Рішення № 7488360, 29.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.12.09р.Справа № 17/323-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ-Експорт", м. Радехів Львівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Династія Україна", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 90 871 грн. 29 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Гордієвич А.О., довір. б/н від 09.12.09р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АБМ-Експорт" (надалі –позивач) звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Династія Україна" (надалі –відповідач) суму 88 382 грн. 50 коп. основного боргу, 2 488 грн. 79 коп. пені, а всього 90 871 грн. 29 коп. заборгованості за порушення виконання зобов’язань по договору поставки № 019/06 від 23.06.09р.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив. Відзив на позов та документи витребувані ухвалами суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору не надав.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

23.06.2009 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки № 019/06 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого постачальник зобов’язався поставити в строк та передати покупцю у власність товар, а останній, в свою чергу, прийняти та оплатити цей товар шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 21-го календарного дня з моменту поставки товару, де датою відвантаження є дата вказана у видатковій накладній, яка підписана уповноваженими представниками сторін (п.п. 1.1, 1.2, 2.10, 3.1 Договору).

На виконання умов вказаного договору позивач в порядку та у строки, тобто належним чином, поставив та відвантажив на адресу відповідача товар на загальну суму 96 382 грн. 50 , що підтверджується наявними у справі двосторонніми видатковими накладними за підписом повноважного представника покупця на підставі довіреностей (а.с. 12-17).

Встановлено, що відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань розраховувався перед постачальником за отриманий товар несвоєчасно та не в повному обсязі, частково сплативши вартість відвантаженої та прийнятої без зауважень продукції у сумі 8 000 грн. 00 коп., про що надано до справи виписку з банківської установи.

Внаслідок чого, у покупця перед позивачем на теперішній час утворилась заборгованість в розмірі 88 382 грн. 50 коп., яка до теперішнього часу відповідачем так і несплачена.

На підставі п. 7.2 Договору за порушення строків оплати відвантаженого товару винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу такого прострочення, яка згідно розрахунку позивача складає суму 2 488 грн. 79 коп.

Відповідач доказів погашення зазначеної суми заборгованості на час розгляду справи суду не надав.

З урахуванням встановлених обставин та проведеного аналізу матеріалів справи позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначених договорів про надання послуг зв'язку, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст. 530 п. 1 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 цього ж кодексу передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Разом з тим, господарський суд перевіривши розрахунок позивача щодо обґрунтованості застосованого порядку та взятого періоду нарахування розміру пені вважає його частково необґрунтованим, в зв’язку з чим задовольняє розмір пені частково в сумі 2 117 грн. 81 коп., тобто в частині нарахованого розміру пені у сумі 370 грн. 89 коп. –відмовляє за безпідставністю.

Згідно статті 193 цього ж Кодексу суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

На підставі викладеного, господарський суд вважає доводи позивача, зазначені в позовній заяві є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 88 382 грн. 50 коп. основного боргу та 2 117 грн. 81 коп. пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Династія Україна" (50086, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Телевізійна, 5; ЄДРПОУ 32633389) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ-Експорт" (80200, м. Радехів Львівської області, вул. Шевченка, 3; ЄДРПОУ 33672083) суму 88 382 грн. 50 коп. (вісімдесят вісім тисяч триста вісімдесят дві грн. 50 коп.) основного боргу, 2 117 грн. 81 коп. (дві тисячі сто сімнадцять грн. 81 коп.) пені, 905 грн. 05 коп. (дев’ятсот п’ять грн. 05 коп.) державного мита, 235 грн. 05 коп. (двісті тридцять п’ять грн. 05 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог –відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –25.12.09р.