Постанова № 74891575, 05.06.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 647/1359/16-ц

Номер провадження: №22-ц/791/646/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2018 року Апеляційний суд Херсонської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Кутурланової О.В.,

суддів: Орловської Н.В.,

ОСОБА_1,

секретар судового засідання Цвєткова І.С.,

учасники справи:

представник позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 19 лютого 2018 року у складі судді Кириленко М.О. у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Херсонської області про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності.

В обґрунтування позову зазначили, що на підставі наказу директора радгоспу «Бериславський» від 24.03.1971 року №71 за ОСОБА_6 закріплено присадибну земельну ділянку розміром 0,08 га під будинок 57 по вулиці Дружби в селі Костирка Бериславського району Херсонської області, яка згідно відомостей погосподарських книг та листа Новорайської сільської ради від 18.04.2016 року скоригована у 1993 році на площу 0,11 га.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 25.03.1994 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на праві власності належав будинок 57 по вулиці Дружби у селі Костирка Бериславського району Херсонської області. 09.11.2003 року ОСОБА_6 помер і спадщину у виді 1/3 частки у праві власності у передбачені законом строки та порядку прийняла спадкоємець ОСОБА_4

Рішенням Новорайської сільської ради у 2012 році суміжному землекористувачу ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку документації із землеустрою земельної ділянки, яка розташована за адресою: село Костирка, вулиця Дружби, 34.

Незважаючи на те, що підпис в акті про узгодження меж земельних ділянок між суміжними землекористувачами їм не належить, зазначений акт не підписано ними, як суміжними землекористувачами, його було погоджено Новорайською сільскою радою, а згодом і винесено рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд із земель житлової і громадської забудови ОСОБА_5 загальною площею 0,25 га і зазначена земельна ділянка передана у власність відповідачу.

Посилаючись на те, що внаслідок неправомірних дій відповідачів та винесення вищенаведених рішень органом місцевого самоврядування було порушено їх права землекористувачів і зменшено розмір наданої в користування земельної ділянки, позивачі, з урахуванням уточнених позовних вимог від 01 грудня 2016 року, просили суд визнати недійсним та скасувати рішення Новорайської сільської ради про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою ОСОБА_5, визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності від 06.06.2014 року на земельну ділянку по вулиці Дружби, 34 в с. Костирка Бериславського району, видане ОСОБА_5.

Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 19 лютого 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Херсонської області про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності – відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на те, що судом першої інстанції не вірно встановлено фактичні обставини справи та порушено норми матеріального і процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до п. 8 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України та п.3 розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, тому Апеляційний суд Херсонської області діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Херсонського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Заслухавши доповідача, осіб, які з’явилися у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не доведені обставини, на які вони посилаються в обґрунтування позовних вимог, зокрема, порушення оскаржуваними рішеннями органу місцевого самоврядування та подальшою видачою свідоцтва про право власності на земельну ділянку на ім»я відпорвідача законних прав та інтересів позивачів щодо землекористування наданою їм земельною ділянкою.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам, встановленим у справі та нормам матеріального права, які регулюють правовідносини, що склались між сторонами.

За нормами ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно норм ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Нормами статті 2 ЦПК України визначено, що захисту підлягають саме порушені, невизнані або оспорювані права особи.

Статтею 14 Кронституції України передбачено, що право власності на землю гарантуєтьсчя, це право набувається і реалізується горомадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою, а також повноваження органів виконавчої влади

Суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що в порушення норм ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України позивачами не доведено факту порушення їх прав на земельну ділянку оскаржуваними рішеннями, а також невідповідності їх вимогам чинного законодавства України з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що земельні ділянки за адресами вул.Дружби,32-а та вул. Дружби,34 в с. Костирка Бериславського району Херсонської області є суміжними.

Відповідно свідоцтва про право власності на житло від 25 березня 1994 року, виданого Фондом комунального майна Бериславського району Херсонської області, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками житлового будинку №57 по вул. Дружби в с. Костирка Бериславського району Херсонської області.

09.11.2003 року ОСОБА_6 помер і спадщину у виді 1/3 частки у праві власності на будинок у передбачені законом строки та порядку прийняла спадкоємець ОСОБА_4

Рішенням Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 28 липня 2005 року № 55 нумерація будинків у с. Костирка була змінена, внаслідок чого будинок позивачів змінив нумерацію з № 57 на номер 32-а.

Рішенням двадцятої сесії шостого скликання Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 15 листопада 2012 року №207 ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення та оформлення у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,25 га по вул. Дружби №34 в селі Костирка Бериславського району Херсонської області.

Рішенням тридцять п’ятої сесії шостого скликання Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 26 травня 2014 року № 340 ОСОБА_5 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд із земель житлової та громадської забудови загальною площею 0,25 га за адресою : вул. Дружби №34, село Костирка Бериславського району Херсонської області.

З інформації внесеної до погосподарських книг (а.с.119) вбачається, що площа наданої в користування земельної ділянки позивачів була скоригована 01 червня 1993 року з площі 0,08 га на площу 0,11 га, що також підтверджується листом Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 18 квітня 2016 року № 02-35/173/16 (а.с.14).

Рішенням тридцять восьмої сесії шостого скликання Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 18 листопада 2014 року № 370 ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення та оформлення у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,15 га по вул. Дружби,32-а в селі Костирка Бериславського району Херсонської області, однак позивачами дії щодо реалізації зазначеного рішення органу місцевого самоврядування не вживалися.

З листа Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 22 березня 2017 року № 02-35/171/17 ( а.с.182а) вбачається, що земельна ділянка по вул. Дружби,32-а в с. Костирка перебуває у власності Новорайської сільської ради, її межі в натурі на місцевості не встановлювались, площа ділянки не уточнювалась.

В обгрунтування позовних вимог позивачі посилалися на порушення відповідачами їх прав землекористування і зменшення розміру земельної ділянки за рахунок земельної ділянки, наданої відповідачу оскаржуваними рішеннями органу місцевого самоврядування.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дослідив всі надані сторонами докази, дав їм належну оцінку, і з огляду на те, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би вказував на встановлення або відновлення меж земельної ділянки позивачів по вул. Дружби, 32-а в с. Костирка Бериславського району Херсонської області, в ході розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції позивачами не надано землевпорядної документації, з якої би вбачалися межі їх земельної ділянки, як і докази зменшення розміру наданої в користування земельної ділянки за рахунок наданої відповідачу земельної ділянки, дійшов вірного висновку про необгрунтованість заявлених позовних вимог.

Крім того, з виготовленого позивачами в ході розгляду справи плану земельної ділянки за фактичним землекористуванням вбачається, що фактична межа землекористування із відповідачем збігається із межею землекористування, внесеною до державного земельного кадастру (т.1 а.с.187), а перетин, а відтак і можливе зменшення розміру земельної ділянки позивачів, має місце із суміжною земельною ділянкою за адресою 1 Травня, 46 у с. Костирка Бериславського району Херсонської області, яка належить іншій особі, не залученій до участі у справі.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що у наведеному плані зазначена площа земельної ділянки позивачів - 0,3385 га, що значно перевищує розмір земельної ділянки орієнтовно виділеної у користування відповідно до погосподарської книги, яка складає 0,11 га та визначеного рішенням тридцять восьмої сесії шостого скликання Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 18 листопада 2014 року № 370, згідно якого ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення та оформлення у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,15 га по вул. Дружби,32-а в селі Костирка Бериславського району Херсонської області.

Доводи представника позивачів, що при затвердженні землевпорядної документації обов»язком відповідачів було за рахунок наданої ОСОБА_5 земельної ділянки відступити 1 метр від збудованої позивачами на межі господарської споруди є безпідставними і не приймаються колегією суддів до уваги, як такі, що не грунтуються на положеннях ЗК України, оскільки порушення принципу добросусідства і будівництво господарської споруди впритул до межі без відступлення від суміжної межі мало місце саме з боку позивачів.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_3 посилалася на відсутність її підпису в акті узгодження меж земельних ділянок та підписання акту особою, яка не мала на те повноважень.

Однак з аналізу положень земельного законодавства вбачається, що погодження меж суміжними землекористувачами є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки.

Стаття 198 ЗК України вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами і з цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акту погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося.

Підписання акту погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частин першої й другої статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

За правилами статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, зважаючи на те, що межі земельної ділянки, якою користуються позивачі, не встановлювались, що вказує на орієнтовне визначення площі земельної ділянки, зазначеної у погосподарській книзі, приймаючи до уваги, що при виготовленні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_5 були відновлені межі земельної ділянки по вул. Дружби,34 в селі Костирка Бериславського району Херсонської області і вони співпадають із межами зазначеними у землевпорядній документації відповідача і межами, внесеними до державного земельного кадастру, колегія суддів приходить до висновку, що за таких обставин сам по собі факт непідписання акту погодження меж позивачами, як суміжними землекористувачами, за відсутності доказів порушення спільної межі, не дає підстав для скасування оспорюваних рішень органів місцевого самоврядування.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, що регулюють правовідносини, які склались між сторонами та на підставі наданих сторонами і досліджених судом доказів.

Оскільки доводи апеляційної скарги не грунтуються на законі, доказах та висновків суду не спростовують, вони підлягають відхиленню, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 374,375 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 19 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 08 червня 2018 року.

Головуючий підпис ОСОБА_7

Судді: підпис ОСОБА_8

підпис ОСОБА_1

З оригіналом згідно.

Копію ухвали виготовлено 08.06.2018 року.

Постанова набрала законної сили 05.06.2018 року.

Суддя О.В. Кутурланова

Секретар с/з