Ухвала суду № 74897300, 23.06.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

23 червня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1766/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кисельової О.О.,

при секретарі: Лященко А.Ю.,

без участі представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2223-23-У, виданої 13.02.2018 Головним управлінням ДФС у Луганській області, про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь одержувача Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області недоїмки в сумі 142 667,29 грн.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2223-23-У, виданої 13.02.2018 Головним управлінням ДФС у Луганській області, про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь одержувача Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області недоїмки в сумі 142 667,29 грн. Вважає, що вказана вимога має бути скасована, оскільки прийнята відповідачем всупереч вимогам Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до положень якого, платники єдиного внеску, яким є позивач, визначені статтею 4 цього Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014, звільняються від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового надзвичайного стану.

Вважає, що існують очевидні ознаки протиправності у виданому та пред'явленому до примусового виконання суб'єктом владних повноважень рішенні, яке порушує права позивача і який звернувся до суду з відповідним позовом, у зв'язку з чим просить зупинити стягнення на підставі виконавчого документа, вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2223-23-У, виданої 13.02.2018 Головним управлінням ДФС у Луганській області, про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь одержувача Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області недоїмки в сумі 142 667,29 грн.

Заявник, представник заявника та представник ГУ ДФС у Луганській області у судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду заяви про забезпечення повідомлялися належним чином (а.с. 32-33).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази обґрунтованості заяви про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно частини третьої цієї статті не допускається забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

З аналізу наведених норм слідує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, проте не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зі змісту адміністративного позову та заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом розгляду в даній адміністративній справі є: визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2223-23-У, виданої 13.02.2018 Головним управлінням ДФС у Луганській області, про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь одержувача Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області недоїмки в сумі 142 667,29 грн.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Отже, забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2223-23-У, виданої 13.02.2018 Головним управлінням ДФС у Луганській області, про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь одержувача Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області недоїмки в сумі 142 667,29 грн., за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, через що, у задоволенні заяви позивачу слід відмовити.

Крім того, в матеріалах адміністративного позову відсутні будь-які об'єктивні дані існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 151-154, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 25 червня 2018 року.

СуддяЄ.О. Кисельова