків судової хімічної експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 49 від 06.04.2016 на змивах з обох рук та лобно-скроневої частини обличчя ОСОБА_4 продуктів близького пострілу та їх компонентів не виявлено (в межах чутливості використаних методів дослідження). /т.2 а.с. 223-228/

Відповідно до висновків судової хімічної експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 105 від 15.04.2016 на куртці ОСОБА_8 продуктів близького пострілу та їх компонентів не виявлено (в межах чутливості використаних методів дослідження). /т.2 а.с.246-250/

В судовому засіданні експерт ОСОБА_22 підтвердив, що при проведенні експертизи ним було зроблено висновки про те, що на наданих на дослідження змивах з рук ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та куртки останнього вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу, а також їх компонентів виявлено не було в межах чутливості використаних методів дослідження. Досліджувалися сліди органічних речовин, які залишаються після пострілів. Дифеніламін, який є компонентом пороху, може бути виявлений хімічним дослідженням. За існуючими методами дослідження та наявністю реактивів та техніки можливо провести лише часткове дослідження. За методичними рекомендаціями органічні продукти пострілу можуть бути виявлені при умовах, що експертиза проводиться не пізніше двох годин після здійснення пострілу та надані на дослідження речі герметично запаковані. Якщо після здійснення пострілу пройшло більше ніж дві години та речі, що є предметом дослідження, не були запаковані герметично виявити органічні продукти пострілу неможливо. В даному випадку дослідження куртки та змивів з рук проводилися після спливу майже двох місяців після здійснення пострілу, були надані негерметично запакованими, а тому виявити органічні продукти пострілу було малоймовірно.

Відповідно до висновків судової балістичної експертизи № 212/З від 19.04.2016 вилучений 09.02.2016 під час огляду місця події в приміщенні під’їзду №5 будинку № 40 по вул. Шмідта в м. Мелітополі револьвер є вогнепальною зброєю. Вказаний револьвер відноситься до короткоствольної зброї, є гладкоствольним револьвером «Скат-1РК», калібру 9ммР.А. № ЧН 003138, вироблений промисловим способом в Україні, призначений для стрільби патронами несмертельної дії, спорядженими гумовими чи аналогічними патронами несмертельної дії, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами (Терен-ЗП, ПНД-9П, ТеренЗФ), який придатний для стрільби. В каналі ствола револьвера встановлена наявність продуктів пострілу, що свідчить про проведення стрільби після останньої його чистки. Вилучені в ході огляду міста події п’ять патронів з маркуванням «СОВА П9мм» не являються боєприпасами, а є травматичними патронами несмертельної дії, промислового виробництва України, призначеними для використання травматичними пістолетами та травматичними револьверами калібру 9ммР.А., та придатні для виконання пострілу. Вилучені в ході огляду міста події 2 гільзи є частинами травматичних патронів, стріляними гільзами патронів 9ммР.А., вистріляні з револьверу «СКАТ-1РК № ЧН003138. (т.2 а.с. 236-242)

Речові докази - револьвер «Скат-1РК», калібру 9ммР.А. № ЧН 003138 та гільзи були оглянуті в судовому засіданні та обвинувачений ОСОБА_8 підтвердив, що револьвер, з якого він вчинив постріл, належить йому.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_23 підтвердив, що револьвер, який був об’єктом дослідження, призначений для стрільби патронами несмертельної дії, калібром 9 мм, спорядженими еластичним снарядом, які мають вражаючу дію, що не перевищує 0,05 Дж. Конструкція револьверу не дозволяє проводити постріли штатними бойовими патронами. Вражаюча здатність залежить від потужності снаряду. Чим більша відстань до об’єкта вражаюча здатність зменшується. При дослідженні в даному випадку швидкість снаряду замірялася на відстані 1 метру від дульного зрізу ствола та склала 350м/сек, кінетична енергія склала 0,47 ДЖ/мм2. Даний револьвер є вогнепальною зброєю. Вогнепальна зброя має такий принцип: снаряд вилітає через згорання порохового заряду. Патрони, які використовувалися мають порох, який при згоранні відштовхує снаряд. Для травматичних патронів згідно стандартів норма кінетичної енергії не повинна перевищувати 0,5 ДЖ/мм2 та вони мають заряд з еластичного матеріалу. Патрон смертельної дії, як правило, має заряд з металу та кінетичну енергію більш ніж 0,5 ДЖ/мм2. Будь-яких відхилень від норм у патронах виявлено не було. При проведенні експертизи ним досліджувалися лише технічні характеристики зброї та патронів, дотримання правил користування зброєю та наслідки її використання не досліджувалося так як ці питання не входять в область балістики.

Згідно з актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_8 розладів психічної діяльності не виявляв і не виявляє в цей час. У період скоєння інкримінованого правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, Отже, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом в даний час він також може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру не потребує. /т. 2 а.с. 20-24/

Посилання обвинувачених на те, що вони добровільно відмовилися від подальшого скоєння злочину, а тому припинили посягання та покинули місце події суд вважає безпідставними та розцінює як спробу уникнути кримінальної відповідальності. Їх доводи суперечать встановленим судом обставинам, зібраним в ході судового розгляду доказам, а саме: показанням свідка ОСОБА_12, згідно з якими обвинувачені остаточно залишили місце події та побігли по сходинах з дев’ятого поверху до низу тільки після того, як він звернувся до них та проявив свою присутність та обізнаність у протиправній поведінки обвинувачених, що свідчить про відсутність ознак остаточного припинення обвинуваченими замаху на злочин та відмови від злочину саме з їх волі, а також наявності у ОСОБА_7О та ОСОБА_8 усвідомлення можливості доведення злочину до кінця.

Остаточне припинення замаху на злочин означає остаточну відмову від доведення злочину до кінця, тобто дійсну і безповоротну відмову особи від вчинення задуманого нею злочину і відсутність наміру продовжити його в майбутньому.

Переривання вчинення злочину у зв’язку з перетином дій особою яка стала свідком здійснення неправомірних дій не створює добровільної відмови від злочину, оскільки з’явилися обставини, які обвинувачені не в змозі подолати для закінчення початого ними кримінального правопорушення.

В даному випадку є всі підстави вважати, що злочин було не завершено всупереч бажанню обвинувачених довести його до кінця з причин, що не залежали від їх волі, так як вони не вчинили усіх дій, котрі вважали необхідними для доведення злочину до кінця, тобто вчинили незакінчений замах на таємне викрадення майна.

Доводи обвинувачених про те, що вони не чули, як до них звертався свідок ОСОБА_12 непереконливі та спростовуються показаннями цього свідка та даними отриманими в ході проведення слідчого експерименту за його участю, згідно якими через двері квартири ОСОБА_12 на сходовому майданчику можливо чути голос.

Доводи захисника – адвоката ОСОБА_10 про те, що на той час, коли свідок ОСОБА_12 звернувся до обвинувачених, останні вже прийняли рішення про добровільну відмову від вчинення злочину безпідставні та спростовуються зібраними у справі доказами та встановленими судом фактичними обставинами, які свідчать про те що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишили місце вчинення злочину тільки після того, як до них обізвався свідок ОСОБА_12

Посилання обвинуваченого ОСОБА_8 на те, що він достав револьвер для захисту, так як на нього напало чотири невідомі особи є безпідставними. ОСОБА_8, намагаючись разом із ОСОБА_7 проникнути у квартиру ОСОБА_5 для скоєння крадіжки, усвідомлював, що ним було скоєно злочин проти потерпілого, та особи, що зустріли їх при виході з під’їзду, затримують саме у зв’язку зі скоєнням цього злочину. Ці обставини підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_5, який звернувся до обвинувачених з словами «що попалися, хто навів», показаннями обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що коли їх намагалися затримати при виході з під’їзду було зрозуміло, що ці особи є господарями квартири, куди вони намагалися проникнути.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що він не мав умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_4, а постріл з пістолета стався у зв’язку з тим, що у нього відбирали пістолет та викручували руку, суд також вважає безпідставними та не приймає їх до уваги. Ці пояснення обвинуваченого суперечать встановленим судом обставинам, зібраним в ході судового розгляду доказам, показанням потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_16, які в цілому аналогічні та послідовні, а також узгоджуються між собою. З показань цих осіб, які були перевірені і в ході слідчих експериментів, вбачається, що дії ОСОБА_8 були направлені на скоєння вбивства.

Націливши в область обличчя потерпілого револьвер, який хоча і призначений для стрільби патронами несмертельної дії, але здійснивши постріл на незначній відстані, який в результаті опору потерпілого прийшовся повз голови останнього, ОСОБА_8 не міг не усвідомлювати суспільно небезпечний характер свого діяння та не передбачати його суспільно небезпечні наслідки.

Для вчинення злочину ОСОБА_8 було використано вогнепальну зброю для стрільби патронами несмертельної дії, кінетична енергія снаряду якого на відстані 1 метру склала 0,47 ДЖ/мм2 при швидкості 350 м/сек, тобто знаряддя, що об’єктивно на малій відстані може спричинити смерть. При здійсненні пострілу револьвер був націлений в життєво важливу ділянку тіла потерпілого – голову (обличчя) на незначній відстані в приміщенні тамбуру, що має невеликі розміри, при цьому здійснено майже відразу після першого пострілу.

При цьому, ОСОБА_8 знав умови та порядок використання зброї, можливість її використання на відстані не менше 10 метрів у кінцівки.

Про можливість настання смертельного результату у зв’язку із застосуванням травматичної зброї свідчать і пояснення експерта ОСОБА_21 про те, що в практиці є випадки, коли від пострілу з травматичного пістолету в область ока настала смерть людини.

За клопотанням захисника ОСОБА_10 під час судового розгляду судом було надано доручення про проведення слідчих експериментів з обвинуваченими ОСОБА_8, ОСОБА_7, потерпілим ОСОБА_4 та свідками ОСОБА_5, ОСОБА_16 щодо відтворення подій, що сталися 09.02.2016 у приміщенні під’їзду №5 будинку №40 по вул. Шмідта в м.Мелітополі із залучення спеціаліста в області балістики та криміналіста та призначення комплексної криміналістичної експертизи.

Згідно висновків експерта №6-185 від 06.06.2017 на питання у якому напрямку і з якої відстані зроблено постріл, що спричинив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4, яким було положення зброї відносно потерпілого ОСОБА_4, у якому напрямку і з якої відстані зроблено постріл, що утворив пошкодження на стіні тамбуру під’їзду, що зафіксований під час огляду місця події, чи можливо було отримати тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_4 при обставинах вказаних останнім, ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 під час слідчих експериментів, чи можливо завданим пострілом утворити у стіні тамбуру під’їзду ушкодження, що зафіксовано при огляді місця події при обставинах, вказаних обвинуваченим ОСОБА_8 та потерпілим ОСОБА_4, яким було взаємне розташування зброї і стіни тамбуру в момент пострілу судячи з напрямку каналу вогнепального походження, з якої відстані та з якого місця зроблено постріл у стіну тамбуру, чи могли утворитися ушкодження у обвинуваченого ОСОБА_8 за обставин зазначених ним при проведенні слідчого експерименту, відповісти не є можливим. / т. 6 а.с.12-17/

Згідно висновків експерта № 6-185 від 06.06.2017 на куртці ОСОБА_8 продуктів близького пострілу та їх компонентів не виявлено ( в межах чутливості використаних методів дослідження). Сторонніх мікронакладень, схожих на речовини біологічного походження, пально-мастильні матеріали, лако-фарбові покриття та інш. не виявлено. /т.6 а.с. 4-8/.

Вказані висновки експертів не спростовують будь-яким чином показання потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_16 щодо обставин вчиненого ОСОБА_8 правопорушення.

В ході слідчих експериментів, проведених за дорученням суду за участю свідка ОСОБА_5, ОСОБА_16, відеозапис з яким був досліджений в судовому засіданні та потерпілого ОСОБА_4, останні на місці розповіли про події, що мали місце 09.02.2016 в тамбурі під’їду будинку № 40 по вул. Шмідта в м. Мелітополі, показали місцезнаходження їх та обвинувачених, за допомогою статистів відтворили обставини, при яких ОСОБА_8 були здійснені постріли, показали місце пошкодження у стіни від пострілу. /т.5 а.с. 121-141/

Пояснення потерпілого ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_16 під час проведення вказаних слідчих експериментів суттєво не відрізняються від тих, які вони давали в ході допиту в судовому засіданні, узгоджуються між собою та спростовують показання обвинувачених щодо місця розташування учасників подій та обставин здійснення ОСОБА_8 пострілів із пістолету, його відібрання у останнього.

Отже, спосіб, характер, послідовність дій ОСОБА_8, його поведінка до вчинення злочину, а саме використання травматичної зброї на незначній відстані та здійснення першого пострілу, який в результаті опору ОСОБА_5 прийшовся в підлогу, знаряддя злочину, причини припинення злочинних дій, а саме активний опір потерпілого ОСОБА_4, в результаті якого у ОСОБА_8 було відібрано пістолет, їх стосунки, ОСОБА_8 усвідомлював, що потерпілий є господарем квартири, в якій він разом з ОСОБА_7 намагався вчинити крадіжку, збігаються з ознаками складу злочину, передбаченого частиною третьої статті 15, частиною першою статті 115 КК України і свідчать про те, що в даному випадку ОСОБА_8 діяв з прямим умислом на позбавлення життя потерпілого та вчинив для цього усі необхідні дії, які були для нього завідомо такими, що потягнуть його смерть, однак смертельний наслідок не настав лише через обставини, які не залежали від його волі.

Таким чином, посилання сторони захисту на відсутність у обвинуваченого умислу на вбивство безпідставні.

Посилання сторони захисту на те, що свідок ОСОБА_16 сказав, що постріл здійснено із пістолета, а то був револьвер, суд не приймає до уваги, оскільки свідок ОСОБА_16 зазначив, про те, що він не розбирається у зброї, спеціалістом в цієї області не являється.

Посилання сторони захисту на те, що після пострілу у підлогу у куті тамбуру залишився слід від кулі безпідставні. Ці обставини не були встановлені в судовому засіданні та належними та допустимими доказами не підтверджені, в протоколі огляду міста події не зафіксовані.

Безпідставним є посилання сторони захисту на невідповідність викладених обставин в обвинувальному акті фактичним обставинам кримінального правопорушення, що місцем злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України є дев’ятий поверх, а не перший поверх будинку.

В судовому засіданні було встановлено, та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, що замах на вбивство потерпілого ОСОБА_24 мало місце в тамбурі під’їзду №5, що знаходиться на першому поверсі будинку № 40 по вулиці Шмідта в місті Мелітополі.

Адвокат ОСОБА_10 посилається на те, що в обвинувальному акті не відображені обставини того, що ОСОБА_8 фактично було здійснено два пострілу, перший з яких у підлогу.

Але, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_8 виконав в область обличчя потерпілого ОСОБА_4 один постріл, однак, не влучив у ціль з причин, що не залежали від його волі, через активний опір потерпілого та подальшими активними діями ОСОБА_5, ОСОБА_13, направленими на затримання ОСОБА_8 та припинення протиправних дій останнього, в результаті чого обвинувачений був позбавлений можливості здійснювати постріли.

При цьому, в судовому засіданні було встановлено та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, що перший постріл стався у підлогу в результаті того, що ОСОБА_25 при затриманні ОСОБА_8, який дістав револьвер, відвів руку останнього, і ця обставина не входить до обвинувачення ОСОБА_8 у скоєнні замаху на вбивство потерпілого ОСОБА_24

Посилання сторони захисту на відсутність продуктів пострілу та їх компонентів на куртці ОСОБА_8 та змивах рук учасників події не спростовують показання потерпілого та свідків про здійснення ОСОБА_8 пострілу в обличчя ОСОБА_24 та обставин, з яких він не вилучив у ціль.

При цьому, суд враховує, що згідно пояснень експерта ОСОБА_22 продуктів вибуху та пострілу, а також їх компонентів не було виявлено в межах чутливості використаних методів дослідження, так як органічні продукти пострілу можуть бути виявлені при умовах, що експертиза проводиться не пізніше двох годин після здійснення пострілу та надані на дослідження речі герметично запаковані. Але вказаних умов при проведені експертизи в даному випадку не було дотримано.

Отже, всі зібрані та досліджені в судовому засіданні докази є послідовними, в деталях узгоджуються між собою, а тому суд оцінює їх як належні та допустимі, а їх сукупність в повній мірі доводить вину обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їм злочинів, а також кваліфікацію їх дій за ч. 3 ст. 15,ч.3ст.185 КК України та кваліфікацію дій ОСОБА_8 за ч.3 ст. 15,ч.1 ст. 115 КК України.

Істотних порушень кримінально-процесуального законодавства під час проведення досудового слідства у кримінальному провадженні в судовому засіданні не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості та характер вчиненого злочину, особи винних, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, обставини, що обтяжують покарання.

При цьому суд керується вимогами ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

ОСОБА_7 характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, але раніше судимий, один із злочинів вчинив в стані алкогольного сп’яніння, що суд визнає обставинами, які обтяжують покарання.

ОСОБА_8 раніше не судимий, характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, але скоїв злочин проти життя людини.

Приймаючи до уваги викладене суд вважає необхідним призначити обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкції статей обвинувачення.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_8 моральної шкоди в сумі 100000 грн. підлягає задоволенню на суму 20000 грн. Потерпілий ОСОБА_4 у зв’язку зі скоєнням відносно нього злочину зазнав душевних страждань, від усвідомлення того, що куля могла потрапити йому в голову та спричинити смерть він відчув психологічний стрес, що негативно відобразилося на його душевному спокою.

З обвинуваченого ОСОБА_8 слід стягнути на користь держави витрати на проведення судових експертиз.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід, застосований до обвинувачених слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

11.02.2016 Мелітопольським міськрайонним судом до ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, які обчислювані з моменту його затримання - 09.02.2016, та ухвалою слідчого судді від 08.04.2016 продовжено. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 20.05.2016 відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

11.02.2016 Мелітопольським міськрайонним судом до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, які обчислювані з моменту його затримання - 09.02.2016, із визначенням застави у розмірі 50 мінімальних заробітних плат в сумі 68900 грн.

Відповідно до ч.8 ст. 182 КПК України у разі якщо обвинувачений порушив покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Враховуючи, що ОСОБА_7 порушив покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, відлучався без дозволу суду з місця проживання та 07.10.2016 виїздив в місто Енергодар, заставу слід звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15,ч.3ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту затримання у зв’язку з виконанням вироку.

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15,ч.3ст.185, ч.3 ст. 15,ч.1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 15,ч.3ст.185 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.

за ч.3 ст. 15,ч.1 ст. 115 КК України у вигляді семи років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у вигляді семи років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту затримання у зв’язку з виконанням вироку.

Стягнути з ОСОБА_8 (і.н.3102707915) на користь ОСОБА_4 (і.к. НОМЕР_1) в рахунок відшкодування моральної шкоди 20000 грн.

Речові докази, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області за квитанцією №9-60/41016, а саме:

Тканинні рукавички; фрагмент фольги; дві гумові кулі; змиви з рук ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7; змиви з обличчя ОСОБА_4; дактилокарти на ім’я ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_7; зрізи вільних кінців нігтьових пластин ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_4; два патрона та гільзу; два металевих фрагменти; металевий лом з гумовою рукояткою, складний ніж, пачку з-під сигарет «Кент», в якій знаходиться 10 фрагментів металевої фольги, трубний ключ у вигляді літери «Г», металеву банку, – знищити.

Джинси світло-синього кольору, туфлі спортивного типу чорного кольору, мобільний телефон в корпусі коричневого кольору, в’язану шапку чорного кольору, спортивну утеплену куртку чорного кольору з капюшоном, сумку чорного кольору з ременем, візитну картку з написом «Евро ломбард. Обмен валют круглосуточно», візитну карку адвоката ОСОБА_26, договір про надання правової допомоги між ОСОБА_8 та адвокатом ОСОБА_26, наручний годинник чорного кольору з полімерним ременем, дві фотокартки із зображенням ОСОБА_8, фотокартку із зображенням чоловіка та жінки, навушники «Соні» чорного кольору, блютуз-гарнітур чорного кольору, мобільний телефон Самсунг в корпусі чорного кольору ІМЕІ:352317/06/041429/1, мобільний телефон «Нокіа» в корпусі чорного кольору ІМЕІ: 358326/05/761624/2, ІМЕІ:358326/05/761625/9, особисті документи - паспорт громадянина України, копію паспорта громадянина України, та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, медичну довідку, службове посвідчення на ім’я ОСОБА_8 - повернути ОСОБА_8

В’язану шапку сірого кольору, штани спортивні чорного кольору, кофту спортивну чорного кольору, кросівки сіро-чорного кольору, спортивну утеплену куртку чорного кольору з капюшоном, паперову візитку з написом «Автоключ» - повернути ОСОБА_7;

Дозвіл на зброю на ім’я ОСОБА_8І – передати в дозвільну систему Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області.

Револьвер моделі «Скат-1РК», калібру 9 ммР.А. заводський номер ЧН 003138 – передати в колекцію Запорізького МНДЕКЦ МВС.

Речові докази, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області за квитанцією № 197 41/410, порядковий номер 197, а саме:

Два фрагменти металевого корпусу вхідних дверей, металевий лом, два чоловічі ремні – знищити;

Маніпулятор комп’ютерної миші та навушники – повернути потерпілому ОСОБА_11

Стягнути з ОСОБА_8 (і.н.3102707915) на користь держави на р/р 31116115700009, УК у Шевченковському районі м. Запоріжжя, 24060300, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025367, ГУДКСУ у Запорізькій області витрати на проведення судових експертиз за довідками рахунками: № 98 від 24.02.2016 у розмірі 491,04 грн., № 50 від 12.04.2016 у розмірі 660,30 грн., № 52 від 26.03.2016 у сумі 660,30 грн., № 51 від 06.04.2016 у сумі 660, 30 грн., № 49 від 06.04.2016 у сумі 660,30 грн., № 212/3 від 19.04.2016 у сумі 703,68 грн., № 105 від 15.04.2016 року у сумі 660,30 грн., № 6-185 від 06.06.2017 у сумі 742,20 грн., № 2-282 від 02.06.2017 у сумі 2379,52 грн., а всього 7617, 94 грн./ сім тис. шістсот сімнадцять грн.94 коп./

Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 у вигляді застави залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Заставу у розмірі 68900 грн., внесену ОСОБА_27 згідно ухвали слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду від 11.02.2016 та перераховану на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Запорізький області, код ЄДРПОУ 26316700, р/р 37319085001205 Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, з призначенням платежу: застава за ОСОБА_7, відповідно до ухвал Мелітопольського міськрайонного суду від 12.02.2016, звернути в дохід держави

та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації 22030200 «Надходження від звернення застави у дохід держави», а саме: ОСОБА_15 отримувача: Головне управління Державної казначейської служби у м.Києві, код банку отримувача: 820019, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, рахунок отримувача: 31211205700001.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 в строк відбуття покарання строк попереднього ув’язнення з 09.02.2016 по 15.02.2016 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_8 зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув’язнення з 09.02.2016 по 20.05.2016 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку учасники судового провадження мають право отримати в Мелітопольському міськрайонному суді.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ: