Рішення № 74904383, 14.05.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7835/17

Провадження № 2/202/642/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 травня 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Зосименко С.Г.

при секретарі Герасименко В.А.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1, представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Стальінжинірінг» про стягнення коштів за договором,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів за договором, в якому посилається на те, що 20 червня 2017 року між ним та ТОВ «Стальінженірінг» в особі директора ОСОБА_2 було укладено цивільно-правовий договір, згідно з яким ОСОБА_3 зобов’язувався надати відповідачу послуги із заміни ділянки холодного та гарячого водопостачання за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтерева, 12. Вартість робіт складала 7800 грн. без ПДВ. Після підписання акту прийому виконаних робіт відповідач 23.08.2017 року перерахував 3000 грн. на платіжну картку позивача. Сума у розмірі 4800 грн. позивачу до теперішнього часу не перерахована. Просив стягнути з ТОВ «Стальінжинірінг» на користь ОСОБА_3 4800 грн. та судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. В подальшому подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача проти задоволення позову не заперечував, посилаючись на те, що повний розрахунок з позивачем не було проведено через матеріальні складнощі. В подальшому просив слухати справу без його участі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 червня 2017 року між ОСОБА_3, як виконавцем, та ТОВ «Стальінжинірінг» в особі директора ОСОБА_2, як замовник, було укладено цивільно-правовий договір, за умовами якого виконавець зобов’язувався надати замовнику послуги, а саме виконати роботу із заміни ділянки холодного та гарячого водопостачання за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтерева, 12.

Згідно п. 1.3 договору факт надання відповідних послуг буде засвідчуватися атом прийому наданих послуг (виконаної роботи).

Згідно п. 3.1 договору вартість послуг складає 7800 грн.

Згідно п. 3.2. договору оплата за послуги (роботу) здійснюється у готівковій формі протягом трьох днів після дати підписання акту прийому наданих послуг (виконаної роботи).

Сторони склали акт прийому виконаних робіт, відповідно до якого виконавець виконав роботи із заміни ділянки холодного та гарячого водопостачання за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтерева, 12.

23.08.2017 року відповідач перерахував на платіжну картку позивача 3000 грн. за виконану роботу, однак до теперішнього часу повний розрахунок за договором від 30.06.2017 року проведено не було. Даний факт у судовому засіданні визнав представник відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується сплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Свої зобов’язання за договором від 30.06.2017 року позивач виконав, що не заперечується представником відповідача, тому суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідач суму у розмірі 4800 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 77, 78, 81, 82, 137, 141, 246, 264, 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальінжинірінг» (знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Б. Хмельницького, 4, оф. 212, ЄДРПОУ 40908991) на користь ОСОБА_3 (проживає за адресою: м. Дніпро, ж/м Тополя-2АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, платіжна картка Приватбанку № 4731219109931158) кошти у розмірі 4800 грн., судові витрати у розмірі 640 грн. 03 коп., всього – 5440 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.Г. Зосименко