Постанова № 74888481, 23.06.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Постанова

Іменем України

23 червня 2018 року

м. Харків

справа № 640/15362/17

провадження № 22-ц/790/2546/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Кругової С.С.,

суддів Маміної О.В., Піддубного Р.М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Харківський радіотехнічний технікум

третя особа - директор Харківського радіотехнічного технікуму ОСОБА_2

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського радіотехнічного технікуму, третя особа директор Харківського радіотехнічного технікуму ОСОБА_2 про визнання наказу незаконним, скасування запису у трудовій книжці та поновлення на посаді, за апеляційною скаргою директора Харківського радіотехнічного технікуму ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 9 лютого 2018 року (головуючий суддя першої інстанції Шмадченко С.І.) -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати незаконним та скасувати наказ директора Харківського радіотехнічного технікуму № 216-к від 30.06.2017 «Про переведення на іншу посаду», поновити його на посаді завідуючого відділення «Програмування» Харківського радіотехнічного технікуму та скасувати запис №26 у його трудовій книжки про переведення на посаду викладача інформатики.

Позов мотивований тим, що з 1996 року працює у Харківському радіотехнічному технікуму, а з 29.08.2002 року працює на посаді завідуючого відділенням «Програмування». 30 червня 2017 року директор Харківського радіотехнічного технікуму ОСОБА_2 видав наказ № 216-к про переведення його на іншу посаду викладача інформатики з 01.09.2017 р. на 2017-2018 навчальний рік».

Вважає, що текст наказу про його лише повідомили про переведення, а не переведення на іншу посаду, як зазначено у трудовій книжці. Зазначав, що наказ № 216-к винесено з порушенням норм чинного законодавства, а саме ст.32 ч.1 КЗпП України, згідно якої переведення на посаду допускається тільки за згодою працівника.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 9 лютого 2018 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ директора Харківського радіотехнічного технікуму № 216-к від 30.06.2017 «Про переведення на іншу посаду». Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідуючого відділення «Програмування» Харківського радіотехнічного технікуму. Скасовано запис №26 у трудовій книжки ОСОБА_1 про переведення на посаду викладача інформатики. Стягнуто з Харківського радіотехнічного технікуму на користь держави судовий збір у сумі 640 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем не надано суду доказів про надання позивачем згоди на переведення його на посаду викладача інформатики.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням директор Харківського радіотехнічного технікуму ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати ухвалити нове, яким у задоволенні позов відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду мотивована тим, що ухвалюючи рішення суд неповно з’ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Рішення суду ухвалене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом неповно досліджено обставини справи, що мають істотне значення для вирішення спору по суті та не встановлено правовідносини, які виникли між сторонами внаслідок чого не застосовано законодавство яке регулює дані правовідносини.

Суд дійшов поверхневого висновку необґрунтовано та безпідставно задовольняючи вимоги позивача на підставі поверхневої оцінки доказів відповідача.

Зазначає, що твердження суду в оскаржуваному рішенні про те, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували надання позивачем згоди на переведення його на посаду викладача інформатики є помилковим застосуванням судом законодавства про працю.

Посилання суду у рішенні на наявність адміністративного провадження у відношенні третьої особи, на яке посилався позивач є безпідставним, оскільки було закрито на підставі постанови судді від 11.10.2017.

Суд ухвалюючи рішення неправильно дослідив матеріали справи та не надав їм належної оцінки, що призвело до неправильного встановлення обставин та вирішення справи по суті позовних вимог.

До апеляційного суду від позивача надійшов відзив апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено обставини у справі та ухвалене законне та обґрунтоване рішення на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі наказу директора № 243 від 16 жовтня 1996 року позивача ОСОБА_1 було прийнято на роботу до Харківського радіотехнічного технікуму на посаду старшого інженера-програміста (а.с.29).

Частиною 1 ст. 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У силу ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Наказом директора технікуму № 235 від 29.08.2002 року викладача ОСОБА_1 переведено з 02.09.2002 на посаду завідуючого відділенням по спеціальності «Програмування для електронно-обчислювальної техніки і автоматизованих систем» (а.с. 30).

Наказами директора в подальшому на посаду завідуючого відділенням «Програмування» на навчальні роки 2014-2015, 2015-2016, 2016-2017 призначався ОСОБА_1

Відповідно запису у п. 26 копії трудової книжки АТ-ІІІ № 3037567, наказом № 216-к від 30.06.2017 ОСОБА_1 переведено на посаду викладача інформатики (а.с. 11,89).

Наказом № 328 від 31.08.2017 про оголошення педагогічного навантаження на 2017-2018 навчальний рік ОСОБА_1 визначено 835,95 годин (а.с. 44-45).

Відповідно атестаційного листа від 18 березня 216 року ОСОБА_1 займає посаду викладача загальним стажем педагогічної діяльності 21 рік.

Відповідно до ч.1 ст.32 КЗпП України, переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

У частині 2 ст. 32 КЗпП України зазначається, що не вважається переведення на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.

Зазначена норма трактує поняття «переміщення» у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Вона передбачає у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором, зміну: робочого місця (тобто місця безпосереднього виконання роботи); структурного підрозділу у тій самій місцевості; роботи на іншому механізмі або агрегаті.

Переміщення може здійснюватися тільки за умови, що не змінюється жодна з істотних умов трудового договору працівника.

Переміщення позивача здійснено на тому ж підприємстві, у тій самій місцевості, у тій же установі та в межах посади на яку був прийнятий на роботу, що не змінило жодних істотних умов трудового договору, а тому не потребує згоди працівника на його переміщення.

Апеляційний суд приймає до уваги доводи апеляційної скарги, щодо відсутності порушень порядку переведення на інше робоче місце на тому ж підприємстві без згоди працівника в межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач прийнятий був на посаду старшого інженера-програміста, крім того на посаду завідуючого відділенням договір укладався на один навчальний рік, який кожного року призначався окремим наказом директора технікуму.

Отже, з урахуванням зазначених норм та доказів що містяться в матеріалах справи, при переведенні позивача з посади завідуючого відділенням «Програмування» на посаду викладача інформатики залишились всі суттєві умови трудового договору за якими позивач був прийнятий на роботу до технікуму.

Висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, отже, з урахуванням зазначених норм права, враховуючи обставини справи, беручи до уваги норми чинного законодавства, колегія суддів Апеляційного суду Харківської області вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи їм дана неналежна юридична оцінка з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Апеляційного суду Харківської області вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та такими, що спростовують висновки суду, а тому за результатами розгляду справи дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення неправильного застосування норм процесуального та матеріального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу – директора Харківського радіотехнічного технікуму ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Київського районного суду міста Харкова від 9 лютого 2018 року – скасувати ухвалити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківського радіотехнічного технікуму, третя особа директор Харківського радіотехнічного технікуму ОСОБА_2 про визнання наказу незаконним, скасування запису у трудовій книжці та поновлення на посаді - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. В силу ст.389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий С.С. Кругова

Судді О.В. Маміна

ОСОБА_3

Повний текст постанови складено 23 червня 2018 року