Постанова № 74899440, 13.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 червня 2018 року справа № 804/649/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача: Олефіренко Н.А.,

суддів: Шальєвої В.А. Білак С.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 р. (суддя Верба Ірина Олександрівна) в адміністративній справі № 804/649/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративний позовом до Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в якому просив визнати протиправними дії Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови провести ОСОБА_1 виплату пенсій без обмеження її максимальним розміром; зобов'язати Криворізьке центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, починаючи з 1 жовтня 2017 року провести ОСОБА_1 виплату пенсій без обмеження її максимальним розміром з урахуванням проведених виплат.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у задоволені адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив скасувати оскаржуване рішення та прийняте нове яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зазначено, що позивач є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, а також інвалідом війни 2 групи, якому, згідно розпорядження Криворізького центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 3 жовтня 2017 року було зроблено перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком. Згідно цього перерахунку розмір пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на підставі статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року з усіма доплатами складає 16135,64 грн., але відповідно до пункту 3 статті 27 Закону №1058 пенсію позивачу обмежено максимальним розміром та з 1 жовтня 2017 року її розмір складає 10740 грн., а з 1 січня 2018 року її розмір обмежено сумою 13730 грн. Позивач вважає, що оскільки пенсія була призначена до 01.10.2011 pоку, то обмеження відповідачем її максимальним розміром при здійсненні перерахунку в 2017 році за заявою, є протиправним і порушує його право, набуте до набрання чинності Законів №№ 3668, 911, 1774 та регламентоване їх нормами, а саме пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону №3668 та пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №911. Також зазначає, що у спірному випадку відповідач, виплачуючи позивачу пенсію з урахуванням обмежень, які встановлені Законом України від 08.07.2011 року №3668 зі змінами, фактично зменшив обсяг прав позивача, які існували на час призначення йому пенсії та які гарантувалися законодавством, що діяло на час призначення пенсії свідчить, що розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до частини 1 цієї статті, не обмежується), у зв'язку з чим по зивач наполягає на обґрунтованості заявленого позову та наявності підстав для його задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду, що 16.05.1997 року ОСОБА_1 призначена пенсія по інвалідності (відшкодування фактичної шкоди, каліцтво/захворювання внаслідок аварії на ЧАЕС) в розмірі 119,99 грн.

З 01.01.2012 року позивачу призначена та виплачувалась пенсія по інвалідності в розмірі фактичних збитків.

Розпорядженням від 17.03.2017 року №16027 позивачу перераховано пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків , попередній перерахунок - 28.03.1997 року, вид перерахунку - перерахунок через зміну надбавки, у зв'язку із чим призначено щомісячно пенсію з 01.04.2017 року в розмірі 9443,03 грн., доплата 50 грн., разом 9493,03 грн.

06.11.2017 року позивач звернувся до органу пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із переходом на інший вид пенсії.

Розпорядженням від 13.11.2017 року №160277 позивачу призначено пенсія по інвалідності.

З протоколу визначення параметрів індивідуальної індексації від 14.11.2017 року вбачається, що за жовтень та листопад 2017 року пенсія призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 16085,64 грн., щомісячна цільова надбавка гр. з мін.дох. (з м.бюджету) (код виплати 709) в розмірі 50 грн., розмір, що забезпечує максимальну виплату (реформа) "- 5395,64" грн.

При цьому, розпорядженням від 13.11.2017 року №160277 позивачу перерахована з 01.10.2017 року пенсія по інвалідності, призначена на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством (стаття 54) на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (стаття 33).

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

За наслідками перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволені адміністративного позову, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлюються Законом України „Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і іншими законами України.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058) пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, а в редакції, яка застосовуються з 1 жовтня 2017 року згідно із Законом України від 03.10.2017 року №2148-VIII, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу; пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Згідно із статтею 33 цього ж закону пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається, зокрема, особам з інвалідністю II групи - в розмірі 90 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону; непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

В даній справі спір точиться щодо того, чи розповсюджується обмеження, визначені Законом №3668, встановлені з 01.01.2012 року десятикратним розміром прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб (та в період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року розміром 10470 грн.), на спірні правовідносини, які виникли з 01.10.2017 року у зв'язку із переходом за власною заявою позивача з одного виду пенсії - пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків на інший вид пенсії - пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Законом №1788 призначаються наступні види державних пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

Статтею 15 Закону №1788 встановлено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Закон Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII Законом України від 19 грудня 1991 року №2001-XII викладено в новій редакції, який, із відповідними змінами та доповненнями, є чинним на теперішній час.

Відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Згідно статті 49 пенсії особам, віднесеним до категорій 1, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 45 Закону №1058 пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону; переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Надаючи правову оцінку доводам сторін, суд керується абзацом 2 пункту тринадцятого Розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058, в редакції, яка застосовується з 01.10.2017 року, відповідно до якого у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону №1058, призначається одна пенсія за її вибором.

Таким чином, при обранні позивачем виду пенсії за інвалідністю в розмірі пенсії за віком за Законом №1058, яка призначена за заявою позивача з 01.10.2017 року, мало місце призначення вказаного виду пенсії із припиненням виплати пенсії на підставі Закону №796, а не переведення з одного виду пенсії на іншій в межах одного Закону №1058.

Відповідно до ч.1, 2, 4 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень в повному обсязі доведено правомірність своїх дій щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, КАС, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 р. в адміністративній справі № 804/649/18- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 13.06.2018 р. та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 14.06.2018 року.

Суддя - доповідач: Н.А. Олефіренко

Суддя: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак