Постанова № 74899523, 19.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 753/22803/17 Головуючий у 1-й інстанції - Цимбал І.К.

Суддя-доповідач - Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Лічевецького І.О, Мельничука В.П.

за участю секретаря Данилюк Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокуратури міста Києва та Міністерства оборони України

на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 09 січня 2018 року

у справі №753/22803/17

за позовом ОСОБА_3

до відповідача Пухівської сільської ради Броварського району Київської області

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області №781-ХVIII-VII від 10.10.2017 "Про відмову у наданні земельної ділянки гр. ОСОБА_3." та зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га в с. Пуховка Броварського району Київської області згідно з графічним матеріалом в порядку і спосіб передбачений ст.118 Земельного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з огляду на те, що на картографічному матеріалі земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні Міністерства оборони України.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 09 січня 2018 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення XVІІІ сесії VII скликання Пухівської сільської ради Броварського району Київської області від 10 жовтня 2017 року №781-ХVІІІ-VII"Про відмову у наданні земельної ділянки гр. ОСОБА_3". Зобов'язано Пухівську сільську раду надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га в селі Пухівка Броварського району Київської області згідно з графічним матеріалом в порядку і спосіб, передбачений статтею 118 Земельного Кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Прокуратура міста Києва та Міністерство оборони України подали апеляційні скарги, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянти посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Доводи апеляційних скарг ґрунтуються на тому, що рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області №781-ХVIII-VII від 10.10.2017 "Про відмову у наданні земельної ділянки гр. ОСОБА_3." прийнято правомірно та обґрунтовано оскільки зазначена земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні Міністерства оборони України, що підтверджено рішенням Броварського міського суду Київської області від 14.09.2017, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017 у справі №361/6557/16-а,. у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Позивачем було подано відзив (заперечення) на апеляційні скарги в якому зазначено, що апеляційні скарги є безпідставними та необґрунтованими та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представники Прокуратури міста Києва, Міністерства оборони України та Пухівської сільської ради Броварського району Київської області підтримали вимоги та доводи апеляційних скарг та просили скасувати рішення суду першої інстанції й відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального права.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційних скарг заперечував та просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити з огляду на її необґрунтованість та безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315, статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25 вересня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області з заявою про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, що розташована у с. Пухівка Броварського району Київської області. У зазначеній заяві позивачем вказано, що раніше земельної ділянки за вищезазначеним цільовим призначенням у власність не отримувала.

До заяви позивачем було додано копії паспорту та довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків. Також було надано схему бажаного місця розташування земельної ділянки у вигляді викопірування з Публічної кадастрової карти України, а не графічні матеріали.

10 жовтня 2017 року рішенням XVІІІ сесії VII скликання Пухівської сільської ради Броварського району Київської області ОСОБА_3 було відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, так як вказана на картографічному матеріалі земельна ділянка знаходиться в постійному користуванні Міністерства оборони України.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції постановою від 09 січня 2018 року, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, прийшов до висновку про необґрунтованість та протиправність дій відповідача щодо відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки таке рішення сільської ради є безпідставним та зобов'язав відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на неповне з'ясування обставин справи виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частини 6 статті 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Нормами частини 7 статті 118 Земельного Кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції рішенням XVІІІ сесії VII скликання Пухівської сільської ради Броварського району Київської області від 10.10.2017 було відмовлено ОСОБА_3 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, у зв'язку з тим, що вказана на картографічному матеріалі земельна ділянка знаходиться в постійному користуванні Міністерства оборони України.

Згідно з наданих до матеріалів справи Міністерством оборони України та Пухівською сільською радою Броварського району Київської області документів встановлено, що на підставі Розпорядження Ради Міністрів УРСР від 24.07.1973 №504-рс в постійне користування військової частини 62979 для спецпотреб було надано земельну ділянку площею 187,5 га землекористування Пухівського пленптахорадгоспу Броварського району Київської області, що також підтверджується Актом відводу в натурі земельної ділянки військовій частині 62979 для спецпотреб.

Крім того рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2017 у справі №361/6557/16-а встановлено, що в межах Пухівської сільської ради з 1973 року відведена земельна ділянка (187,5 га), частина якої не вибула із державної власності, віднесена до категорії земель оборони та її цільове призначення не було змінено у встановленому законом порядку.

Однак Пухівська сільська рада при прийнятті рішення щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки ОСОБА_3 в своїй мотивувальній частині не зазначила, що картографічні матеріали зазначеної земельної ділянки співпадають з межами наявної земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні Міністерства оборони України.

Більш того ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції даних доказів відповідачем надано не було.

Таким чином відповідачем не надано документів у підтвердження тих обставин, що відмова у наданні дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою на підставах зазначених у рішенні Пухівської сільської ради носили правомірний характер.

Разом з тим колегія суддів звертає увагу, що ст.118 Земельного кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав відмови у наданні такого дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме підставою для відмови може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Колегія суддів погоджується в цій частині з висновками суду першої інстанції, що в оскаржуваному рішенні відповідача не зазначено передбачених законом підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З огляду на встановлені обставини колегія судів приходить до висновку про неправомірність рішення XVІІІ сесії VII скликання Пухівської сільської ради Броварського району Київської області від 10 жовтня 2017 року №781-ХVІІІ-VII "Про відмову у наданні земельної ділянки гр. ОСОБА_3".

Водночас колегія суддів вважає передчасними висновки суду першої інстанції про зобов'язання відповідача надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га в селі Пухівка Броварського району Київської області згідно з графічним матеріалом в порядку і спосіб, передбачений статтею 118 Земельного Кодексу України.

Так апелянтом - Міністерством оборони України, який не був учасником у справі, а також представником Пухівської сільської ради Броварського району Київської області були надані до суди документи у підтвердження тих обставин, що земельна ділянка перебуває в постійному користуванні Міністерства оборони України, які потребують додаткової перевірки та відповідного опрацювання сільською радою під час прийняття рішення по заяві позивача.

Згідно рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів.)

Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Таке втручання не можуть бути виправдані з підстав доцільності та необхідності врегулювання спірних відносин.

Тобто, аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що завдання правосуддя полягає в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Враховуючи викладене колегія суддів з урахуванням обставин справи, погоджується в даному випадку з доводами апелянтів, що суд першої інстанції перебрав на себе дискреційні повноваження та зобов'язав Пухівську сільську раду Броварського району Київської області надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га в селі Пухівка Броварського району Київської області згідно з графічним матеріалом в порядку і спосіб, передбачений статтею 118 Земельного Кодексу України.

Повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивовано відмови у його наданні, регламентовано частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити).

Враховуючи ту обставину, що рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області №781-ХVIII-VII від 10.10.2017 "Про відмову у наданні земельної ділянки гр. ОСОБА_3." не було належним чином обгрунтовано та мотивовано нормою права відповідно до якої позивачу було відмолено у наданні дозволу, суд позбавлений можливості здійснити оцінку правомірності чи неправомірності такої відмови та відповідно зобов'язати надати такий дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки чи відмовити в наданні такого.

З огляду на зазначені норми та встановлені обставини справи колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 25.09.2017 про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, що розташована у с. Пухівка Броварського району Київської області й прийняти відповідне рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Колегія суддів не приймає доводи Міністерства оборони України про правомірність оскаржуваного рішення Пухівської сільської ради №781 від 10.10.2017 з огляду на ту обставину, що постановою Броварського міськрайонного суду Київської області, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №361/6557/16, було встановлено правомірність користування земельною ділянкою в с. Пухівка Міністерством оборони України, та з огляду на це відмовлено в наданні дозволу на розробку та виготовлення технічної документації на земельну ділянку в с. Пухівка фізичній особі.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 246, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Прокуратури міста Києва та Міністерства оборони України - задовольнити частково.

Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 09 січня 2018 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_3 до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення XVІІІ сесії VII скликання Пухівської сільської ради Броварського району Київської області від 10 жовтня 2017 року №781-ХVІІІ-VII"Про відмову у наданні земельної ділянки гр. ОСОБА_3".

Зобов'язати Пухівську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 25.09.2017 про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, що розташована у с. Пухівка Броварського району Київської області й прийняти відповідне рішення.

В задоволенні решти позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: В.П. Мельничук

І.О. Лічевецький

Повний текст постанови виготовлено 25 червня 2018 року.