Ухвала суду № 74908314, 23.06.2018, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/323/18

Номер провадження № 1-р/315/1/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2018 року м. Гуляйполе

Слідчий суддя Гуляйпільського районного суду Запорізької області Романько О.О. за участю секретаря судового засідання Сухової С.М., розглянувши заяву директора ТОВ «Основа-Агро+» ОСОБА_1 про роз’яснення рішення слідчого судді щодо скасування арешту майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080220000095 від 13 березня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22.06.2018 року директор ТОВ «Основа-Агро+» ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про роз’яснення рішення слідчого судді щодо скасування арешту майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080220000095 від 13 березня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Своє клопотання мотивує тим, що за клопотанням слідчого СВ Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_2, узгодженим з прокурором Гуляйпільського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_3, ухвалою слідчого судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Романько О.О. від 19.03.2018 року по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080220000095 від 13 березня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, було накладено арешт на грошові кошти в сумі 286967 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ «ЕРКО ГРУП» № НОМЕР_1, відкритому у ПАТ «ПУМБ». Вказане кримінальне провадження було порушене за заявою потерпілого – ТОВ «Основа-Агро+» в особі директора ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ 39465319).

Вказані грошові кошти в сумі 286967 грн. є власністю ТОВ «Основа-Агро+» і були перераховані на рахунок шахраїв - ТОВ «ЕРКО ГРУП» (№ НОМЕР_1) в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 38130940) платіжним дорученням № 101 від 22.02.2018 року, № 105 від 27.02.2018 року з поточного рахунку ТОВ «Основа-Агро+» № 26008001019653 в ПАТ «Мотор-Банк», МФО 313009, код ЄДРПОУ 39465319 з використанням програмно-технічного комплексу «Інтернет-банкінг» (згідно Договору № 103/19653 про обслуговування поточного рахунку в ПАТ «Мотор-Банк» від 13.11.2017 року).

15.05.2018 року Товариство звернулося з клопотанням про скасування арешту з зазначеного рахунку.

Відповідно до ухвали слідчого судді від 21.05.2018 року вказане клопотання директора ТОВ «Основа-Агро+» ОСОБА_1 було задоволено, а саме скасовано арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 19.03.2018 року на грошові кошти в сумі 286965 грн., які знаходяться на поточному (картковому) рахунку ТОВ «ЕРКО ГРУП» (ЄДРПОУ 38130940, ІПН 381309456509) № НОМЕР_1, відкритому у ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851, м. Київ, вул. Андріївська, 4), у кримінальному провадженні № 12018080220000095 від 13.03.2018 року. Також, зобов’язано банк, в якому відкритий рахунок повернути шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ «Основа-Агра+» № 26008001019653 в ПАТ «Мотор-Банк», МФО 313009, код ЄДРПОУ 39465319 грошові кошти в сумі 286967 грн., що є власністю ТОВ «Основа-Агро+» і були перераховані на рахунок ТОВ «ЕРКО ГРУП» (№ НОМЕР_1 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 38130940) згідно платіжного доручення № 101 від 22.02.2018 року, за № 105 від 27.02.2018 року, та передати ці грошові кошти, що є предметом кримінального правопорушення, на відповідальне зберігання ТОВ «Основа-Агро+» до ухвалення вироку або закриття кримінального провадження.

Зазначену ухвалу слідчого судді було звернуто до виконання шляхом надіслання до відповідного банку.

Ухвалу слідчого судді в повному обсязі не було виконано. Відповідно до відповіді начальника відділу супроводження розрахункових та пасивних операцій корпоративних клієнтів банку «ПУМБ» ОСОБА_4 ухвала слідчого судді не виконана в частині визначеній в третьому абзаці резолютивної частини, оскільки повернення коштів неможливе через те, що банк не є власником коштів, а формулювання «повернення коштів» передбачає їх адресацію саме власнику таких коштів, тобто власнику рахунку.

Таким чином, заявник вважає, що ухвала слідчого судді не виконана, оскільки в ній не визначено хто саме повинен її виконати в частині вимог абзацу третього резолютивної частини та невірному тлумаченню співробітниками банку поняття «повернення шляхом перерахування». Так як, банком ця частина ухвали слідчого судді тлумачиться на свій розсуд, то виникла необхідність в роз’ясненні даного рішення, а саме щодо повернення коштів заявнику шляхом списання з рахунку ТОВ «ЕРКО ГРУП» в межах залишку.

В судове засідання представник ТОВ «Основа-Агро+», ПАТ «ПУМБ», слідчий, прокурор повідомлені належним чином про місце та час розгляду клопотання, в судове засідання не з’явилися, що відповідно до положень ст. 380 КПК України не є перешкодою щодо розгляду справи.

Згідно ст. 107 КПК України фіксування судового засідання не проводилося у зв’язку з неявкою учасників процесу.

Вирішуючи порушене питання слідчий суддя приходить до таких висновків.

Згідно з ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів часників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та упередженого розслідування і судового розгляду.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Судом було встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді від 21.05.2018 року за клопотанням директора ТОВ «Основа-Агро+» було скасовано арешт накладений за ухвалою слідчого судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 19.03.2018 року на грошові кошти в сумі 286965 грн., які знаходяться на поточному (картковому) рахунку ТОВ «ЕРКО ГРУП» (ЄДРПОУ 38130940, ІПН 381309456509) № НОМЕР_1, відкритому у ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851, м. Київ, вул. Андріївська, 4), у кримінальному провадженні № 12018080220000095 від 13.03.2018 року.

Також, згідно цієї ж ухвали було зобов’язано відповідний банк повернути шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ «Основа-Агра+» № 26008001019653 в ПАТ «Мотор-Банк», МФО 313009, код ЄДРПОУ 39465319 грошові кошти в сумі 286967 грн., що є власністю ТОВ «Основа-Агро+» і були перераховані на рахунок ТОВ «ЕРКО ГРУП» (№ НОМЕР_1 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 38130940) згідно платіжного доручення № 101 від 22.02.2018 року, за № 105 від 27.02.2018 року, та передати ці грошові кошти, що є предметом кримінального правопорушення, на відповідальне зберігання ТОВ «Основа-Агро+» до ухвалення вироку або закриття кримінального провадження.

Разом з тим, на даний час виконання зазначеної ухвали слідчого судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 21.05.2018 у справі № 315/323/18 є ускладненою, оскільки ПАТ «ПУМБ» вважає за неможливе перерахування коштів з рахунку, який був предметом розгляду за наявного формулювання резолютивної частини такої ухвали.

Надаючи правовий аналіз відповіді посадової особи банку, слідчим суддею встановлено, що така відповідь за вих. № 116/5045/07 від 19 червня 2018 року фактично адресована Гуляйпільському районному суду Запорізької області, але станом на час розгляду даної заяви такого листа до суду не надходило. За таких обставин, залишається незрозумілим, як та на яких підставах даним листом заволоділи сторонні особи і хто надав таку відповідь оскільки підпису будь-яких відповідальних осіб лист не містить. При цьому, в самому листі є позначка «банківська таємниця». Зазначено, що таку відповідь надала начальник відділу супроводження розрахункових та пасивних операцій корпоративних клієнтів банку «ПУМБ» ОСОБА_4, будь-якого візування з боку юридичного відділу банку не виявлено. Також, в листі відсутнє жодне законодавче обґрунтування діям співробітників банку щодо неможливості виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Але, навіть за встановлених обставин, дійсно ухвала слідчого судді не виконана в повному обсязі і порушені заявником питання підлягають вирішенню.

Відповідно до ч. 1 ст.380 КПК України та з врахуванням правової позиції судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України за 2015 рік, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Ухвала про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження. При цьому будь-яких застережень щодо неможливості вирішення питання про роз'яснення судового рішення, постановленого слідчим суддею, в порядку, визначеному положеннями ст. 380 КПК України, кримінальний процесуальний закон не містить.

Роз’яснення рішення полягає у викладенні судом його змісту у більш доступній, чіткій та конкретизованій формі, при цьому забезпечуючи дотримання принципів «незмінності» змісту рішення та виключно в межах тих питань, які були предметом судового розгляду.

Роз’ясненню підлягає виключно резолютивна частина рішення у разі, якщо вона допускає неоднозначність його тлумачення, що може спричинити виникнення проблемних питань, пов’язаних із виконанням цього рішення.

Згідно ст. 533 КПК України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно ст. 534 КПК України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року № 2121-ІІІ (зі змінами та доповненнями) арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду. Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління Національного банку України 12.11.2003 року № 492 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, та філіями іноземних банків в Україні.

Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі-Інструкція), яка затверджена постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 року № 22, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976 встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.

Відповідно до п. 1.4 глави 1 цієї Інструкції терміни в ній вживаються в такому значенні: безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Відповідальний виконавець - працівник банку, який відповідно до своїх службових обов'язків має повноваження вчиняти від імені банку певні дії, пов'язані із здійсненням розрахунків.

Власник рахунку в банку (далі - власник рахунку) - особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому.

Банк платника/отримувача/стягувача - банк, що обслуговує платника / отримувача / стягувача.

Клієнт - особа, яка має рахунок у банку або користується його послугами.

Кошти грошові (далі - кошти) - грошова одиниця України, яка виконує функцію засобу платежу та обліковується на рахунках у банках.

Обслуговуючий банк (банк, що обслуговує) - банк, у якому відкрито рахунок учаснику безготівкових розрахунків та/або який здійснює для нього на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Списання примусове (далі - примусове списання коштів) - списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

Учасники безготівкових розрахунків - банки та їх філії, підприємства, фізичні особи та інші клієнти банку, з рахунків яких списуються або на рахунки яких зараховуються кошти.

Глава 5 зазначеної Інструкції регулює питання щодо примусового списання коштів. Так, зокрема в ній передбачено, що Відповідно до ст. 1071 ЦК України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду, а також у випадках, установлених законом.

Примусове списання коштів банки виконують з рахунків, які відкриті клієнтами в банках відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі (орган державної виконавчої служби (державні виконавці) та приватні виконавці) на підставі виконавчих документів, установлених законами України.

Банк платника приймає до виконання платіжну вимогу стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника і не має права повертати її в разі неподання стягувачем реєстру платіжних вимог.

Банк платника в платіжній вимозі не перевіряє заповнення реквізитів, визначених в абзаці четвертому пункту 2.4 глави 2 цієї Інструкції.

Банк платника в платіжній вимозі має право робити виправлення в номері рахунку платника, найменуванні та коді банку платника в разі їх зміни з ініціативи банку платника (у зв'язку з реорганізацією банку, зміною в банку правил бухгалтерського обліку, виконанням банком вимог законодавства). Виправлення в платіжній вимозі банк виконує відповідно до пункту 2.26 глави 2 цієї Інструкції.

У разі недостатності коштів на рахунку платника банк виконує платіжну вимогу в межах залишку коштів згідно з главою 2 цієї Інструкції.

Часткову оплату платіжної вимоги банк оформляє меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер і дату платіжної вимоги, яку частково сплачено, суму, що залишилася до сплати, та повторює текст, що наведений у реквізиті "Призначення платежу" цієї платіжної вимоги. Для підтвердження часткової оплати відповідальний виконавець на примірнику платіжної вимоги окреслює реквізит "Сума" та зазначає на зворотному боці дату, суму часткового платежу, засвідчуючи це своїм підписом.

Обмеження права розпоряджання рахунком також визначені в ст. 1074 ЦК України.

Згідно до глави 9 зазначеної Інструкції обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що розміщені на його рахунку/ах, відповідно до ст. 1074 ЦК України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що розміщені на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).

Банк приймає до виконання документ про арешт коштів, який доставлено до банку самостійно виконавцем, слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган.

Банк також приймає до виконання постанову про арешт коштів, надіслану виконавцем у формі електронного документа, з дотриманням вимог законодавства України з питань електронного документообігу, електронного цифрового підпису, захисту інформації.

Банк накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Банк здійснює арешт коштів на рахунку клієнта, операції за яким були зупинені відповідно до статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", на підставі постанови виконавця, яка надійшла до банку після повідомлення банком виконавця про відкриття клієнтом цього рахунку. Банк здійснює дії щодо арешту коштів відповідно до пункту 9.6 цієї глави.

Банк, у якому відкрито рахунок/рахунки клієнта, уживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів після отримання документа про арешт коштів.

На документі про арешт коштів, який надійшов до банку після закінчення операційного дня, ставиться штамп "Вечірня", і забезпечення виконання цього документа банк здійснює в межах залишків коштів на рахунку на початок наступного операційного дня.

Залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії:

якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку;

якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує цей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган/виконавця, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання;

якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то банк обліковує його на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган/виконавця, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання.

Під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

Банк у разі зміни з його ініціативи (у зв'язку з реорганізацією банку, зміною в банку правил бухгалтерського обліку, виконанням банком вимог законодавства) номера рахунку платника, найменування та коду банку платника письмово повідомляє про такі зміни орган/виконавця, який надіслав документ про арешт коштів.

Якщо на кошти накладено арешт і на рахунку арештована сума коштів менша, ніж та, що зазначена в документі про арешт коштів, то банк не приймає до виконання платіжні доручення клієнта і повертає їх згідно з пунктом 2.15 глави 2 цієї Інструкції.

Якщо під час дії документа про арешт коштів до банку протягом операційного дня надійшли інші документи про арешт коштів, то він виконує їх у порядку надходження згідно з пунктом 9.6 цієї глави.

Кошти, що арештовані на рахунку клієнта, забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.

Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

У разі закриття рахунку за ініціативою банку або клієнта, у тому числі у випадках реорганізації юридичних осіб, арешт, накладений на кошти, не припиняється і документ про їх арешт продовжує обліковуватися за відповідним позабалансовим рахунком.

У разі закриття рахунку на підставі документа, виданого державним реєстратором у порядку, установленому законодавством України, який підтверджує державну реєстрацію припинення юридичної особи або на підставі інформації, отриманої банком з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів про державну реєстрацію припинення юридичної особи, банк списує вже прийняті до виконання документи про арешт коштів з відповідного позабалансового рахунку та повертає їх без виконання органу/виконавцеві, який надіслав документ про арешт коштів із зазначенням причини повернення.

Банк здійснює зняття арешту з коштів за постановою виконавця про зняття арешту з коштів, прийнятою відповідно до законодавства України, за рішенням суду, ухвалою слідчого судді, суду або постановою прокурора, які доставлені до банку самостійно виконавцем, слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу, або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган.

Банк також приймає до виконання постанову виконавця про зняття арешту з коштів, надіслану у формі електронного документа, з дотриманням вимог законодавства України з питань електронного документообігу, електронного цифрового підпису, захисту інформації.

Таким чином, з зазначеного вбачається, що як накладення арешту на кошти, так і його зняття, за документом уповноваженого органу, покладається на відповідний банк. Тому, зазначене у заяві посилання на те, що в ухвалі слідчого судді не вказано на кого покладається її виконання не може бути прийнято до уваги, оскільки це прямо визначено в законодавстві. При цьому, ухвала слідчого судді була належним чином скерована для виконання до уповноваженого банку.

Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Додатково слід звернути увагу на те, що відповідно до Академічного тлумачного словника з української мови, укладеного колективом працівників Інституту мовознавства АНУРСР під керівництвом академіка ОСОБА_5 та виданого у 1970–1980 роках видавництвом «Наукова думка» (Київ) слово «повертати» вживається в таких значеннях, зокрема: надавати певного спрямування чому-небудь; віддавати назад що-небудь узяте; вертати; відновлювати що-небудь, раніше втрачене.

Провівши лінгвістичний аналіз слів та словосполучень: «списання», «перерахування», «примусове списання», «перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів», які вживаються при викладені текстів нормативних актів, що регулюють відносини в банківській сфері, можна дійти висновку про вживання таких слів в розумінні більш загального поняття, яким є «певне спрямування чому-небудь», зокрема і шляхом повернення майна (коштів) володільцеві або належному контрагенту.

В розглядуваному випадку кримінальне провадження здійснюється за попередньою кваліфікацією відповідно до ч. 3 ст. 190 КК України «Шахрайство» - заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі.

Таким чином, залишається незрозумілим чому відповідальні за виконання ухвали слідчого судді працівники банку дійшли висновку, що формулювання «передати шляхом перерахування» свідчить про повернення грошових коштів саме їх клієнтові, щодо якого здійснюється кримінальне провадження. При тому, що з тексту резолютивної частини прямо вбачається кінцевий отримувач таких коштів, а саме потерпіла сторона.

За таких обставин, вбачається, що невиконанню ухвали слугувало буквальне тлумачення її тексту особами, на яких було покладено її належне виконання.

Отже, головною підставою для подання заяви про роз'яснення судового рішення є його незрозумілість, що ускладнює виконання рішення.

Виходячи із змісту заяви незрозумілим і таким, що потребує роз'яснення є зміст третього абзацу резолютивної частини ухвали слідчого судді від 21.05.2018 року, що за встановлених обставин підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 369, 372, 380 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Роз’яснити третій абзац резолютивної частини ухвали слідчого судді від 21.05.2018 року постановленої за клопотання директора ТОВ «Основа-Агро+» ОСОБА_1 про скасування арешту, накладеного за ухвалою слідчого судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 19.03.2018 року на грошові кошти в сумі 286965 грн., які знаходяться на поточному (картковому) рахунку ТОВ «ЕРКО ГРУП» (ЄДРПОУ 38130940, ІПН 381309456509) № НОМЕР_1, відкритому у ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851, м. Київ, вул. Андріївська, 4), у кримінальному провадженні № 12018080220000095 від 13.03.2018 року, таким чином, що ПАТ «ПУМБ» зобов’язане списати кошти, які знаходяться на поточному (картковому) рахунку ТОВ «ЕРКО ГРУП» (ЄДРПОУ 38130940, ІПН 381309456509) № НОМЕР_1 в межах залишку на ньому, але не більше 286967,00 гривень, та перерахувати їх на поточний рахунок ТОВ «Основа-Агра+» № 26008001019653 в ПАТ «Мотор-Банк», МФО 313009, код ЄДРПОУ 39465319 для відповідального зберігання за вказаним кримінальним провадженням.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя: ОСОБА_6