Рішення № 7490384, 16.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.12.09 р.                     Справа № 9/153                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

При секретарі судового засіданні Гутевич С.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ”, м.Донецьк

до відповідача 1: Відкритого акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат”, м.Алчевськ, Луганська область

до відповідача 2: Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м.Макіївка

про стягнення 6684999грн.55коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Синельник Л.В. – юрисконсульт (за довіреністю №001-01.12.08/3 від 01.12.2008р.);

від відповідача 1: не з’явився;

від відповідача 2: Штура Д.П. – заступник начальника юридичного відділу (за довіреністю №411/0109 від 28.01.2009р.).

СУТЬ СПРАВИ:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача 1, Відкритого акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат”, м.Алчевськ, Луганська область, до відповідача 2 Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м.Макіївка про стягнення 6684999грн.55коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №ГРД-01/08-078/С-Ц-АМК/К-015/88 від 08.01.2008р., додаткову угоду №1 від 23.06.2008р. до даного договору, специфікацію №1 від 24.03.2008р. до договору поставки №ГРД-01/08-078/С-Ц-АМК/К-015/88 від 08.01.2008р., залізничні квитанції про приймання вантажу №45143943, №45143945, договір поруки №ПР 001-30.09.09/2 від 30.09.2009р., вимоги №01/960-8.3 від 28.10.2009р., №01/960/1-8.3 від 28.10.2009р., листи ВАТ „Алчевський металургійний комбінат” від 31.10.2008р., 06.11.2008р.

Відповідач 1, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 06.11.2009р., 23.11.2009р., 03.12.2009р. заявлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, у судове засідання не з`явився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Відповідач 2 надав відзив на позовну заяву №983/0144 від 23.11.2009р., відповідно з яким проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність порушеного відповідачем зобов`язання.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №4456882 Закрите акціонерне товариство „Макіївський металургійний завод”, м.Макіївка станом на 16.11.2009р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №4511344 Відкрите акціонерне товариство „Алчевський металургійний комбінат”, м.Алчевськ станом на 20.11.2009р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа.

02.12.2009р. відповідачем 1 представлено клопотання про зупинення провадження по справі до вирішення пов’язаної з нею справи №15/325пд про тлумачення змісту правочинну.

Розглянувши вказане клопотання суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст.36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази надаються в оригіналах або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Наразі, відповідачем 1 не надано жодних доказів в підтвердження вимоги про зупинення провадження по справі (ухвала про порушення провадження по справі №15/325пд тощо).

Одночасно, суд вважає за необхідне наголосити на наступному, відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Проте, враховуючи відсутність в матеріалах справи ухвали про порушення провадження по справі №15/325пд, суд не має змоги встановити який саме правочин має бути розтлумачений, а отже не можливо встановити факту пов’язаності цих справ.

02.12.2009р. позивачем надана заява №01/1068/1-8.3 від 24.11.2009р. про уточнення позовних вимог, згідно до якої останній збільшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 1 суму штрафу в розмірі 6674999грн.55коп. та з відповідача 2 – 10000грн.00коп., а також стягнути з відповідача 1 суму збитків в розмірі 652189грн.56коп. та з відповідача 2 – 10000грн.00коп.

Суд розглядає уточнені позовні вимоги з урахуванням заяви позивача від 24.11.2009р.

Крім того, 16.12.2009р. через канцелярію господарського суду відповідачем1 надані клопотання про відкладання розгляду справи, про продовження строку вирішення спору, про призначення дати розгляду справи, у зв`язку із відрядженням представника ВАТ „Алчевський металургійний комбінат”, м.Алчевськ.

Вказані клопотання судом розглянуті у судовому засіданні та залишені без задоволення як необґрунтовані, оскільки жодних доказів у підтвердження поважних причин відсутності представника відповідача 1 суду не представлено. Крім того, відповідачем 1 в процесі розгляду справи неодноразово надавались аналогічні клопотання, які судом були задоволені та розгляд справи відкладався, тому в даному випадку суд вважає, що відповідач 1 зловживає наданими йому правами та навмисно затягує судовий процес.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача 2 було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, господарський суд встановив:

08.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ”, м.Донецьк та Відкритим акціонерним товариством „Алчевський металургійний комбінат”, м.Алчевськ укладено договір поставки №ГРД-01/08-078/С-Ц-АМК/К-015/88 від 08.01.2008р., відповідно з яким постачальник (позивач) зобов`язується передати у власність покупця (відповідача 1) залізорудний концентрат (надалі - товар) виробництва ВАТ „СевГОК”, ВАТ „ЦГОК”, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених даним договором та специфікаціями до нього (розділ 1 договору).

Відповідно до п.12.6 договору, даний договір набирає сили з 01.04.2008р. та діє до 31.03.2011р.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між позивачем та відповідачем 1 виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором поставки №ГРД-01/08-078/С-Ц-АМК/К-015/88 від 08.01.2008р.

Відповідно до п.п.3.2, 3.3 договору поставки, поставка товару за даним договором здійснюється на умовах FCA - станція Терни (для ВАТ „СевГОК”), станція Грековатая (для ВАТ „ЦГОК”), Приднепровської залізниці (ІНКОТЕРМС -2000) у відповідності з даним договором, специфікаціями до нього та щодобовим графіком поставки. Поставка товару здійснюється партіями (що складають маршрутну норму 55-60 вагонів) протягом стоку дії договору. Строки поставки товару обумовлюються у відповідних специфікаціях. Поставка партій товару здійснюється за узгодженим сторонами щодобовим графіком поставки.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що датою поставки вважається дата календарного штемпеля станції відправлення на залізничній квитанції (квитанції про приймання вантажу на маршрут або групу вагонів).

24.03.2008 року позивачем та відповідачем 1 була підписана специфікація №1 на поставку товару в кількості 360000 тонн +\- 7% у період квітень 2008 року - березень 2009 року із рівномірною щомісячною поставкою згідно з п.3.1 договору.

Однак, за твердженням позивача, порушуючи умови договору поставки в частині своїх обов'язків по закупці товару, відповідач 1 у листопаді 2008 року частково відмовився від закупки узгодженого об'єму товару у повному обсязі (листи ВАТ „Алчевський металургійний комбінат” від 31.10.2008р., 06.11.2008р.), не закупив 25121,0 тонн товару враховуючи толеранс - 7%. Розрахунок об'ємів наведено у нижчезазначеній таблиці:

листопад

Об'єм за договором, т 30 000

Об'єм з урахуванням толерансу, т 27 900

Факт поставки, т 2 779

Не закуплений товар, т -25 121

Ціна за останньою специфікацією, грн/т. 591,36

Доказами фактично поставлених відповідачу 1 у листопаді 2008 року товару в об'ємі 2 779,0 тонн є залізничні квитанції №45143943, №45143945, копії яких наявні в матеріалах справи.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у випадку відмови покупця від закупки узгоджених в даному Договорі об'ємів товару, вказаних у п.3.1. договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 50% від вартості не закупленого товару. При цьому для цілей розрахунку штрафу повинна прийматись (базова) ціна, узгодження сторонами у останній підписаній Специфікації.

Додатковою угодою №1 від 23.06.2008 року сторони змінили п.7.2. договору, виклавши його в наступній редакції: „У випадку відмови покупця від закупки узгоджених в даному договорі об'ємів товару, вказаних у п.3.1 договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 45% від вартості не закупленого товару. При цьому для цілей розрахунку штрафу повинна прийматись (базова) ціна, узгодження сторонами у останній підписаній Специфікації”.

Відповідно до Специфікації №1 від 24.03.2008 року до договору поставки, базова ціна товару у період з квітня 2008 року по березень 2009 року складає 591,36 гривень за тонну, без врахування ПДВ.

Наразі, за змістом листів від 31.10.2008р., 06.11.2008р. ВАТ „Алчевський металургійний комбінат” визначило обставини, що виникли у діяльності даного товариства, як форс-мажор, у зв’язку з чим звернулось до позивача з проханням не здійснювати поставки у період з 01.11.2008р. по 13.11.2008р.

Як регламентує п.8.3 договору поставки №ГРД-01/08-078/С-Ц-АМК/К-015/88 від 08.01.2008р. сторона, для якої склалась неможливість виконання зобов’язання, про настання, припустимому строку дії та припиненні вищезазначених обставин повинна негайно, однак не пізніше 10 (десяти) днів з моменту їх настання та припинення, у письмовій формі повідомити іншу сторону, а протягом 30 (тридцяти) днів з моменту їх настання або припинення, додати документи, видані Торгово-промисловою палатою України.

Проте, як вбачається з матеріалів справи вказані документи відповідачем 1 ані позивачу, ані суду не представлені. Крім того, перелічені вище обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не доведені.

Отже, приймаючи до уваги вищенаведене, є наявним факт відмови відповідача 1 від постачання залізорудного концентрату виробництва ВАТ „СевГОК”, ВАТ „ЦГОК”, обумовлених договором поставки №ГРД-01/08-078/С-Ц-АМК/К-015/88 від 08.01.2008р. За наявністю викладених обставин цей факт не звільняє відповідача 1 від відповідальності у порядку п.8.1 договору поставки.

Пунктом 8.1 договору поставки №ГРД-01/08-078/С-Ц-АМК/К-015/88 від 08.01.2008р. встановлено, що жодна із сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання своїх зобов’язань, якщо невиконання буде наслідком таких обставин нездоланної сили, як повінь, пожежа, землетрус та інші стихійні лиха, страйки, масові безладдя та хвилювання, аварії металургійних агрегатів, які спричинили зниження виробництва агломерату та чугуну, аварії обладнання, що спричинили зниження виробництва залізорудного концентрату, акти або будь-які інші надзвичайні рішення органів державної влади та управління, які роблять неможливим виконання договору, а також війна або військові дії, що виникли після укладення договору.

За висновками суду з урахуванням змісту листів, викладених вище, відбулась відмова відповідача 1 від отримання обсягу товару, передбаченого умовами договору №ГРД-01/08-078/С-Ц-АМК/К-015/88 від 08.01.2008р., що є підставою виникнення відповідальності відповідача 1, передбаченої п.7.2 зазначеного договору.

При цьому, дослідивши фактичні обставини справи, встановлено, що право позивача на стягнення штрафних санкцій за відмову від отримання конкретної партії товару у певний період не обмежено положеннями укладеного між позивачем та відповідачем 1 договору поставки, а також приписами діючого законодавства України. Внаслідок чого, Товариство з обмеженою відповідальністю „МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ”, має право звернутися до суду з вимогами про стягнення штрафу за відмову в отриманні товару певного обсягу товару, а не всього об’єму металопродукції, що підлягає постачанню позивачем відповідачу 1 на підставі договору №ГРД-01/08-078/С-Ц-АМК/К-015/88 від 08.01.2008р.

За висновками суду, необхідними умовами застосування штрафних санкцій у відповідності до п.7.2 договору є відмова відповідача 1 від здійснення поставки відповідного обсягу товару та волевиявлення позивача щодо стягнення встановленого договором штрафу.

Більш того, слід зазначити, що підпунктом 1 пункту 2 ст.258 Цивільного кодексу України встановлені спеціальні строки позовної давності в один рік, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). За змістом ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. З огляду на наведене, при наявності факту відмови від прийняття товару у відповідній кількості у визначені договором періоди, стягнення штрафу на підставі п.7.2 договору поставки після строку його закінчення (31.03.2011р.) є юридично неможливим з урахуванням зазначеної норми права.

Як зазначено позивачем, 28.10.2009р. останнім на адресу відповідача 1 надіслана вимога №01/960-8.3 про сплату штрафних санкцій за порушення умов договору. Однак дана вимога залишена відповідачем 1 без відповіді та задоволення.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, всупереч вимогам договору, відповідач 1 не виконав свої зобов`язання щодо закупки узгоджених в даному Договорі об'ємів товару, у зв’язку з чим останнім допущено порушення договірних зобов`язання. Доказів зворотного відповідачем 1 суду не представлено.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

За приписом п.1 ст.230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

На підставі зазначеного, у відповідності до п.7.2 договору (з урахуванням додаткової угоди), за розрахунком позивача, розмір штрафу становить 6684999грн.55коп.

Оскільки відповідачем 1 не представлено суду доказів перерахування на рахунок позивача штрафу за порушення умов договору в розмірі 6684999грн.55коп., суд робить висновок, що дана заборгованість не погашена до теперішнього часу. Наразі, відповідачем 1 не представлено суду заперечень щодо невірного розрахунку суми штрафу та не надано альтернативного розрахунку.

Одночасно, у забезпечення виконання зобов`язань за договором поставки №ГРД-01/08-078/С-Ц-АМК/К-015/88 від 08.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ”, м.Донецьк (позивач) та Закритим акціонерним товариством „Макіївський металургійний завод”, м.Макіївка (відповідач 2) укладено договір поруки №ПР 001-30.09.09/2 від 30.09.2009р., відповідно до п.1.1 якого поручитель (відповідач 2) зобов`язується солідарно відповідати перед кредитором (позивачем) за своєчасне та повне виконання зобов`язань Відкритого акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат”, м.Алчевськ (надалі за договором - боржник) за договором поставки №ГРД-01/08-078/С-Ц-АМК/К-015/88 від 08.01.2008р., укладеним між кредитором та боржником, включаючи можливу відповідальність за несвоєчасну оплату коштів, сплату пені, процентів та штрафів, передбачених договором поставки.

Згідно приписів ст.553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Таким чином, між позивачем та відповідачем 2 виникли господарські правовідносини за договором поруки №ПР 001-30.09.09/2 від 30.09.2009р.

Відповідно до п.4.1 договору поруки, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і втрачає чинність після повного виконання боржником обов`язків за договором поставки та поручителем за цим договором.

Стаття 631 Цивільного кодексу України визначає поняття строку договору. Згідно з нею строк договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч.1 ст.251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Частиною 2 ст.251 Цивільного кодексу України визначено, що терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За приписами ст.252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Проте, враховуючи зміст ст.631 Цивільного кодексу України строком є термін дії певного договору. Протягом строку дії договору сторони мають права і повинні виконувати свої обов'язки, які обумовлені предметом того чи іншого договору.

Тобто, з наведеного виходить, що строк дії договору припиняється у разі належного виконання умов договору поставки Відкритим акціонерним товариством „Алчевський металургійний комбінат”, м.Алчевськ, а саме своєчасного прийняття товару у обсягах обумовлених договором поставки та сплати за нього відповідних грошових коштів, а також штрафних санкцій у разі їх нарахування, оскільки сплата щодо них умовами договору (п.7.2) визначена як обов’язок зазначеної юридичної особи. У іншому випадку, договір поруки втрачає свою чинність в разі сплати поручителем усіх сум у межах договору поставки №ГРД-01/08-078/С-Ц-АМК/К-015/88 від 08.01.2008р., розрахунок за котрі не здійснений відповідачем 1.

Отже, слід зазначити наступне. Як було вказано раніше, у правовідносинах між позивачем та відповідачем 1 є наявним порушення умов укладеного між даними сторонами правочину, у тому числі щодо сплати штрафних санкцій у відповідності до п.7.2 договору поставки №ГРД-01/08-078/С-Ц-АМК/К-015/88 від 08.01.2008р. Тобто, повне виконання боржником обов'язків за договором поставки не відбулося. З наведеного вбачається, що припинення договору поставки у зв’язку з остаточним виконанням зазначеного договору не має місця. У зв’язку з цим поручитель за договором поруки мав виконати прийняті на себе зобов’язання.

Пунктом 2.1 договору поруки передбачено, що у разі невиконання боржником своїх зобов`язань за договором поставки, та у випадку застосування заходів відповідальності згідно п.1.1 даного договору, поручитель на підставі письмового повідомлення кредитора не пізніше двох робочих днів після одержання такого письмового повідомлення погашає за рахунок власних коштів на рахунок кредитора заборгованість за боржника за договором поставки. Відповідальність поручителя виникає як у випадку часткового невиконання боржником прийнятих ним зобов`язань, так і у випадку повного невиконання таких зобов`язань (п.2.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2009р. позивачем на адресу відповідача2 надіслана вимога №01/960/1-8.3 про сплату штрафних санкцій за порушення відповідачем 1 умов договору поставки. Однак, відповідач 2 листом №1355/0109 від 02.11.2009р. відмовив позивачу у задоволенні вимоги щодо сплати штрафу.

Відповідно до п.2.3 договору поручитель відповідає перед кредитором за невиконання зобов`язань в повному обсязі належним йому на прав власності майном, у тому числі коштами. Однак, відповідальність поручителя обмежується 20000грн.00коп. за зобов`язаннями боржника, та у будь-якому випадку не може перевищувати зазначену суму.

За приписом ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, враховуючи викладене, а також беручи до уваги зазначені позивачем у заяві №01/1068/1-8.3 від 24.11.2009р. вимоги, суд дійшов висновку що з відповідача 1 стягненню підлягає сума штрафу в розмірі 6674999грн.55коп. та з відповідача 2 – 10000грн.00коп.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ”, м.Донецьк в частині стягнення з відповідача 1 суми штрафу в розмірі 6674999грн.55коп. та з відповідача 2 – 10000грн.00коп., обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідачів суму збитків в розмірі 662189грн.56коп.

Позивач вважає, що порушуючи п.3.1 договору щодо узгодженого об'єму поставки товару по договору (недобираючи увесь замовлений об'єм товару), відповідач-1 завдав позивачу збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) за наступних обставин.

На виконання умов договору поставки позивачем був укладений договір поставки №ГРД-01/08-ОО1/СМ/247О від 29.12.2007 року з Відкритим акціонерним товариством «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» щодо поставки товару.

Відповідно до Додатковій угоди №49/АМКвід 29.10.2008 року до договору №ГРД-01/08-001/СМ/2470 від 29.12.2007 року, укладеному між позивачем та ВАТ «ПівГЗК», позивач узгодив об'єми та вартість товару, який ВАТ «ПівГЗК» як виробник та вантажовідправник, взяв на себе зобов'язання поставити на адресу вантажоодержувача – відповідача 1, а позивач оплатити вартість товару.

При цьому ціна товару, згідно додаткової угоди №49/АМК від 29.10.2008 року складає 565,00 гривень за тонну (без ПДВ).

В свою чергу, відповідно до специфікації №1 від 24.03.2008 року до договору поставки від 08.01.2008 №ГРД-О1/08-078/С-Ц-АМК/К-015/88, укладеного між позивачем та відповідачем 1 базова ціна товару у період з квітня 2008 року по березень 2009 року складає 591,36 гривень за тонну, без врахування ПДВ.

Так, за твердженням позивача, відповідно до зазначеного вище, загальна вартість витрат позивача, пов'язаних з закупівлею у ВАТ «ПівГЗК» погодженого з відповідачем 1 та не закупленого об'єму товару у кількості 25121,0 тонн складала 14193365,00 гривень, а загальна сума коштів, отриманих позивачем за наслідками реалізації товару відповідачу 1 склала б 14855554,56 гривень. В такому випадку прибуток позивача склав би 662189грн.56коп.

Тобто, на думку позивача, у випадку своєчасного та повного виконання з боку відповідача 1 умов договору поставки ТОВ „МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ” могло б отримати прибуток в сумі 662189грн.56коп.

Суд не приймає посилання позивача з огляду на наступне:

За приписом ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема, відшкодування збитків.

Частиною 2 ст.22 Цивільного кодексу України до збитків віднесені: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналогічно, стаття 224 Господарського кодексу України визначає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Крім того, відповідно до ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню, включається, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Крім того, суд зазначає, що необхідними умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків за загальними правилами є:

1) протиправність поведінки;

2) збитки, як результат протиправної дії;

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою і завданими збитками;

4) вина особи, що заподіяла збитки.

На ряду з зазначеним, цивільно-правова відповідальність по відшкодуванню збитків настає при наявності зазначених умов у сукупності. Відсутність хоча б однієї з умов є підставою для відмови щодо відшкодування збитків.

Наразі, оскільки договором поставки №ГРД-01/08-ОО1/СМ/247О від 29.12.2007р. не передбачено, що вказаний договір укладається саме для виконання позивачем умов договору поставки №ГРД-01/08-078/С-Ц-АМК/К-015/88 від 08.01.2008р., а доказів зворотного суду не представлено, тому суд вважає, що між фактом невиконання відповідачем 1 своїх зобов`язання щодо закупки узгоджених в спірному договорі об'ємів товару та завданими позивачу збитками у вигляді упущеної вигоди в розмірі 662189грн.56коп. відсутній причинно-наслідковий зв`язок.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення збитків в розмірі 662189грн.56коп. є необґрунтованими, оскільки відсутня одна з головних умов цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків.

Щодо розрахунку спричинених збитків, то на думку суду він не може вважатися обґрунтованим. Позивач вважає, що зазначені збитки є неодержаним прибутком, який він міг би гарантовано отримати, якщо б відповідач 1 виконав свої зобов'язання за договором поставки №ГРД-01/08-078/С-Ц-АМК/К-015/88 від 08.01.2008р. Однак позивач не довів суду, що у разі належного виконання зобов'язання відповідачем 1 він отримав би гарантований прибуток в зазначеному розмірі.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як зазначено у ст.623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

За таких обставин, господарський суд робить висновок, що позивачем не доведено, що за умови виконання відповідачем 1 обов’язків за договором поставки №ГРД-01/08-078/С-Ц-АМК/К-015/88 від 08.01.2008р., він отримав би доходи в сумі 662189грн.56коп., а також позивач не довів існування причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача 1 і завданими збитками в сумі 662189грн.56коп., у зв’язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ”, м. Донецьк в частині стягнення збитків в розмірі 662189грн.56коп. є необґрунтованими, недоведеними та такими, що підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.22, 509, 525, 526, 549, 553, 554, 610, 611, 612, 623 Цивільного кодексу України, ст.174, 193, 224, 225, 230 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ”, м.Донецьк до відповідача 1, Відкритого акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат”, м.Алчевськ, Луганська область, до відповідача 2, Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м.Макіївка про стягнення штрафу в розмірі 6684999грн.55коп. та збитків в розмірі 662189грн.56коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат” (за адресою: вул. Шмідта, 4, м.Алчевськ, Луганська область, 94202, р/р 2600914210 у ЛОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 304007, код ЄДРПОУ 05441447) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ” (за адресою: вул.Постишева, 117, м. Донецьк, 83001, р/р 26009002036000 у ЗАТ „Донгорбанк”, м. Донецьк, МФО 334970, код ЄДРПОУ 34093721) штраф в розмірі 6674999грн.55коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 23167грн.02коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 214грн.41коп.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” (за адресою: вул. Металургійна, б.47, м. Макіївка, Донецька область, 86101, р/р26003959969579 у ЗАТ „ПУМБ”, МФО 335537, код ЄДРПОУ 33185989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ” (за адресою: вул.Постишева, 117, м. Донецьк, 83001, р/р 26009002036000 у ЗАТ „Донгорбанк”, м.Донецьк, МФО 334970, код ЄДРПОУ 34093721) штраф в розмірі 10000грн.00коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 34грн.71коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 00грн.32коп.

Видати накази після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 16.12.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя