
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
04 червня 2018 р. Справа № 802/1123/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Мультян М.Б.,
за участі секретаря судового засідання: Краєвської І.В.
представників сторін:
позивача: ОСОБА_1
відповідача: Кухарського О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (місце проживання: 23222, АДРЕСА_1)
до: Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (місце проживання: 21100, м. Вінниця. вул. Хмельницьке шосе, 7)
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 04 грудня 2017 року було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року. За результатами перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0096161305 від 18 грудня 2017 року за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 173304 грн. 97 коп. Однак, позивач з даним податковим повідомленням-рішенням не погоджується та просить його скасувати.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 02 травня 2018 року.
07 травня 2018 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов у якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки, а саме порушення ФОП ОСОБА_3 вимог ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23 вересня 1994 року, де зазначено, що виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності - моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Відповідно до п. 1 Постанови Правління Національного Банку України № 140 від 03 березня 2016 року "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" здійснюється у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Так, ФОП ОСОБА_3 було відвантажено на користь нерезидента Р.Н.U. MICHAL KUS продукцію згідно ВМД 401090002/2016/3245 від 18.02.2016, граничний строк надходження 18.05.2016 року. Станом на 19.05.2016 виникла недоплата (заборгованість) нерезидента Р.Н.U. MICHAL KUS в сумі 3313,83 дол. США, яка не погашена станом на 31.12.2016. Та ВМД 401090002/2016/3724 від 23.02.2016, граничний строк надходження коштів 23.05.2016. Станом на 24.05.2016 виникла недоплата (заборгованість) нерезидента Р.Н.U. MICHAL KUS в сумі 3471,00 дол. США, яка не погашена станом на 31.12.2016. Таким чином, за експортними операціями здійсненими ФОП ОСОБА_4 по контракту № 1 від 01.02.2016 року із нерезидентом фірмою Р.Н.U. MICHAL KUS, перевіркою встановлено порушення вимог ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23 вересня 1994 року та п. 1 Постанови Правління Національного Банку України № 140 від 03 березня 2016 року "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" .
Разом з тим, ФОП ОСОБА_3 було відвантажено на користь нерезидента AGAS OWOSE, WARZYWA HANDEL HURTOWY продукцію згідно ВМД 401090002/2016/4408 від 02 березня 2016 року, граничний строк надходження коштів 31.05.2016. Станом на 01.06.2016 виникла недоплата (заборгованість) нерезидента AGAS OWOSE, WARZYWA HANDEL HURTOWY в сумі 3607,50 дол. США, яка не погашена станом на 31.12.2016. Таким чином, за експортними операціями здійсненими ФОП ОСОБА_4 по контракту № 2 від 19.02.2016 року із нерезидентом фірмою AGAS OWOSE, WARZYWA HANDEL HURTOWY перевіркою встановлено порушення вимог ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23 вересня 1994 року та п. 1 Постанови Правління Національного Банку України № 140 від 03 березня 2016 року "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України". На підставі викладеного та відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23 вересня 1994 року ФОП ОСОБА_3 нараховується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову з підстав викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
04 грудня 2017 року на підставі п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із та доповненнями, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідно до наказу на проведення перевірки головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Вінницькій області ОСОБА_5 проведена документальна планова виїзна перевірка фінансосово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_3 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року 31.12.2016 року та дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року.
За результатами перевірки складено акт № 2855/13/НОМЕР_2 від 04 грудня 2017 року, висновками якого встановлено порушення ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23 вересня 1994 року, п. 1 Постанови Правління Національного Банку України № 140 від 03 березня 2016 року "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" при проведенні розрахунків по контракту № 1 від 01 лютого 2016 року із нерезидентом Рrzedsiebiorstwo Handlowo-Ustugowe Michal Kus (Польща) та контракту № 2 від 19.02.2016 року із нерезидентом AGAS OWOSE, WARZYWA HANDEL HURTOWY (Польща) внаслідок чого згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23 вересня 1994 року нараховано пеню в сумі 173304,97 коп.
На підставі акту перевірки № 2855/13/НОМЕР_2 від 04 грудня 2017 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0096161305 від 18 грудня 2017 року за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 173304 грн. 97 коп.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.
Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті").
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до ст.ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Як випливає із матеріалів справи 01 лютого 2016 року між ФОП ОСОБА_3 (Продавець) та Р.Н.U. MICHAL KUS (Покупець) укладено Контракт № 1.
Пунктом 1.1. Контракту визначено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар рослинного походження - цибуля в кількості 500 тон, а Покупець прийняти та оплатити товар на умовах визначених контрактом і відповідно до інвойса.
Назва, асортимент, кількість, умови поставки, ціна за одиницю і загальна вартість кожної партії товару погоджується сторонами і відображається в інвойсі на кожну партію товару, який являється невід'ємною частиною Контракту (п. 1.3 Контракту).
Пунктом 2.1 Контракту визначено, що ціна товару визначається в доларах США.
Вартість товару визначається відповідно до Інвойсу на кожну партію товару, який являється невід'ємною частиною Контракту. Загальна сума Контракту визначається із ціни, асортименту і загальної кількості товару, проданого за умовами Контракту і складає загальну суму оформлених вантажних митних декларацій, відповідно до яких відвантажують товар на виконання зазначеного Контракту, які являються невід'ємною його частиною.
Умови доставки кожної партії визначаються сторонами в інвойсі на кожну партію товару, який являється невід'ємною частиною товару. Доставка товару здійснюється на умовах СРТ Ополе-Любельське, Польща у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів "Інкотермс-2010".
Контракт вступає в силу с 01.02.2016 року і діє до 31.12.2016 року (п. 4.1 Контракту).
Оплата здійснюється в доларах США прямим банківським платежем. Оплата товару може проводитися на таких умовах: попередня оплата; у випадках післяоплати Покупець оплачує товар з відстрочкою платежу протягом 90 календарних днів з моменту закінчення митного оформлення товару на території Продавця шляхом перерахування грошових коштів з рахунків Покупця на рахунок Продавця.
Ціна на товар вказана в Специфікації № 1 до контракту № 1 від 01.02.2016 року. Загальна вартість доставленого товару складає 97500,00 дол. США.
На підставі інвойсу від 18 лютого 2016 року, вантажно-митної декларації № 401090002/2016/003245 від 18 лютого 2016 року ФОП ОСОБА_3 відвантажив на експорт товар (цибулю ріпчасту) на суму 3313,83 дол. США, граничний строк надходження валютної виручки 18.05. 2016 року.
На підставі рахунку-фактури № 2 від 22 лютого 2016 року, інвойсу від 23.02.2016 року, вантажно-митної декларації № 401090002/2016/003724 від 23.02.2016 року позивач відвантажив на експорт товар (цибулю ріпчасту) на суму 3471 дол. США , граничний строк надходження валютної виручки 23.05.2016 року.
19 лютого 2016 року між ФОП ОСОБА_3 (Продавець) та AGAS OWOSE, WARZYWA HANDEL HURTOWY (Покупець) укладено Контракт № 2.
Пунктом 1.1. Контракту визначено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар рослинного походження - цибуля в кількості 500 тон, а Покупець прийняти та оплатити товар на умовах визначених контрактом і відповідно до інвойса.
Назва, асортимент, кількість, умови поставки, ціна за одиницю і загальна вартість кожної партії товару погоджується сторонами і відображається в інвойсі на кожну партію товару, який являється невід'ємною частиною Контракту (п. 1.3 Контракту).
Пунктом 2.1 Контракту визначено, що ціна товару визначається в доларах США.
Вартість товару визначається відповідно до Інвойсу на кожну партію товару, який являється невід'ємною частиною Контракту. Загальна сума Контракту визначається із ціни, асортименту і загальної кількості товару, проданого за умовами Контракту і складає загальну суму оформлених вантажних митних декларацій, відповідно до яких відвантажують товар на виконання зазначеного Контракту, які являються невід'ємною його частиною.
Умови доставки кожної партії визначаються сторонами в інвойсі на кожну партію товару, який являється невід'ємною частиною товару. Доставка товару здійснюється на умовах СРТ Островець-Свентокшиський, Польща у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів "Інкотермс-2010".
Контракт вступає в силу з 19.02.2016 року і діє до 31.12.2016 року (п. 4.1 Контракту).
Оплата здійснюється в доларах США прямим банківським платежем. Оплата товару може проводитися на таких умовах: попередня оплата; у випадках післяоплати Покупець оплачує товар з відстрочкою платежу протягом 90 календарних днів з моменту закінчення митного оформлення товару на території Продавця шляхом перерахування грошових коштів з рахунків Покупця на рахунок Продавця.
Ціна на товар вказана в Специфікації № 1 до контракту № 2 від 19.02.2016 року. Загальна вартість доставленого товару складає 97500,00 дол. США.
На підставі рахунку-фактури № 3 від 29 лютого 2016 року, інвойсу від 01.03.2016 року, вантажно-митної декларації № 401090002/2016/004408 від 02.03.2016 року позивач відвантажив на експорт товар (цибулю ріпчасту) на суму 3607,50 дол. США, граничний строк надходження валютної виручки 31.05.2016 року.
У судовому засіданні представником відповідача зазначено, що позивачем порушено вимоги ч. 1 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23 вересня 1994 року у зв'язку з чим останньому нараховується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості
Разом з тим, представником позивача у судовому засіданні зазначено, що відповідачем не взято уваги той факт, що на підставі договору про відступлення прав вимоги № 180316ВВ від 18.03.2016 року ФОП ОСОБА_3 відступив ТОВ "Укрлото-Київ" права вимоги за Контрактом № 1 від 01.02.2016 року та Контрактом № 2 від 19.02.2016 року.
Як випливає із матеріалів справи 18 березня 206 року між ФОП ОСОБА_3 (Цедент) та ТОВ "Укрлото-Київ" (Цесіонарій) укладено договір № 180316ВВ про відступлення права вимоги.
Пунктом 1 визначено, що цей договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством України, Цедентом Цесіонарієві права вимоги, належного Цедентові, в межах який Цесіонарій стає кредитором за наступними договорами:
- Контракт № 1 від 01 лютого 2016 року, укладений між Цедентом та Przedsiebiorstwo Handlowo - Ustugowe Michal Kus (Польща);
- Контракт № 2 від 19 лютого 2016 року укладеного між Цедентом та AGAS OWOSE, WARZYWA HANDEL HURTOWY (Польща).
За цим Договором до Цесіонарія переходить право вимагати (замість Цедента) від Боржників належного та реального виконання наступних обов'язків: оплати прийнятого від Цедента у власність товару (цибуля ріпчаста, свіжа, очищена) в порядку та на умовах Договорів зазначених у п. 1 цього Договору.
Пунктом 3 визначено, що до Цесіонарія переходить право вимоги Цедента за Договорами, визначеними у п. 1 Договору, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Моментом переходу права вимоги Цедента за Договорами, визначеними у п. 1 цього Договору, до Цесіонарія є підписання між сторонами цього Договору.
Відповідно до акту прийому-передачі документації згідно з Договором № 180316ВВ від 18 березня 2016 року у зв'язку з укладенням договору про відступлення права вимоги за Контрактом № 1 від 01 лютого 2016 року, укладений між Цедентом та Przedsiebiorstwo Handlowo - Ustugowe Michal Kus (Польща) та Контрактом № 2 від 19 лютого 2016 року укладеного між Цедентом та AGAS OWOSE, WARZYWA HANDEL HURTOWY (Польща), Цедент передає, а Цесіонарій приймає наступні документи: Контракт № 1 від 01 лютого 2016 року, інвойс (CMR) від. 18 лютого 2016 року, вантажно-митна декларація № 401090002/2016/003245 від 18 лютого 2016 року, рахунок-фактура № 2 від 22 лютого 2016 року, інвойс (CMR) від 23 лютого 2016 року, вантажно-митна декларація № 401090002/1016/003724 від 23 лютого 2016 року; Контракт № 2 від 19 лютого 2016 року, рахунок-фактура № 3 від 29 лютого 2016 року, інвойс (CMR) від 01 березня 2016 року, вантажно-митна декларація № 401090002/2016/004408 від 02 березня 2016 року.
Так, з урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на наступне. Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте це не виключає можливості припинити зобов'язання в інший спосіб, зокрема, відступленням права вимоги.
Згідно зі частиною першою статті 14 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право:
- самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам;
- безпосередньо брати і надавати комерційні кредити за рахунок власних коштів у діючій на території України валюті та в іноземній валюті як у межах, так і за межами України, самостійно приймати рішення у зазначених питаннях;
- вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб'єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.
Отже, суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності гарантовано свободу підприємницької діяльності, яка здійснюється у порядку та у спосіб, що не заборонені законом.
За визначенням ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Аналіз наведених правових норм та встановлені обставини свідчать, що при уступці вимоги до нового кредитора право вимоги переходить у повному обсязі.
Також, суд звертає увагу, на те, що контролюючим органом не надано суду доказів невідповідності договору про відступлення права вимоги, на підставі яких припинено зобов'язання за зовнішньоекономічними контрактами, які б виключали можливість їх врахування як способу припинення зобов'язання.
Зважаючи на те, що при уступці вимоги до Цесіонарія право вимоги переходить у повному обсязі, то і відповідальність за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями покладається на нього, у даному випадку - ТОВ "Укрлото-Київ", а тому суд вважає помилковими висновки контролюючого органу про порушення позивачем приписів статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", відтак, податкове повідомлення-рішення № 0096161305 від 18 грудня 2017 року підлягає скасуванню.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
В той же час, відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями ФОП ОСОБА_3, а тому суд вважає помилковими висновки контролюючого органу про порушення позивачем приписів статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0096161305 винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Вінницькій області 18 грудня 2017 року.
Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 сплачений судовий збір у розмірі 1733 (одна тисяча сімсот тридцять три) гривні 05 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (місце проживання: 23222, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2);
Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (місце знаходження: 21100, м. Вінниця. вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165).
Суддя Мультян Марина Бондівна
Судове рішення № 74897377, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 04.06.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 802/1123/18-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: