Ухвала суду № 74889633, 23.06.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження № 1-кс/7340/18

Справа № 712/3320/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про застосування запобіжного заходу

23 червня 2018 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Бащенко С.М. , при секретарі – Ляховецької Ю.Л., за участю прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання слідчого Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_4, та погоджене прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_1, за № 12018251010003878 від 29.05.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Чечено-Інгушської ССР, ОСОБА_5 Федерації, громадянина ОСОБА_5 Федерації, зареєстрованого за адресою:м. Христинівка, АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, офіційно не працюючого, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Соснівського районного суду м. Черкаси звернувся слідчий СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 із клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, підозрюється в тому, що він діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, Ібрагімовим ВахоюДуквахаєвичем, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_7 Альвієвичем, ІНФОРМАЦІЯ_8, маючи злочинний умисел, спрямований на вимагання коштів під загрозою вчинення фізичної розправи в ході телефонних розмов, а також при зустрічах, достовірно знаючи, що між ними та потерпілим ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, немає будь-яких цивільно-правових зобов’язань, керуючись умислом, маючи на меті наживу та незаконне збагачення, погрожували фізичною розправою, яка була реально сприйнята потерпілим щодо себе, та вимагали у останнього грошові кошти в розмірі 35000 (тридцять п’ять тисяч) доларів США.

Так, 21.06.2018 ОСОБА_3, діючи за єдиним спільним умислом з ОСОБА_3

ОСОБА_9, Ібрагімовим Вахою Дуквахаєвичем, та ОСОБА_7 Альвієвичем, домовившись з потерпілим ОСОБА_8 про те, що останній передасть грошові кошти в сумі 8000 (вісім тисяч) доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 21.06.2018 в перерахунку на національну валюту становить 211 760 грн., 21.06.2018 близько 14 год.00 хв. гр. ОСОБА_10 за адресою. Черкаси,вул. Молоткова, 63, біля приміщення магазину «ПромДім», які останній в подальшому повинен був передати ОСОБА_3, проте був затриманий працівниками управління СБ України в Черкаській області.

Відомості по даному фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018251010003878 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

22.06.2018 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, було повідомлено про підозру у вимаганні, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Причетність гр. ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 30.05.2018; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_8 від 20.6.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 21.06.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 21.06.2018; протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.06.2018; фототаблиця від 20.06.2018; довідка до фото таблиці від 20.06.2018; повідомлення про підозру від 22.06.2018;

В діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст. 189 КК України – вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років позбавлення волі.

Підставою обрання запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а саме усвідомлюючи, що за вчинене діяння гр. ОСОБА_3 загрожує покарання від 3 до 7 років позбавлення волі, а тому з метою уникнення від вказаного покарання особа може переховуватись від слідства та залишити місце свого постійного проживання; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків потерпілого ОСОБА_8 у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки вони знайомі, підозрюваному відоме місце проживання, місце роботи, а також контактні дані потерпілого та з метою пом’якшення своєї вини або взагалі уникнення від відповідальності може вплинути на потерпілого з метою зміни його показів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_3 ніде не навчається та офіційно не працює, проживає в м. Умань, не за місцем органу досудового розслідування, а отже відсутня можливість взяття на поруки учбовим чи трудовим колективом, а тому, враховуючи вище викладене та те, що до нього не може бути обрано будь-який інший запобіжний захід, окрім взяття під варту, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.

Підозрюваний та захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати запобіжний захід у вигляді застави.

Дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя вважає, що клопотання до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства була встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) можливе переховування від органів досудового розслідування та/або суду; 2) можливий незаконний вплив потерпілого, 3) можливе перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; 4) можливе вчинення іншого кримінального правопорушення; 5) знищення або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановленняобставин кримінального првопорушення.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув"язнення.

В частині 3 ст. 5 Конвенції / правова позиція ЄСПЛ, викладена в п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі "Єлоєв проти України"/ після спливу певного проміжку часу / досудового розслідування, судового розгляду/ навіть обґрунтована підозра у вчинені злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Так, у справі «Смирнов проти Росії» Європейський суд з прав людини наголосив, що особа, обвинувачена в скоєнні злочину, завжди повинна знаходитися на свободі, до закінчення розгляду справи, якщо Держава не зможе довести, що маються «умісні і достатні» причини взяти її під варту, і зокрема, коли є підстави вважати, що особа ухилятиметься від слідства та суду, перешкоджатиме встановленню істини у справі, або продовжить злочину діяльність.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від орагнів досудового слідства та суду, суд враховує, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв’язків з державою, у якій його переслідують.

З огляду на викладене, суд враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_3, який має постійне місце проживання, має міцні сімейні зв’язки.

Клопотання органу досудового розслідування про наявність в кримінальному провадженні ризиків, які обумовлюють доцільність тримання підозрюваного під вартою фактично обґрунтовано тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого злочину, який є тяжким. Проте, сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Доводи клопотання слідчого в тій частині, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1,2, 3, 5 ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.

Незважаючи на те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, він вперше притягується до кримінальної відповідальності, як зазначалося вище, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, а тому, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя має право застосувати до підозрюваного інший, більш м'який запобіжний захід.

На підставі вище викладеного, слідчий суддя не встановив підстав щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного. Оскільки обставин необхідності тримання особи під вартою в даному конкретному випадку немає, тому слід застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який на думку суду, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, визначених частиною 5 ст. 194 КПК України та який в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в тому числі і тих, які прокурор вважає пріоритетними.

Керуючись вимогами ст. ст. 32, 110, 131, 132, 176-179, 183, 193-196, 369-372 КПК України,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_12 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Визначити строк дії ухвали тривалістю 60 діб.

Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Ухвалу в частині застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Підозрюваний підлягає звільненню з під варти із зали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.М.Бащенко

Копію цієї ухвали мені вручено « » 2018 року о « » год. « » хв.

Одночасно роз’яснено порядок її оскарження.

Підозрюваний: ОСОБА_3