Постанова № 74883374, 14.06.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 440/922/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Шендрікова Г.О.

Провадження № 22-ц/783/1294/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м.Львів

Справа № 440/922/16-ц

Провадження № 22ц/783/1294/18

Апеляційний суд Львівської області в складі:

головуючого Приколоти Т.І.,

суддів Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф.,

секретар Іванова О.О.

з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянув апеляційну скаргу ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк»

на ухвалу Буського районного суду Львівської області, постановлену у м.Буську 20 березня 2018 року (суддя Шендрікова Г.О.)

у справі

за скаргою ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк» на дії державного виконавця Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, -

встановила:

ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернувся зі скаргою на дії державного виконавця Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 на постанову від 30 червня 2016 року про закінчення виконавчого провадження № 47864386. Скаргу мотивує тим, що 16 вересня 2011 року Буським районним судом Львівської області ухвалено рішення у справі № 2-148/2011 про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 для погашення заборгованості ОСОБА_8 у сумі 189 660, 74 грн. На виконання цього рішення було видано виконавчий лист, який пред»явлений довиконання у Буський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області. 16 червня 2016 року відкрито виконавче провадження. У ході здійснення виконавчого провадження було проведено ряд заходів примусового виконання, однак 30 червня 2016 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв»язку із повним виконанням судового рішення і стягненням заборгованості. Державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження вказує на повне виконання рішення. Вказує, що така оплата відносилася не до примусового виконання судового рішення, а до добровільного погашення боржником заборгованості, у іншому випадку боржник повинен був би здійснювати оплати через органи ДВС і вказувати у призначенні платежу, що така оплата вноситься на виконання судового рішення, а не погашення згідно умов кредитного договору. Добровільна сплата заборгованості боржником відбувається відповідно до умов договору відновлювальної кредитної лінії № 529 від 8 червня 2007 року згідно п. 1.7. вказаного договору. Сам платник вказував у квитанціях призначення платежу на погашення прострочених платежів по відсотках, а не на примусове виконання судового рішення. Заборгованість становить 22 122, 78 грн.

Ухвалою Буського районного суду Львівської області від 20 березня 2018 року відмовлено в задоволенні скарги.

Ухвалу суду оскаржує ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк». В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу про задоволення скарги в повному обсязі. Вважає, що у боржника є наявним борг і виконавець не повинен був закривати виконавче провадження. Вказує, що банк отримав суму 189 660, 74 грн., однак наполягає на тому, що боржником за іншим рішенням суду не сплачено суму 22 122,78 грн. і це відноситься до одного виконавчого провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

Встановлено, що 16 вересня 2011 року Буським районним судом Львівської області ухвалено рішення у справі № 2-148/2011 про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 для погашення заборгованості ОСОБА_8 у сумі 189 660, 74 грн., яке було предметом апеляційного перегляду, і 3 липня 2012 року Апеляційним судом Львівської області було постановлено нове рішення, яким рішення Буського районного суду Львівської області було скасовано і ухвалено нове рішення.

Встановлено, що згідно виконавчого листа, виданого Буським районним судом Львівської області 20 липня 2012 року, відкрито виконавче провадження, про звернення стягнення на предмет іпотеки – квартиру № 14 на вулиці Грушевського, 20 в м. Буську Львівської області, яка належить на праві приватної власності іпотекодавця – ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, за способом реалізації – шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки під час проведення виконавчих дій, але не меншу 253 400 грн., для погашення заборгованості ОСОБА_8 перед ВАТ «Державний ощадний банк України» за договором відновлювальної кредитної лінії № 529 від 8 червня 2007 року в сумі 189 600, 74 грн.

Відповідно до постанови ВП № 47864386 від 30 червня 2016 року виконавчого провадження було закінчено, оскільки сума заборгованості по виконавчому листі сплачена у повному обсязі згідно квитанцій на загальну суму 189 660, 74 грн.

Представник банку не заперечив, що сума в розмірі 189 660, 74 грн. банком отримана.

Однак, представник банку наполягає, що частина цієї суми зараховувалась і на виконання заочного рішення Буського районного суду Львівської області від 25 березня 2013 року, яким стягнуто з ОСОБА_8 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10013/051 філії Львівське обласне управління заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 529 від 8 червня 2007 року в сумі 32 078, 87 грн.

Відтак, якщо дві суми скласти, то загальна сума заборгованості повинна була становити 221 739, 61 грн. ПАТ «Державний ощадний банк України» повідомляв виконавчу службу про те, що у боржників наявна заборгованість в сумі 22 122, 78 грн., про що направили листа від 16 травня 2016 року.

Судом встановлено, що заочне рішення Буського районного суду Львівської області від 25 березня 2013 року набрало законної сили і представником банку були отримані виконавчі листи 26 квітня 2013 року, про що в матеріалах цивільної справи міститься відмітка про отримання виконавчих листів.

Постановою державного виконавця від 25 квітня 2014 року виконавчий лист повернуто стягувачу ПАТ «Державний ощадний банк». Виконавчий документ повертався тричі, про що є відмітка в реєстрі виконавчих дій.

Відтак, стягнення коштів в сумі 32 078, 87 грн. державним виконавцем не проводилось, оскільки у боржника ОСОБА_8 відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

Ні підставі аналізу наявних у справі доказів, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що стягнення за заочним рішенням Буського районного суду Львівської області від 25 березня 2013 року після повернення виконавчого листа не проводилось і у державного виконавця були відсутні законні підстави для проведення такого.

Таким чином, державний виконавець отримавши квитанції від боржників про сплату 189 660, 74 грн. на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону, що діяв на момент винесення постанови), виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що державний виконавець діяв на підставі вимог закону.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги. Оскаржувана ухвала прийнята з додержанням норм процесуального права.

Керуючись: п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу Буського районного суду Львівської області від 20 березня 2018 року залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк» - без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 19 червня 2018 року.

Головуючий

Судді