Рішення № 74904545, 08.06.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/17053/17

Провадження №2/263/784/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2018 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Соловйова О.Л. за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 міської ради (далі за текстом ММР) про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до ММР про встановлення факту постійного проживання його батька - ОСОБА_6 разом із спадкодавцем – ОСОБА_7 на час відкриття спадщини. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що він є спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_6, померлого 06.06.2017. Після смерті батька залишилось спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1. В червні 2017 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за роз’ясненням про порядок отримання свідоцтва про право на спадщину, де йому повідомили, що факт постійного проживання його батька ОСОБА_6 разом із спадкодавцем ОСОБА_7 (вітчимом ОСОБА_6В.) повинно бути підтверджено рішенням суду. У зв’язку з тим, що позивач не може документально підтвердити факт мешкання ОСОБА_6 разом із спадкодавцем ОСОБА_7 він змушений звернутись до суду з вищезазначеною заявою. Встановлення факту спільного проживання ОСОБА_6 разом із спадкодавцем ОСОБА_7 необхідно для отримання в подальшому свідоцтва про право на спадщину.

Позивач до залу судового засідання не з’явився, в матеріалах позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю. Під час розгляду справи по суті, шляхом звернення до канцелярії суду 14.05.2018 з відповідною заявою, уточнила зміст позовних вимог, просила встановити факт постійного проживання разом зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до відкриття спадщини.

Ухвалою суду від 17.05.2018, відповідно до вимог ст.49 ЦПК України, відмовлено у відкритті провадження за уточненими позовними вимогами.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення первинних позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи в їхній сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем, підлягає задоволенню.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_6 помер 06.06.2017, про що Кальміуським районним у м.Маріуполі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецької області 01.11.2017 було зроблено відповідний актовий запис № 906 (а.с.12).

Згідно з п.2 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року, тощо.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З копії паспорту ОСОБА_4 вбачається, що він зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

З Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.01.2018 вбачається, що приватним нотаріусом маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_8 відмовлено ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 (далі за текстом Квартира). З тексту постанови вбачається, що спадкоємець прийняв спадщину після свого батька ОСОБА_6 Спадкоємець зазначає, що претендує на: - 1/3 частку Квартири, яка належала спадкодавцю ОСОБА_6; - на 1/6 частку Квартири після своєї матері ОСОБА_9, померлої 05.11.2013; - на ? частку Квартири після ОСОБА_7, померлого 07.03.2015. Ця частка складається з 1/3 частки, що належала йому, а також з 1/6 частки, яку він прийняв та не оформив після смерті дружини ОСОБА_9. На момент смерті ОСОБА_9, разом з нею були зареєстровані спадкодавець ОСОБА_6 (син померлої), ОСОБА_7 (чоловік померлої). На момент смерті ОСОБА_7 разом з ним зареєстрований був лише спадкодавець ОСОБА_6. Спадкоємець стверджує, що у ОСОБА_7 не було спадкоємців з першої по третю чергу включно, а тому спадщину прийняв ОСОБА_6, як спадкоємець за законом четвертої черги, оскільки проживав з ним однією сім’єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини. Про те, нотаріус зазначає, що не доведений факт прийняття спадщини ОСОБА_6 після ОСОБА_7, оскільки ним не надано доказів проживання вказаних осіб однією сім’єю. Крім того, підставою відмови у вчиненні нотаріальної дії стало недотримання вимог законодавства щодо проведення біржових торгів. Так, при укладенні біржового контракту №2683 від 10.09.1999 на Азовський універсальній товарній біржі з приводу придбання квартири, яка на теперішній час є спадковим майном, один з продавців не набув повноліття. Враховуючи викладене, нотаріус прийшов до обґрунтованого висновку, що угода купівлі-продажу вказаної Квартири, не підлягала укладенню на товарній біржі, оскільки один з продавців був дитиною, а з цих підстав, підлягала нотаріальному посвідченню, відповідно до закону, що діяв на той момент (а.с.19-20).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 суду показала, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 У них народився ОСОБА_4 - позивач по справі. Після розірвання шлюбу у 1998 році, ОСОБА_6 продовжив мешкати з батьками, а саме: з матерю ОСОБА_9 та вітчимом – ОСОБА_7 На час смерті останнього, її колишній чоловік проживав однією сім’єю з позовом та вели спільне господарство.

Свідок ОСОБА_11 підтвердив обставини спільного проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_6, оскільки з часу заселення будинку мешкав по сусідству з їх родиною .

Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13, зазначили, що за життя ОСОБА_9 підтримували відносини з її родиною. Після смерті останньої, її чоловік ОСОБА_7 та син ОСОБА_6 продовжили мешкати спільно у квартирі АДРЕСА_3. На час смерті ОСОБА_7Ф, яка настала 07.03.2015, разом з ним в квартирі мешкав батько позивача по справі – ОСОБА_6, який помер 06.06.2017.

З відповіді Першої маріупольської державної нотаріальної контори №1403/01-09 від 17.04.2018 надходить, що за даними Спадкового реєстру спадкова справа до майна померлого 07.03.2015 ОСОБА_7, відсутня.

З довідки відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб №03-07-7144 від 10.11.2017 вбачається, що з 19.10.1999 ОСОБА_6 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2.

В довідці відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб №03-07-7475 від 24.11.2017 зазначено, що станом на 07.03.2015 за адресою: АДРЕСА_4 були зареєстровані: ОСОБА_6, ОСОБА_7

З аналогічної довідки №03-07-7476 від 24.11.2017 надходить, що станом на 05.11.2013 за адресою: АДРЕСА_4 були зареєстровані: ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7

З вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мешкали разом та на час смерті останнього, ОСОБА_6 фактично проживав та був зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_3.

З огляду на вищенаведене, з тих підстав, що від встановлення даного юридичного факту для ОСОБА_4 виникає право спадкування після смерті ОСОБА_6, суд встановлює факт постійного проживання на день відкриття спадщини разом зі спадкодавцем ОСОБА_7

Керуючись ст.ст.12,81,141,263-265,268, 315 ч.2 ЦПК України, ст.1264 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 міської ради про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_6, на день відкриття спадщини разом з ОСОБА_7, померлим 07.03.2015, за адресою: АДРЕСА_5.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про сторін:

позивач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, проживає у ІНФОРМАЦІЯ_5;

відповідач ОСОБА_5 міська рада ЄДРПОУ 33852448, юридична адреса: м. Маріуполь пр-т Мира, 70;

Суддя О. Соловйов