Ухвала суду № 74880200, 22.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/1782/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р.В., Хобор Р.Б.;

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід складу суду від розгляду справи за апеляційною скаргою Комунальної 5-ї стоматологічної поліклініки м. Львова на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 22 травня 2017 року про забезпечення позову у справі № 461/3212/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Львівського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: головуючого судді Сапіги В.П., суддів Запотічного І.І. та Затолочного В.С. знаходиться справа № 461/3212/17 за апеляційною скаргою Комунальної 5-ї стоматологічної поліклініки м. Львова на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 22 травня 2017 року про забезпечення позову у справі № 461/3212/17 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про скасування рішень.

21 червня 2018 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід вказаної колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява обґрунтована тим, що провадження у справі відкрито суддями Сапіга В.П., Запотічний І.І. та Затолочний В.С. за скаргою не уповноваженої на такі дії особи, головного лікаря поліклініки ОСОБА_2, який втратив свої повноваження з моменту призначення ліквідатора Г. Слічної. Відтак колегія суддів Сапіги В.П., Запотічного І.І. та Затолочного В.С. не викликає довіри у заявника.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід та зупинено провадження у даній справі.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про відвід визначено інший склад суду: головуючого суддю Носа С.П., суддів Кухтея Р.В. та Хобор Р.Б.

Дослідивши доводи поданої заяви про відвід колегії суддів, суд приходить до висновку, що в її задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Частинами першою - другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Стаття 37 Кодексу адміністративного судочинства України містить положення про недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.

Дослідивши наведені у заяві доводи, суд вважає її необґрунтованою та не знаходить передбачених статтями 36 - 37 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу колегії суддів.

Разом з тим слід зазначити, що згідно з частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода особи з процесуальними рішеннями суду під час розгляду певної адміністративної справи не може бути підставою для відводу.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачає, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (частини 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Загальна декларація з прав людини (стаття 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (частина 1 стаття 14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку.

Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ Другий показник. Об'єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду.

Зокрема, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" та у пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України".

Таким чином, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Крім того, заявник просить розглядати дану заяву у судовому засіданні за його участю, оскільки бажає надати додаткові пояснення.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Колегія суддів не вбачає підстав для розгляду даної заяви у судовому засіданні за участю заявника.

Щодо вимоги заявника про передачу розгляду справи до іншого апеляційного адміністративного суду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 КАС України якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід судді передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.

Оскільки питання про відвід судді можливо розглянути в Львівському апеляційному адміністративному суді, апеляційним судом не встановлено підстав для передачі справи до іншого апеляційного адміністративного суду.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Сапіги В.П., суддів Запотічного І.І. та Затолочного В.С. від розгляду справи за апеляційною скаргою Комунальної 5-ї стоматологічної поліклініки м. Львова на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 22 травня 2017 року про забезпечення позову у справі № 461/3212/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про скасування рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей Р. Б. Хобор