Постанова № 74905784, 25.06.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 480/387/18 25.06.2018 25.06.2018 25.06.2018

Номер провадження: 33/784/291/18

Справа № 33/784/291/18 Головуючий у місцевому суді ОСОБА_1

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у Апеляційному суді: ОСОБА_2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

судді – Кушнірової Т.Б.,

із секретарем судового засідання – Богуславською О.М.,

за участю: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві апеляційну скаргу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, на постанову судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 07 червня 2018 року,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 07 червня 2018 року ОСОБА_3, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 грн. в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, із стягненням судового збору.

Не погоджуючись із вказаною постановою ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що про час та місце судового засідання він не був повідомлений належним чином, адміністративна справа судом була розглянута за його відсутності, що призвело до порушення його прав, просив постанову суду першої інстанції скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити у зв'язку із закінченням строку передбаченого ст. 38 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції, встановлено, що 08 березня 2018 року о 23 год. 20 хв. на автодорозі М 14 99 км ОСОБА_3 керував автомобілем ВАЗ 2108, н.з. ВЕ 5159 ВМ, з явними ознаками алкогольного сп’яніння. В присутності двох свідків ОСОБА_3 в установленому законом порядку на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння за допомогою технічного приладу «Алкотестер Дрочер» або пройти медичний огляд на стан сп’яніння в медичному закладі ухилився шляхом відмови, чим порушив п. 2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Наведене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №087941, від 08 березня 2018 року, який відповідно до положень ст. 251 КУпАП, є доказом у справі.

Даний протокол про адміністративне правопорушення підписано особисто ОСОБА_3 без будь-яких зауважень та заперечень з приводу обставин у ньому викладених, а також свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що суд в порушення порядку, передбаченого КУпАП не повідомив його про час розгляду справи.

Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Як видно із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, її було призначено до розгляду на 29 березня 2018 року, про що ОСОБА_3 була направлена судова повістка, яку він отримав 31 березня 2018 року (а.с.9).

В подальшому справа повторно призначалася до розгляду на 14 травня 2018 року про що ОСОБА_3 був повідомлений належним чином (а.с.11).

Однак в судове засідання ОСОБА_3 не прибув.

Реалізуючи своє право на захист, ОСОБА_3 14 травня 2018 року уклав договір з адвокатом ОСОБА_6 про надання правової допомоги та захист його інтересів в суді з приводу притягнення до адміністративної відповідальності.

В цей же день, 14 травня 2018 року захисник ОСОБА_3 – ОСОБА_6 звернувся в суд із письмовою заявою про відкладення розгляду справи, у зв’язку з хворобою ОСОБА_3 При цьому до заяви не долучив ніяких документів, які підтверджували б викладені в ній обставини. Заява захисника судом була задоволена, а розгляд справи відкладено на 04 червня 2018 року.

Наступне засідання було призначене на 07 червня 2018 року, про що суд за допомогою телефонного зв’язку повідомив захисника ОСОБА_7 – ОСОБА_6, а адресовану ОСОБА_3 повістку доручив вручити Нечаянській громаді Миколаївського району Миколаївської області.

Слід зауважити, що із змісту телефонограми, направленої судом на адресу захисника ОСОБА_6, не можна зробити висновок, що останній був належними чином сповіщений про час розгляду справи, оскільки вона не містить відомості щодо особи, яка притягується до відповідальності.

Згідно листа голови Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 08 червня 2018 року, яке надійшло до суду 13 червня 2018 року, тобто вже після розгляду справи по суті, сільська рада теж не мала можливості вручити судову повістку ОСОБА_3, оскільки останній тимчасово не проживав на території сільської ради.

У визначений судом час 07 червня 2018 року ОСОБА_7 та його захисник в судове засідання не з’явилися і незважаючи на те, що матеріали справи не містили даних про своєчасне сповіщення їх про місце і час розгляду справи, справа розглянута без участі правопорушника, чим було порушено його право бути присутнім в судовому засіданні, давати пояснення щодо обставин правопорушення, надавати суду докази.

Зазначене свідчить про неналежне повідомлення особи судом про час та місце розгляду адміністративної справи, а тому доводи ОСОБА_7 в апеляційній скарзі в цій частині заслуговують на увагу.

Водночас, незважаючи на те, що справа розглядалася судом першої інстанції без ОСОБА_7, останній після постановлення рішення вчасно оскаржив постанову суду, подавши апеляційну скаргу, тобто скористався своїм правом на апеляційне оскарження, під час розгляду апеляційної скарги приймав участь в суді апеляційної інстанції, давав пояснення, а тому його процесуальні права слід вважати поновленими.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Будь – яких інших доводів апеляційної скарги ОСОБА_7 не навів, обставини або докази, які б могли підтвердити чи спростувати факти викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не спростував.

Навпаки, в суді апеляційної інстанції не заперечував той факт, що на вимогу працівників поліції відмовився пройти медичний огляд на стан алкогольного сп’яніння, пояснивши це тим, що побоювався, щоб працівники міліції не застосували до нього фізичного насильства.

За наведених обставин, суд дійшов вірного висновку, визнавши ОСОБА_7 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_8 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 07 червня 2018 року без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя