Ухвала суду № 74884322, 21.06.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

УХВАЛА

21.06.2018 року м. Кропивницький

справа № №404/812/16

№ провадження 22-ц/781/547/18

головуючий суддя І-ї інстанції Панфілова А.В.

Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С.М., суддів: Карпенка О.Л., Чельник О.І.

розглянувши заяву ОСОБА_1, який представляє інтереси ОСОБА_2, про відвід учаснику колегії судді Карпенку О.Л. у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який за довіреністю представляє інтереси публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»,на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 грудня 2017 року за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсним кредитного договору,-

УСТАНОВИВ:

В лютому 2016 року ОСОБА_2звернулась в суд з позовом до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсним кредитного договору № 11242005000 від 30 жовтня 2007 року укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_4 (нині Маковій) ОСОБА_5.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 грудня 2017 року позов задоволено. Визнано недійсним договір про надання споживчого кредиту № 11242005000 від 30.10.2007 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_4. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідачем ставиться питання про скасування судового рішення з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зазначено, що суд неповно з’ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. При укладенні кредитного договору, між позивачем та відповідачем додержанні всі загальні вимоги, які встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України, Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Зокрема, досягнуто згоди з усіх істотних умов договору: мета, сума і строк кредиту; умови і порядок його видачі та погашення; види (способи) забезпечення зобов'язань позивача; відсоткові ставки; порядок плати за кредит; порядок зміни та припинення дії договору; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Відповідач вважає, що позичальник міг, виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладання договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті. Банком були здійсненні всі дії, спрямовані на попередження позичальника про валютні ризики на ринку кредитних послуг.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 лютого 2018 року справу призначено до розгляду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2018 року із складу колегії суддів Письменного О.А. та Дуковського О.Л., у зв’язку з їх перебуванням у відпустці, замінено на суддів Карпенка О.Л. та Чельник О.І.

В судовому засіданні, яке відбулося 19 червня 2018 року, представник позивача ОСОБА_1 заявив клопотання про перерву для подання заяви про відвід.

21 червня 2018 року представник позивача ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Карпенку О.Л. з підстав наявності сумнівів щодо неупередженості та об’єктивності вказаного судді під час судового засідання при розгляді даної справи. Зазначав, що у іншій справі будучи головуючим допустив порушення принципу змагальності, а саме ст. 12 ЦПК України, та при винесенні рішення не враховано і не застосував норми ст.ст. 76-81 ЦПК України.

Колегія суддів вважає відвід судді Карпенку О.Л. необґрунтованим з таких підстав.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і являється частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.

Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.

Проте право на відвід не являється абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.

Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ’єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них.

Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ’єктивного суду.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи (ч. 8 ст. 40 ЦПК).

Пунктом 5 частини 1 статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Згідно вимог частини 2 статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК).

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (ч. 3 ст. 40, п. 7 ч. 1 ст. 252 ЦПК).

Враховуючи, що відвід представника позивача ОСОБА_1 ґрунтується на його критичній оцінці процесуальних дій і рішень судді Карпенка О.Л. у іншій справі, інші обставини у заяві не наведенні, сумніви представника позивача щодо небезсторонності судді у цій справі є об’єктивно не підтвердженими, заява про відвід є необґрунтованою.

Тому апеляційне провадження у справі необхідно зупинити на час розгляду іншим суддею питання про відвід судді Карпенку О.Л.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 252, 260, 261, 389 ЦПК України, Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованим заявлений представником позивача ОСОБА_1 відвід судді Карпенку Олександру Леонтійовичу.

Зупинити апеляційне провадження у справі на час вирішення іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу питання про відвід судді.

Справу передати у відділ забезпечення діяльності судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області для визначення судді, який буде вирішувати дане питання.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.М. Єгорова

Судді: О.Л. Карпенко

ОСОБА_6